Віктор Годлевський: «Людина здатна на більше, не знаючи про це сама»

У рубриці альманаху «Україна на Камчатці», яка знайомить читачів з неординарними  особистостями- членами Клубу української культури імені Івана Франка у Петропавловску-Камчатському,  знаходимо і прізвище Віктора Годлевського.

Плавець-екстремал, рекордсмен Росії і Європи з плавання в холодній воді, який на весь світ прославився запливом через Берингову протоку в 2013-2014 роках, організатор і учасник міжнародного запливу через Першу Курильську протоку, а ще головний Дід Мороз Камчатки і  її головний Нептун , який впродовж багатьох років виходить з вод Авачинської бухти на День рибалки.

У короткому нарисі про нього в альманасі  за 2008 рік читаємо: «Ще в 1981-му за комсомольською путівкою Віктор приїхав на Камчатку піднімати культуру на флоті. Справжній український козак з Житомирщини (с. Зарудниці – Ред.) – вродливий, вусатий, особливо гарно виглядає в українському національному одязі, добре грає на гармошці, а ми з великим задоволенням співаємо під його акомпанемент українські пісні.

Знайшов він на Камчатці і свою долю – красуню Олю. І народився в них син Артем, такий же статний, як батько, а гарний, як мама. Він не тільки ходить в український недільний клас, а й є одним із ведучих на зустрічах в Клубі. А як він читає вірші! І завжди в українському вбранні: червоні шаровари, вишита сорочка, пояс та шапка козача. Росте у нас на очах ось таким славним українським козаком. Родина завжди разом, завжди привітні, веселі. Їх усмішка зігріває всіх – бо ми бачимо щасливу сім`ю, яка живе далеко від батьківщини - України та гордиться своєю приналежністю до неї, не забуває рідного слова, рідної пісні, ділиться своєю любов’ю до всього українського.

В 1992 році Віктор Годлевський заснував Камчатський центр «Марафонське зимове плавання».  3 грудня 1994 року ним був встановлений рекорд в Авачинській бухті по перебуванню в воді з температурою -1,7о протягом 21 хвилини. Цей рекорд був занесений в Російську книгу рекордів «Диво».

Завжди раді спілкуванню з цією гарною сім’єю і бажаємо завжди бути разом, радіти новим успіхам сина в навчанні і спорті, нести людям радість і тепло душі, і ще: багато-багато зустрічей в Клубі, де всі ми такі щасливі!»

Про екстремальне захоплення Віктора Годлевського варто розповісти окремо.

Як сам він згадує,  все почалося ще в далекому дитинстві. Одного разу навесні, задумавши пропустити обридлі шкільні уроки, вирішив захворіти. Побігав в лише в  трусах, босоніж, по замерзлим калюжам, розбиваючи лід голими п'ятами. Але нічого з цього не вийшло, і  довелося таки йти до школи. А там хлопчаки, ганяючи м'яча, загнали його в ставок. Вітя, довго не думаючи, роздягнувся - і вплав за м'ячем, прокладаючи собі дорогу крізь тонкий льодок. І знов не захворів.

Всерйоз же загартовуванням і «моржуванням», а  в подальшому вже плаванням у відкритій холодній воді на далекі відстані,  став займатися у 32 роки. Цей перший день свого «моржування» - 15 березня 1991 року - пам’ятає як сьогодні: «Вышел на бухту (Авачинська бухта – Ред.) в 7 утра. Кругом – сугробы снега, Разделся, положил одежду под камень, увидел страшную, тёмную воду и испугался. Стою – а мимо люди едут в автобусах на работу. И вот один из автобусов остановился… Я увидел лица горожан, припавшие к  замёрзшим окошкам – все смотрели на меня с явным вопросом: что это за ненормальный такой? Отступать было некуда. Пришлось сделать вид заправского пловца и … прыгнуть в свинцовую воду. Я поставил себе цель: доплыть до баркаса, который стоял на расстоянии примерно 50 метров. Спиной чувствуя взгляды соотечественников, доплыл, взобрался на баркас, повернулся … а автобус уже уехал. Стою, как истукан, на баркасе – никто не видит. Стал размахивать руками и дождался, пока остановится еще один автобус. Это было новым толчком для меня. Только тогда нырнул и поплыл обратно».

У 1992-му Віктор Годлевський організував Камчатський Центр спортивного зимового плавання і загартовування. Незабаром у нього з'явилось багато соратників, тому в серпні, а потім в грудні 1994 року він організував проведення командних  марафонських запливів від бухти Турпанка до Озерновської коси довжиною 18 км по девізом: «Екологія Авачинської бухти - турбота кожного з нас». Саме цей, вже згадуваний в альманасі  заплив,  і був занесений  до  Книги рекордів «Диво». Роком раніше завоював медаль, перепливши (14 км) озеро Ісик-Куль в Кіргізії і дійшовши до фінішу серед 12 з 60 плавців-марафонців.

У 2013 році  Віктор Годлевський взяв участь у Першому  міжнародному міжконтинентальному естафетному запливі  через Берингову протоку (з 5 по 11 серпня) - від мису Дежньова (Чукотка, Росія) до мису Принца Уельського (Аляска, США).  Протяжність маршруту - 86 км по пташиному польоту, або 134 км з урахуванням зносу північної і південної течій і вітру. По закінченні запливу за участю  66 «моржів» з 17 країн світу Віктор Годлевський так розповів журналістам про його особливості:

«Мы стартовали на корабле «Иртыш» в 16.24 от мыса Дежнёва. Температура моря была плюс восемь — это необычно тёплая вода. А через 20 километров от берега градусник уже показывал 2-3 градуса. Да, были люди, которые отказывались плыть. Те, кто привык к тихой воде. Представьте, если высота волны 4 метра, тебя поднимает сначала на гребень, а потом несёт вниз — как воздушная яма в самолёте. Создаётся подобие вакуума — и так всё время. А надо не просто удержаться на воде, но ещё и плыть! И одного умения здесь недостаточно. Необходимо было лавировать, чтобы быть всё время на гребне волны. Я поначалу попытался плыть кролем, но понял, что долго так не смогу: лицо постоянно в воде, трудно ориентироваться. Ещё шлюпка была сзади. Через каждые десять гребков приходилось поворачивать голову, чтобы следить за направлением катера. Я плыть не устал, но пальцы на руках подмерзали. И только на катере понял, как меня укачало на волнах. Попытался «покормить рыбок», перегнувшись через борт, — ничего не вышло. Хорошо, что не позавтракал! Решил, что на обед не пойду. У других такая же ситуация: рвотный рефлекс возникал ещё во время заплыва. А плыть надо! Потом я не ел двое суток, пил только воду».

У серпні 2014 року Віктор в складі команди з плавців-екстремалів з Благовєщенська і Саха-Якутії в рамках державної програми «Арктика-сьогодення і майбутнє» брав участь в історичному Арктичному благодійному марафонському запливі між островами  Діаміда (США) і островом Ратманова (Росія) у  Беринговій протоці.

В його активі також бронзова і  золота медалі на ІХ Чемпіонаті Азії (Китай, Жовте море) з плавання у  відкритій холодній воді, а за активну роботу по вихованню молоді він занесений до списку лауреатів «Енциклопедії Добра» Молодіжного інформагенства «МИР».

На даний час пенсіонер Віктор Олександрович Годлевський ( у січні 2019 р. йому виповнилося 60 ), не полишаючи спорт, активно займається  й громадською діяльністю, яку починав ще з 1988 року, як учасник заходів по реабілітації рибалок після їхньої важкої і тривалої роботи в морі. Він -  член Громадської палати краю (з січня 2019 р.) і голова правління національно-культурної автономії українців Петропавловска-Камчатського. Продовжує очолювати Камчатський центр «Спортивного зимового плавання і загартовування».   За свідченням сайту «Камлайф», сьогодні в його команді тисячі російських «моржів», серед яких - сотні камчатських, десятки його послідовників, у віці від 15 років до 70-ти з «гаком», є дуже відомі люди, чимало жінок. Є й такі, кому він допоміг повернути здоров'я, виринути з алкогольної і навіть наркотичної залежності.

Всі хто знає Віктора Годлевського, відзначають найголовнішу рису його характеру так: «Якщо що задумає - обов'язково доб'ється». Не розслаблятися в екстремальній ситуації , включити внутрішні резерви, сконцентруватися, щоб мобілізувати організм навіть тоді, коли, здається вже все, не можеш – ось що для цього потрібно, вважає Віктор Олександрович. Перевіркою цієї формули для нього стала участь у космічному проекті - відпрацюванні методики порятунку космонавтів, які зазнали переохолодження після приводнення, коли він випробував костюми для них, лежачи по кілька годин у крижаній воді. Можливо, саме тоді, а, можливо, раніше, з першого марафонського запливу, сформулював Віктор Годлевський свій життєвий девіз, який не втомлюється повторювати:  «Людина здатна на більше, не знаючи про це сама».

За матеріалами альманаху «Україна на Камчатці»


На світлинах:

1. Віктор Олександрович Годлевський

2. Віктор і Ольга Годлевські у Клубі української культури імені І.Франка

3. Вечір в Клубі української культури. Декламує Артем Годлевський

4. Віктор Годлевський - рекордсмен Росії і Європи з плавання в холодній воді

5.  Один з екстремальних марафонських  запливів В.Годлевського

6. Віктор Годлевский після запливу. Світлина з особистого архіву

7. Головний Дід Мороз Камчатки Віктор Годлевський, 2018 р.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка


Пора выбирать — Алексей Навальный

8BE508A2-8376-44DC-A4EC-E84056BEDDB8 w1597 n r0 s