lessphp error: variable @inputHeight is undefined: failed at ` margin-bottom: 10px;` /home/kobzaua/kobza.com.ua/www/templates/kobza/less/template.less on line 132 «Поет і княжна»
Друк
Розділ: Бібліотека української літератури

Художній фільм «Поет і княжна»До 200-річчя з дня народження ангела-хранителя Тараса Шевченка письменниці Варвари Рєпніної, правнучки останнього гетьмана України Кирила Розумовського, яку поет називав сестрою

Наприкiнцi липня в рамках циклу «Російські друзі Кобзаря» на черговому засіданні культурологічних студій, що відбулися в конференц-залі Бібліотеки, було вшановано пам`ять Варвари Миколаївни Рєпніної-Волконської. Ця російська княжна і фрейліна при імператорському дворі була водночас письменницею і близькою приятелькою Тараса Григоровича Шевченка та Миколи Васильовича Гоголя, з якими перебувала в листуванні. Вона опублікувала в "Русском Архиве" свої нариси і оповідання: "Из воспоминаний о прошлом" (1870), "О совращении иезуитами княгини Воронцовой" (1870), "К биографии Шевченко" (1887), "Встреча с Императором Александром I в 1819 году" (1888), "Из воспоминаний о Гоголе" (1890) и "Воспоминание о бомбардировке города Одессы в 1854 году" (1891). В 1840-х и 1850-х роках Рєпніна писала під псевдонимом Лізверської; з її творів того часу найбільш поширеними були "Советы молодым девицам".

З повідомленням про її життєвий шлях та зв`язки княжни Варвари Миколаївни Рєпніної з Тарасом Григоровичем Шевченком, якого вона надихнула на створення поеми «Тризна», про перебування поета в маєтку Рєпніних у Яготині та його листування з княжною виступив ведучий студій заступник директора БУЛ літературознавець Віталій Григорович Крикуненко.

Відомо, що вперше до маєтку колишнього генерал-губернатора Малоросії Тарас Григорович прибув разом з Олексієм Капністом 2 липня 1843 року — на замовлення Василя Тарновського він мав зробити дві копії портрета князя Миколи Григоровча Рєпніна роботи швейцарського художника Йосипа Горнунга. Шевченка приязно прийняли в князівській родині, відвели будинок-флігель, де він міг працювати. В Яготині він записав народні пісні «Соколе мій, чоловіче», «Ворони клюють», створив поему «Тризна» (російською мовою). Він намалював, крім портретів Миколи Рєпніна, його двох онуків, свій автопортрет (тут «Сільський двір»). Поему «Тризна» з присвятою «Душе с прекрасным назначеньем» і автопортрет Тарас Григорович подарував доньці князя Варварі Миколаївні. 35-річна незаміжня панна, освідчена, ерудована, заприязнилася із Шевченком, переписувала його рукописи, перекладала для нього іноземну літературу. Своєму духовному наставникові Шарлю Ейнару, що жив у Швейцарії вона звірялася: «Он одарен был больше, чем талантом, ему дан был гений… Я очень привязана к нему, и не отрицаю, что если бы я видела с его стороны любовь, может быть, ответила ему страстью».

Шевченко ж бачив у ній тільки друга. Засмучувало Варвару Миколаївну і те, що він захоплювався жінками, любив веселі парубоцькі компанії, зокрема товариство поміщиків, братів Закревських. Віктор Закревський — ротмістр у відставці — був організатором, «старійшиною товариства мочемордія», яке, за словами Івана Франка, часто цинічно реагувало «проти всієї тієї фальші шляхетсько-польського життя. Платон Закревський, один із власників села Березова Рудка, був одружений на Ганні Іванівні Закревській, молодшій від нього на 21 рік. Тарас Григорович познайомився з цією красунею в селі Мойсівці на балу в поміщиці Тетяни Волховської. Із натяків у спогадах Олександра Афанасьєва-Чужбинського видно, що Шевченко покохав «Ганну вродливу». Він часто їздив до Березової Рудки, а це викликало невдоволення і ревнощі Рєпніної. Шевченко написав портрет Закревської та присвятив їй два вірші «Г.З.» («Немає гірше, як в неволі», «Якби зустрілися ми знову»), згадуючи в засланні «колишнєє святеє диво».

Гостюючи в Рєпніних, Тарас Григорович особливо симпатизував Глафірі Псьол, наймолодшій із трьох сестер-сиріт, далеких родичів Миколи Гоголя та вихованок Варвари Миколаївни. За словами Рєпніної, Глафіра зачарувала Шевченка і «зоря чистої поетичної любові спалахнула в ньому». Із малярських робіт Глафіри відомі альбомний портрет Шевченка, чудовий портрет Варвари Рєпніної, її родини. Поетичним хистом була обдарована і Олександра Псьол. Особливо Тарасові Григоровичу подобався її вірш «Свячена вода»: «А переверніть пудові журнали, та пошукайте, чи немає там чого-небудь такого, як «Свячена вода» — і не шукайте, бо, їй-Богу, не знайдете!».

Під впливом Шевченка писала й Варвара Рєпніна. Вона стала його ангелом-хранителем: дізнавшись про арешт, клопотала про його звільнення і полегшення долі, просила шефа жандармів Орлова дозволити йому малювати, за що їй взагалі заборонили листуватися з ним. А Тарас Григорович часто ностальгійно згадував про Яготин: в одному з листів до Варвари Миколаївни він написав: «Все дни моего пребывания когда-то в Яготине есть и будут для меня рядом прекрасных воспоминаний».

Скласти наочніше уявлення про взаємини Тараса Шевченка і Варвари Рєпніної учасникам бібліотечного вечора допоміг перегляд художнього фільму з фонду Бібліотеки — «Поет і княжна» (виробництво української студії «Класик-Відео», 1999 р.).

Своєрідним епіграфом до цього показу прозвучали рядки з листа Варвари Рєпніної до поета, написані 2 лютого 1844 р.: «Сестра моя, умирая, произнесла трижды слова: «Выше, выше, выше!» О, возьмите себе девизом эти таинственные слова; я Вам их приношу в дар как избранному брату души моей. Выше душою, выше гением, выше сердцем. Вот цели, которые Вы должны достичь. Свобода, родина, самоотвержение, любовь воспеты Вами! Воспойте их вновь и выше! Пойте неутомимо, чувства вечно новы! Не выпускайте лиры из рук Ваших, не кладите ее на ступенях, ведущ[их] к обману, к лести, к предательству. С лирою молитесь, ударьте в струны ее величавыми аккордами, воспойте славу творца, милосердие Спасителя, прикоснитесь к ней с смиренным воплем, оросите струны дивной лиры Вашей слезами раскаяния, ибо все грешны, Вы и все, ударьте еще в них восторженным гимном благодарности за все, за все — за слезы и милости, за страдания и за озолоченные дни, за гений и за доброту, с лирою любите, с лирою гласите правду, с лирою будьте заступником бедности, страдания, невинности, с лирою будьте благотворителем впавших в ошибку, зовите всех и счастливых и терпящих, богатых и убогих, и семейных и сирых, и вельмож и малых, и чистых и уронивших в грязь разврата свою белую одежду, зовите всех на простор, на свободу, на чистый воздух, на солнце, на радость для услышания великой и славной песни. Пойте, пойте выше, выше, выше».

Цей лист — цінний документ Шевченкової біографії, свідчення близьких, дружніх стосунків Шевченка і Рєпніної на час перебування поета в Яготині з середини жовтня 1843 по 10 січня 1844 рр. Психологічно-інтелектуальна атмосфера їх стосунків позначилася на згадуваній вище поемі «Тризна», що мала присвяту — «На память 9-го ноября 1843 года, княжне Варваре Николаевне Репниной».

Глибоко переймаючись поезією і життєвою долею Шевченка, Варвара Рєпніна підтримувала його роботу над «Живописной Украиной», листувалася із засланим поетом і турбувалася про полегшення його долі перед начальником «Третього відділу» Олексієм Орловим, за що 1850 р. була суворо попереджена «как о неуместности такого ее участия, так и о том, что вообще полезно было бы ей менее вмешиваться в дела Малороссии, и что в противном случае она сама будет виновницей, может быть, неприятных для нее последствий» (Новицький Михайло. До історії арешту Шевченка 1850 р. // Збірник «Шевченко та його доба». — Т. Г. — стор. 190).

17 та 23 березня 1858 року Шевченко, повертаючись із заслання, відвідав Варвару Рєпніну в Москві. Це була їхня остання зустріч поета з правнукою останнього гетьмана України Кирила Розумовського, яку поет називав сестрою.

Учасники студій ознайомилися з книгами із фонду Бібліотеки, в яких містяться матеріали про взаємини поета і княжни, а на згадку про зустріч з нагоди 200-річчя від дня народження Варвари Миколаївни Рєпніної отримали підготовлені Бібліотекою листівки з ії та Тараса Григоровича Шевченка портретами.

А присутнiй на слуханнях московський письменник поет Володимир Лiсовий, що народився в селі Московьке на Сумщині, озброївшись бібліотечними виданнями, взявся писати поетичну драму за листуванням поета з княжною.

Молодий Тарас Шевченко

Його ангел-хранитель княжна Варвара  Рєпніна-Волконська

На світлинах: Художній фільм «Поет і княжна». Молодий Тарас Шевченко. Ангел-хранитель поета княжна Варвара Рєпніна-Волконська.

Bookmark: cutid1Віталій ГРИГОРЕНКО.

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.