lessphp error: variable @inputHeight is undefined: failed at ` margin-bottom: 10px;` /home/kobzaua/kobza.com.ua/www/templates/kobza/less/template.less on line 132 Про «найбільший у РФ бібліотечний комплекс»

Бібліотека української літератури - майже золота вивіскаХвалити можновладців Москви можна. Але ж треба при цьому і міру знати… Не кажучи вже про здоровий глузд

Бібліотеці української літератури в Москві на минулому тижні офіційно сповнився перший рік в новому приміщенні. За порадою Василя Михайловича Думи, який під час спільного засідання Ради ОУР та Ради ФНКА УР запропонував всім, хто ще не встиг побувати в єдиній в Росії державній українській бібліотеці, відвідати її і ознайомитись з її роботою, я поїхав на вулицю Трифоновську, 61 і уважно ознайомився там з новим приміщенням Бібліотеки і умовами роботи її колективу.

І після цього в мене до шановного пана Василя Михайловича Думи з’явилися питання, яких раніше не було. Бо за його двічі повтореним твердженням – під час виступу 14 квітня перед учасниками спільного засідання і в Постанові Ради Об’єднання українців Росії та Ради Федеральної національно-культурної автономії українців Росії «Про хід виконання рішень IV Конґресу Об’єднання українців Росії та ІІІ З’їзду Федеральної національно-культурної автономії українців Росії» від 14 квітня 2007 р. за його підписом, що була опублікована лише через місяць і 4 дні - 18 травня ц.р. на офіційному сайті ОУР і ФНКА УР, - Бібліотека української літератури в Москві “тепер це - найбільший у Російській Федерації бібліотечний комплекс (А.Б. - !!!)”.

Хто не розуміє української мови, тому вимушений перекласти на російську: слово “найбільший” означає – “наибольший”, “самый большой”. Українські синоніми з деяким посиленням: “якнайбільший”, “щонайбільший”. Може я не так зрозумів цей занадто дуже мудрий для мого рівня науковий вираз, але на мою не дуже мудру думку це речення може означати лише одне: в нашій країні, в усій величезній Росії від Калінінграду до Камчатки ні в одному місті і селищі немає бібліотеки більшої, ніж Бібліотека української літератури в Москві. Але сумніви залишаються. Що це за “найбільший в Російській Федерації бібліотечний комплекс”, площа якого всього 600 квадратних метрів – тобто як 4 звичайних московських 4-кімнатних квартири. І книжковий фонд в цьому “найбільшому в Російській Федерації бібліотечному комплексі” до дивного маленький – всього 23 тисячі книжок (або десь 50 тисяч одиниць збереження разом з газетами, малюнками тощо).

Вибачаюсь, панове, що порівнюю БУЛ з якоюсь незрозумілою українською провінцією, але в тому шахтарському селищі шахтоуправління 12-18 імені газети “Правда” міста Донецька, де я виріс, в нашій селищній бібліотеці Палацу культури імені ХХ - річчя Перемоги було не 23, а біля 70 тисяч дорослих і дитячих книжок. І це був зовсім не “найбільший в Україні і СРСР бібліотечний комплекс”.

Тепер конкретне питання до пана Думи. Шановний Василю Михайловичу, у Вашій біографії записано, що Ви – доктор економічних наук. Тобто, вчена людина і з математикою діло мали. Коли я працював навіть над своєю кандидатською дисертацією, то крім архівів бував в Москві в бібліотеці імені Леніна (нагадую, зараз це – “Російська державна бібліотека”). Та ось в цій РДБ ще в 1995 році в основному бібліотечному фонді нарахували 39 млн. одиниць збереження. І тільки читальні зали там мають в кілька разів більшу корисну площу, ніж вся Бібліотека української літератури в Москві з усіма її службовими приміщеннями і навіть туалетами. У Вашому твердженні, шановний Василю Михайловичу, закладена якась незрозуміла для мене істина: виходить, що 50 тисяч - то більше, ніж 39 мільйонів, а в комплексі з Російською національною бібліотекою – то навіть більше, ніж 75 мільйонів! Це вже не Лобачевский і Ейнштейн, а щось більше!

Тепер стосовно книгосховищ. В РДБ одне центральне книгосховище має 19 поверхів, а в філіалі в Хімках до нього ще одне немаленьке книгосховище лише для журналів і газет. Я прийшов в одноповерхову БУЛ і попросив показати книгосховище “найбільшого в Російській Федерації бібліотечного комплексу”. Виявилося, що якісь маленькі кімнатки там є. Але вони давно переповнені тими 23 тисячами книжок, що привезли на вулиці Трифоновську і Гіляровського із старого приміщення БУЛ на Велозаводскій вулиці.

А якщо сказати прямо і без еківоків – нема в БУЛ зараз книгосховища! Нікуди нові книжки складати, розміщати і обслуговувати. Тобто, нема у цього прославленого Вами найбільшого в Росії “бібліотечного комплексу” ніяких можливостей для подальшого розвитку навіть на рівні якоїсь поганенької районної бібліотеки. Не кажучи вже про рівень префектури Центрального адміністративного округу і тим більш – всього міста Москви. Точніше, можливо, щось і було, але при будівництві Бібліотеки московські чиновники потихеньку відібрали, поцупили, “умикнули” середню її частину – якраз на розі вулиць Гіляровського і Трифоновської.

Мій давній добрий приятель і товариш заступник директора БУЛ Віталій Крикуненко сказав, що там знаходиться зараз якийсь ЖЕК чи якась інша хитра комунальна контора. Я прикинув: там кілька сот квадратних метрів від Бібліотеки “відчекрижили” - якщо не половину, то добру третину загальної площі. І залишили БУЛ без майбутнього.

Мені соромно було розпитувати жінок, які працюють в цій Бібліотеці: “Дівчата, а як Ви взимку та восени з однієї частини Бібліотеки в іншу бігаєте? А коли мороз, коли дощ?” Вибачаюсь, але виявляється, що дійсно бігають напівроздягнені, розпарені, в одних тоненьких колготках, а потім хворіють і не тільки на нежить... А цім дівчатам та молодим жінкам ще дітей в собі носити і народжувати!

Виходить, шановний Василю Михайловичу, 26 травня минулого року на урочистому відкритті Бібліотеки Ви дарма дякували нашій землячці з України заступнику мера Москви Людмилі Швєцовій, і меру міста Юрію Лужкову – також дарма... А ще раніше не зовсім щиро і правдиво розхвалили цей неповноцінний подарунок мерії повпреду української держави - Надзвичайному і Повноважному Послу України пану Олегу Дьоміну, а потім і голові Верховної Ради України Олександру Морозу... А насправді все це зовсім незаслужені компліменти московським чиновникам-шахраям, які обвели українців Москви навкруг пальця, як дурнів. Бо, як кажуть у нас на Україні, - “дурні думкою багатіють”... Мовляв, бери собі небоже, що мені не гоже! І рік пройшов, та все одна і таж славослова московським можновладцям і шахраям! Мовляв, радійте, члени Рад ОУР і ФНКА УР, бо нам дали “найбільший в Російській Федерації бібліотечний комплекс”!

Господи, твоя воля, та чи Ви ж, Василю Михайловичу, прочитали самі те, під чим підписались? Чи Ви зрозуміли, в яку Вас халепу підставили?

Вибачаюсь, що мені доводиться задавати такі незручні і неприємні питання, але в демократичному суспільстві така невдячна доля журналістів незалежних ЗМІ. І тому наприкінці цих заміток про Бібліотеку додам ще пару питань, які стосуються долі ЗМІ, фінансово залежних від Василя Михайловича Думи.

В своєму виступі на спільному засіданні Рад Василь Михайлович сказав: “Налагоджено випуск у Москві газети "Українські вісті" та журналу "Український огляд".  А в Постанові за його особистим підписом це твердження ще і підсилено, бо додано слово “систематичний”. Цитую: Налагоджено систематичний випуск загальноросійського часопису Об’єднання українців Росії “Український огляд”.  

Далі розтлумачувати по словникам це речення я не буду, бо більш ніж за 30 років роботи в журналістиці для мене стало аксіомою: “налагодити систематичний випуск” – це випускати якісь ЗМІ за об’явленою періодичністю, накладом і обсягом. Мабуть, як кажуть, це і козі зрозуміло.

Але в Бібліотеці української літератури в Москві, де я спитав про останні числа двох названих часописів, мене розчарували. Бо російськомовної газети “Украинские вести” там не бачили з 26 грудня 2006 року. Але головне, що журнал “Український огляд”, про “налагоджений систематичний випуск” якого йде мова в Постанові від 18 травня 2007 року, не випускається з жовтня минулого року. Тобто, цілих 8 місяців. І то останній – спарений 7-8-й номер вийшов як спецвипуск, присвячений світлій пам’яті Олександра Олексійовича Руденка-Десняка. (Мабуть саме тому, в тій самій Постанові від 18 травня, в її резолютивній частині соромливо додано, що вже немовби “налагоджений систематичний випуск” часопису “Український огляд” ще треба “забезпечити”. Цитую дослівно: “. Правлінням ОУР та ФНКА УР за участю реґіональних організацій: ...забезпечити систематичний випуск часопису “Український огляд”). 

Питання до Василя Михайловича Думи. Шановний пане голово, скажіть будь ласка, нащо було писати в Постанові Ради Об’єднання українців Росії та Ради Федеральної національно-культурної автономії українців Росії «Про хід виконання рішень IV Конґресу Об’єднання українців Росії та ІІІ З’їзду Федеральної національно-культурної автономії українців Росії» від 14 квітня 2007 р. за Вашим підписом і розповсюджувати на весь український світ те, що не є правдою? Кому це було потрібно?

Промовчали б – було б краще... Чи написали б правду: що за 2006 рік випустили 4 номери журналу “Український огляд”. І навіть вже це було б добре. А що тепер можна казати? Що гроші закінчились? Чи не соромно буде Вам відповідати на ці незручні питання стосовно цієї “налагодженої систематичної” неправди за Вашим підписом?

З найкращими побажаннями,

Андрій БОНДАРЕНКО,

головний редактор сайту “Кобза – Українці Росії”.

На світлинах: Бібліотека української літератури - майже золота вивіска. Загальний вигляд Бібліотеки української літератури з Трифоновської. На плані синім кольором виділені 2 частини розірваного московськими чиновниками навпіл “найбільшого в РФ бібліотечного комплексу”. Трифоновська, 61.

Додаткові матеріали:

Вступна доповідь голови Ради ОУР та Ради ФНКА УР В. М. Думи на спільному засіданні Рад Москва, 14 квітня 2007 р.

Шановні колеги, дорогі друзі! Сьогодні ми зібралися на чергове щорічне засідання Рад наших федеральних українських організацій для того, щоб проаналізувати, як виконуються рішення останнього Конґресу українців Росії, які проблеми існують в нашій роботі, намітити реальні шляхи їх вирішення, затвердити основний план роботи на найближчі 2 роки.

Вважаю, що за період після Конґресу, а особливо останнім часом, українські організації Росії активізувались, зміцнили свої позиції у російському суспільстві. Всю діяльність Рад, Правлінь, керівництва ОУР та ФНКА УР, регіональних українських організацій було спрямовано на виконання рішень Конґресу ОУР та З'їзду ФНКА УР.

Хочу особливо відзначити - діяльність національних-культурних автономій та товариств Росії відбувається в межах діючого російського законодавства, а ми, українці Росії, є законослухняними громадянами Російської Федерації!

Я не знаю ні одного закону Росії, який забороняв би розвивати культуру національних меншин. Нагадую вам третю статтю Конституції Російської Федерації "Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в РФ є її багатонаціональний народ". Підкреслюю - "багатонаціональний народ".

Більш того, стаття 26 говорить про те, що "кожен має право користуватися рідною мовою, вільно обирати мову спілкування, виховання, навчання і творчості".

В той самий час 13 стаття конституції декларує заборону на створення і діяльність тих організацій мета або дії яких спрямовані на "розпалювання соціальної, расової, національної ворожнечі".

Значно зросла кількість українських організацій. Одним з головних своїх завдань ми бачимо неформальне об"єднання всіх національно-культурних автономій, земляцтв, товариств українців в єдиний український рух. Зараз в Російській Федерації діють 107 таких організацій у 58 республіках, краях, областях та автономних округах, у тому числі 18 реґіональних та місцевих національно-культурних автономій. Переважна більшість з них входять у склад ОУР та ФНКА УР. Найбільші здобутки українські організації мають в галузі культурно-просвітницької та мистецької діяльності, спрямованої на пропаганду і розвиток української культури в Росії.

Хочу повідомити, що лише в цьому році дві українські організації - Саратовська реґіональна громадська організація "Український національно-культурний центр "Світанок" і реґіональна громадська організація "Об'єднання Українців Мурманської області" прийняті в наші ряди.

Проведено черговий Всеросійський фестиваль українських хорових колективів та вокальних ансамблів імені Олександра Кошиця. Це було дивовижне свято української пісні у Москві. Безліч колективів, сотні виконавців мали можливість виступити на кращих концертних сценах Москви. Тисячі москвичів насолоджувались українським хоровим співом.

Продовжувалась активна діяльність семінару-лабораторії української традиційної культури у Лазарєвському Центрі української культури та мистецтва у місті Сочі (Краснодарський край). Творчі українські колективи з Росії брали участь у багатьох фестивалях в Україні: у Києві, Дніпропетровську, Харкові, Запоріжжі, Львові, Одесі, Чернігові.

Багаторічні зусилля української громади по заснуванню та розвитку Бібліотеки української літератури в Москві гідно завершились урочистим відкриттям у центрі російської столиці нового приміщення бібліотеки. Тепер це - найбільший у Російській Федерації бібліотечний комплекс (А.Б. -!!!), створений з максимальним врахуванням новітніх технологій і устаткований найсучаснішим обладнанням. Це загальнодоступна спеціалізована бібліотека, фонд якої нараховує близько 50 тисяч одиниць, серед яких українська художня література, матеріали та документи про історію і культуру України українською і російською мовами, українські періодичні видання.

Незважаючи на спробу окремих недалекоглядних керівників місцевого рівня під виглядом реорганізації ліквідувати українську бібліотеку, нам вдалося відстояти досягнуте, зараз вона продовжує свою активну роботу з пропаганди та поширення української культури та літератури.

Раджу всім, хто ще не встиг побувати в українській бібліотеці, відвідати її і ознайомитись з її роботою.

Вперше в історії українського руху в Росії для проведення основних заходів ОУР та ФНКА УР було залучено значні матеріальні та фінансові ресурси.

У 2006 році у столиці Татарстану Казані урочисто відкрито пам'ятну дошку на будинку, де перебував під час свого заслання видатний український політичний діяч та історик Михайло Грушевський. У Карелії видано книгу "Убієнним синам України. Сандармох". Ініціатором цього видання була наша колега Лариса Скрипникова. Книга присвячена видатним діячам культури України, які зазнали репресій. Проведено Фестиваль української пісні "Червона рута" в Воркуті, здійснено поїздки дитячих колективів в Україну. На щорічному святі газети "Московський комсомолець" у Москві було широко представлено українську книгу та українську музику.

У мережі Інтернет створено вдосконалену версію офіційного сайту ОУР та ФНКА УР, який інформує про життя в Україні та українців за її межами, публікує матеріали про роботу українських організацій Росії. Сайт отримав назву "Злагода". Ми оперативно розміщуємо на сайті  всю інформацію про діяльність нашого руху. Лідери регіональних організацій дають інтерв'ю, виступають з власними роздумами. На сайті розміщено інформацію про закони, постанови, які регулюють діяльність національних громадських організацій. Закликаю всіх, хто ще не приєднався до роботи сайту, проявити активність, інформувати нашу прес-службу про новини у ваших організаціях, щоб уся інформація вчасно була висвітлена на "Злагоді".

Що до українських засобів масової інформації хочу нагадати, що в українців Росії є свої українські газети. Їх друкують у Камчатській, Тюменській, Самарській областях та Краснодарському краї.

 Налагоджено випуск у Москві газети "Українські вісті" та журналу "Український огляд" (А.Б.- ???). Але цього замало для задоволення інформаційних потреб українців Росії.

В українській національній освіті наші організації досягли деяких успіхів. Українська мова вивчається в базовому шкільному плані у 7 школах: у Москві, Башкортостані та Томській області; як факультатив у 5 школах Росії: у Москві, Республіці Комі та Ханти-Мансійському автономному окрузі. Українська мова та історія козацтва викладаються в Краснодарській дитячій школі народного мистецтва. У деяких регіонах працюють суботні і недільні школи при українських товариствах. У 9 вузах Росії вивчаються українська мова та література.

Але на жаль, в Російській Федерації немає жодної державної української школи та жодного дошкільного дитячого закладу. Значна частина українських організацій не проявляє активності в цьому напрямку, тому велика кількість українських дітей та молоді не залучені до вивчення української мови, культури та історії України.

Нещодавно члени Ради Об'єднання "Українці Росії" зустрілися з російськими дипломатами, керівником ІІ Департаменту країн СНД МЗС РФ Віктором Сорокіним і завідувачем відділу Вячеславом Єлагіним. В ході зустрічі нам повідомили, що дипломати готують розгорнуті пропозиції щодо гуманітарної співпраці Росії і України, проблем російської діаспори в Україні і української в РФ. Віктор Сорокін відзначив, що спільна російсько-українська комісія є ініціатором проведення Днів науки, освіти, культури України в РФ, святкування ювілею Миколи Гоголя, Полтавської битви.

Ми, в свою чергу, підкреслили, що "для вирішення проблем української діаспори необхідно прийняти ряд законів, насамперед, "Федеральну програму підтримки української культури і мови в Росії". Такий документ став би основою для муніципальних структур, бюджетного фінансування забезпечення культурних і мовних потреб українців, громадян РФ".

Суттєву увагу керівництво ОУР і ФНКА УР приділяє наданню допомоги громадянам України, які знаходяться тимчасово на території Російської Федерації.

На початку року з'явилися зміни в міграційному законодавстві Російської Федерації. У зв'язку з цим я звернувся до голови Федеральної міграційної служби Росії з проханням пояснити, як діє цей закон у відношенні до громадян України. На мій запит Федеральна Міграційна Служба повідомила, що  проблема ця тимчасово не врегульована, тому до закінчення міждержавного переговорного процесу громадяни України до адміністративної відповідальності не притягуються і можуть перебувати на території Росії 90 діб без постановки на міграційний облік.

Наше спілкування з Федеральною Міграційною Службою, взаємодія з Консульським відділом Українського  Посольства багато в чому посприяло вирішенню проблем українських громадян. До речі, я знаходжусь у постійному робочому контакті з Послом України в Росії Олегом Дьоміним. В результаті тривалих переговорів ми досягли взаєморозуміння і згоди з багатьох важливих питань.

А з боку Уряду України ми не відчуваємо достатньої підтримки, хоч я систематично зустрічаюсь з першими особами української держави, в тому числі з президентом України Віктором Ющенко, із спікером Верховної Ради України Олександром Морозом, міністрами українського уряду, керівниками фракцій і комітетів Верховної Ради, з відомими діячами культури і мистецтва.

У питанні співпраці українських організацій  з органами та установами Української держави існують серйозні проблеми. Залишився практично нереалізованим такий документ, як Національна програма "Закордонне українство до 2005 року".

Закон України "Про правовий статус закордонних українців" запрацював з великою затримкою. Добре, що у Міністерстві закордонних справ України з'явилась спеціальна структура, яка опікується проблемами українців світу. Але здійснення цієї політики є дуже непослідовним.

Спеціальна бюджетна програма, спрямована на допомогу українським організаціям, проіснувала менше двох років.

Нам важливо, щоб виконувались ті домовленості відносно уваги до української діаспори в Росії, які сьогодні існують в міждержавних відносинах України і Росії, а головне, і щоб ці домовленості і закони втілювались в життя.

Нам потрібні українські книги, особливо дитячі, кінофільми українських режисерів, особливо документальні, історичні, національні костюми для творчих колективів. Було б чудово, якби в Україні знайшлися ресурси і головне розуміння з боку чиновників до тих людей, які люблять українську мову, літературу, кіно, народне мистецтво.

А ми в свою чергу повинні залучати до роботи наших організацій якомога більше українців,  адже нас у Росії майже 3 мільйони.  Давайте разом подумаємо над тим, як зробити наші організацій привабливими і відомими.

Вважаю, що для цього ми повинні:

працювати в рамках правового поля Росії при підтримці російських державних і громадських структур;

вимагати від російських чиновників виконання російського законодавства, що регулює нашу діяльність;

відстоювати усіма законними засобами права національних меншин, що декларує Конституція Російської Федерації;

не створювати умови радикальним російським політикам робити власну кар'єру на розпалюванні націоналізму і шовінізму в Росії;

сприяти поширенню української культури, мови, творчості, розвитку української освіти, дружби і взаєморозуміння Росії і України, українського і російського народів;

заохочувати в наші організації усіх, хто любить українську культуру, українське мистецтво, мову.

На закінчення хочу побажати всім нам успіхів, єдності, злагоди у справі  зміцнення українських організацій.

Прошу всіх членів Ради внести свої пропозиції щодо покращання нашої роботи.

http://www.zlagoda.ru/article.php?id=415

П О С Т А Н О В А

Ради Об’єднання українців Росії та Ради Федеральної національно-культурної автономії українців Росії

«Про хід виконання рішень IV Конґресу Об’єднання українців Росії та ІІІ З’їзду Федеральної національно-культурної автономії українців Росії» від 14 квітня 2007 р.

Ради відзначають, що після  IV Конґресу ОУР та ІІІ З’їзду ФНКА УР українські організації Росії провели значну роботу по виконанню його рішень.

За період після форумів до складу ОУР прийнято 2 українські організації: Український національно-культурний центр «Світанок» (Саратовська область) та Об’єднання Українців Мурманської області.

Найбільші здобутки українські організації мають в галузі культурно-просвітницької та мистецької діяльності, спрямованої на пропаганду і розвиток української культури в Росії.

Проведено черговий Всеросійський фестиваль українських хорових колективів та вокальних ансамблів імені Олександра Кошиця. Продовжувалась активна діяльність семінару-лабораторії української традиційної культури у Лазарєвському Центрі української культури та мистецтва у місті Сочі (Краснодарський край). Творчі українські колективи з Росії брали участь у багатьох фестивалях в Україні.

Багаторічні зусилля української громади по заснуванню та розвитку Бібліотеки української літератури в Москві гідно завершились урочистим відкриттям нового приміщення бібліотеки. Тепер це – найбільший у Російській Федерації бібліотечний комплекс (А.Б. - ??!), створений з максимальним врахуванням новітніх технологій і устаткований найсучаснішим обладнанням. Незважаючи на спробу окремих недалекоглядних керівників місцевого рівня під виглядом реорганізації зліквідувати українську бібліотеку, українській громаді вдалося відстояти досягнуте, зараз Бібліотека продовжує свою активну роботу з пропаганди та поширення української культури та літератури.

У вересні 2006 року у столиці Татарстану Казані урочисто відкрито пам’ятну дошку на будинку, де перебував під час свого заслання видатний український політичний діяч та історик Михайло Грушевський. У Карелії видано книгу «Убієнним синам України. Сандармох», присвячену видатним діячам культури України, які зазнали репресій, проведено Фестиваль української пісні «Червона рута» в Воркуті та ІІІ Далекосхідний фестиваль української культури «Наша дума, наша пісня» у місті Фокіно, здійснено поїздки дитячих колективів в Україну, відбулося представлення української музики та книги на святі газети «Московський комсомолець», обладнано офіс ОУР та ФНКА УР. Налагоджено систематичний випуск загальноросійського часопису Об’єднання українців Росії “Український огляд” (А.Б. - ???). У мережі Інтернет створено вдосконалену версію офіційного сайту ОУР та ФНКА УР «Злагода». Продовжувалась активна інформаційна діяльність об’єднаної прес-служби ОУР, ФНКА УР та Бібліотеки української літератури в Москві.

Для проведення зазначених заходів вперше в історії українського руху Росії було залучено значні матеріальні та фінансові ресурси. Всі заходи проведено за безпосереднього сприяння керівництва ОУР та ФНКА УР.

Перед Координаційною радою з питань національно-культурних автономій при Міністерстві реґіонального розвитку Росії серйозно поставлено питання про необхідність створення федеральної програми розвитку української культури, що стало б суттєвим кроком до більш повного задоволення національно-культурних потреб українців Росії. Внесені необхідні пропозиції щодо статусу української мови у зв’язку з підготовкою до ратифікації Російською Федерацією Європейської Хартії мов меншин та реґіональних мов.

Суттєву увагу було приділено наданню допомоги громадянам України, які прибувають до Російської Федерації на роботу або в інших справах.

У 2005-2006 роках вперше на системному рівні почала надходити допомога з України у проведенні культурно-просвітницької та інформаційної роботи, завдяки зусиллям Міністерства закордонних справ України та Посольства України в Російській Федерації. На жаль, подібна бюджетна програма у 2007 році знову відсутня.

За період після квітня 2005 р. згідно з Статутами проведено 3 засідання Рад ОУР та ФНКА УР (1 – з очним голосуванням проектів постанов, 2 – голосуванням шляхом опитування), 19 засідань Правлінь ОУР та ФНКА УР (3 – з очним голосуванням проектів постанов, 16 – голосуванням шляхом опитування).

Ради ОУР та ФНКА УР постановляють:

1. Схвалити діяльність Правлінь ОУР та ФНКА УР, українських організацій по виконанню рішень IV Конґресу  ОУР та ІІІ З’їзду ФНКА УР, продовжити роботу по їх виконанню. Особливу увагу звернути на розвиток української освіти та роботу з молоддю і дітьми.

2. Продовжити роботу по створенню федеральної Програми національно-культурного розвитку українців Росії, домагатися її прийняття на державному рівні.

3. Правлінням ОУР та ФНКА УР за участю реґіональних організацій:

- систематично залучати до роботи ОУР та ФНКА УР якнайбільшу кількість українців Росії, прихильників української мови та культури;

- забезпечити систематичний випуск часопису “Український огляд”;

- вдосконалювати роботу сайту ОУР та ФНКА УР «Злагода» в мережі Інтернет;

- розглянути можливість створення українських культурних центрів в реґіонах;

- розглянути питання про заснування нагород ОУР та ФНКА УР;

- координувати проведення масштабних заходів з пропаганди української культури в реґіонах.

4.  Правлінню ОУР та ФНКА УР надати необхідну допомогу реґіональним українським організаціям зі створення мережі комп’ютерного зв’язку (протягом 2007-2008 років).

5. Встановити з 1 січня 2008 р. розмір членських внесків до ОУР та ФНКА УР від членів ОУР та ФНКА УР – юридичних осіб, загальний розмір індівідуальних членських внесків для відділень ОУР – 1000 рублів.

6. Вважати неприпустимим порушення Статутів ОУР та ФНКА УР, дій, що дискредитують роботу федеральних українських організацій.

7. Просити органи державної влади України поновити бюджетну програму допомоги українцям, що мешкають за кордоном, у проведенні культурно-просвітницької та інформаційної роботи, спростити законодавчі та інші нормативні акти, які стосуються її виконання.

8. Текст заяви у зв’язку з подіями в України та план основних заходів ОУР та ФНКА УР на 2007-2008 роки затвердити.

Голова Рад ОУР та ФНКА українців Росії

В. Дума

На плані синім кольором виділені 2 частини  розірваного  московськими чиновниками  =найбільшого в РФ бібліотечного комплексу

Трифоновська,61

Загальний вигляд Бібліотеки української літератури з Трифоновської

http://www.zlagoda.ru/article.php?id=608

18.05.07

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка