Віктор Янукович і митрополит Володимир (Сабодан)
Віктор Янукович і митрополит Володимир (Сабодан)

Критичний погляд на взаємини влади і церкви

Як і всі інші передвиборчі "мильні бульбашки" Президента Віктора Януковича, його запевнення про рівноправність релігійних конфесій за нової влади були швидко спростовані щоденною практикою. Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП), до якої він себе відносить, де-факто стала придворною церквою в Україні. Сьогодні саме священики Московського патріархату благословляють владу на усі її дії, іноді самі очолюють виборчі списки Партії Регіонів, а у відповідь отримують поблажливість політичної верхівки та, подекуди, навіть бюджетне фінансування.

Прикладів на підтвердження особливого статусу Московського Патріархату назбиралося безліч – від планів відселення музеїв з території Києво-Печерської Лаври на догоду УПЦ МП, до згоди прем`єра Миколи Азарова профінансувати усі оргвитрати, пов`язані із приїздом до Києва Патріарха Руської православної церкви Московського патріархату Кирила, та повідомлень про ймовірне будівництво храму УПЦ МП на місці Десятинної церкви у Києві. Йдеться також і про виділення з бюджету міста Києва 11 мільйонів гривень на спорудження іншого храму в столиці, та намірів звільнити це будівництво від оподаткування. Поза межами людської моралі є бажання УПЦ МП, користуючись прихильністю чиновників, встановити власну монополію на надання послуг на київських цвинтарях.

Тривожні повідомлення зараз надходять і з Донеччини, де, фактично, УПЦ МП розпочала "військові дії" проти Київського патріархату. Йдеться про намагання відібрати храм УПЦ КП у селі Кам`янка Тельманівського району та атаку на парафію в селі Роздільне Старобешевського району області.

Крім того, ще свіжі в пам`яті заяви митрополита Одеського та Ізмаїльського УПЦ МП Агафангела, який виступив різко проти будівництва в Одесі храму Української греко-католицької церкви, вирішивши, очевидно, підмінити власною персоною Конституцію та закони України. В Харкові нещодавно було знищено меморіальну дошку на честь патріарха УГКЦ кардинала Йосипа Сліпого.

У поліконфесійній державі все вище викладене є не просто антизаконним, але й диким та злочинним. І в цьому випадку діючому президенту не вдасться "умити руки", як це відбулося в історії з Податковим кодексом. Це – "нова країна" Януковича, а не митрополита УПЦ МП Володимира (Сабодана).

В кроках нинішньої влади не помітно цілісної державної політики. Вона діє, скоріше, за феодальним принципом роздавання "кормлінь". У хід йде все – міста, області, міністерства, і, як бачимо, цілі сфери суспільного життя.

В обмін на лояльність гарантується невтручання у поточні справи. Але саме там накопичується критична маса протиріч, оскільки далеко не всі в країні готові погодитися з принципом "переможцям дістається усе". Відповідно, в Україні може спалахнути нове вогнище навколоцерковних конфліктів.

Саме Віктор Янукович несе пряму і повну відповідальність за порушення міжконфесійного балансу і миру в Україні. В умовах встановленого режиму особистого "паханату" наближеність до "тіла" розв`язує руки ділкам різного ґатунку — чи то мова йде про напівміфічного "Юру Єнакієвського", чи про бізнесменів та політруків в рясах.

Адже симптоматично, що привілейований статус УПЦ МП вилився не у активізацію місіонерської діяльності цієї церкви, а у загострення майнових суперечок, та поширення в Україні ідеології так званого "русского мира".

Самі панотці Московського патріархату в даному випадку вчиняють недалекоглядно. І не тільки тому, що політичний маятник завжди може хитнутися в інший бік.

Вони ризикують остаточно підірвати довіру до своєї церкви як до духовної інституції. Мова, звісно, не про рядових священиків, а про натхненників та ідеологів цих дій.

28 січня 2010 року під час розмови посла США у Москві Джона Баєрлі з головою Відділу зовнішніх церковних зв`язків Московської патріархії (РПЦ) митрополитом Іларіоном, за даними WikiLeaks, останній недвозначно заявив, що "головною роллю РПЦ він бачить пропаганду офіційної політики уряду".

Відмінність УПЦ МП від РПЦ хіба що в тому, що їй доводиться "пропагувати" не тільки "свою", українську, а ще й російську офіційну політику. А фактично ж, УПЦ МП, слідом за РПЦ, прагне не тільки обслуговувати владу, але й сама хоче бути владою, принаймні, у відведеній для неї сфері.

Хоч за своїм покликанням церква і без того має владу над людьми, але іншого, нематеріального характеру. Влучно про це сказав німецький філософ Карл Ясперс, слова якого цілком можна накласти на сьогоднішню ситуацію в Україні:

"До тих пір, поки церкви пов'язані з Вічним, їх зовнішня влада здійснюється спираючись на найглибші надра душі. Чим більшою мірою ставлять вони Вічне на службу своїй владі в миру, тим більш жахливою виявляється тоді ця влада, яка, як і всяка інша влада, починає діяти на зло".

Євген БУЛАВКА.

http://www.pravda.com.ua/columns/2010/12/15/5672864.

На світлині: Віктор Янукович і митрополит Володимир (Сабодан).

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка