Батьківщина (Петропавловск-Камчатський)

Бесіда з керівником Клубу української культури в Петропавловську-Камчатському Едітою Позняковою (Мочевус)

«Переді мною – стосик газет, книжок, сценаріїв. У них, власне, й відбилося те, що зробила для розширення обріїв рідної культури на Камчатці Едіта Мирославівна Познякова упродовж багатих на творчі здобутки двох останніх п’ятиріч. Понад десяток  зверстаних нею на домашньому старенькому комп’ютері поетичних збірок, статті, сценарії, редакторська робота – це, мабуть, чималий шмат нервів, енергії, здоров’я... Та звершене, пережите – не тільки у стосі книжок. Створений нею Клуб української культури при обласній бібліотеці ім. Крашеніннікова  об’єднав різних за віком і фахом людей. Клуб акумулював у собі енергію багатьох неординарних особистостей… Стрижень єднання цих людей – талан Едіти Познякової. Позитивне поле, що струміло від цієї жінки, притягувало людей щирих, талановитих, небайдужих. Її енергія розбурхувала сонний, буденний плин часу». Так у 2006 році писала про керівника Клубу української культури у Петропавловську-Камчатському активістка Клубу Світлана Кривуця. Сьогодні більш детально про зроблене для української діаспори за 20 років свого життя на далекому півострові Едіта Мирославівна погодилася розповісти  в інтерв’ю кореспонденту «Кобзи».

Клуб української культури імені Івана Франка у Петропавловску-Камчатському (закінчення)

Розповідь про Клуб української культури в Петропавловску-Камчатському буде неповною без згадки про інших його активних членів. Серед них і актор театру драми і комедії в місті Єлізово Валерій Федорович Поета. Народився у Дрогобичі на Львівщині 6 травня 1941 року. Вчився на актора театру і кіно в інституті імені І. Карпенка-Карого в Києві. Із  1972 року – на Камчатці. Друзі пам’ятають його не тільки як талановитого актора, а ще і як чудового театрального художника і поета. До переїзду на Камчатку знявся у двох фільмах на кіностудії ім. О. Довженка - «Ніна» (1971 р.) і одному з перших радянських телесеріалів «Серце Бонівура» (1969 р.).

Клуб української культури імені Івана Франка у Петропавловску-Камчатському

 Протягом минулого року героями нашого циклу «Українці Камчатки» були яскраві особистості Клубу української культури імені Івана Франка, що діяв впродовж майже 15 років при обласній науковій бібліотеці імені Степана Крашеніннікова в Петропавловску-Камчатському. На жаль, не про всіх активних членів Клубу вдалося зібрати достатньо матеріалів, щоб продовжити цей цикл. Але варто,  хоча б коротко згадати по можливості кожного з них,  та, власне, детальніше розповісти і про сам Клуб.

Володимир Бондаренко: «Некрасивих людей немає, є невмілі фотографи»

Активну діяльність впродовж семи років Клубу української культури імені Івана Франка в Петропавловску-Камчатському, як і вихід у світ номерів альманаху «Україна на Камчатці»,  неможливо уявити без літописця українських «камчадалів», фотографа Володимира Бондаренка. За паспортом, місце його народження – Томськ, але дитинство і юність -  час, коли формуються на все майбутнє життя мова і світогляд,   він провів на Черкащині, а його внесок у життя української громади Камчатки настільки безцінний, що, навряд чи, комусь спаде на думку, вважати Володимира Анатолійовича «чужим» в цьому циклі нарисів.

Віктор Годлевський: «Людина здатна на більше, не знаючи про це сама»

У рубриці альманаху «Україна на Камчатці», яка знайомить читачів з неординарними  особистостями- членами Клубу української культури імені Івана Франка у Петропавловску-Камчатському,  знаходимо і прізвище Віктора Годлевського.

Плавець-екстремал, рекордсмен Росії і Європи з плавання в холодній воді, який на весь світ прославився запливом через Берингову протоку в 2013-2014 роках, організатор і учасник міжнародного запливу через Першу Курильську протоку, а ще головний Дід Мороз Камчатки і  її головний Нептун , який впродовж багатьох років виходить з вод Авачинської бухти на День рибалки.

У короткому нарисі про нього в альманасі  за 2008 рік читаємо: «Ще в 1981-му за комсомольською путівкою Віктор приїхав на Камчатку піднімати культуру на флоті. Справжній український козак з Житомирщини (с. Зарудниці – Ред.) – вродливий, вусатий, особливо гарно виглядає в українському національному одязі, добре грає на гармошці, а ми з великим задоволенням співаємо під його акомпанемент українські пісні.

Валентин Пилипчук. Плекаючи український дух

В архівах альманаху «Україна на Камчатці» за 2006-2007 роки доволі часто зустрічаємо ім’я колишнього заступника голови правління Національно-культурної автономії українців Камчатки, члена президії Української Всесвітньої Координаційної Ради  Валентина Пилипчука.

Перелічуючи українських активістів Камчатського краю, відома активістка українського руху в Росії Наталя Литвиненко-Орлова писала: «Для багатьох з нас слово Камчатка – це згусток української Камчатки в особі цих людей». З повним правом до них, безумовно, належить і Валентин Макарович Пилипчук.

Адмірал Завойко – українець, який докорінно змінив історію Далекого Сходу

У листопаді 2006 року у Петропавловску-Камчатському,  в Клубі української культури імені Івана Франка відбулася незабутня для його учасників зустріч із нащадком легендарного адмірала ХІХ століття Василя Завойка -  українця, який став для усіх народів півострова без перебільшення національним героєм.

Ось як описує цю зустріч в альманаху «Українці на Камчатці» активна дописувачка і член клубу Світлана Кривуца: «15 листопада 2006 року в Петропавловську-Камчатському побував нащадок мужнього генерала - Юрій Микитович Завойко. В попередній свій приїзд на наш півострів пан Юрій привіз цеглину з будинку, де доживали свого віку Василь Степанович та Юлія Георгіївна (дружина адмірала Василя Завойка – Ред.). «Ця цеглина займе своє достойне місце в обласному краєзнавчому музеї», - запевнила присутніх історик Ірина Василівна Вітер. Керівник Клубу української культури ім. Івана Франка Едіта Познякова попросили дозволу в Ірини Василівни на зустріч з пагінчиком сімейства того, кого на Камчатці вважають національним героєм. Члени Клубу читали для гостя з Києва вірші українських поетів (Олекси Ющенка, Ніли Висоцької, Олександра Борщенка) про Камчатку, а також привітали піснями: Емма та Віктор Шаповалови - «Ти скажи, промов», Антоніна Ходосова – «Поліський край – Волинь моя», Лідія Плюшко –«Яка духмяна – тепла ніч», Настя Коптєва – «Моя Україна». Юрій Микитович сердечно подякував за українські пісні й щиру українську мову на Камчатці про Камчатку».

Олександр Мартиненко: «Мої батьки хотіли, щоб їхні діти  зберігали своє українство»

«Діяльність Клубу української культури в м. Петропавловську-Камчатському стає все більш відомою серед українців Камчатського краю. А їх, за переписом 2002 року,  на нашому півострові живе більше ніж 20 тисяч чоловік. І майже на кожному українському вечорі в обласній бібліотеці ім. Степана Крашеніннікова з’являються нові обличчя. В переважній більшості це люди, в яких живе високий дух українства, щира любов до землі своїх дідів і прадідів. Поступово вони стають нашими активістами», - писав у 2008 році кореспондент альманаху «Україна на Камчатці» Валентин Пилипчук

 

Валерій Сергєєв.  «Я любив вас усіх та найбільше любив Україну…»

У липні 2002 року українці Камчатки отримали сумну звістку:  пішов з життя один з активних членів Клубу української культури імені Івана Франка в Петропавловску-Камчатському, людина, яку вони знали більше 20 років  і щиро любили, Валерій Миколайович Сергєєв.

 

Людмила Горай:  «Для того, хто сам прикрашає своє життя, немає похмурих днів»

Серед тих, хто  не тільки привіз  з собою на Камчатку культуру, мову і звичаї України , але й зробив  чималий внесок в культуру Росії, слід згадати члена Клубу імені Івана Франка у Петропавловську-Камчатському, талановиту  майстриню художньої вишивки Людмилу  Францівну Горай.

Сьогодні вона,  учасниця  и лауреат багатьох  виставок декоративно-прикладного мистецтва, - член Камчатського відділення Творчого Союзу художників Росії,  її ім’я –у переліку визначних діячів культури на сайті міста Петропавловськ-Камчатський, а її багаторічний внесок у пропаганду української культури відзначений почесними грамотами  Міністерства культури й туризму України і  Української Всесвітньої Координаційної Ради.

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка