lessphp error: variable @inputHeight is undefined: failed at ` margin-bottom: 10px;` /home/kobzaua/kobza.com.ua/www/templates/kobza/less/template.less on line 132 10 років НКАУ українців Камчатки

Валентин Пилипчук на IV Всесвітньому форумі українців, 19 серпнz 2006 р.Інтерв’ю з головою Камчатської профспілки льотчиків, активістом громади українців Камчатки Валентином Пилипчуком

Валентин Макарович Пилипчук родом із Житомирщини (с. Дубрівка). Після закінчення Київського інституту інженерів цивільної авіації вирушив працювати на Камчатку, оскільки, за його словами, “чи не весь світ облітав, а там ще не бував”. Планував попрацювати три роки і повернутися додому, та згодом одружився і оселився там з родиною. В Україні має 7 братів і сестер, до яких навідується щороку. Сини пана Валентина навчаються в Києві.

Під час візиту до УВКР В. Пилипчук  розповів нам про життя української громади на Камчатці.

- Пане Валентине, чим привабила Вас далека від України Камчатка? З чого починалася українська далекосхідна громада?

- Це надзвичайно цікавий край Російської Федерації, який вабить насамперед незайманою природою і хорошими людьми. Камчатка зібрала на свої землі людей понад 100 національностей, і це в основному представники високоосвіченої інтелігенції різних народів світу. Із 358 тисяч населення Камчатки близько 10% - українці. Отже, почувати себе там самотнім не доводилося. Я прожив на Камчатці вже 28 років. До розпаду Радянського Союзу  я мав змогу щоліта їздити з родиною під час відпустки в Україну. Але потім можливості так часто відвідувати рідну землю не було, ми почали відчувати ностальгію за Батьківщиною, з’явилося болісне відчуття, що коріння рветься. Так і з’явилося прагнення об’єднати всіх українців Камчатки, щоб не забув ніхто з них, звідки він родом.

- Розкажіть, будь ласка, про діяльність національно-культурної автономії українців Камчатки.

- Земляцтво українців Камчатки створено в жовтні 1992 року в місті Петропавловську-Камчатському з ініціативи Камчатської спілки письменників. Першим керівником земляцтва був Євген Поперенко, згодом його замінив Віктор Манжос. Починалося все зі святкових вечорниць, на які приходила переважно творча інтелігенція. Тут українці, що опинилася з різних причин так далеко від Батьківщини, мали змогу ділитися новинами з України, співати рідні пісні, читати вірші українських поетів. Згодом свої творчі здобутки активісти організації почали демонструвати на концертах для всіх жителів Петропавловська.

1996 року був прийнятий закон “Про національно-культурні автономії”, який, порівняно з Федеральним законом “Про громадські організації”, надавав громадам національних меншин значно ширші можливості для розвитку.

Земляцтво українців Камчатки було реорганізовано в Регіонально-культурний центр “Дніпро”, а з нього в січні 1997 року була створена національно-культурна автономія українців (далі НКАУ) Камчатки.

27 березня 1998 року в тижневику “Петропавловск” на 5-й сторінці вперше був надрукований українською та російською мовами Вісник НКАУ Камчатки “Батьківщина”. Цей Вісник виходив раз в один-два місяці. У листопаді 2000 року “Батьківщина” була офіційно зареєстрована як щомісячна газета в Міністерстві РФ у справах друку, телерадіомовлення і засобів масових комунікацій. Завдяки наполегливості членів Правління НКАУ та редакційної ради газета внесена в каталог передплатних видань Камчатської області, тому з 2003 року для її видання адміністрація Камчатської області змушена виділяти кошти відповідно до Федерального закону РФ “О печати”.

Варто сказати, що все-таки головна фінансова допомога для видання газети надійшла в 2003-2004 рр. з Держкомнацміграції України. На жаль, 2005 року фінансування припинилося, проте громада продовжує видавати “Батьківщину” за кошти передплати та спонсорської допомоги українців Камчатки.

Дуже велике значення для розвитку української громади має заснування освітніх закладів. 2002 року в м. Петропавловську-Камчатському на базі середньої школи № 7 вдалося організувати український недільний клас і навіть добитися від Управління освіти ставки для керівника цього класу. Робити ремонт приміщення та купувати меблі довелося за кошти української громади та меценатів, і врешті єдиний на Далекому Сході український недільний клас почав працювати. Вже четвертий рік 28 учнів вивчають українську мову і літературу, знайомляться з історією України та звичаями нашого народу. Ці діти після 5 днів навчання в російськомовній школі з великою радістю приходять у цей клас, щоб вивчати рідну культуру. Два наші випускники сьогодні навчаються в університетах м. Києва. Тож результати діяльності громади таки помітні.

- Які проблеми перешкоджають повноцінній діяльності української громади?

-  На жаль, невирішених проблем сьогодні чимало. Зокрема за 13 років діяльності громади не вдалося отримати від місцевої влади окреме приміщення для проведення культурно-просвітницьких заходів, видання газети, відкриття української бібліотеки. Нашому недільному класові бракує вчителів: спочатку їх було четверо, згодом лишилося тільки двоє. Дуже мало наших земляків вільно володіє українською мовою. Не мають матеріальної бази самодіяльний театр “Мрія” та жіночий ансамбль “Ласкаво просимо”. Досі не виділений ефірний час для українських програм на Камчатському державному телебаченні та радіо. Окрім того, всередині Правління НКАУ ще далеко до плюралізму поглядів, тому часто виникають внутрішні конфлікти. Заважає радянський стереотип “націоналіста”, хоча варто визнати, що на Камчатці поступово звільняються від нього, до влади приходять мудрі спеціалісти, які, якщо не підтримують, то хоча б не чинять опору національним об’єднанням.

- Чи відчувається підтримка з боку України?

- Так, безперечно. Найбільше допомагають Міністерство закордонних справ, Міністерство освіти, УВКР, які дають підручники, художню літературу для нашого недільного класу. Та хотілось би, щоб Україна більше цікавилася громадою, допомагала і морально, і матеріально, бо наша справа важлива як для тих українців, що живуть на Камчатці, так і для всього українського народу.

- Які Ваші плани на майбутнє?

- Я збираюся вже в наступному році повернутися в Україну назавжди, бо тут вся моя родина, і де б я не був, рідна земля все-таки кличе. Тому зараз готую послідовників, яким із чистою душею зможу передати свою справу.

Від українців Камчатки вітання Україні і всім землякам!

Інформаційна служба УВКР

2007-01-19

http://www.uvkr.com.ua/ua/analytics/ukrainci_kamchatky.html

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка