Igor
Користувач
Fresh Boarder
| Повідомлень: 3 |   |
Карма: 0
|
Московщина чи Росія? - 2007/06/02 12:41
Про нашого «брата» Московщину.
Тільки замовчуванням фактів і їх перекручуванням удавалося до 1991 року російським історикам зробити з Гетьмана Мазепи негативну істоту.
Послав цар Петро1 Меншикова на Батурин. Та навряд би взяв Меншиков місто: козаки відбивалися як льви. Кидав і кидав Меншиков московські війська на стіни Батурина, рови усі трупом укрив, а толку нема. Не сила московська була подолати козацтво. І Меншиков уже був відступив від города, перейшов навіть річку і хотів уже, переночувавши, іти назад, але найшовся зрадник і тут, сотник прилуцького полку Ніс – пом”янемо ж щиро його імя. Він послав уночі свого прибічника Соломаху догоняти Меншикова та сказати йому, що в Батурин можна увійти перед світом, коли козаки будуть спати, потайним ходом. Меншиков так і зробив: увійшов до міста і напав на сонних козаків «Рубилъ ихъ и кололъ без всякой пощады, выднейшихъ изъ нихъ перевязалъ на крюкъ». Упоравшися з козаками, почав бити всіх, хто тільки був у місті: «Выбилъ всехъ до единого, не щадя ни пола ни возраста ни самыхъ сущихъ младенцевъ». Військо московське палило й грабувало місто, а Меншиков з катами вішав і мучив усіх. «Самая обыкновенная казнь была живыхъ четвертовать (себто відрубати праву руку, потім ліву ногу, потім ліву руку, праву ногу) и на колъ сажать, а дальше выдуманы новые роды мученія самое воображение въ ужасъ приводящіє»… О, Москва на що на що, на катування завжди була великим майстром! Але сеї Батуринської різанини не забудемо ми Москві ні до Страшного Суду. І на тім суді відшукаємо ми Меншикова з царем Петром1 та поставимо перед ними усіх замучених батуринців.
Москва вже показала, хто вона й чого від неї сподіватися треба. Москва України не поважала і не поважає досі, не шанувала ні її прав ні її людей. Зрештою вся психологія українська зовсім інша, ніж московська. Москаль зжився з рабством – українець-вільнолюбець; москаль централіст-самодержник – українець демократ-конституціоналіст; москаль грубий деспот – українець шанує людське достоїнство. Вони попросту не можуть зговоритися, не можуть зрозуміти один одного.
І все це відбувалось на теренах нашої України у далекі 1700 роки. І те ж саме може бути і зараз, коли ми не зрозуміємо що ми – громадяни нашої Великої України!!!
Зрозуміємо що ми не є тими малоросами. Бо тоді вони через нас так званих «малоросів» стають нібито великоросами.
|
Форум 
Директор: Стефан Паняк (Єкатеринбург),