В гостьовій книзі 1168 записів на сьогоднішній день.
Сторінок: « 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 » |
V.K.
Місто: Canada | Додано: Sat Mar 21 16:47:49 2009
Стаття та лист постійного дописувача сайту пана Володимира Сиротенка із Львова. Є ще люди старого гарту - пасіонарні інтелігенти.
Василь Коломацький
КОБЗА
----------------------------
Шановні колеги!
Настала весна.
Тяжка весна, адже що б не обіцяв уряд селянам, це так і залишиться обіцянками-цяцянками. Між урядом і селом величезна валка ненажерливих посередників, які вкрадуть все, що виділено для села, а знахабнілі банкіри шаленими відсотками загонять у боргову яму.
Зграя кланів украла у народа все - заводи, зеемлю, достойне життя. Народ доведений до стану, який в нас був у 1917, чи в Німеччині під час Веймарської Республіки. Думаю, ви пам'ятаєте, чим це все завершилось. ! не треба марити українською менатльною терплячостю. І Кіндрат Булавін, і Степан Разін, і Омельян Пугачов були українського походження. Український менталітет - коліївщина. Авангардом коліївщини були селяни. То ж щоб селянин не спалив цю, чужу йому нині Уркаїну, треба щоб він мав можливость не тільки мати землю, а й мати прибуток з тієї землі.От про те, як це зробити я і пишу вже майже 2 десятка років. Деякі з цих статей я помістив на сторінці http://sirotenko.at.ua/publ/ Та, на жаль,на місті могутніх підприємств, яки були обличчям радянської України зараз пустош, або багатоповерхівки розважальних центрів. То ж змінились постачальники обладнання. Про них я і розповідаю в цій статті.Вона разбита на 3 частини, щоб можно було опублікувати або зразу, або по частинам. І не кажіть, що у Вас нема місця на шпальтах для таких консалтингових статей. У вас же є місце для брехні про Голодомор. Смачно розписувати, як москалі нищили українців, хоч кожен селянин розуміє, що не росіяни нищили українців, а партія нищила незалежного одноосібника. То ж і відмова у друку цього матеріалу буде означати, що партія, яка вас фінансує, так само хоче знищити незалежного селянина і зробити його покірним кріпаком.
Поскільки я абсолютно не довіряю абсолютно всій нинішній владі, а ви ж теж влада, то російський переклад направляю в Білоруські, Казахськ і російські видання. Адже я все ще себе відчуваю громадянином Великої Держави, а не кріпаком з Хорунжовки.
к.т.н.Володимир Сиротенко(Вербицький)
Правнук автора "Ще не вмерли України"
P.S.Про історію створення Гімну є на сторінці http://sirotenko.at.ua/publ/
ГОЛОВНЕ НЕ ТЕ, ЩО МАЄШ ЗЕМЛЮ, А ТО, ЩО МАЄШ Із ЗЕМЛІ.
1
Я 30 років займався агроінжінірінгом. Ставив в селах переробні підприємства. Спочатку ставив їх для впровадження своїх безвідходних комплексних технологій переробки сільгочпсировини. Але з 1994 р. в Україні з'явилися Укази, Закони і Постанови, з численними підзаконними актами, які зробили скотарство збитковим, знищили колективну форму власності і разом з тією колективною власністю зникли і могутні ферми з багатотисячним поголів'ям худоби. Мої безвідходні технології передбачали доопрацювання відходів різних переробних цехів в повноцінні кормосуміші. Не стало худоби – не стало і потреби в кормосумішах. Тому почав просто ставити окремі малі різнопрофільні сільгосппідприємства, а про відходи вже турбується сам власник.На жаль, фермери вже не мають потрібних коштів, щоб поставити навіть мале переробне підприємство. Хазяї ж агрофірм перетворилися на панів, нещадно експлуатуючих пограбованих ними селян і головний їх принцип – обдурити. У тому числі і тебе. Опишу на конкретному прикладі.
Навесні 2001 мій хороший знайомий, ректор Львівського агроуниверситета академік Володимир Снітінський, попросив допомогти приятелеві його юності, голові концерну “Симекс” Володимиру Марківському налагодити агропереробку. Що ж, влітку, за свій рахунок, виїхав в його господарство і детально вивчив стан справ.
Концерну віддали свої паї селяни з 5 сів Липовецкого району Вінніччини. За часів німецької окупації звідси вивозили чорноземи – настільки родючими були тут грунти. Що ж, і нині тут урожаї, не дивлячись на майже повну відсутність органічних добрив і мізер хімічних, досить пристойні – по 30 цн/га пшениці і ячменю. Тут навіть зберегли сівозміни, не винищили маточне поголів'я худоби, як в більшості господарств України. Сам шеф повністю розділяв мою ідею, що головне не в тому, скільки маєш землі, а в тому, що і скільки маєш з .з тієї землі. Заявляв, що розуміє - для того, щоб щось мати із землі, а не тільки витрачатися на неї, потрібно налагодити власну переробку. Ось для цього я йому і був потрібен. Що ж, дав я йому потрібні рекомендації. По-перше порекомендував поміняти культуру землекористування. Від просапної системи, коли левову частку займає озима пшениця, перейти до сидеральної. З перевагою у сівозмінах масляничних сидератиків, у якості яких рекомендував рапс, масляний льон і масляну редьку. Адже вони дають не тільки зелені добрива, але і сировину для отримання олії. До того ж поряд в Івано-Франківську інститут хрестоцвітних культур, який може забезпечити не тільки високоякісним насінням безурокового рапсу, але і іноземним ринком збуту. Оскільки рапс надзвичайно схильний до захворювань і в сівозміні бере участь не частіше раз на 4 роки, то і замінюється він в цей час олійною редькою або олійним льоном.Послухав шеф, погодився, що так буде оптимальне. Але наступила осінь. Їду по полях – скрізь або пара, або озима пшениця. Рапс або масляну редьку так і не посіяли. Питаю у агронома, в чому справа? ” Та, бачите, і рапс олійна редька вимагають витрат ручної праці. Ось люди і пішли до боса з вимогою підвищити розцінки. Та і Ваш Василь Гайдаш з Івано-Франківська за своє насіння запитав ціну, яка не сподобалася босові. Ось і вирішили всі залишити по-старому…
Не рахуючи надбавки на врожайність, я розрахував прибуток, який дасть олія,але ніхто на ті розрахунки навіть дивитися не став. Раз сказав бос – ні. Означає ні!
Що ж, моя справа сільгосппереробка. Босс( на Україні вже давно немає Господарів, тільки – боси) розуміє, що вирощені зернові тільки тоді дадуть прибуток, коли продавати не зерно, а продукти його переробки. Ще в 1998 купив скіольдовський модульний млин, а поляки монтують у нього величезний елеватор з металевими силосами, місткістю 50 000тн. Тільки одне незрозуміло. Устаткування для млина до цих пір лежить в старому зерновому складі, який так і кишить мишами і щурами. А гризуни ой як люблять ізоляцію. Мабуть за 5 років такого зберігання устаткування перетворилося на купу металобрухту – ніхто ж його так і не оглядав, не перевіряв. Навіть фірми, що його продала і зобов'язувалася змонтувати, вже не існує. Мої хлопці, не дарма звуться українськими Кулібінамі, хоч що змонтують і запустять. Але не сподобалися босові – говорили, що думали, ще й сміли критикувати його дії. Отже відмахнувся бос від ідеї запуску млина, відклавши це на той час, коли поляки завершать елеватор. Але ті поляки під час монтажу підвищили розцінки, бос вперся і роботи застопорилися. До того ж незрозуміло, навіщо така величезна продуктивність елеватора. Залізниці поряд немає, автоперевезення наддороги, а максимальна продуктивність власних полів – до 10 000тн зернових…
Доручив мені бос вкомплектувати пекарню, яку ставить в райцентрі в приміщенні колишнього універмагу. Колись в райцентрі працював хлібозавод споживспілки на 40 т. хлібобулочних виробів на добу. Але підняли ціни на газ, на оренду приміщень і завод, ставши збитковим, збанкрутував. Спочатку бос хотів викупити той завод. Але не зміг знайти із споживспілкою спільної мови, до того ж, поки торгувалися, навіть діжі для тіста розкулачили. Та і я роз'яснив йому, що той завод з його величезними площами і енерговитратним устаткуванням ніколи вже не дасть прибуток. Ось і переконав його, що краще всього поставити невелику, максимум на 4 тн/ доба пекарню, а вже коли
зросте попит, нарощувати її потужності. А, щоб хліб був конкурентноздатним, поставити все ж таки власний млин. А оскільки він хоче знайти тих фірмачів, які зобов'язувалися здійснити монтаж скіольдовского модуля, за ті ж гроші, що він виділив на монтаж( $50000) пообіцяв дістати йому не тільки пекарню, але, і млин потрібної продуктивності. Правда, я намагався переконати боса, що краще всього починати не з пекарні, для якої потрібна власна мука, а з крупоцеха, який відразу ж дасть прибуток, на який і можна буде поставити і пекарню і млин. Але бос поставив завдання, – спочатку пекарня, потім млин, а потім вже крупоцех. Що ж, це в Білорусі іноді прислухаються до вчених. На Україні боси чують тільки самих себе і вчений повинен робити те, що йому накаже такий бос. Власне кажучи, я ж не мав нічого ні з прибутків, ні зі збитків господарства. До того ж бос зажадав новітньої інформації не тільки по пекарнях, але і по млинах і крупоцехах. Отже мені випав щасливий випадок, за рахунок боса(адже я по статуту свого Агроінтеху працюю в штаті Замовника), відновити базу даних по виробниках харчопереробного устаткування, об'їхати для цього підприємства України, побувати у якнайкращих виробників Росії ( у мене з часів СРСР залишився товстенний зошит з координатами кращих виробників Союзу, почало записам в якому я поклав ще перебуваючи на посаді виконуючого обов'язки головного інженера Раменського м'ясопереробного підприємства Кремлівської райспоживспілки). Після цих поїздок, вкомплектував я пекарню якнайкращим в Євразії устаткуванням Саратовського НВО “Восход”. Ось тільки неув'язка вийшла. Основне устаткування виготовляє безпосередньо Саратов, а ось тістомісилки, діжі до них, борошнопросіювач і тістоподільник вони використовують нашого Смелянського машзавода. Ось бос і вирішив заощадити. Купили в Саратові тільки основне устаткування ( печі, розстійну шафу, округлювач і розкаточну машину), за яке його філія в Москві того ж дня знайшла і сплатила 500 000 рублів(86000 гривен) а додаткове устаткування розпорядився купити в Смілі. Поїхав в Смілу, а воно на заводі вже коштувало 12000гривень( у Саратові, за рахунок ранішої покупки. заплатив би 60 000 руб, тобто біля 10 000гр)…
Як бачите, тоді весь комплект коштував менше 100 000гривень, хоч ідентичний німецький тоді пропонували за $500 000! Але так і стоїть устаткування в приміщенні. Це його філія в Москві того ж дня знайшла потрібні 500 000руб. Філії в Україні по цей день не можуть знайти ті нещасні 10 000 гривень, до того ж вартість допоміжного комплекту через рік вже перевалила через 50 000грн. Не тільки на комплект, навіть не зарплату не стало грошей. Адже бос жив за рахунок дешевих кредитів і державних субсидій, які отримуються завдяки другу губернаторові. А губернатора змінили і щезли і субсидії і ті кредити. Довелося босу ліквідовувати своє ТЗОВ Імпекс, яке займалося агросектором. Я так і не отримав зарплату за останній квартал.
Все ж таки моя праця в “ Сімексі” не пропала дарма. Я зміг об'їздити майже всіх виробників устаткування для переробки сільськогосподарської сировини, відновити мою базу даних виробників і постачальників ссільгосппереробного устаткування, яка налічує 319 об'єктів.
Я вже майже чверть століття живу у Львові, ситий по зав'язку “галичанством”. Чудово розумію свого діда – Миколу Вороного, який, вирвавшись з Львова, любив говорити :”Якщо хтось обізве мене патріотом, так і хочеться дати йому в пику!”. Ось і я не патріот, який за долари кричить про свою любов до України. Я –просто українець і тому розповім Вам, як налагодити власну сельхозпереработку з мінімальними початковими витратами і максимальним прибутком. Я вже поставив на Україні кілька десятків різнопрофільних підприємств. По тих замовленнях можна писати історію знищення українського села. Ось візьмемо найбагатші на замовлення 92- 94 роки. Готувалося знищення колгоспів. Диспарітет цін зробив виробництво сільгоспсироаини нерентабельним. Найбільш збитковим стало тваринництво. Найрозумніші голови колгоспів, замість того, щоб збувати худобу перекупникам, кинулися будувати власні переробні підприємства. З-за різкого подорожчання пального, найбільшою популярністю користувалися армійські пересувні забійні пункти МПП- 40, які виїжджали в будь-яку місцевість, розгорталися там за 6 годин і починали забій і первинну переработку40 голів ВРХ або 100 свиней за зміну. Вони в своєму складі мали дизель-електростанцію і холодильну камеру. Відразу заморожували до 5 тн м’яса/доба, і засолювали 40-100 шкур механічного знімання. Окупалися вони менш ніж за місяць, адже ціна їх тоді була всього 28000 гривень( тепер Полтавамаш менше ніж за 3 500000гр такий МПП-40 не виготовить). На жаль наші Замовники спромоглися купити на складах ПРИКВО всього 9 таких МПП- 40. З неймовірними труднощами купили. Зате без ніякої праці все інші МПП-40 купили Росіяни. Та і м'ясо ті наші Замовники відвантажили не українським споживачам.
Потім почали стрибати ціни на молоко. Терміново почали будувати власні молокопереробні підприємства. За допомогою Черкаського Темпу, єдиного тоді виробника “ мєлешинських ліній” для виготовлення масла перетворенням високожирних сливок, і Дніпропетровського “Каскаду” запустив я 4 міні молокозаводи, які випускали масло і тверді сири. Ледве – ледве ми відбилися від замовлення на створення ліній по виробництву казеїну, які так тоді пропагував Дніпропетровський “Каскад” ( при виробництві казеїну кислотним способом спалюється кислою сироваткою все навколишнє середовище). З тих пір, як знищили колгоспи і вирізали худобу на фермах, Постачальниками молока стали приватні бабусі, які не піклувалися ні про його чистоту, ні про його кислотність, зате не забували додавати води, дай Бог, чистої. Миттєво впала якість масла, а сири почали гнити. Почався божевільний попит на молоковози-очищувачі, виробництво яких наш Карлівський мехзавод передав http://s61.radikal.ru/i172/0903/0f/2337c21d0f21.jpg колись полякам ( Краківська фірма Альма-біс) .Мы, замість того, щоб заготовляти молоко для свого переробного цеху, послали ті молоковози торгувати в місто. Прибуток був хорошим, Адже скуповували молоко по 30-40 коп., а продавали в місті вже не менше ніж по гривні (сам купував молоко з бочок за цією ціною, ще і дякував, адже у бабусь на базарі в немитих пляшках воно коштувало 1,50 гр/літр). Але скоро губернатори і мери спохопилися – заборонили торгівлю не пастеризованим молоком, нехай навіть молоко з тих молоковозів-очищувачів було по бак.забрудненості краще заводського пастеризованого.Довелося везти молоко на свої міні-заводи. Повезли, але за той рік, що вони простояли без молока, устаткування виявилося розкомплектованим і розікраденим. Керівники тих колишніх колгоспів, тепер КСП, поспішили позабирати виручку від торгівлі молоком і всі четверо змінили місце роботи…
Потім наступив короткий період, коли дозволили робити спирт на давальницькій основі. Поступили замовлення на горілчані лінії. Зробив на свою голову таку лінію на Тернопільщині. Зробив там декілька гірких настоянок по рецептурі свого далекого предка, побратима Шевченка – Віктора Забили. Заплатили гонорар мені тією настоянкою. Дружина і близькі друзі трохи не стали алкоголіками. Слава богу ті давальницькі умови швидко припинили і більше замовлень на горілку не поступало. Саме з того часу і почалися замовлення на млини і крупоцехи. При чому, як я не переконував господарів, що млин рентабельний тільки тоді, коли завантажений не менше як 180 днів на рік, ставили млини мінімальною потужністю 15 тн/доба, маючи лише річний 100 тонний запас свого зерна, а потім ганяючи по лініях з могутнім устаткуванням, лантух-другий давальницької пшениці. Ось і не дивно, що в даний час працюють мої млини лише там, де є зерносховища і достатня сировинна зона.
11
Прийшов час розповісти, з чого найвигідніше починати зернопереробку, і повідати про наші кращі заводи - виробників устаткування, поділитися враженням від їх відвідин.
Ми вважаємо, що живемо в ринкових умовах і наше життя підкоряється законам ринку. А це означає, що вирощувати потрібно те і за такою ціною, як вимагає споживач. Але у нас покупець, це переважно не споживач, а перекупник. Не споживач, а перекупник купує у Вас борошно і додає на нього свої накрутки. Споживач у нас давно вже за межею бідності і ті накрутки йому не по кишені. А це означає, що ми повинні випускати продукцію, яка має найкоротший шлях до споживача, мати власну роздрібну торгову мережу, в крайньому випадку, власну реалізацію “з коліс”. Якщо подивитеся на наші базари, то таким умовам відповідають два види продукції – крупи і олія. Мало того, хай соняшник в сівозміні на одних і тих же площах вирощується тільки через 7 років, то рапс і олійну редьку й олійний льон можна вже сіяти через 4, 3 і 2 роки!До того ж льончяну олію з руками видірвуть!...
. І круп'яні культури, і олійні культури перед переробкою потрібно очистити, а при необхідності підсушити. Тобто, первинну обробку і зберігання можна здійснювати в одному і тому ж переробному комплексі. Отже почнемо з організації очищення, сушки і зберігання зерна і олійного насіння. Звичайно, оптимальними для очищення зерна будуть зерноочисніустановки «Універсал»,http://s46.radikal.ru/i113/0903/8e/a8429cfd20d7.jpg, якщо збереглися Якщо їх вже немає, то можна вибрати зерноочисне устаткування Луганського НПФ “Аеромех», Хорольського і Карлввського машзаводів і ще десятку заводів. Для сушки зерна і олійних, оптимальною була б пересувна сушарка www.reel.ru/upload/agrezprt75me.jpg компанії «AGREX Spa». Та вони стоять стільки, що простіше домовитися з Київською компанією «Канта» і поставити зерносушильный комплекс http://i059.radikal.ru/0903/b8/8274cdadd6b9.jpg або купити у Одеського продмашу їх зерносушарку .http://i050.radikal.ru/0903/92/79e4b8cb3141.gif Якщо старі колгоспні зерносховища у Вашому селі давно вже без дахів, то краще всього зерно зберігати в гнучких силосах – це, власне кажучи, величезний пластиковий мішок http://i052.radikal.ru/0903/03/710c129f782d.jpg матеріал якого вологонепроникний і не пропускає СО 2. Шкода тільки, що наш знаменитий Агропласт так і не освоїв їх виробництво і доводиться купувати імпортні. Якщо ж ви схильні до традиційних металевих силосів для зберігання зерна, то їх робить більше десятка заводв, починаючи від Карлівського машзаводу і кінчаючи Лубенським «Комсомольцем».
Зернопереработку варто починати з круп'яного виробництва, як найбільш швидкоокупного. Чому?
1. Ось, змелете зерно на борошно. З частини борошна зробите хліб, а залишок реалізуєте. Завдяки швидкій обертаємості грошей( сьогодні купив інгредієнти і зробив хліб, завтра вже маєш з нього гроші),.здавалось би, найвигідніший спосіб. Але хліб купують тільки свіжим. З власного досвіду знаю, більше 4 тн/доба в сільській місцевості його не продаш. Тобто за добу зможете реалізувати через хліб тільки 3 тн борошна. Не думайте, що своє борошно легко зможете продати. Ринок борошна давно розподілений і в нього не просто увійти. До того ж як би ми не хвалили агрегатні млини, але якість їх борошна поступається виробленому на старих традиційних млинах з розвиненими драними і шліфувальними системами, з розділенням круп по якості ситовійками. Отже гарантований прибуток матимете лише з того борошна, яке піде на хліб. Що ж робити зі всім іншим зерном?
2.Звичайно,найбільш прибутковий бізнес, як і колись – алкогольний. Гоніть із зерна спирт, а з нього робіть різноманітну горілку. Але біда - на ці види продукції потрібна ліцензія, пробити ж у нас ліцензію на щось, це з розділу чевидное- неймовірне. До того ж спирто-горілчані заводи на Україні теоретично державна власність і прихватизовали їх тільки наші нардепуки.
3.Колись Україна славилася солодом, який експортували навіть до Німеччини та Чехії. Давно це було. Зараз ми імпортуємо солод, хоч наші сорти броварського ячменю, наші кліматичні умови найсприятливіші для солоду. До того ж виготовлення солоду не так вже і складне і енергоємно: вирощуєте його в підвалах або неопалювальних приміщеннях при 14-16 0 З на протязі до тижня, після чого сушите на шахтній сушарці і після пропуску через росткооббивну машину розфасовуєте в мішки...Коштує солод в 2-3 рази дорожче, ніж ячмінне зерно! Але знову ж таки халепа. Заводчани звикли до імпортного солоду з особистим презентом від фірм за закупівлю і не поспішають переходити на свій. До того ж на Заході броварський ячмінь вирощують на великих площах і партії його мають стабільну якість. Ми ж маємо невеликі площі і невелику об’єми солодових партій. Можно, звичайно, відкрити свій пивзаводик, тим більш, що комплекти устаткування для нього випускають і Черкаський “Темп” і Полтавська “Кварта”, і Бердичівський “Прогрес”, Чернігівський “Химтекстільмаш” і ще десяток менш відомих заводів. Але знову ж таки морока з ліцензією та і для пива ще потрібна вода, необхідних властивостей.
4.На тому ж млину, після невеликого переоснащення або просто з додаванням деякого устаткування можна отримувати не тільки борошно, а і крупи. Так весь час робили мої приятелі Степан Дайков і Василь Погорисько на млинах, які ставили. Ось про виробництво круп і піде мова. Звичайно, їх можна робити і на будь-якому млині. але при цьому вихід стандартної крупи зменшується, а частинка мучки – збільшується. Отже, краще робити крупи на устаткуванні для виробництва круп. Адже млини призначені для того, щоб очистити зерно від всіх домішок, бруду і зовнішніх оболонок, після чого подрібнити його на частинки потрібної дисперсності, і просіваючи, відокремити від висівок. У крупоцехов інше призначення – вони теж повинні очистити зерно від домішок, бруду і зовнішніх оболонок, а далі вже тільки відшліфувати поверхню ядра, (так звана крупа-ядриця), і колотих ядер, які утворилися при цьому очищенні. Подрібнення зерна тут не мета, а недолік, брак процесу.
Колись устаткування для крупозаводів на весь СРСР поставляло тільки два заводи: Горьковський(Нижній Новгород) завод ім. Воробйова і наш Хорольський машзавод. Заводи ці працюють і в нині. Горьковський завод перетворився аж в три споріднені фірми, які поставляють агрегатні млини, крупоцехи, олійниціі, агрегати (Чудінова) для виробництва крохмалю і окремі одиниці устаткування для вищезгаданих виробництв. Був я на Хорольському машзаводі. Директор за тих 2 дні, що ми у нього були, вмудрився підняти ціну борошнопросіювача і розсіва на 25%.Перемудрив сам себе. Ми купили такі ж же, новісінькі, ще в заводському маслі і тарі, за 20% тієї ціни( за балансовою вартістю) на рідному елеваторі, який “Хіеб України” старанно доводить до банкрутства. Образився я на директора, а ось від головного інженера, і конструкторів Хорольського машзавода враження залишилися якнайкращими. Бачать і шляхи виходу з кризи свого підприємства і те, як здешевити продукцію. На жаль, для того, щоб зробити реконструкцію, потрібні гроші. Безглузда нинішня кредитно-фінансова і податкова політики вимили із заводу всі оборотні кошти, не дають можливість отриманий прибуток вкладати в нові технології. У таких умовах працювати, ще і щось нове винаходити – це подвиг!
Поки збереш той крупоцех, купуючи окремо одиниці устаткування, так і життя пройде. Зараз стало модним купувати не окремі одиниці, а комплекти устаткування. Звичайно, простіше і найвигідніше купити повний комплект у Нижне-новгородского Мельінвеста. На жаль, огризки нашої дипломатії зробили нас в очах росіян ворогами і прислужниками НАТО. Ми для них стали небажаними покупцями. Отже доведиться розраховувати лише на власне, та західне устаткування. Тільки західне імпортне такої ж продуктивності і такої ж якості(правда, дизайн кращий) коштує на порядок більше.
Минулого року я був на семи підприємствах, які виготовляють такі комплекти. Перед тим, як дати характеристику устаткування, розповім про ці підприємства. Почну з колишнього гіганта СРСР Могильов-Подільського машзавода.
Величезне підприємство. У одному адмінкорпусі більше сотні кабінетів! Я був у них в 1981 і в 2001. На початку 80-х все там сяяло і блищало, а працівники бігали, як божевільні, виконуючи термінові завдання. Зав. збутом машзавода розбирався в технології зернопомола на рівні нинішніх професорів з Одеської академії харчових технологій, а може і краще. Бесіда з ним, їй Богу, приносила творчу насолоду. Навіть те, що він, причому “по блату”, поставив нас на чергу з виконанням наряду через півроку, не образило, а заспокоїло. Тому що я знав, що рівно через 183 дні ми отримаємо той агрегатний млин. При цьому не просто отримаємо вантаж, а фахівці заводу змонтують його в нашому приміщенні і навчать мірошників, як ефективніше працювати на ньому. І ось літо 2001 року. Ті ж адміністративні приміщення. Але куди поділися і сяюча чистота, і той молодецький запал працівників. На заводі все валиться. Робочі не пригадують, коли останній раз їм платили зарплату. Кращі з кращих вже давно працюють на ідентичних підприємствах Голландії і Німеччини. На підприємство “наїхала” криминально- банківське угрупування одного дуже відомого нардепука. Хоч продукція заводу завжди була популярною, але тієї зими замовлення, як обрізало - півроку не було жодного замовлення! Люди стояли без роботи. Втрачалися кращі кадри. Коли я був на заводі, там всю надію покладали на http://s49.radikal.ru/i126/0903/3a/c6ca9210cb69.jpg 50 тонний агрегатний млин який робили для Замовника з далекого Алтаю. Я не говоритиму про те, що цей чудо- млин коштує на порядок менше, чим невеликі 5-тонні західні млини. Скажу лише про те, що завод налагодив випуск ситовійок в комплоекті з агрегатним млином Р-6 АВМ-15, http://s46.radikal.ru/i114/0903/3d/31a054ed85aa.jpg без яких неможливе отримання манної крупи, муки-крупитчатки вищого сорту, яка і лише яка, причому з твердої пшениці, повинна йти на виробництво макаронів. Та і борошно вищого гатунку за традиційною технологією отримують саме тоді, коли в лінії є ситовійка. Отже те, що на Україні відроджено виробництво ситовійк величезна заслуга колективу Могильов-подольського маш.завода ім. Кирова. Якщо ж ще за допомогою фірми Вінницькі інновації обладнати комп'ютерний контроль за технологічним процесом, то ці агрегатні млини можуть стати кращими в Європі. Потрібно сказати, що замовлення на той млин і врятувало тоді завод від рейдерського банкрутства.
Зараз завод зализує рани і пробує повернути втрачене. Приступив до випуску модульних расширних млинів. У основі їх лежить модуль, додаючи певне устаткування до якого, можна отримати з наявного зерна борошно і вищих сортів і манну крупу і муку крупитчатку для макаронів( з твердої пшениці). Але ринок України тим часом заполонили Ськіольдовські млини і вони вже не поступляться своїм місцем, тим паче, що в контрактах тієї фірми передбачена виплата винагороди фізичним особам за сприяння в укладенні договорів...
За часів Незалежності Могильов-Подольський завод освоїв виробництво комплектів різної продуктивності для виробництва крупи. Ось, наприклад мінікрупоцех Р6-мкц- 15 http://i001.radikal.ru/0903/9c/b8eff962d887.jpgпризначений для переробки ячменю, пшениці і гороху з отриманням:
-з ячменю – крупи перлової №1,3,4 або крупи Ячної №1,2,3;
-з пшениці – крупи пшеничною №2,3 але крупи “Полтавської” №1,3%;
-з гороху – гороху цілого і гороху коленого шліфованого.
Як бачите з малюнка, це комплекс малогабаритного шелушильно-шлифовального устаткування, вальців, просіювача і транспортно-аспіраційного устаткування, робота якого контролюється з пульта. І з цим комплектом, який переробляє 12-15 тн зерна справляється всього 2 робітники!
Але хоч я і в захваті від Могильов-Подольських агрегатних млинів, але їх крупоцех не купив. Адже ідеології млинарського і круп'яного виробництва різні. Так, і там, і там зерно старанно очищається. Але в борошномельному виробництві чим більше воно подрібнене, тим краще. А в круп'яному виробництві - чим більше вийшло борошна і мучки, а не крупи – тим гірше. Обидва ж крупоцеха є переробленими агрегатними млинами. Поміняли тільки сита в розсівах і збільшили відстань між вальцями. Мало того, для переробки кукурудзи на крупу тут пропонують зовсім не перероблений агрегатний млин Р-6- АММ-7 – При цьому застосування ситовійки, яку роблять тут же на машзаводі не передбачено, а це означає, що кукурудзяний зародок не виділяється і крупа швидко згіркне. Звичайно, Хорольські розсіви дозволять відібрати зародок і без ситовійки, але вартість одного розсіва більше, ніж двоха крупоцехі…
Замовивши тільки агрегатні млини, я поїхав до нинішнього лідера по виробництву устаткування для борошно-крупяного виробництва - Харківському НПП “Укрстанкінпром”, борошномельні і круп'яні комплекси якого під маркою “Харків'янка” відомі всьому світу.. Мало того, міні млини і миникрупоцехи “Харків'янка” http://s47.radikal.ru/i118/0903/82/3ce0a844b20f.jpg випускає в даний час і Ніжегородський Мельінвест, і Саратовський “Восход” і Волгорградськоє“Жаско” і ще багато фірм, що працюють, як на території СНД так і в Європі. Виготовляють підприємства “Укрстанкінпрома” і лінії по виробництву круп, а саме
–лінії по виробництву крупи з пшениці, ячменю, гороху і проса продуктивністю 10,20, 70 і 100 тон на добу;
Лінії по виробництву Гречаної крупи продуктивністю 12; 36; 70 і 120 тн на добу;
• Лінії по переробці рису потужністю 10 тн на добу і більше;
• Лінії по виробництву крупи вівсяною продуктивністю від 10 тн на добу і більше.
http://s55.radikal.ru/i147/0903/48/13b6411e14f6.jpg Як бачите з малюнка, та “Харків'янка 500К” є вдосконаленим варіантом http://s55.radikal.ru/i148/0903/53/05e0c532f797.jpg міні млина “Харків'янка 600” тобто має ті ж недоліки, що і Могильов-Подільські крупоцехи. Нам ті “Харків'янки” не підійшли і з-за ціни, яка навіть вище за імпортну Ніжегородську «Харків'янку» та й з-за дуже великої продуктивності…
Нічого не поробиш. Поїхав шукати інших виробників. Я добре знаю, що найгучніше ім'я на ринку виробників борошномельного і круп'яного устаткування має одеська фірма “Сімо”, яка уклала договори, співпраці і випускає свої комплекти на багатьох могутніх заводах України. На одному з таких заводів – Бердичівському “Прогресі” я і побував. Але самого виробництва так і не показали. За дозволом потрібно було звертатися в офіс фірми “ Сімо”, що в Одесі. За два дні так і не змогли додзвонитися, тому представник фірми на заводі, не маючи права показати процес виготовлення устаткування, повіз мене дивитися комплекс по виробництву гречаної крупи в Озерянах, недалеко від Бердичева. Сподівався вразити тим комплексом. На жаль, я ще в 1965 році працював на Чернігівському експериментальному насіннеочисному заводі, побудованому німецькою фірмою “Вестфалія”. Знаєте, майже на всьому модерному устаткуванні того Озерянського крупоцеху продуктивністю 40 тн/доба я працював в Чернігові ще 35 років тому. Вразило тільки те, що пару для пропарювання гречки створює парогенератор, в топці якого спалюється лушпиння з цієї ж гречки. І персонал цеху, і представник “Симо” говорили що це їх оригінальна, запатентована розробка. Але ще перед цим я бачив, як виготовляють такі парогенератори на Житомирському ремхарчомаші. Його директор Леонід Крігер показував і тех.документацию і авторські заявки на винахід по тому парогенератору. На відміну від “Симовського” працює він і на лушпинні, і на тирсі і взагалі на чому завгодно.
Хоча про керівників “Симо” мої друзі – виробничники, майстри млинів і крупоцехів говорили із захопленням і як про прекрасних викладачів, і як про талановитих вчених, але коли вчений щось просте так засекречує, він перестає бути вченим. Правда, думаю це не вчені з “Симо” зробили секретною будь-яку інформацію, а хлопчаки- менеджери з відділу збуту. Ось і виходить, що посилаються на фірму “Симо”, як на партнера по розробках, майже всі виробники, а виконаних замовлень за весь час існування всього з десяток. Та і не дивно. Адже ставлять вони цехи великої продуктивності від 30 тн/доба і більше. І коштують ті цехи від $150000 і більше.Не на багато дешевше імпортних. Причому бех комісійних за укладення договору. Чи по кишені це нашому українському Замовникові.
Ось і вирішив я звернутися не до тих, хто більше всього прославився своїми науковими розробками і зарубіжними замовленнями, а до тих, чия продукція краще всього продається в Україні.
Лідером тут, безумовно, є Первомайський “ Бриг” .Побував я у них. Всі заводчани колись служили в знаменитій 43 ракетній бригаді, штаб якої розташований був в цьому Первомайську. Але потім Горбачов зайнявся конверсією. Всесвітньо відомий танковий завод ім. Малишева почав робити пательні для обжарювання гречки, славетна Московська «Молнія» - праски, ракетники ж Первомайська взялися освоювати устаткування для виробництва круп. Вже панувала тоді легенда журналіста Чередніченко, що нас прогодує фермер. Ось і устаткування почали виробляти в розрахунках на фермера. http://s47.radikal.ru/i118/0903/0c/c2da48dcc97f.jpg На фото Ви бачите їх крупозавод продуктивністю до 20 тн на добу. Як бачите, нагадує ідентичний Могильов-подольського маш.завода. Але сам начальник відділу збуту не радить купувати цей крупозавод. Говорить, що вони виготовляють це устаткування винятково для Росії, де і грошей більше, і колгоспи збереглися, так що немає проблеми з сировиною. Землякам же він радить купувати не крупозавод, а круп'яні лінії, які коштують набагато дешевше і встановити їх можна в будь-якому зерносховищі, на відміну від крупозавода, який вимагає приміщень заввишки не менше 7 метрів! http://s49.radikal.ru/i126/0903/43/330f0db25603.jpg На цьому фото ви бачите Бріговську лінію для виробництва Гречаної швидкорозварної крупи.Ви бачите, що їх розсіви для калібрування крупи дуже вузькі, та і не вражають шелушитель і обдирка. Звичайно, поїхав я від них не без замовлення. Оскільки я ще і член фермерської асоціації, то вирішив відвідати і інших виробників устаткування для виробництва круп. По дорозі до Одеси заглянув в "Николаєвсельпроект”. Взагалі це не підприємство, а колектив талановитих проектантів, які, втративши роботу, вирішили жити за рахунок своїх знань. Вони самі нічого не виробляють, а розміщують замовлення на своє устаткування на Миколаївських машзаводах. Краще всього технологію виробництва можна зрозуміти не на фото комплексу, а на кресмленні, то ж замість фото їх комплекту надам їх креслення. Як http://s45.radikal.ru/i107/0903/82/f4d21072b8b4.jpg працює цей комплект я бачив на їх експериментальному виробництві. Їв каші з круп, на нім вироблених. Якість цілком задовільно. Продуктивність теж задовільна – 1-2 тн за зміну. Опишу, як працює їх установка. Зерно, уручну з мішків висипають в бункерок А, звідки воно норією 3 подається спочатку на калібрувально-сортувальний верстат 4, а з нього, пофракційно на верстат шелушильний 2, під який підв'язується мішок для крупи. У циклони витягується лушпиння (зернова оболонка) .В шелушильному верстаті вальці змінні – або металеві, або гумові, що дозволяє обробляти як пшеницю, так і просо. І обслуговує установку всього одна людина. Дійсно, знахідка для фермера! Якщо не рахувати того, що такий самий комплект тоді робив Ахтирський Сельмаш, причому робив за тиждень. Переводите заводу передоплату. Через тиждень до Вас приїдуть заводчани з устаткуванням і за декілька годин встановлять його в наданому Вам приміщенні, після чого проведуть пробний запук і ви проведете повну оплату. На жаль, з-за того порядку післяоплати, завод і зазнав фінансове фіаско. Стоїть він тепер…
Мені ж тоді більше всього сподобався комплект Одеського "Ремхарсчомашу". І не тому, що їх директор Віка Фельдштейн мій приятель, а тому, що тут широкий, п'ятирешітний сепаратор, два усиленых ЗШН. Ось і якість круп відмінна і вихід прекрасний.(На жаль, Віка переборщив і почав продавати свої агрегати з лейбами відомих Німецьких і Данських виробників і його податківці з'їли, а на патент на того сепаратора тепер претендує Миколаївський Сельхозпроект.
111
Ще з давніх часів нас, слов'ян, називали гречкосіями. Гречка була і залишається обов'язковою культурою нашого села. Але з ким би з фермерів я не спілкувався, всі говорять про одне і те ж. Перекупники і банкіри забирають у них ту гречку за ціною нижче за собівартість. І нічого тут не зробиш – кредити потрібно повертати вчасно, а паливно-мастильні коштують для села найдорожче саме тоді, коли вони потрібні.От і доводиться згоджуватись на ті мізерні ціни. Так що ти маєш тільки землю, а вони мають все, що ти на ній виростив...
Займатися гречкою – дуже вигідна справа, але за умови, що сам її вирощуєш, сам переробляєш її на крупу або борошно і реалізуєш через роздрібну мережу, а не через перекупників. Ось про те, як організувати власну переробку гречки я і розповім в цій статті.
Лінія, або крупозавод, який Ви поставите, повинні забезпечувати оптимальний вихід стандартної крупи. Стандартом же передбачено виробництво крупи – ядриця, а також цілі і колені ядра гречки, звільнені від плодової оболочки- першого, другого сорту і проділ, який не поділяється на сорти.
У крупі першого сорту повинно бути повноцінного ядра не менше 99,2%, колених ядер не більше 3% і ядер не лущених не більше 0,3%, а в крупі другого сорту – повноцінних ядер не менше 98,4% , колених не більше 4% і не лущених не більше 0,4%. Узявши кіло крупи 1 сорту в нім ви повинні бачити тільки одиничні колені ядра і 1-2 чорних, не лущених зерна. Ви часто бачили таку крупу ? Чому так відбувається?
Тому, що гречка в даний час – культура малих полів. Господарі вирощують її ліченими тонами. Ось і переробне підприємство повинне бути невеликим. Максимум до 500 кг/година або 10 тн/доба. На жаль, повний технологічний цикл переробки гречки на крупу можна здійснити тільки на потужних крупозаводах, які мають продуктивність більше 1 тн/година. Такі могутні крупозаводи постачає Московське ЗАО«ИРИМЭКС», у нас випускають Харківські „Станкsнпром” і Одеська „Симо”. Я бачив Симовський гігант у дії в „Озерянах” біля Бердичева. Дійсно, якість крупи відповідає стандарту на 1 сорт. Але, щоб підприємство випускало якісний продукт, завантаженість його повинна бути не менше 60%. Чи прибутково працюватиме крупозавод, якщо продуктивність його 44 тн/lj,f, а гречки привозять якихось 10 тн/тиждень?
Ми звикли купляти швидкорозварювану гречану крупу шоколадного кольору, адже навряд чи у кого є вдома умови прожарювати гречку. Підприємствам теж вигідніше виробляти термооброблену гречану крупу, чим сиру. Проілюструю це таблицею 1 Таблиця 1
Норми виходу при переробці гречки базисних кондицій %
Продукт Крупа
Після термообробки Без термообробки
Ядриця 1 сорту 59,0 52,0
2 сорт 3,0 4,0
Пробій 5,0 10,0
Разом крупи 67,0 66,0
Мучка кормова 3,5 6,0
Відходи 1 і 11 категорій 6,5 7,0
Лушпиння, відходи 111 категорії, механічні втрати 21,5 20,0
Усихання 1,5 1.0
Всього 100 100
Як бачите, термообробка збільшує вихід ядриці і взагалі крупи. Тому і далі розглядатимемо виключно виробництво швидкорозварної гречаної крупи. Перед тим, як перейти до характеристики комплектів устаткування для виробництва гречаної крупи, нагадаю стисло технологію. Виробництво працює рентабельно тільки тоді, коли коефіцієнт завантаження устаткування більше 0,6. Тому потрібно гречку переробляти не з коліс, а накопичувати необхідні об'єми на складі. А перед зберіганням зерно повинне бути доведене до кондиції – очищено від домішок і висушено. Колись майже всі колгоспи і радгоспи були забезпечені http://s51.radikal.ru/i131/0903/de/a5817b19f60f.jpg зерноочисно-сушильными комплексами КЗС-20 ША. Об'їздив я останні роки майже всю Україну, був майже в сотні господарств. Лише у 2 бачив працездатні КЗС-20 ША. Масово раскурочили їх при знищенні колгоспів. Спочатку покрали мотори, а потім все останнє здали в металобрухт. Отже швидше за все зерноочистку вам доведеться починати з 0. Для первинного очищення зерна найпростіше купити модуль Могильов-Подольського машзаводу http://s57.radikal.ru/i157/0903/01/a1a6a3a6e843.jpgдля підготовки зерна З6-МПЗ-15, який призначений для підготовки пшениці, ячменю і гороху. Мій колега Степан Дайков( якщо потрібно повідомлю його координати), міняючи сита, застосовувє його для будь-яких культур. Такі ж модулі випускає і Первомайський Бриг і десяток інших підприємств. Хороший ефект дає метод гідросепарации зерна, комплект устаткування для якого випускає фірма „Симо”, але це вимагає великих витрат води, а також витрат на забезпечення екологічної безпеки, що дуже завищує собівартість готової продукції. В той же час ми випадково виявили, що гречка, після проходу через камнеотборник Могильов-подольського машзаводу http://s57.radikal.ru/i157/0903/19/cbcec31d83c0.jpg зовсім не має домішок з дикої редьки, якими вона була засмічена перед цим.
Одеська академія харчових технологій рекомендує ці домішки видаляти за допомогою падді-машини фірми „Тронка-агротех”, чи фірма „Симо”.Та від ціни тієї падді ( у Тронки $11200, в „Симо”- 48000грн.) впасти можна. Навряд чи вона окупиться. А ось вібропневмостоли, які теж радять одеські учені, Вам по кишені, якщо купите їх в Первомайського „Бригу”.
Технологічна схема виробництва гречаної крупи складається з таких операцій:
Очищення і кондиціонування
!
Гидротермічеськая обробка і підсушка
!
сепарація-фракціонування
!
лущення
!
сепарація-фракціонування
!
фасовка
Доцільніше купувати не окремі одиниці устаткування, а комплекти. Це не тільки заощадить Вам час, але і убереже від придбання устаткування несумісного по продуктивності з даною лінією. Звичайно, кращими комплектами є крупоцеха «Симо», Нижнього Новгорода, Харків'янка. Але вартість їх перевищує можливості напівзлиденних українських господарств. У нас для фермерів львівський Кулібін Вася Погорисько( якщо потрібно, дам координати) бере Могильов-Подольський млин. Змінює міжвальцову відстань і додавши декілька одиниць устаткування отримує з одного млина круполінію для переробки пшениці, ячменю і інших культур і лінію для термообробних культур.
Різних конструкцій гидротермічні установки з сушарками випускали Одеський ремхарчомаш, Чернігівський Хімтекстильмаш, Київська Тронка, і Харківському „Станкінпрому”. Але всі вони мають один недолік – вони энергозатратні. В той же час в пательнях Охтирського Сільмаша і Харківського з-да ім. Малишева здійснюють обжарювання гречки за рахунок згорання її лушпиння. На лушпинні працює котельня і крупоцеху «Симо» . Ось коротка технологія: Зерно высипается в приймальний короб, з якого шнеком подається в бункер замочки, де в його додається вода. Після 15-20 хвилинної витримки мокре зерно засипается в пательні і прожарюється. Просмажене зерно вивантажується в короби або на підлогу, охолоджується до кімнатної температури, після чого прямує на вальцедековий верстат, звідти на розсів. Найкращі розсіви Хорольського машзаводу. Він має перевагу над іншими розсівами широкими ситами(їх 5), з яких, на відміну від „Бриговських” не вилітає зовні ні крупинки.
Мені більше подобається гречкопереробний агрегат Харківського „Станкінпрому”, який забезпечує і прекрасний вихід крупи-ядриці, і мінімум колених ядер, та коштує він...
Для того, щоб Ви вибрали оптимальний комплект устаткування, я надаю їх порівняльні характеристики по даним 2001 року:
Показники „Бриг”
01 „сель- проект” „сельмаш”
Ахтирка „Химтекс-
тильмаш” „Ферм-
маш” „Ремпіщемаш”
Одеса „Бриг”
02
Продуктивність, кг/грам 160 150 150 240 150 250 240
Вихід ядриці % 65 68 68 50 50 65 65
-проділу % 3 2 2 20 20 3 3
мощн.квт 50 11,7 11,7 68 44,2 69 60
Обслуговуючий персонал
чоловік 2 3 2 3 2 3 2
Площа, м.кв. 42 36 36 56 40 50 44
Вартість на 31.12.01 60000 52000 48000 65000 52000 56000 65000
Я не привожу технічні характеристики комплектів „Тронки-агротех”, Харківського „Станкінпрому” і Одеської „ Симо”. Скажу лише, що вони тоді коштували у „Тронки”(800 кг/година) - $84000, в „Станкінпрому”(500 кг/година)-$42000,у „Симо”(1 т./година) $152000, якщо у Вас є такі гроші, то звертайтеся за інформацією безпосередньо до них.
У кого б я порадив купувати комплекти? Я для фермерів купував у Ахтирського „Сільмаша”. Але зараз там порожні стіни. Після наїзду податківців, пішов з Одеського Ремпхарчомашу Віка Фельдштейн разом з ведучими спеціалістами.Так що тепер продукція Одеського Ремпіщемаша навряд чи вже може видаватися за Німецьку або Голландську. Отже ліпше всього звертатися до Нижне-Новгородского мельінвесту, чиє устаткування на 20% дешевше найдешевшого українського, а показники має такі ж, як краще Німецьке і Голландське. Південним районам можна звертатися до „Миколаєвсільпроекту”. Хоч вони самі нічого не роблять, а устаткування замовляють на Миколаївських заводах, але комплект підібрали вдалий, та і проектні роботи і монтаж беруть на себе. Хоч Уманський комплект простий, безвідмовний в роботі і достатньо енергоекономічний, але тут порушений технологічний принцип – прожарюється не зерно, а крупа. За рахунок лущення сирого зерна збільшується вихід проділу, січки і мучки і знижується ядриці. Уманьферммаш випускає жаровні для соняшнику. Ви можете домовитися і замість ємкості для обжарювання крупи, придбати ті жаровні і обсмажувати в них гречку. Можете зв'язатись з Василем Погорисько і зроити з ним потрібний Вам комплекс на основі млина Кам'янець Подольського машзаводу…
к.т.н. Володимир Сиротенко(Вербицький)
|   | | | 555 | Додано: Fri Mar 20 09:35:36 2009
"Завітайте в добрий час – буде весело у нас!" або Гоголівські Вечорниці вирушають до Московії
Як відомо, саме зараз вся прогресивна світова спільнота святкує 200-річчя з дня народження Миколи Васильовича Гоголя, а 2009 рік офіційно проголошений ЮНЕСКО "Роком Гоголя". На найвищому державному рівні зголосились відзначити славну дату Україна та Росія, а отже і в Країни Мрій нарешті з’явилась слушна нагода налаштувати валізи до Москви, аби вперше познайомити гостинних сусідів з Українськими Вечорницями та в тісному колі відсвяткувати ювілей видатного земляка.
Вечорниці "У Гоголя" пройдуть 1 квітня в одноіменному клубі "Гоголь" (Столєшников провулок, 11, www.gogolclubs.ru) з повною программою, в якій мешканці Москви зможуть вперше почути та побачити Велику Оркестру (Le Grand Orchestrа) під керуванням Олега Скрипки, екзотичну диво-капелу Чоботи З Бугая та досхочу відтягнутися під запальні ритми Етно-Диско, які щедро розкине DJ O’Skrypka. Також із Києва прибуде пересувна Школа Народного Танцю, яка навчить усіх бажаючих краков’яку, ойрі та "гречаникам", а переможцям Конкурсу Вишиванок дістануться музичні диски від Країни Мрій та великий сюрприз від Олега Скрипки. І звісно, на всіх без винятку чекатимуть щире спілкування та щедре частування.
P.S. Країна Мрій виголошує безмежну вдячність Посольству України в РФ та Земляцтву Вихідців з Хмельницької області за братню допомогу в організації свята. | | | Оксана
Місто: Россия, Оренбург | Додано: Wed Mar 18 08:09:39 2009
Здравствуйте! Хочу у Вас узнать? Я гражданка РФ, но родилась в Украине, в Харькове, вся семья выходцы с Украины, все родственники там. Отец военнослужащий и по долгу службы его перевели в Россию до развала Советского Союза. Сейчас учусь в Оренбургском государственном университете, на 1-ом курсе, дизайн костюма (дневная форма, бюджет), до этого закончила Оренбургский государственный профессионально-педагогический колледж с красным дипломом, по специальности конструктор-модельер (мастер п/о), есть ряд заслуг в конкурсах (за коллекцию одежды по мотивам украинского народного костюма в Областном конкурсе "Зазеркалье" - 2008 (I место), участие в Международной выставке конгрессе "Образование без границ" 2008, в Москве, всероссийской олимпиаде профессионального мастерства (II место), благодарственное письмо от Вячеслава Михайловича Зайцева, он же и был в составе членов экзаменационной комиссии на защите моего диплома и дал высокую оценку коллекции, так же являюсь лауреатом государственной премии по поддержке талантливой молодёжи (2008 г.). Есть портфолио. Мне бы очень хотелось вернуться на родину, и учиться там. Подскажите пожалуйста, что мне нужно сделать!
Я читала статью на Вашем сайте ( Про державні стипендії російським українцям 23.04.07, 01:38:31) Українські громадські об’єднання в Росії можуть відряджати своїх дітей в Україну для навчання в державних вищих навчальних закладах за кошт української держави)), и закон "О правовом статусе заграничных украинцев", действительно ли это так? Я так поняла, что нужно получить направление от диаспоры украинцев в моём городе (или получить статус заграничного украинца?), в Оренбурге? И возможен ли перевод с моего нынешнего места учёбы, в выбранное мною учебное заведение родного города Харькова - Харьковская государственная академия дизайна и искусств, и учиться там на таких же правах как и граждане Украины (имея на руках удостоверение заграничного украинца)? Ответьте пожалуйста!
Благодарю Вас!
С уважением, Оксана. |  | | V.K.
Місто: Canada | Додано: Sat Mar 14 22:45:44 2009
Шановний, 555!
І Василь Бабенко і Володимир Дорошенко є самими фаховими організаторами діаспори у Росії. Сумніватися у їх патріотизмі це зухвальство.
Відповідають вони за власний регіон - Башкортостан. Інформацію за інші регіони мало подати керівництво ОУР - Валерій Семененко.
Минулого разу КЛГП написала Комісару ОБСЄ листа із загальним аналізом по Росії і пропонованим списком представників діаспори на зустріч з Комісаром. Тоді це викликало гнівну реакцію Голови ОУР Олександра Руденка-Десняка (мовляв, чому суєтеся не у свої справи). Я певний що Руденко-Десняк "топив" ногінську парафію на цій зустрічі. До того ж ще й робив махінації із виплатою подорожніх для представників діаспори на зустріч із Комісаром.
Нині КЛГП навіть не невідомили про візит, тому сподіваюся загальниковий лист підготувало курівництво ОУР.
Якусь інформацію про візит Комісара ми в Редакції Кобзи спробуємо зробити.
А змішувати Руденка-Десняка із Бабенком і Дорошенком це некомпетентність.
Василь Коломацький | | | V.K.
Місто: Canada | Додано: Sat Mar 14 22:31:59 2009
Трохи радянської і пост-радянської екзистенції.
Передрук Лента.ру.
Василь Коломацький
КОБЗА
--------------------------
Командир "лесных братьев" посмертно объявлен президентом Литвы
Командир литовских партизан Йонас Жемайтис-Витаутас, который в первой половине 1950-х годов организовывал борьбу против советской власти, теперь считается одним из президентов Литвы. Такое решение, как сообщает Delfi.lt, принял парламент страны.
В принятой декларации отмечается, что с 1949 года и до своей смерти в 1954 году Йонас Жемайтис был главой литовского государства, боровшегося против оккупации, и фактически исполнял обязанности президента. За этот документ проголосовал 41 депутат. Его поддержала и министр обороны Литвы, одна из лидеров правящей консервативной партии "Союз отечества - Христианские демократы" Раса Юкнявичене.
Парламентский департамент права между тем скептически отнесся к декларации. По мнению юристов Сейма, документ является ненормативным, поэтому проверить, противоречит ли он Конституции и иным законам, невозможно. В комитете сомневаются, что какому-то лицу можно присвоить статус бывшего президента.
Йонас Жемайтис в 1949 году принял участие в организации Движения борьбы за свободу Литвы. В течение нескольких лет он руководил партизанской борьбой. В 1953 году он был арестован и отправлен в Москву, год спустя его расстреляли.
http://www.lenta.ru/news/2009/03/12/lithuania/
---------------------------
В Таллине осквернили могилу первого президента Эстонии
На кладбище Метсакальмисту в Таллине осквернена могила первого президента Эстонии Константина Пятса. Вандалы облили надгробную плиту красной краской. Как сообщили газете Postimees в пресс-служба эстонской полиции, около оскверненной могилы выставлена охрана, к кладбищу отправлены сотрудники криминальной полиции.
Константин Пятс в 1920-1930-х годах несколько раз возглавлял эстонское государство, занимая различные посты. В 1934 году под его руководством был совершен государственный переворот, который помешал приходу к власти крайне правого движения вапсов (ветеранов Освободительной войны). Пятс установил авторитарный режим, запретил политические партии и ввел цензуру. До 1937 года он занимал пост премьер-министра c полномочиями главы государства, а затем стал государственным регентом. В 1938 году Пятс был избран президентом Эстонии.
В 1940 году, после присоединения Эстонии к Советскому Союзу, Пятс был арестован, депортирован вместе с семьей в Уфу и посажен в тюрьму. В 1952 году ему объявили приговор - 25 лет лишения свободы. Пятс умер спустя четыре года в психиатрической клинике в Калининской области (ныне Тверская область). В 1990 году его прах был перезахоронен в Таллине.
http://www.lenta.ru/news/2009/03/14/grave/ | | | | 555 | Додано: Sat Mar 14 09:42:17 2009
Що стосується статті про розрив співпраці між Російськими та Українськими державами!
""Наш ответил: «Мы ни с Парижем, ни с Римом почти что 350 лет не были одной страной, одной семьей. Между нами не стоят развод и такие персонажи, как Мазепа и Бандера, которые вдруг стали национальными героями Украины»""
Між нами з'явилися такі постаті як Мурав'йов, який захопив Наш Київ. Також між нами стоїть НКВС, який знищував УКРАЇНЦІВ, між нами стоїть ЗАБОРОНА Української мови УСІ 350 років нібито спільного існування!!! | | | | 555 | Додано: Sat Mar 14 09:36:10 2009
Чи почуємо ми з вуст Дорошенка та Бабенка висновки про роботу української діаспори ні не в Башкортостані де це питання ще ледь-ледь дихає, а загалом на Росії після можливої їхньої зустрічі з Єврокомісаром? А може вони теж підспівують офіційній кремлівській пропаганді? | | | V.K.
Місто: Canada | Додано: Sat Mar 14 02:54:14 2009
На жаль Росія справді добре знається на політиці і я не здивуюся якщо Комісар не помітить неадекватності забезпечення національних потреб українців у Росії і росіян в Україні. Щось подібне вже було під час візіту Комісара ОБСЄ Макса ван дер Стула.
Справа в іншому - брехня ж не сприяє нормальним відносинам.
Василь Коломацький | | | | 555 | Додано: Fri Mar 13 10:25:02 2009
На Росії скажуть що з правами українців все гаразд: і спілки працюють і українською розмовляє кожний другий навіть росіянин, і газети, і телебачення працює на потреби української діаспори на росії. А чому? А тому що росія це СРСР. Тобто "ПОКАЗУХА" повна! | | | V.K.
Місто: Canada | Додано: Thu Mar 12 04:51:40 2009
На жаль КЛГП довідалася про візит Комісара за два дні до початку візиту. Таким чином написати листа Комісару ми не встигли.
Велике прохання до всіх бажаючих діаспорян із Росії надати інформацію про стан із українською освітою і церковними справами, прошу пишіть на мою адресу vassilik@sympatico.ca . Всю надіслану інформацію КЛГП включить у лист до Комісара ОБСЄ.
Василь Коломацький
КЛГП | | | | 555 | Додано: Tue Mar 10 16:15:36 2009
ОБСЄ вивчить ситуацію з освітою російською мовою в Україні
Верховний комісар ОБСЄ у справах національних меншин Кнут ВОЛЛЕБЕК вивчить ситуацію з освітою українською мовою в РФ і російською в Україні.
Як повідомили УНІАН у Департаменті інформації та преси Міністерства закордонних справ РФ, К.ВОЛЛЕБЕК прибув до Москви з черговим робочим візитом 9 березня.
«Основна мета нинішнього візиту Верховного комісара ОБСЄ – проведення зустрічей із керівниками і представниками ряду федеральних виконавчих і законодавчих органів влади Російській Федерації для обговорення широкого кола питань, пов`язаних, зокрема, з підготовкою Комісаром порівняльного дослідження ситуації у сфері освіти російською мовою в Україні та українською мовою в Росії», - йдеться в повідомленні.
У рамках візиту заплановано поїздки К.ВОЛЛЕБЕКА до Республіки Башкортостан і Воронезької області для вивчення на місці ситуації у сфері освіти українською мовою, включаючи відвідання відповідних вищих і середніх навчальних закладів і зустрічі з представниками української діаспори.
Візит Комісара до Росії триватиме до 14 березня. | | | Ганна Земко
Місто: Київ, Україна | Додано: Mon Mar 9 20:57:06 2009
Доброго дня, шановній громаді!
Хочу на чудовому сайті презентувати новий україномовний журнал СЛОВО ЖІНКИ. Ми вже маємо 4-ри номери, готуємо 5-тий. Всі бажаючі можуть придбати журнал, зробивши завку телефонам (044) 569 18 20, (067) 235 49 35, або електронкою - annaz.06@mail.ru
Надішлемо всі чотири номери, коштувати це буде 60 грн з врахуванням поштових розходів.
Читайте українською про сучасних пересічних українок. Журнал унікальний за своєю концепцією!
| | | V.K.
Місто: Canada | Додано: Mon Mar 9 04:34:49 2009
Передрук УП.
Не скоро ця Солідарність прийде до влади. Як кажуть - век воли не видать!
Василь Коломацький
КОБЗА
-----------------------------
Російський опозиціонер: Москва будує відносини з Києвом за принципом реваншу
Москва будує відносини з Україною за принципом реваншу, вважає директор російського Інституту енергетичної політики Володимир Мілов.
Останні події
МВФ повернув лист Ющенка і Тимошенко, не читаючи
Ющенко знову каже, що гривню недооцінили
"На жаль, політика Росії щодо України досі не заснована на повному фактичному визнанні українського державного суверенітету. Наші керівники приховано вважають Україну "територією свого впливу", - сказав він в інтерв’ю УНІАН.
"Нещодавно один мій колега, іноземний дипломат, навів дуже гарну аналогію: політики в Лондоні де-факто визнали незалежність Ірландії лише через три чверті століття після її визнання де-юре. На жаль, і Росія (не тільки Путін, а російська політична еліта загалом) поводяться щодо України так, ніби це не повністю суверенна країна. Це погано", - додав Мілов.
Він переконаний, що основною метою російської зовнішньої політики останніми роками є не вибудовування рівноправних відносин на принципах стратегічного партнерства, а спроба тими чи іншими способами встановити контроль над тим, що відбувається в Україні.
На думку Мілова, найяскравіше це виявилося під час президентських виборів 2004 року, коли Росія відверто зробила ставку на кандидата, яки їй подобався, втручалася у внутрішні справи України, щоб привести "свого" кандидата до влади, і в результаті зіпсувала відносини з великою частиною української еліти.
Крім того, історія з тими виборами та Помаранчевою революцією, в якій імперська політика Росії зазнала поразки, залишила серйозний відбиток на подальших відносинах, додав він.
Також Мілов наголосив, що замість того, щоб зробити урок з цієї ситуації та почати сприймати Україну як рівного партнера, Москва побудувала відносини на принципах реваншу – спробах помсти, дискредитації політичної системи, яка склалася в Україні після Помаранчевої революції.
"З газового конфлікту видно, що російська влада, як і раніше, намагається впливати на внутрішню політику України. Це неправильно. Нам треба змінювати вектор політики щодо України", - вважає експерт.
"Потрібно усвідомити, що Україна – це суверенна держава, яка провадитиме самостійну політику, виходячи з власних інтересів. І в наших інтересах - досягнення довгострокових стратегічних домовленостей з цією країною через переговори та компроміси", - вважає російський експерт.
Він переконаний, що будь-які спроби впливати на те, хто буде в Україні президентом чи прем`єром, на ухвалення рішень в Україні, її зовнішню політику – усе це Росії потрібно припинити та перейти на відносини, засновані на рівноправності.
"Поки цього не станеться, у нас постійно виникатимуть проблеми", - зазначив Мілов.
Мілов є членом опозиційного руху "Солідарність".
http://www2.pravda.com.ua/news/2009/3/7/90975.htm
| | | V.K.
Місто: Canada | Додано: Mon Mar 9 04:17:24 2009
7 березня вже минуло. Чим закінчилася історія з платежами Нафтогазу мені не відомо.
Передрук матеріалу попереднього тижня.
Василь Коломацький
КОБЗА
-----------------------------
Подарок кухаркам
В "Газпроме" ожидают нового конфликта с Украиной
В марте Россия и Украина могут вновь пощекотать нервы европейским потребителям газа. В случае, если "Нафтогаз Украины" к 7 марта не заплатит за поставленное в феврале 2009 года сырье, то "Газпром" 8 марта может вновь остановить поставки топлива на Украину.
По данным газеты "Коммерсант", на совете директоров российской монополии зампред правления "Газпрома" Андрей Круглов заявил, что к этому времени Украина должна выплатить 400 миллионов долларов. За январь "Нафтогаз" уже заплатил, но уже 19 февраля предупредил российских партнеров о возможных проблемах с перечислением средств за поставки топлива.
В пресс-релизе "Нафтогаза" сообщалось, что при расчетах с "Газпромом" могут возникнуть сложности из-за "катастрофического" роста задолженности украинских предприятий коммунальной энергетики. Они в общей сложности задолжали "Нафтогазу" более 550 миллионов долларов, и в заявлении "Нафтогаза" говорится, что сумма долга продолжает увеличиваться. Проблема не нова. Еще в декабре 2008 года "Нафтогаз" угрожал 87 энергетическим украинским компаниям отключением газа за долги, которые на тот момент превышали 100 миллионов долларов.
Однако в условиях экономического кризиса на Украине, "выбить" эти деньги из потребителей "Нафтогаз" не может и фактически вынужден субсидировать коммунальщиков. По подсчетам концерна, сейчас из 900 предприятий коммунальной энергетики, работающих на Украине, лишь 10 процентов чувствуют себя нормально. В "Нафтогазе" также утверждают, что регионы рассчитываются за поставленный им газ только на 40-50 процентов. При этом советник украинского премьера Александр Гудыма уже заявил, что помочь компании в ее расчетах с Россией должны украинцы.
Теперь в "Газпроме" разрабатывают план действий с учетом возможных задержек выплат. Российская монополия намерена выполнять свои обязательства перед потребителями в Европе, однако планирует сократить объем газа на входе в Украину на объем, законтрактованный "Нафтогазом". Короче говоря, дежа вю.
Последний конфликт "Газпрома" и "Нафтогаза" начался также по причине неплатежей, из-за чего стороны не смогли подписать контракт на поставки сырья Украине на 2009 год. В результате 1 января 2009 года "Газпром" прекратил поставки газа в страну, что уже через неделю привело к прекращению транзита в ЕС по территории Украины. Возобновить поставки в Европу России удалось лишь после подписания 19 января нового соглашения между "Газпромом" и "Нафтогазом" по поставкам газа в 2009-2019 годах.
По условиям контракта, в 2009 году Украина будет получать российское топливо с 20-процентной скидкой от рыночной цены на газ, определяемой по специальной формуле. При этом договор предусматривает, что "Нафтогаз" будет выплачивать средства "Газпрому" седьмого числа месяца, следующего за месяцем поставки. Если Украина сорвет выплаты, то перейдет на стопроцентную предоплату до 2020 года.
Газета "Время новостей" отмечает, что трудности у украинского концерна могут возникнуть и с объемами потребления импортируемого топлива, что грозит Украине многомиллионными санкциями. Если "Газпром" будет придерживаться контракта, то уже по итогам первого квартала 2009 года штрафы для "Нафтогаза" могут превысить миллиард долларов.
Газовые соглашения предусматривают импорт "Нафтогазом" в первом квартале 5 миллиардов кубометров российского газа, во втором - 10,5 миллиарда кубометров, в третьем - 12 миллиардов кубометров и в четвертом - 12,5 миллиарда кубометров. Контракт с "Газпромом" предусматривает увеличение объемов закупок природного газа до 52 миллиардов кубометров с 2010 года без права его реэкспорта. При этом "Нафтогаз" обязан заплатить минимум за 80 процентов от этого объема, даже если этот газ ему не нужен.
Всего с января по март "Нафтогаз" обязался приобрести у России 5 миллиардов кубометров газа, что втрое меньше обычного уровня импорта газа в это время года. Однако в лучшем случае украинский концерн закачает лишь около 3 миллиардов кубометров, поскольку больший объем топлива ему попросту не нужен. В двустороннем договоре же предусмотрено, что "Газпром" не может значительно отклоняться от месячных объемов поставок, а без штрафных санкций "Нафтогаз" может недобрать только 6 процентов законтрактованного газа. В случае невыполнения соглашения, "Нафтогазу" придется выплатить штраф в размере 150 процентов стоимости всего объема невыбранного газа.
Понятно, что Киев пытается минимизировать закупки газа, так как цена российского газа в первом квартале (360 долларов) является самой высокой из ожидаемых в 2009 году. Однако 25 февраля стало известно, что "Нафтогаз" пытается снизить закупки газа у "Газпрома" в 2009 году еще на 20 процентов. Украина рассчитывает приобрести в течение года примерно 33 миллиарда кубометров, хотя предполагалось, что "Нафтогаз" закупит 40 миллиардов кубометров газа. Впрочем, снизить поставки российский концерн сможет не раньше 1 июля 2009 года.
В "Газпроме" пока не дали своего согласия украинской стороне, однако снижение установленных объемов поставок противоречит интересам концерна, который и так теряет деньги из-за снижения спроса на газ в Европе. По подсчетам "Коммерсанта", всего "Нафтогаз" должен перечислить "Газпрому" около 14,4 миллиарда долларов за 2009 год. Таким образом, "Газпром" поставив Украине на 20 процентов меньше газа, потеряет более 2,8 миллиарда долларов.
Пока непонятно, сможет ли "Нафтогаз" самостоятельно найти всю необходимую сумму до 7 марта. Практически единственная возможность достать деньги у компании - взять госкредит, либо кредит под госгарантии. Однако и этого "Нафтогаз" может не суметь сделать, поскольку экономическая ситуация на Украине сейчас крайне тяжелая. Правительству страны, скорее всего, придется перекраивать бюджет на 2009 год, значительно урезав его расходную часть. В противном случае Украина не получит кредиты Международного валютного фонда на 12 миллиардов долларов, что поставит под сомнение стабильность всей экономики страны. Сложившаяся ситуация уже стала поводом для агентства Standard & Poor's к понижению суверенного рейтинга Украины до уровня, который является самым низким среди стран Европы.
Нельзя сказать, что нового конфликта "Нафтогаза" и "Газпрома" никто не ожидал. В ситуации, когда украинские элиты раздирают противоречия, а экономика страны близка к коллапсу, сложно ожидать безоблачных отношений в газовой сфере, которая окончательно перешла в сферу политического торга. Не исключено, что в "Газпроме" попытаются закрыть глаза на долги "Нафтогаза", чтобы не спровоцировать новое противостояние. Но более вероятным выглядит как раз противоположное решение концерна – пойти на обострение конфликта. Что происходит в таких случаях, известно.
Ключкин Антон
http://www.lenta.ru/articles/2009/02/26/again/ | | | V.K.
Місто: Canada | Додано: Mon Mar 9 04:12:05 2009
Передрук Лента.ру.
Василь Коломацький
КОБЗА
-----------------------
Ющенко направил в Москву посланника для организации встречи с Медведевым
Заместитель главы секретариата президента Украины Виктора Ющенко Андрей Гончарук 6 марта отправится в Москву с неофициальным визитом. Как сообщает украинское интернет-издание "Обком", в ходе поездки Гончарук попытается организовать встречу между Виктором Ющенко и президентом России Дмитрием Медведевым.
Отметим, что за 10 месяцев пребывания Медведева в должности президента РФ он не провел ни одной персональной встречи с Ющенко. В частности, во время газового конфликта Россию и Украину на переговорах представляли премьер-министры Владимир Путин и Юлия Тимошенко. Когда пост президента занимал Владимир Путин, главы России и Украины устраивали личные встречи для обсуждения ряда вопросов, в том числе - урегулирования газового конфликта в 2006 году.
"Обком" приводит высказывания анонимного представителя украинского МИДа, который выразил уверенность, что российские власти "не желают" видеть Ющенко в Москве. Об этом, по версии украинского дипломата, свидетельствует то, что ключевые вопросы обсуждаются на уровне министров и их заместителей.
Между тем, пресс-секретарь украинского посольства в РФ Олег Волошин уверен, что Гончаруку удастся договориться о встрече Ющенко с Медведевым. "Более всего противоречий между Киевом и Москвой в политических и оборонных вопросах. В экономике у нас меньше проблем", - добавил Волошин.
Отношения между Москвой и Киевом, ставшие особенно напряженными из-за стремления украинского руководства в НАТО, заметно обострились после войны в Южной Осетии, во время которой Ющенко и его администрация оказывали активную моральную поддержку Грузии. Улучшению отношений между Украиной и Россией не способствовал и газовый конфликт, возникший из-за задолженности "Нафтогаза Украины" перед российской газовой монополией "Газпромом".
http://www.lenta.ru/news/2009/03/06/goncharuk/ | | | V.K.
Місто: Canada | Додано: Sat Mar 7 06:08:56 2009
Класна у нас компанія на першій сторінці: Чернавін, Касатонов (махровий анти-українець), Іванов (тут і промовчати можна) і примкнувший к ним Горбачов (єдиний не замічений в анти-українстві).
А кажуть що сайт українців Росії.
(Я був категорично проти публікації про Чернавіна - Касатонова).
Василь Коломацький | | | V.K.
Місто: Canada | Додано: Tue Mar 3 06:23:53 2009
Ще хотів додати з приводу іронії про "всесвітню перебудову". Іронія не до місця. Західна система теж в серйозній кризі, теж через те що розвелося багато паразитичних настроїв, та ж хвалькуватість і наівність. Десь капіталізм почав загнивати знизу.Та й зверху теж.
Перебудова потрібна і на Заході, і досвід людей типу Горбачова (досвід скоріше ідейний ніж менеджерський) дуже потрібний. Гадаю що в працях Горбачова можна знайти зерно.
Василь Коломацький | | | V.K.
Місто: Canada | Додано: Tue Mar 3 06:05:59 2009
З приводу ювілейної публікації про Михаіла Горбачова.
http://kobza.com.ua/content/view/2696/1/
Добре, що не забули серед суєти добру людину, якій ми багато чим забов’язані.
Чи міг Союз розпастися чи ще міг встояти? Головною причиною кризи соціалізму було створення у массовому числі тих самих «людей соціалізму» – ледачих, паразитичних, балакучих, наівних, хвалькуватих і розхлябаних, які завжди знали – все гарантовано, а щоб добитися успіху – треба ще щось стирити із заводу. З такою ментальністю (вихованою саме зусиллями партії) жодна країна чи система не встоїть. Через соціальний паразитизм упав Рим, так само впав і Совок. Мені здається закон соціалізму – півтора покоління населення борется з ним, півтора покоління живе із ним у злагоді. І через 75 років цикл завершується чисто по причинам соціальної психології. У соціалізма криза одна, але вона остання. Маркс, зрозуміло, цих деталей побачити не міг.
Горбачов прийшов в кінці циклу. В принципі ситуація з соціалізмом була безнадійна. Але кризова система часто шукає виходу у війні, в мобілізації, в репресіях і т.д. Тобто стрес генерує агресію. Щось подібне робили Брежнєв (Афганістан), Андропов (облави в кінотеартах). Горбі цим шляхом не пішов. Думав трошки підбадьорити соціалізм альтернативними кандидатами на виборах, дискусіями на З’їзді народних депутатів, приватними перукарнями у Прибалтиці і рухами тупу Руха і Саюдіса. Але соціалізм врятувати ніщо не могло. Роль Горбачова в історії – у мирному завершенні тієї системи. Він підсвідомо заклав мирний кінець, хоча думав мабуть про мирне продовження. Умовно кажучи, порівнюючи із Німеччиною - 1918 році німецька еліта змогла визнати поразку у війні, а у 1944 році – не змогла. Горбачов був із тих хто не йшов до кінця, а вмів вчасно визнати празку і підготувати плацдарм для відступу. Я гадаю, що ці є стратеги мудріші. А Варєннікови із Макашовими – дурніші, гравці азартні. Були б Макашови – був би югославський сценарій. Михайло Горбачов переміг радикалів. За це йому вдячність сучасників. Все-таки слов’янський світ зберігся в єдності.
Матеріал «Кобзи» занадто іронічний, як на мене, для такої постаті як Горбачов. Він в одному ряду із Олександром ІІ, Сахаровим. Більше в російській історії поставити поруч нікого. Були крупні діячі консервативного толку (Столипін, Олександр ІІІ), але лібералів всього три. Навіть Хрущов занадто довго був сталіністом щоб бути у списку. Тому, слава Богу, що ми є сучасниками легендарного Горбі! Що ми жили із ним поруч і не розуміли його значення в історії, гадали що він меншого росту, що він ховає від нас Свободу, що він хитрує... А він відчиняв тюрми, виводив війска із Азії і Європи, дав свободу Прибалтам, пустив Сахарова у парламент. А ми все йому не вірили... І слава Богу що дожив і ми тепер можемо йому із щирим серцем сказати спасибі!
Спасибі, Михайле Сергійовичу за Мир і Свободу! Ми як сучасники не в повній мірі використали те, що Ви принесли нам...
Василь Коломацький
КОБЗА
| | | | Сергей Юрьевич | Додано: Sat Feb 28 21:48:10 2009
Вы что же, Vikenti, считаете, что за стремительно развивающиеся ассимиляционные процессы несет личную ответственность Бабенко? | | | Vikenti
Місто: russia | Додано: Sat Feb 28 12:02:48 2009
Дуже цікаво подивитися на вік так званих "українців башкортостану"! Взагалі більше ніж 60 років кожному (маю на увазі на світлинах). А де ж МОЛОДЬ пан БАБЕНКО В.Я.??? | | | V.K.
Місто: Canada | Додано: Sat Feb 28 07:01:37 2009
Опит "Левада-Центру".
Не зарахували українцям в плюс вигідний російській стороні контракт, підписаний прем"єром Тимошенко у Москві.
Василь Коломацький
КОБЗА
-------------------------
Большинство россиян отказались объединяться с Украиной
Доля жителей Украины, желающих объединиться в одно государство с Россией (23 процента), почти вдвое превышает относительное число россиян, испытывающих аналогичные чувства (14 процентов). Такие данные содержатся в результатах социологического исследования, опубликованного 25 февраля "Левада-Центром".
Согласно результатам опроса, почти треть жителей России (29 процентов) склонны видеть в Украине не более, чем соседнюю страну. Из вариантов ответа на вопрос, какими должны быть отношения России и Украины, они выбрали ответ "Такими же как с другими государствами – с закрытыми границами, визами, таможнями". На Украине "изоляционистских" по отношению к России взглядов придерживаются лишь 8 процентов населения.
Но больше всего сторонников в обеих странах получила другая позиция: "Россия и Украина должны быть независимыми, но дружественными государствами – с открытыми границами, без виз и таможен". Так думают 68 процентов украинцев и 51 процент россиян. Не определившихся с ответом жителей России - 8 процентов. На Украине таких только процент.
Вместе с этим "Левада-Центр" приводит данные, согласно которым россияне значительно хуже относятся к Украине, чем украинцы к России. Так, хорошо и очень хорошо о соседней стране думают 29 процентов россиян. Плохо и очень плохо - 62 процента. На Украине эти показатели составили 91 и 5 процентов соответственно. Остальные затруднились ответить. Надо отметить, что в России опрос проводился в январе - сразу после "газовой войны", а на Украине - в начале февраля.
В опросе приняли участие 1600 россиян и 2038 жителей Украины. Статистическая погрешность не превышает 3,4 процента.
http://www.lenta.ru/news/2009/02/25/ruukr/ | | | V.K.
Місто: Canada | Додано: Sat Feb 28 06:55:03 2009
По-троху проясняється якого типу контракт прем"єр Тимошенко підписала у Москві. Лише один пункт: у випадку скорочення обсягів споживання газу Україна платить 150% ціни за неспожитий (!) газ. Чи в світі є ще хоч один такий пункт в комерційному контракті? При цьому зайвий газ Україна перепродавати не може. Чудеса!
Василь Коломацький
КОБЗА
----------------------------------
Подарок кухаркам
В "Газпроме" ожидают нового конфликта с Украиной
В марте Россия и Украина могут вновь пощекотать нервы европейским потребителям газа. В случае, если "Нафтогаз Украины" к 7 марта не заплатит за поставленное в феврале 2009 года сырье, то "Газпром" 8 марта может вновь остановить поставки топлива на Украину.
По данным газеты "Коммерсант", на совете директоров российской монополии зампред правления "Газпрома" Андрей Круглов заявил, что к этому времени Украина должна выплатить 400 миллионов долларов. За январь "Нафтогаз" уже заплатил, но уже 19 февраля предупредил российских партнеров о возможных проблемах с перечислением средств за поставки топлива.
В пресс-релизе "Нафтогаза" сообщалось, что при расчетах с "Газпромом" могут возникнуть сложности из-за "катастрофического" роста задолженности украинских предприятий коммунальной энергетики. Они в общей сложности задолжали "Нафтогазу" более 550 миллионов долларов, и в заявлении "Нафтогаза" говорится, что сумма долга продолжает увеличиваться. Проблема не нова. Еще в декабре 2008 года "Нафтогаз" угрожал 87 энергетическим украинским компаниям отключением газа за долги, которые на тот момент превышали 100 миллионов долларов.
Однако в условиях экономического кризиса на Украине, "выбить" эти деньги из потребителей "Нафтогаз" не может и фактически вынужден субсидировать коммунальщиков. По подсчетам концерна, сейчас из 900 предприятий коммунальной энергетики, работающих на Украине, лишь 10 процентов чувствуют себя нормально. В "Нафтогазе" также утверждают, что регионы рассчитываются за поставленный им газ только на 40-50 процентов. При этом советник украинского премьера Александр Гудыма уже заявил, что помочь компании в ее расчетах с Россией должны украинцы.
Теперь в "Газпроме" разрабатывают план действий с учетом возможных задержек выплат. Российская монополия намерена выполнять свои обязательства перед потребителями в Европе, однако планирует сократить объем газа на входе в Украину на объем, законтрактованный "Нафтогазом". Короче говоря, дежа вю.
Последний конфликт "Газпрома" и "Нафтогаза" начался также по причине неплатежей, из-за чего стороны не смогли подписать контракт на поставки сырья Украине на 2009 год. В результате 1 января 2009 года "Газпром" прекратил поставки газа в страну, что уже через неделю привело к прекращению транзита в ЕС по территории Украины. Возобновить поставки в Европу России удалось лишь после подписания 19 января нового соглашения между "Газпромом" и "Нафтогазом" по поставкам газа в 2009-2019 годах.
По условиям контракта, в 2009 году Украина будет получать российское топливо с 20-процентной скидкой от рыночной цены на газ, определяемой по специальной формуле. При этом договор предусматривает, что "Нафтогаз" будет выплачивать средства "Газпрому" седьмого числа месяца, следующего за месяцем поставки. Если Украина сорвет выплаты, то перейдет на стопроцентную предоплату до 2020 года.
Газета "Время новостей" отмечает, что трудности у украинского концерна могут возникнуть и с объемами потребления импортируемого топлива, что грозит Украине многомиллионными санкциями. Если "Газпром" будет придерживаться контракта, то уже по итогам первого квартала 2009 года штрафы для "Нафтогаза" могут превысить миллиард долларов.
Газовые соглашения предусматривают импорт "Нафтогазом" в первом квартале 5 миллиардов кубометров российского газа, во втором - 10,5 миллиарда кубометров, в третьем - 12 миллиардов кубометров и в четвертом - 12,5 миллиарда кубометров. Контракт с "Газпромом" предусматривает увеличение объемов закупок природного газа до 52 миллиардов кубометров с 2010 года без права его реэкспорта. При этом "Нафтогаз" обязан заплатить минимум за 80 процентов от этого объема, даже если этот газ ему не нужен.
Всего с января по март "Нафтогаз" обязался приобрести у России 5 миллиардов кубометров газа, что втрое меньше обычного уровня импорта газа в это время года. Однако в лучшем случае украинский концерн закачает лишь около 3 миллиардов кубометров, поскольку больший объем топлива ему попросту не нужен. В двустороннем договоре же предусмотрено, что "Газпром" не может значительно отклоняться от месячных объемов поставок, а без штрафных санкций "Нафтогаз" может недобрать только 6 процентов законтрактованного газа. В случае невыполнения соглашения, "Нафтогазу" придется выплатить штраф в размере 150 процентов стоимости всего объема невыбранного газа.
Понятно, что Киев пытается минимизировать закупки газа, так как цена российского газа в первом квартале (360 долларов) является самой высокой из ожидаемых в 2009 году. Однако 25 февраля стало известно, что "Нафтогаз" пытается снизить закупки газа у "Газпрома" в 2009 году еще на 20 процентов. Украина рассчитывает приобрести в течение года примерно 33 миллиарда кубометров, хотя предполагалось, что "Нафтогаз" закупит 40 миллиардов кубометров газа. Впрочем, снизить поставки российский концерн сможет не раньше 1 июля 2009 года.
В "Газпроме" пока не дали своего согласия украинской стороне, однако снижение установленных объемов поставок противоречит интересам концерна, который и так теряет деньги из-за снижения спроса на газ в Европе. По подсчетам "Коммерсанта", всего "Нафтогаз" должен перечислить "Газпрому" около 14,4 миллиарда долларов за 2009 год. Таким образом, "Газпром" поставив Украине на 20 процентов меньше газа, потеряет более 2,8 миллиарда долларов.
Пока непонятно, сможет ли "Нафтогаз" самостоятельно найти всю необходимую сумму до 7 марта. Практически единственная возможность достать деньги у компании - взять госкредит, либо кредит под госгарантии. Однако и этого "Нафтогаз" может не суметь сделать, поскольку экономическая ситуация на Украине сейчас крайне тяжелая. Правительству страны, скорее всего, придется перекраивать бюджет на 2009 год, значительно урезав его расходную часть. В противном случае Украина не получит кредиты Международного валютного фонда на 12 миллиардов долларов, что поставит под сомнение стабильность всей экономики страны. Сложившаяся ситуация уже стала поводом для агентства Standard & Poor's к понижению суверенного рейтинга Украины до уровня, который является самым низким среди стран Европы.
Нельзя сказать, что нового конфликта "Нафтогаза" и "Газпрома" никто не ожидал. В ситуации, когда украинские элиты раздирают противоречия, а экономика страны близка к коллапсу, сложно ожидать безоблачных отношений в газовой сфере, которая окончательно перешла в сферу политического торга. Не исключено, что в "Газпроме" попытаются закрыть глаза на долги "Нафтогаза", чтобы не спровоцировать новое противостояние. Но более вероятным выглядит как раз противоположное решение концерна – пойти на обострение конфликта. Что происходит в таких случаях, известно.
Ключкин Антон
http://www.lenta.ru/articles/2009/02/26/again/ | | | V.K.
Місто: Canada | Додано: Mon Feb 23 04:59:59 2009
Надіслано в Редакцію КМО СУМ (Київ).
Василь Коломацький
----------------------------------
20 лютого в книгарні "Є" відбулась презентація книжки Елен Блан "Родом із КГБ. Система Путіна", яка вийшла у видавництві "Темпора", переклад з французької Петра Таращука.
Елен Блан є доктором східних мов, політології і кримінології в Національному центрі наукових досліджень Франції (CNRS). Мовою оригіналу книжку вперше видано в 2004 році. Авторка намагається відкрити завісу з процесів, які відбувалися наприкінці існування СРСР і в сучасній Росії. Вона пропонує відповіді на питання, які замовчуються західною спільнотою або вважаються розв'язаними. Зокрема, про роль КГБ і Андропова в плануванні "перебудови"; про загадки путчу 1991 року; загибель таких діячів як Александр Лебедь і Александр Собчак; прихід до влади Путіна і розпалювання етнічних конфліктів; проникнення агентів російських спецслужб у європейські країни; чи можливе зближення Заходу з сучасною Росією; про Путіна як архетип чекіста, для якого прозахідний ухил тільки маска.
Авторка застерігає західну суспільну думку про небезпеку, яка від Росії виходить.
На презентації, яку вела Юлія Олійник, директор видавництва "Темпора", виступив філософ Ігор Лосєв, який наголосив, що КГБ не можна порівнювати зі спецслужбами демократичних країн. Принципова відмінність полягає в тому, хто кого контролює: суспільство спецслужби чи навпаки. В Росії склалася унікальна система, де спецслужба сама прийшла до влади і нема над нею навіть партії, як було в СРСР. Добре, що книжка вийшла в Західній Європі, де не дуже бачать небезпеки і де є високопоставлені діячі, наприклад Шрьодер, які ймовірно були підкуплені Росією. Демократія, сказав Ігор Лосєв, вимагає сильних спецслужб, щоб захищатися, і біда України, що в нас вони ще слабкі.
Сергій Кокін, заступник директора архіва СБУ, покритикував книжку за дещо спрощений підхід. Зокрема, спецслужби не монолітні, тому формули кшталту "в надрах КГБ" звучать занадто неконкретно. Керівники КГБ часів Андропова могли розробляти плани перебудови, але документи йому не траплялися. А наступні керівники були меншого калібру і не могли, наприклад, спрогнозувати розпад Союзу. Спецслужби пострадянських країн, зокрема СБУ, уже сильно відрізняються від ФСБ, тому висловлювання, які їх об'єднують, неправильні. Взагалі, професійна історія радянських і пострадянських спецслужб досліджена погано, на відміну від історії репресій, яка в Україні вивчена краще. Відповідаючи на питання з залу, чому "Україна не Росія", висунув припущення, що важливу роль зіграли домовленості 1991 року між комуністами і Рухом про входження рухівців у владу, зокрема і в республіканське КДБ.
Професор Вячеслав Брюховецький, почесний президент НаУКМА, згадував про свої стосунки з КГБ. Відповідаючи на запитання з залу про історію з неприсвоєнням Донецькому університету імені Василя Стуса, сказав, що багато що пояснюється українофобними настроями серед керівництва університету.
Професор Володимир Панченко розповів про свої враження від книжки і що найсильніший там розділ про першу чеченську війну як спецоперацію по приходу Путіна до влади. Не погодився з тезою Ігоря Лосєва про теперішню російську владу як унікальну, бо це скоріше реставрація. Існує мережа шпигунів і агентів впливу, і, мабуть, реакція багатьох українських політиків на історію з Черномирдіном і заявою МЗС пояснюєтся не тільки партійною боротьбою. Важливо, що книжка вийшла в Європі як нагадування про різні традиції і цінності Заходу і Росії. Авторку у Франції не люблять за це нагадування.
Виступили також журналіст Юрій Макаров, перекладач книжки Петро Таращук і журналіст Тарас Марусик, який ініціював переклад. Тарас Марусик зокрема розповів, що Елен Блан не приїхала на презентацію, бо їй рекомендують з міркувань безпеки не їздити в колишній Радянський Союз, і навіть у Франції вона намагається не дуже "світитися", наприклад, важко знайти її фотографії.
| | | V.K.
Місто: Canada | Додано: Sun Feb 22 05:28:57 2009
Оригінально - з версією Києва не згідні, а архіви засекречені. Цілком в дусі радянських часів - Пастернака не читав, але засуджую!
Цікаво, що голодоморні архіви були засекречені і при Єльцині. Тобто Москва завжди надавала значення темі, навіть коли Києв питання й не підіймав. Те ж саме і з архівами по УПА.
Господа, спочатку відкрийте архіви, а вже потім висувайте тлумачення історії.
Василь Коломацький
КОБЗА
-------------------------------
Росархив опроверг версию Украины о Голодоморе
В России есть документы, доказывающие, что Голодомор 1930-х годов не был направленной против Украины акцией, заявил глава Росархива Владимир Козлов, которого цитирует ИТАР-ТАСС.
По словам Козлова, эти документы датируются 1932-1933 годами. Вместе с тем он заявил, что пока Росархив не может их опубликовать, поскольку они засекречены.
На Украине массовый голод в СССР 1932-1933 годов считают геноцидом украинского народа. По подсчетам местных специалистов, на Украине за это время от голода погибли 3,5 миллиона человек.
В России отвергают версию Киева о геноциде украинцев, регулярно подчеркивая, что жертвами голода стали представители различных национальностей. Москва считает позицию Украины конъюнктурной и заявляет о недопустимости вольной трактовки истории.
http://www.lenta.ru/news/2009/02/12/hunger/ | | | V.K.
Місто: Canada | Додано: Sun Feb 22 05:21:30 2009
Пригадую цей мітинг на Манєжній площі.
Василь Коломацький
КОБЗА
-------------------------
Президент Литвы посмертно наградил Галину Старовойтову
Президент Литвы Валдас Адамкус посмертно наградил российского политика Галину Старовойтову орденом Креста Витиса третьей степени (Командорским крестом), сообщает Delfi.lt. Старовойтова награждена за поддержку восстановления независимости Литвы.
Награждение приурочено к 16 февраля - Дню восстановления независимости Литвы.
Литовские власти объявили о выходе из Советского Союза в 1990 году. Спустя год республике удалось добиться независимости, несмотря на противодействие со стороны советской власти.
В России в 1991 году проходили акции в поддержку Литвы. Старовойтова, как отмечает агентство, организовала в Москве подобный митинг, в котором приняли участие тысячи людей.
Галина Старовойтова в конце 1980-х годов была избрана народным депутатом СССР, позднее она стала депутатом Государственной думы. В 1996 году ее выдвинули кандидатом на президентских выборах, однако она не прошла регистрацию. В 1998 году она возглавила партию "Демократическая Россия".
Старовойтова была убита в ноябре 1998 года. По делу об убийстве были осуждены несколько человек.
http://www.lenta.ru/news/2009/02/12/reward/ | | |
|
Гостьова книга 
Директор: Стефан Паняк (Єкатеринбург),