lessphp error: variable @inputHeight is undefined: failed at ` margin-bottom: 10px;` /home/kobzaua/kobza.com.ua/www/templates/kobza/less/template.less on line 132 Стійкий характер сумчанина Бездітька (укр.)
Ця людина має велику силу волі і енергію, які характерні справжньому мужчині. Доля часто пробувала жорстоко пожартувати над ним, але це було марно...

Ця людина має велику силу волі і енергію, які характерні справжньому мужчині. Доля часто пробувала жорстоко пожартувати над ним, але це було марно...

 

 

В 17 років Сергій Бездітько закінчив середню школу і спробував стати льотчиком-винищувачем, щоб захищати свою Батьківщину. Але тут йому вперше не поталанило – не пройшов медкомісію. Сергій Бездітько не гаяв часу дарма, а одразу подав документи в Сумське артилерійське училище і поступив. Але, провчившись один рік в цьому навчальному закладі, він зрозумів, що це не його стихія. Незабаром він потрапив в Конотопську ракетну дивізію Ракетних військ стратегічного призначення, яка на той час була найкращою в цілому Радянському Союзі. Все подальше життя Сергія Олексійовича складалося так, що йому не раз доводилося носити звання рядового.

Він навіть після звільнення в запас знову одягнув пагони, правда – вже міліцейські. І це вже сталося у Владивостоці, куди його закинула доля ще в молоді роки. Працюючи в міліції, він знаходив час і бажання для навчання в Омській школі міліції. Звичайно, служити в міліції і навчатися одночасно дуже складно, але Сергій не зважав на всі труднощі, проявляв силу волі і характер. Саме в ті роки він зарекомендував себе стійким лідером, який може виконати будь-яку чоловічу роботу. Начальство запримітило Сергія, доручало йому складні завдання і водночас просувало по службі. Так за короткий проміжок часу він був призначений на посаду начальника карного розшуку міста Артема, яке знаходиться в Приморському краї. Це ще раз підтвердило той факт, що він не просто особистість, а особистість масштабна – з новим мисленням і підходами.

Всі колеги Сергія Бездітька з великою теплотою згадують про нього, відзначаючи його розум, силу волі, характер, енергію. До речі, коли йому запропонували підвищення по службі з переходом на іншу роботу, то він вибрав Камчатку, з посадою нижчого рангу і зовсім не жалкує. В цей далекий край він закохався, будучи тут двічі у відрядженні. Тут знову йому довелося все починати з початку, з посади рядового оперуповноваженого. Труднощів було дуже багато, але всі вони поступово долалися завдяки допомозі добрих людей. З теплотою і вдячністю згадує Сергій Олексійович про голову Міської Думи Івана Данкулинця, який багато доброго зробив для нього.

За своїм характером наш головний герой – максималіст, а життя, як відомо, не любить таких. Вже займаючи посаду начальника відділу обласного Управління внутрішніх справ, він зіткнувся з реальними проблемами. Його виховання і життєве кредо не дозволяли примирятися йому  з деякими колегами по роботі, які недобросовісно виконували свою роботу, він оголосив їм війну. Як би це не було боляче, але згодом він зізнався сам собі, що програв цю битву, і написав рапорт про звільнення в запас.

Давно вже відомо, що людина, вибираючи собі роботу, визначає свою долю. Нове життя почалося в Сергія Бездітька у рибопромисловій компанії „ Тесей - 3”, яку він очолив, і про яку згодом всі заговорили в рибному товаристві.  „Тесею - 3” прогнозували щасливе майбутнє, але, на жаль, неправильна економічна політика районної влади змусила підприємство „налетіти на рифи”.

На сьогоднішній день підприємство переживає не найкращі часи: має заборгованість перед людьми, податковими структурами. Але Сергій Олексійович ніколи не втрачає надії, а коли дуже важко, то з великим задоволенням бере в руки „Кобзар” Т. Шевченка, перечитує знайомі рядки, згадує матір, рідні Суми – та й на душі стає світліше, забуваються всі проблеми.

Віриться, що в людини з таким сильним характером, завзятістю і енергією вистачить сил, щоб побороти тимчасові труднощі. Адже – до цих пір він вправно  їх долав і впевнено крокував вперед. В  неспокійному життєвому морі Сергій Олексійович Бездітько переборює всі шторми.

На фото: камчатський сумчанин Сергій Бкездітько.

Олександр КРИШТАЛЬ.

«Батьківщина»

Січень 2005 р.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка