lessphp error: variable @inputHeight is undefined: failed at ` margin-bottom: 10px;` /home/kobzaua/kobza.com.ua/www/templates/kobza/less/template.less on line 132 Пантелеймон Куліш: відкриття триває

Пантелеймон Олександрович Куліш. До 190-річчя від дня народження «піонера з сокирою важкою»

В Бібліотеці української літератури міста Москви відбулися  чергові українознавчі студії, що цього разу були присвячені 190-річчю від дня народження  видатного письменника, перекладача, фольклориста, історика Пантелеймона Олександровича Куліша (1819-1897). Читачі та гості Бібліотеки ознайомилися з численними виданнями творів «піонера культури на Україні» (як його назвав видатний український поет і літературознавець Микола Зеров), а також з кулішевознавчими працями, що зберігаються в бібліотечному фонді. Поміж тих книг — зокрема, й зібрані ним унікальні «Материалы  к биографии Гоголя», які нещодавно були видані Російською академією наук, і двотомники вибраних літературно-художніх творів піонера культури на Україні Пантелеймона Олександровича Куліша, що побачили світ в 1980-і та 1990-і роки у видавництвах України, і рідкісний вже нині том його віршів та поем з серії «Бібліотека поета» (1970 р.), кілька видань першого в українській літературі історичного роману «Чорна рада», а також перший том розпочатого нещодавно видання листування письменника. Як відомо, його творча спадщина, інтелектуально насичена й незрідка сповнена протиріч, значною мірою ще маловідома сучасному читачеві, що зумовлено й існуючими в радянські часи заборонами, й неабиякими обсягами створеного Пантелеймоном Олександровичем Кулішем (повне видання цих текстів навряд чи вміститься й у півсотні томів)…

Тож у повідомленні про життя і творчість письменника, що його зробив ведучий культурологічних  студій літературознавець Віталій Григорович Крикуненко, особлива увага зверталася на маловідомі та неопубліковані в книжкових виданнях твори. Зокрема, зазначався неабиякий внесок Пантелеймона Куліша в організацію українського літературного процесу, його роль в створенні журналу «Основа» (Санкт-Петербург, 1862-91 роки), розвитку української поезії, що їй саме Куліш уперше послідовно прищеплював суголосні часові нові європейські форми, української перекладацької школи, в появі першого українського перекладу «Біблії».

А які вагомі його заслуги в заснуванні першого українського фонетичного правопису («кулішівки»), що нею користаємось ми й досі, в налагодженні літературних зв`язків  Наддніпрянської України з Галичиною, в підтримці вогнища рідної словесності за несприятливих умов, зумовлених тодішніми заборонами українства (Валуєвський циркуляр, Емський указ тощо).

Варто звернути увагу й на те, що немало творів Куліша, що мав численних добрих друзів у російському середовищі (згадаймо лишень про велику прихильність до нього завідуючого кафедрою росйської словесності, а потім ректора Санкт-Петербурзького університету, відомого літературного критика того часу Петра Олександровича Плетньова), написано російською мовою, публікувалися в численних петербурзьких та московських  виданнях, і викликали жваве зацікавлення  в обширах всієї імперії, стаючи таким чином явищем і загальноросійського культурного життя. Такі, зокрема, й його гоголезнавчі праці, й «Записки о Южной Руси», і тритомне дослідження «История воссоединения Руси». Та й згадуваний вже роман «Чорна рада» вперше побачив світ у російськомовному варіанті, представивши читачеві інше, дещо відмінну від гоголівського Тарас Бульба») художнє потрактування минувшини України козацьких часів. Учасники студій прослухали Кулішеві переспіви творів російських поетів, його вірші присвячені Тарасові Шевченку та українській історії.

Особливе зацікавлення присутніх викликали епізоди біографії Куліша, що стосуються його причетності до забороненого царською владою Кирило-Мефодієвського братства, до якого належали також Тарас Шевченко та Микола Костомаров, і за що Пантелеймон Олександрович був підданий покаранню — ув`язненню в Петропавловській фортеці з подальшим висланням до Тули. Учасникам студій було представлено  документальний тритомник «Кирило-Мефодієвське товариство» (це рідкісне видання також зберігається в фонді Бібліотеці української літератури), в якому опубліковані матеріали слідства й у справі Куліша.

До речі, тульський літератор, кандидат історичних наук Микола Олександрович Мих-Степняк, голова Тульської міської національно-культурної автономії українців Хортиця(керівник Спілки українських громад Тульської області), який напередодні побував у Бібліотеці української літератури, виявив особистий інтерес до маловідомих тульських сторінок біографії Пантелеймона Куліша й бажання попрацювати в тамтешніх архівах, аби додати й свої штрихи до портрета великого подвижника української культури, про якого так промовисто сказав Іван Франко: «Кулішперша звізда (зірка) в нашому письменстві…». Тож, сподіваючись на успіх пошукової ініціативи Миколи Олександровича, будемо чекати на продовження ним кулішевознавчого екскурсу в Бібліотеці української літератури, розпочатого нинішніми ювілейними студіями.

Віталій ГРИГОРЕНКО.

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Пантелеймон Куліш - Мотронівка Чернігівської області.

Історико-меморіальний музей-заповідник Пантелеймона Куліша «Ганнина Пустинь».

На світлинах: Пантелеймон Олександрович Куліш. Пантелеймон Куліш - Мотронівка Чернігівської області. Історико-меморіальний музей-заповідник Пантелеймона Куліша «Ганнина Пустинь».

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка