Батьківщина (Петропавловск-Камчатський)

Про державну мову до 10-річчя Конституції України 

У статті 10 Конституції України, прийнятій Верховною Радою 10 років тому - 28 червня 1996 року, записано: "Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України".

Авторка пані Едіта з квіткою в руках на День МатеріПро День Матері в нашому українському недільному класі

Без Свята немає Святині.
Кришталяться будні у часі!
А Мати - найстарша Богиня
В сімейному іконостасі.
Антоніна Листопад

У травні, коли природа одягає землю килимом із трав, на Камчатці ще не всюди розтанув сніг, та до школи № 7, де працює вже 4-й рік український недільний клас, все ж можна пройти ближчою стежинкою. Боячись запізнитися, йду по воді, по снігові, адже сьогодні друга неділя травня – День Матері і я запрошена на свято. Доганяю трьох малюків. Може тому що в мене в руках квітка, вони мене запитують українською мовою: «Спішите на свято?» «Так», - відповідаю. «Не спішить, без нас не почнуть». Далі я вже йшла  сухими, і тільки їм відомими стежинкам в веселім веснянім «щебетанні» учнів-українців.

ЗакордонецьЇї Клуб української культури ім. Івана Франка на Камчатці присвятив Дню словянскої писемності і культури та ювілею поета Леоніда Закордонця 

Хоч і пізнав би я всі мови
І ангелів, і всіх людей,
А якби я не мав любови,
Був би, як кимвал той твердий,
Був би, як мідь гучна й пуста,
Й мертві були б мої уста.
Іван Франко

Травень місяць багатий на свята - це: День Перемоги, День МатеріІ, а 24 травня – День словянскої писемності і культури. Ми не можемо сьогодні не згадати тих, завдячуючи кому (св. Кирил та Мефодій) ми можемо спілкуватися кирилицею з дорогими нам людьми, які проживають так далеко від Камчатки - на рідній Україні. А зустріч відбулася тому 11 травня, що саме в цей день - ювілей поета Леоніда Олексійовича Закордонця, з яким ми познайомилися через його вірші, даровані нам вже давно і які ми встигли вже полюбити. Та почали свою травневу зустріч все ж з слов'янської писемності, якій ми зобов'язані своєю культурою. Адже писемність - одна з найважливіших складових частин людської культури, та спочатку було Слово.

Угода - Кулаков-МоскальОдин з відомих представників української діаспори на Далекому Сході залишається в той же час одним із самих загадкових людей Камчатки

Уявіть собі картину: на березі Култучного озера в Петропавловську піднімається красивий архітектурний ансамбль: вежа з гострим дахом незвичайної форми, що нагадує стародавній російський острог, поруч - коряцькі яранги... Головне ж, за задумом автора, Михайла Угрина, у тім, що цей унікальний комплекс буде мати великий оздоровчий вплив...

Едіта  Познякова відкриває Чорнобильський вечірВ Камчатському Клубі української культури відбулася зустріч з ліквідаторами аварії на ЧАЕС

За Чорнобилем села покинуті, мертві.
Та з роками у пам'яті все чіткішає мить
Поминальна свіча Товстоліської церкви
В узголів'ї села (і Вкраїни?) горить.
Данило Кулиняк

26 квітня 2006 року минуло 20 років з часу, коли чорна біда прийшла в Україну, накривши, також, чорним крилом Росію, Білорусь та інші країни. Поліське містечко Чорнобиль  стало у  списку поряд із Хіросімою та Нагасакі. Світова спільнота все більше усвідомлює необхідність участі у вирішенні глобального завдання сьогодення - порятунку від наслідків ядерного лиха.

КривуцаКамчатські українці на Шевченків день з трепетом читали твори Кобзаря, в яких витає дух любові до народу України, де яскріють іскри Світла і Розуму, Правди і Совісті

В Клубі української культури ім. Івана Франка при Камчатській обласній бібліотеці імені академіка Степана Крашеніннікова 9 березня 2006 року було тісно і гамірно від людей, що прийшли на святкування 192-ї річниці від дня народження Тараса Григоровича Шевченка. І це ще одне свідчення того, що інтерес до світоча української поезії і нині не згасає.

Оксана ПетрукУкраїнська діаспора нашого півострова намагається жити за духовним заповітом Великого Кобзаря 

Учітесь, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь.
Тарас Шевченко

Ці слова в Україні, напевно, знає кожен: від найменшого до найстаршого. З таким повчанням нашого Великого Кобзаря повинна рости і виховуватись українська молодь, яка є майбутнім і великою надією нашої Батьківщини. Але не менш важливими вони є для тих людей, які полишаючи рідну домівку, розпочинають нове життя далеко на чужині. Скільки б часу не минуло, якою б не була великою відстань, якими б не були складними перешкоди, а душа повинна залишатись українською. І мова повинна запам'ятатись - українська, і традиції зберегтись - українські. Важливо не тільки не засмітити, не затоптати все це, а ще й розвивати, передавати з покоління в покоління. Українська діаспора Камчатки намагається все зробити для того, щоб саме так і було - за духовним заповітом Шевченка.

Камчатська Мавка -  Едіта ПозняковаПро Клуб української культури імені Івана Франка на Камчатці

Існування Клубу української культури стало можливим тільки завдяки Камчатській обласній бібліотеці імені академіка Степана Крашеніннікова в особах її керівників: Белли Іванової, Тетяни Дікової, Ольги Чайкіної. Я працюю викладачем і ніякого відношення до бібліотеки не маю. Тому і хочу почати з подяки цим інтелігентним, високоосвіченим людям, які поважають не тільки культуру свого народу, а дають можливість зберігатись культурам інших народів, що проживають на краєчку землі, дуже далеко від рідної домівки, від Батьківщини.

ЕдітаКлубу української культури на Камчатці присвоєно імя Івана Франка – великого сина галицької землі 

Була в давніх римлян традиція: приглядатися до кожного прожитого п’ятиріччя. Саме в такому часовому відтинку, вважали вони, найкраще віддзеркалюється звершене людиною. Переді мною – стосик газет, книжок, сценаріїв. У них, власне, й відбилося те, що зробила для розширення обріїв рідної культури на Камчатці Едіта Мирославівна Познякова упродовж багатих на творчі здобутки двох останніх п’ятиріч.

КорякіВ Камчатській обласній бібліотеці імені С.П. Крашеніннікова відбулася презентація книги Катерини Гіль

Вихід книги у світ присвячений 40-річчю створення коряцького національного етнографічного ансамблю «Менго». Книгу Катерина Гіль присвятила своєму чоловіку, що так передчасно, трагічно пішов з життя - Олександру Гілю.

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка