Бібліотека української літератури

Василий Стус
Василий Стус

…или Стус и Моська

Эти не нуждающиеся в переводе и ставшие крылатыми слова Андрея Малышко вспоминаются в связи с 75-летием со дня рождения другого выдающегося украинского поэта Василя Стуса. И не только потому, что именно автор знаменитой «Песни про рушник» («Рідна мати моя…») напутствовал тогдашнего студента Донецкого пединститута в большую литературу. Но и потому, что Стусова совесть, как нерасторжимая в его жертвенной жизни связь слова и поступка, сделала его Поэзию одним из вершинных в ХХ веке достижений украинского духа. "В украинской поэзии большего нет...". - написал о поэте и правозащитнике уже из европейского далека его товарищ-солагерник писатель Михаил Хейфец.

А всё дело в том, что, говоря словами самого Стуса, «поэт должен быть человеком. Таким, что полон любви, преодолевает естественное чувство ненависти, освобождается от неё, как от скверны. Поэт - это человек… А человек - это прежде всего добродій…» Думаю, что и это украинское слово не нуждается в переводе. Добавим лишь, что Стус не просто творил добро - он мужественно и непримиримо противостоял злу, положив жизнь за други своя, за родную Украину. Героем которой официально признан уже в ХХI веке.

Бібліотека української літератури, м. Москва
Бібліотека української літератури, м. Москва

Электронное издание БУЛ. Дайджест. Выпуск №80, (январь, 2013г.)

В выпуске представлены материалы еженедельников и газет «Українська літературна газета», «Донеччина», «Голос України», «День», «Крымская правда», «Кримська світлиця», «Зоря Полтавщини»«Дзеркало тижня», «Високий замок», «Чорноморські новини», «Наша газета» «Волинь» и др., посвященные вопросам общественной жизни, литературы, искусства, истории, за январь 2013 г.

Библиотека украинской литературы, являясь государственным учреждением культуры г. Москвы и располагая во многом уникальными для библиотечных учреждений России информационными возможностями (сюда регулярно поступает около ста украинских газет и журналов), продолжает регулярный выпуск дайджестов украинской прессы, а также готова осуществить целевые (по заказам заинтересованных ведомств, учреждений и организаций) обзоры печати, контент-анализ изданий, реферирование отдельных публикаций по различной тематике, их рецензирование и перевод на русский язык.

Бібліотека української літератури, Москва
Бібліотека української літератури, Москва

Запрошує Бібліотека української літератури

24 листопада в рамках з`їзду Конгресу українців Росії була влаштована виставка періодичних та книжкових видань, що побачили світ стараннями та за підтримки українських об`єднань у різних регіонах Російської Федерації від початку 1990-х років.

Делегати отримали рідкісну можливість ознайомитися із широкою панорамою часописів: «Українська родина» (Сургут), «Український вісник» та «Промінь» (Республіка Комі), «Східна Слобожанщина» (Воронеж), «Українець на Зеленому Клині» (Владивосток), «Джерело» (Нижній Новгород), «Козацьке слово», «Вісник Товариства української культури Кубані» (Краснодар), «Батьківщина» (Петропавловськ-Камчатський), «Промінь» (Самара), «Криниця» (Республіка Башкортостан), «Рідне слово» (Челябінськ), «Українське слово» (Мурманськ), «Український клуб», «Український кур`єр», «Український вибір», «Український огляд», «Луганское землячество», «Землячество донбассовцев». «Украинские вести» (Москва), «Українці та Петербург», «Забута країна» (Санкт-Петербург), літературні альманахи «Україна на Камчатці» та «Червона калина» (м. Златоуст).

БУЛ
БУЛ

По страницам украинских газет и еженедельников

Библиотека украинской литературы,являясь государственным учреждением культуры г. Москвы и располагая во многом уникальными для библиотечных учреждений России информационными возможностями (сюда регулярно поступает около ста украинских газет и журналов), продолжает регулярный выпуск дайджестов украинской прессы, а также готова осуществить целевые (по заказам заинтересованных ведомств, учреждений и организаций) обзоры печати, контент-анализ изданий, реферирование отдельных публикаций по различной тематике, их рецензирование и перевод на русский язык.

В мартовском выпуске составитель дайджеста, а также автор переводов В.Г. Крикуненко предлагает вашему вниманию наиболее актуальные и интересные публикации следующих украинских изданий: материалы еженедельников и газет «День», «Високий замок», «Крымская правда», «Запорізька правда», «Сіверщина», «Літературна Україна», «Українська літературна газета», «Чорноморські новини», «Донецкие новости», 2000» и др., посвященные вопросам культуры, истории, литературы, науки, за март 2012 г.

О юбилее без елея

Кость Скоромець
Кость Скоромець

Вірші, листи, спогади Костя Скоромця

«ПРИЙНЯВСЯ У ЗЕЛЕНІМ КЛИНІ...»

Присвячуємо цю збірку 100-річчю від дня народження українського поета з Приморського краю Костянтина Івановича СКОРОМЦЯ (1910-1992), його світлій пам`яті

ПОСВЯТА

Віталій КРИКУНЕНКО

ЗЕМЛЯКАМ У СВІТАХ ДАЛЕКИХ

Спасенний буде той, чий дух не гине

Удалині від прадідівських нив,

Максим Богданович - белорусский поэт, публицист, переводчик
Максим Богданович - белорусский поэт, публицист, переводчик

К 120-й годовщине со дня рождения

беларусского поэта, переводчика и литературоведа

От составителя

ПЛАМЕННЫЙ ПЕВЕЦ БЕЛАРУСИ

9 декабря исполнилось 120 лет со дня рождения выдающегося белорусского поэта, переводчика, критика и литературоведа Максима Адамовича Богдановича.
Имя Максима Богдановича - одно из самых известных и почитаемых в белорусской литературе. Его произведения изучаются в школе, стали народными песнями.
Родился поэт в 1891 году в Минске. Детство и юность провел на Волге. Учился в гимназиях Новгорода и Ярославля, в Демидовском юридическом лицее.
Художественные интересы его были необычайно широкими и разносторонними. Он пробовал свои силы и способности в разных формах и жанрах литературы, обращался к художественным образам разных литературных эпох и культур. Его стихи отличаются мастерским использованием изобразительных средств поэтики классической и песенно-народной. Единственная прижизненная книга Богдановича - сборник поэзии "Венок" - стала бесценным даром для белорусского народа.
Максим Богданович знал около десяти языков. Переводил на белорусский язык
Верлена, Гейне и Гете, Верхарна и Шиллера, Пушкина, Фета, Майкова, Тютчева; а на русский язык - свои сочинения, а также стихи белоруса Янки Купалы, украинцев Шевченко, Франко, Самийленко, Крымского. 

Євген Чикаленко. Портрет
Євген Чикаленко, землевласник, патріот, меценат.

Личность в истории культуры

От составителя

Библиографическая справка

Евгений Харлампиевич Чикаленко - один из тех выдающихся людей, что вписали свое имя в историю развития украинской культуры и общественной жизни на рубеже девятнадцатого и двадцатого веков.

В противоположность многим состоятельным людям своего времени, он не ограничивался зарабатыванием денег и тратой их исключительно на собственные нужды, но щедрой рукой тратил их на благо родной культуры, на помощь отечественной литературе и прессе. Думается, что пример выдающегося мецената крайне актуален и сегодня.

Видимо, и этим обусловлено то внимание историков культуры, которое уделяется сегодня в Украине изучению жизни и творчества Евгения Чикаленко, изданию его трудов.

Бібліотека української літератури, Москва
Бібліотека української літератури, Москва

Шановні друзі!

Прийміть найщиріші вітання із Новоріччям та Різдвом Христовим від колективу працівників державного закладу культури міста Москви «Бібліотека української літератури», її читацького активу.

Бажаємо Вам у Новім році неодмінних успіхів та звершень, миру та злагоди, доброго здоров`я, добробуту й щастя у Ваших родинах.

Дбаючи про задоволення інформаційних, культурних, освітніх потреб українців, які живуть та працюють у московському мегаполісі, всіх, кому цікаві культура та історія, сьогодення України, ми постійно відчуваємо Ваші доброзичливість і сприяння в тому, аби наша Бібліотека й надалі слугувала джерелом пізнання України, тамування духовної спраги її синів та дочок у Росії, успішно виконувала свою місію духовного єднання та порозуміння українського і російського народів.

В Новому році у нашій Бібліотеці на Вас чекають нові книги та часописи, цікаві зустрічі в бібліотечних клубах та літературних і музичних вітальнях БУЛ, безплатні курси української мови та готовність кваліфікованих працівників надати Вам необхідну бібліографічну, інформаційну допомогу.

Освальд Бургардт (Юрій Клен)
Освальд Бургардт (Юрій Клен)

Возвращенные имена

Иформ-блок, посвященный 120-й годовщине со дня рождения украинского поэта, переводчика и литературоведа Освальда Бургардта (1891-1947)

Глянь у вікно, де

темний ліс,

Торкнутий подихом

весняним,

Зелені пагони підніс...

І дихай вітром

полум`яним...

Слово и судьба

«Каравелла» Юрия Клэна

Арсентій Струк
Арсентій Струк

Відійшов у вічність Арсентій Струк

На 76 році життя відійшов у вічність відомий російський і український поет, прозаїк, перекладач; активний популяризатор української літератури, один з активістів української громади Калуги, поборник дружби та співробітництва між народами України і Росії, великий друг Бібліотеки української літератури в Москві Арсен Данилович Струк (Єпішенков).

Біографія письменника - це вже захоплююча книга про морського штурмана й офіцера-зенітника, інженера-теплоенергетика, мандрівника й учасника будівництва радянських заводів, телеведучого, автора 30 фільмів, помічника губернатора, чуйного редактора й учаснику земського руху, обраного "За особистий внесок у розвиток національної культури та удосконалювання суспільних відносин" членом-кореспондентом Петровської академії наук і мистецтв. А.Д. Струк - член ради з питань української літератури Міжнародного співтовариства письменницьких спілокв, член міжетнічної ради при губернаторі Калузької області, лауреат декількох літературних премій...

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка