lessphp error: variable @inputHeight is undefined: failed at ` margin-bottom: 10px;` /home/kobzaua/kobza.com.ua/www/templates/kobza/less/template.less on line 132 Щедрий дар родини Новосельцевих
Друк
Розділ: Бібліотека української літератури

Бібліотека української літературиПрезентація колекції видань українських письменників відомої перекладачки та популяризаторки українського красного письменства в Росії

В державному закладі культури міста Москви Бібліотеці української літератури відбулася презентація колекції видань українських письменників Максима Рильського, Олеся Гончара, Юрія Мушкетика, Романа Іваничука, Івана Чендея,  Василя Бабляка, Дмитра Павличка та інших майстрів слова з їх автографами. Ці та інші літературні реліквії передані в дар бібліотеці москвичами Сергієм та Іриною Новосельцевими — дітьми відомої перекладачки та популяризаторки українського красного письменства в Росії Ізіди Зиновіївни Новосельцової (1922-2000 рр.). А численні автографи — зворушливі свідчення поваги та визнання творчих заслуг перекладачки, завдяки якій у Москві побачили світ десятки російськомовних видань кращих творів української літератури другої половини ХХ сторіччя, поміж них — і славетний роман з драматичною долею переслідуваного радянською владою «дисидента» — «Собор» Олеся Гончара.

Приймаючи безцінний подарунок, який був представлений в  експозиції чергової виставки циклу «Російська україніка в фонді Бібліотеки української літератури. Дари», заступник директора бібліотеки Віталій Крикуненко згадав про свої творчі зустрічі з  провідною перекладачкою української прози, про її діяльну участь в роботі ради з питань української літератури, що діяла при Спілці письменників СРСР, звернув увагу на унікальний експонат — верстку першого видання «Собору», сторінки якого помережані численними виправленнями автора, а титульний аркуш красномовно позначений довірчим гончаревим написом: Ізіді.

Спогадами про Ізіду Зиновіївну поділилися брат письменниці Вадим Федорович Тимченко, її син Сергій та донька Ірина, які шанобливо зберігають свідчення маминих творчих звершень, зокрема, й єдиний чудом зацілілий примірник вже перекладеного «Собору», набір якого було розсипано в друкарні, а потім, вже за часів горбачовської перебудови, роман, наче казковий фенікс, постав у чудовому виданні книжкової серії  журналу «Дружба народов» в перекладі Новосельцевої. Після чого почалося вже друге його життя і в Україні…

До речі, як засвідчили експонати виставки, з Олесем Гончарем перекладачка була знайома ще зі студентських літ у Харкові, а потім, у перші повоєнні літа, коли вже навчалася в Московському університеті, обрала темою дипломної роботи «Прапороносці». Читачі бібліотеки, що брали участь в презентації, з хвилюванням гортали сторінки цього документа епохи, витвореного тодішньою відмінницею, першою стипендіаткою премії імені Віссаріона Бєлінського. Творча доля назавжди поєднала її з одним із провідних українських прозаїків ХХ сторіччя. А стільки ще  авторів завдячують перекладачці за те, що допомагала їхнім творам приходити до найширшої  — всесоюзної, а потім і світової читацької аудиторії. Промовиста цифра: близько 17 мільйонів примірників книг українських письменників побачили світ у перекладах Ізіди Новосельцевої. Як не вистачає сьогодні її завзяття та масштабу діяння на підупалій ниві українсько-російської літературної співпраці!

Чудовим мистецьким завершенням теплої бібліотечної зустрічі, що фактично вилилася в чергове засідання історико-культурологічного клубу «Родичі — Велика сім`я», став концерт ще одного талановитого представника родини Новосельцевих — Лариси, яка подарувала нам чудову добірку українських народних пісень у власному виконанні. Тих пісень, що в них так залюблена була Ізіда Зиновіївна.

Віталій ГРИГОРЕНКО.

Новосельцева, Изида Зиновьевна

Материал из Википедии — свободной энциклопедии

Изида Зиновьевна Новосельцева (род. 8 апреля 1922, Харьков) — российский переводчик украинской литературы.

Окончила Харьковский университет (1945) и МГУ им. М.В. Ломоносова (1949). Перевела романы Юрия Мушкетика «Гайдамаки» (1960), «Последний остров» (1972), «Жестокое милосердие» (1977), «Белая тень» (1977), романы Павло Загребельного «Зной» (1965), «Шёпот» (1969), «С точки зрения вечности» (1972), «Роксолана» (книга вторая, 1982), роман Владимира Бабляка «Вишнёвый сад» (1962), произведения Ярослава Галана (для «Избранного» 1958 г.), Я. Баша, А. Авраменко и др.

http://ru.wikipedia.org/wiki/Новосельцева,_Изида_Зиновьевна

Книги українських авторів, перекладені І.З. Новосельцевою.

Учасники зустрічі в читальній залі Бібліотеки.

Співає Лариса Новосельцева.

Родинне фото на добру згадку біля вітрини з експозицією виставки.

На світлинах: Бібліотека української літератури. Книги українських авторів, перекладені І.З. Новосельцевою. Учасники зустрічі в читальній залі Бібліотеки. Співає Лариса Новосельцева. Родинне фото на добру згадку біля вітрини з експозицією виставки.