Один з відомих представників української діаспори на Далекому Сході залишається в той же час одним із самих загадкових людей Камчатки
Уявіть собі картину: на березі Култучного озера в Петропавловську піднімається красивий архітектурний ансамбль: вежа з гострим дахом незвичайної форми, що нагадує стародавній російський острог, поруч - коряцькі яранги... Головне ж, за задумом автора, Михайла Угрина, у тім, що цей унікальний комплекс буде мати великий оздоровчий вплив...
Примітний представник української діаспори на Камчатці Михайло УГРИН припускає використати існуючий, на його думку, феномен традиційного північного житла - коряцької яранги, властивостями якої він зацікавився ще під час роботи в новосибірському Академмістечку. Архітектура яранги, залишаючись незмінною протягом десятків тисяч років, значною мірою повторює геометрію пірамід з тією істотною різницею, що яранга - це дві піраміди, поставлені одна на одну, верхівками друг до друга. Така конструкція, вважає Угрин, створює дві енергетичні воронки, аналогічні тим, що утворюються у дзеркалах Козирєва (у відповідній літературі є описи того, як за допомогою цих дзеркал учені домоглися певного ефекту по лікуванню важких захворювань).
На Камчатці об'єдналися дві культури - російська й національна північна, що знайшли багато точок дотику. Саме ця ідея домінує в задумі Угрина. 30 років тому він став ініціатором спорудження этнокультурного центру в Мільково, де влаштувався, коли полюбив місцеву дівчину - представницю корінного населення краю. До цього Михайло Йосипович часто брав участь у розкопках, вивчав архіви, порівнював різні остроги.
Вся територія Камчатки буквально випромінює цілющу енергію. І гріх її не використати для підживлення як фізичного тіла людини, так і його енергетичних оболонок. Щоб підсилити благотворний вплив тутешніх місць, Угрин спробував створити на Пущинських ключах, неподалік від вулкана Бекенинг, щось подібне до центра безмедикаментозної терапії й оздоровчого туризму. Саме там, на думку Угрина, перебуває одна з акупунктурних точок, де наша планета випромінює високі вібрації. У таких місцях можна підключитися до інформаційно-енергетичного поля планети.
Пущинські ключі б'ють на уступах тектонічного розламу, що перетинає долину ріки Кашкан. Сила їх не тільки в розчинені у воді мікроелементах, але й у термофільних бактеріях, що виділяють цілющі енергетичні випромінювання.
НАРОДИВСЯ Михайло Йосипович Угрин у Прикарпатті. Вважається, що його далеким предком був Святий преподобний Моїсей Угрин, похований у Києво-Печерській лаврі. Мати Михайла займалася целительством.
В 1948 році батька засудили як «ворога народу» і розстріляли, а мати із чотирма дітьми вислали в табори на Далекий Схід. Спочатку вони потрапили в Якутію, потім у Магадан... В 1960-му, коли почалася «відлига», Угрини одержали паспорти й можливість повернутися в Україну, але Михайло залишився на Далекому Сході. Відслужив у армії, поступив у Хабаровський педінститут на художній факультет. Маючи незвичайну силу, займався спортом і вів уроки фізкультури в школі.
На ріці Амур, куди студенти виїжджали на літню практику, Михайло вперше побачив наскальні знаки - петрогліфи, які справили на нього сильне враження. Тут же доля звела його з видатним археологом академіком Олексієм Окладниковим, що робив у тих місцях розкопки. Зустріч стала поворотним моментом у житті Угрина. Незабаром по клопотанню Окладникова він став співробітником Інституту археології Новосибірської Академії наук, брав участь в експедиціях на Тибет, Чукотку, Урал, у Монголію й інші частини світу. Доля подарувала Михайлу дружбу з видатними людьми - філософом Святославом Реріхом, істориком Львом Гумільовим, відомим телеведучим Юрієм Сенкевичем. Але все-таки головним його вчителем і наставником стала сама мати-земля.
В Україну Угрин жити не повернувся. Його другою батьківщиною стала Камчатка. Тут він оженився на прекрасній дівчині-камчадалці, тут народилися його діти. Зараз Михайло Йосипович займається вивченням вулканів й їхнім впливом на людину. Він і його сподвижники фіксують й аналізують аномалії над діючими камчатськими вулканами. Що ще відкриється допитливому оку нашого невгамовного земляка, покаже час...
На світлині: ікона преподобного Мойсея Угрина-Печерського, далекого предка камчатського українця Михайла Угрина.
Ольга МАСЛЕННИКОВА