Юрій Мазур

Розповідь про мої козацькі і селянські корені, якими я пишаюсь

Моя прабабуся Жук Ганна прожила 113 років, мала дивовижну пам'ять і добре знала свій родовід. Ось вона і розповідала моїй мамі, а моя мама мені. Почну з батьківської гілки, яку досконало знав мій прадід.

В народному повстанні в 1653 року на річці Буг був і мій прапрадід Мазур Семен, який родився 1613 році.

Після ліквідації козацтва Катериною II в 1775 році частина козаків утворила Задунайську січ, а частина козаків переселились в західну частину Київської губернії. Там в Звенигородському повіті в селі Вільшани в родині переселених козаків родився мій прадід Мазур Микола Йосипович (1795). А через декілька років вся сім’я Мазур  переселилися в с. Тростянець Київської губернії, де пізніше Мазур Микола одружився з козачкою Уляною. У них було троє дітей: Феодосій, Софія і Марія.

Ювіляр-камчадал Святослав Поліщук із українського села Тучин

Святослава Максимовича Поліщука називають «Свєтиком» донька, дружина, друзі, бо це людина світла

Сьогодні, 21 січня 2011 року, Святославу Максимовичу Поліщуку – 80. Зрозуміло, - тиск, болять нирки… Все частіше лікарня. Та ще одна весна, ще одне літечко, ще і ще…Адже стільки було «зим» на тому віці!

Народився Святослав Максимович в селі Тучин Гощанського району Рівненської області 21 січня 1931 року. Тяжкі часи для України. Батьки стали членами Української повстанської армії…

Виступає Галина Скрябіна

12 листопада 2010 року відійшла у вічність камчатська львів’янка Галина Скрябіна (Колодій)

Галина Скрябіна (з дому Колодій) - донька львівського поета, професора журналістики Василя Семеновича Колодія, колишня актриса нинішнього Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка у Києві, заслужений працівник культури РФ, удостоєна патріархом всієї Русі Олексієм II-м ордена святої Ольги III-го ступеня, режисер-постановник, ведуча. Зіграла визначну роль у розвитку культурного життя Земляцтва українців Камчатки. Перші українські концерти вела ще в 1988-1989 роках. Справжній подвижник, що своєю творчою працею сприяла відродженню українського життя на Камчатці, підготувала появу першого товариства камчатських українців, член правління Національно-культурної автономії українців Камчатки, почесний член Клубу української культури ім. Івана Франка міста Петропавловська-Камчатського.

Григорий Головатюк

О Почетном рыбаке России с винницкого села

В этом году ЗАО «Рыболовецкое предприятие «Акрос» отмечает 35 лет с момента создания.

Каждый год был наполнен работой на благо Камчатки, компания стала своеобразной «кузницей кадров», «выпускники» которой сегодня — известные на полуострове рыбаки.

Один из них – Почётный рыбак России Григорий Петрович Головатюк, работающий в Акросе со дня образования компании, последние 16 лет — на ярусоловах.

Герб міста Петропавловська-Камчатського

В крайовій бібліотеці ім. С.П. Крашенінікова відбулася зустріч учасників української культурної автономії Камчатки в Клубі імені Івана Франка

Зустріч 14 квітня була присвячена минулому святу св. Паски та спогадам про рідний дім, про роль дому в історії, культурі. Викладач українського класу Ольга Глек розповіла про свято св. Пасхи. Потім діти запропонували присутнім літературну композицію про це свято.

„Сьогодні все наповнилося світлом: небо, земля і глибини підземні. Нехай же празнує вся вселенна Христове воскресіння, в якому ми утверджуємось”

(з пасхальної утрені).

Віктор Годлевський та Віктор Манжос на першотравневій демонстрації

В Камчатському краї на День весни та праці пройшли святкові демонстрації.

В Петропавловську в святковій демонстрації, незважаючи на дощ, який часом зривався з низьких хмар, взяли участь понад 18 тисяч людей. Здається, це свято знову становиться всенародним. Давно вже не доводилося бачити, як стільки людей збираються разом, щоби зустріти приятелів, поспілкуватися та відзначити це весняне свято, яке все дальше відходить від політики.

Над колонами демонстрантів майоріли яскраві прапори та транспаранти, а повітряні кульки, немов святковий салют, лопали щохвилини.

Юна камчатська українка Ксенія Островщук стала чемпіонкою Європи з кікбоксінгу

2009 рок став вдалим для Камчатської федерації кікбоксінгу. Як заявив її голова Микола Казанський, вперше за останні 5 років існування, крайова спортивна скарбничка поповнилася чемпіонським титулом європейської гідності. Порадувала земляків юна україночка – Ксенія Островщук.

На чемпіонаті Європи Ксенія виступала в двох видах – лайт-контакт і фулл-контакт. В першому виді вона трохи поступилася українській спортсменці і зайняла друге місце. Зате в фіналі по фулл-контакту одержала чисту перемогу над суперницею з Греції, про що говорить рахунок – 3:0.

Проявити спритність, силу, вміння змогли мешканці Петропавловська, які прийшли 13 лютого на стадіон „Спартак”, щоби відсвяткувати Масляницю

Знайти, де буде проходити свято, можна було по людським струмкам, які вливалися в ворота стадіону. Тут зібралося багато бажаючих зустрінути весну, хоч зима не бажала уходити і хапала носи та вуха добрячим морозцем. Але петропавловчани проганяли холод гарячим чаєм з млинцями, кашею з похідних кухонь, а також танцями під співи творчих колективів крайової столиці.

Українка Наталія Зеленчук 35 років очолює дитячий хореографічний ансамбль, що став зразковим художнім колективом

Легкие плавные взмахи рук-крыльев — и перед зрителями, словно в ожившей сказке, несомый навстречу невиданным горизонтам и готовый вот-вот взлететь встает образ прекрасной, гордой и в то же время нежной птицы Лебедь... Весело балагуря, с шутками, потехами ведут танец-беседу на балалайках удалые сибирские балагуры... Сон девочки Маши полон удивительных чудес. Под огромной новогодней елкой оживают все ее куклы: русские и испанцы, индусы и китайцы, пастушок с пастушкой, любимый Щелкунчик. Дружно взявшись за руки, они начинают фантастический бал... Снова и снова завораживает огненный азарт "Арагонской хоты". Цветы, цветы... вихрем вальса подхваченные и увлеченные праздничным головокружительным ритмом. И все это — ганец, характерный и сценический, классический и эстрадный. Волшебная хорео­графия в исполнении ансамбля "Тополек"...

У своїй громадській роботі Національно-культурна автономія українців Камчатки керується російським законодавством та статутом

Національно-культурна автономія українців Камчатки увібрала досвід та традиції, що накопичувалися українськими організаціями з 1992 року. НКАУК має свій часопис – газету „Батьківщина”, яка в минулому році пройшла перереєстрацію. Однак фінансові труднощі привели до того, що вона не виходила щомісячно. Газета також продовжує традиції, накопичені за десятирічний період існування, відображує життя камчатських українців, а також українців, які зробили великий внесок в розвиток Камчатки, розповідає про політичну ситуацію в Україні без політичних оцінок та критичного відношення до уряду, освітлює життя населення Камчатського краю, історичне минуле. Збережені та працюють відділи, які відтворюють життя Камчатського краю, міжнародну ситуацію, розповідають про культуру та дозволяють усміхнутися, є рубрика „Дитячий куточок”. Газету очолює журналіст Станіслав Малий, який одночасно є редактором газети „Рибак Камчатки”, до складу цієї газети входить і редакційна колегія.

Народне свято в українському класі

Спогади про свято Миколая в Петропавловську-Камчатському

Через поле, через гай

Йде до діток Миколай.

У білесенькій торбинці

Він для всіх несе гостинці.

М. Пономаренко

Ось і закінчився 2009 рок. Багато цікавих діл було зроблено в камчатській українській громаді. Одне чудове діло – це робота класу української культури.

В этом году исполняется 200 лет со дня рождения Василия Завойко

В честь юбилея первого военного губернатора Камчатки запланированы различные мероприятия. С целью увековечения памяти Завойко правительством Камчатского края, в частности, принято решение об установлении памятника адмиралу. Предполагаемое место расположения памятника - территория Никольской сопки в Петропавловске-Камчатском. Объявлен конкурс по выбору лучшего проекта памятника. Конкурс будет проводиться до 27 марта.

Василий Степанович Завойко прожил интереснейшую жизнь. В чине мичмана он участвовал в Наваринском сражении. В 1835-1838 гг. дважды совершил кругосветное плавание. Поступив на службу в российско-американскую кампанию, Завойко в 1840 году был назначен правителем Охотской фактории. Здесь он убедился в неудобстве Охотского порта, откуда путь внутрь Сибири до соединения с речною системою Лены тянулся на расстоянии 1.000 верст среди болот вьючными тропами. Получив согласие компании на приискание другого порта, Завойко остановился на бухте Аяне, в 300 верстах к юго-западу от Охотска, куда и был в 1844 году перенесен порт российско-американской компании. Отсюда вьючный путь от Аяна до реки Маи (системы реки Лены) не превышал 220 верст.

В Камчатській крайовій науковій бібліотеці пройшов вечір, присвячений „Вечорам на хуторі поблизу Диканьки”

В крайовій бібліотеці пройшов вечір, присвячений Миколи Васильовича Гоголю та його „Вечерам на хуторе близ Диканьки”. Дуже гарно було оформлено в залі, куди українців запросили цього вечора. Ми почали його віршем Ніни Калюжної:

На стелі в центрі міста засяяло золотом ім’я Валерія Кравченка

На цьому місці зібралися почесні громадяни Петропавловська, які є його честю та сумлінням, на них рівняються та пишаються ними мешканці Петропавловська – міста з великою долею, багатою історією.

Існує традиція – у День міста називати ім’я Почесного громадянина Петропавловська. Це високе звання надається найгіднішому мешканцю крайового центру, який зробив великий внесок в його розвиток. У 2009 році ним став Валерій Трохимович Кравченко.

До ювілею колишньої камчадалки, української поетеси Ніли Висоцької

Запрошую тебе до долі

Де до снігів твоя калина

У мене жевріє на полі

Як купина неопалима.

Ніла Висоцька

Не маємо права на вагання і байдужість

Національності питання –

Найособистіше з ознак –

Належить до переконання,

Не до походження. Однак.

Ніла Висоцька

Що ми маємо? ХХI століття. Європа будує спільний дім і всі, навіть самі малі держави (наприклад, Данія) зовсім на мають страху втратити рідну мову, культуру, релігію... Пишуть свою історію без огляду на сусідів...А ми все ще боїмось або і не уміємо розмовляти материнською мовою, писати, а то й читати свою історію, співати пісень на рідній мові. Та що співати – слухати не навчились. Боїмось втратити „слухача”...Частина українців цікавить не українське, не національне, не нація, а рейтинги, гроші!...

Спогади про подорож на береги Охотського моря

У римо-католицькому храмі Святої Трійці у Магадані познайомився і поспілкувався з українцями — колишніми політрепресованими. Це вже літні люди, які після реабілітації залишились жити на Колимі. Записав їхні спогади про перебування в сталінських таборах, серед них знайшов двох українців, що відбували строк на відвіданій мною урановій копальні Бутугичаг. А от чернігівців у Магадані не знайшов.

Репортаж з Тихого океану

Дістався кінцевої точки своєї подорожі-дослідження – Командорських островів. На 101-й день мандрівкі відвідав могилу командора Вітуса Берінга на краю світу. Тобто на східному березі острова, що носить ім'я мореплавця.

17 жовтня повернувся з Командорських островів на Камчатку і за 2 дні доїхав автостопом з Усть-Камчатська до Петропавловська-Камчатського (740 км).

Глава із нової книги українського журналіста-мандрівника Олександра Волощука «Назустріч сонцю»

Чим мандрівник відрізняється від звичайної людини? Лише тим, що одягнувши за плечі важкий рюкзак, може вирушити звіт за очі, інколи сам не знаючи, коли повернеться додому? Бажанням побачити незвідані досі землі? Почуттям романтики дороги? Жагою нового? Все це так, але є у мандрівників ще одна риса, що відрізняє нас з-поміж інших – це потяг до незвичайного. До такого, на що не кожен здатен і що не кожен зрозуміє. Нас часто називають диваками і „ненормальними”. Можливо, воно й так, але інакше жити ми вже не можемо. Незвичайне – це наша суть, наше повітря.

За сто днів від України 

Перш ніж залишити Камчатку, розповім про останні два тижні, які я провів у Петропавловську-Камчатському. Весь цей час жив дома у Валентина Макаровича Пилипчука - колишнього заступника голови Національно-культурної автономії українців Камчатки, голови профспілки вертольотників. Він і організував більшість моїх зустрічей.

Її альманах "Україна на Камчатці" став переможцем конкурсу на найкраще україномовне закордонне видання світового українства

Благополучно закінчився Міжнародний Відкритий Конкурс на найкраще україномовне закордонне видання: газету, журнал, інформаційну мережу, альманах, інформаційний лист, інформаційний вісник, радіо, книжку - всього світового українства.

У 79 році нашої ери під час виверження Везувію загинув римський вчений Кай Пліній Секунд (Пліній Старший). Він заплатив життям за спробу вивчити умови дії грізного вулкана в безпосередній близькості до нього. Пліній Старший написав «Природничу історію» в 37 книгах. Декілька книг цієї праці були присвячені географії.

Ф.С. Марков. «Літопис»

Про вимушену тижневу подорож на Командорські острови

Командорські острови — архіпелаг з чотирьох островів

за 200 кілометрів східніше Камчатки на кордоні Тихого океану і Берингового моря…

«Коротка географічна енциклопедія»

Про першу подорож до українців Камчатки

Камчатка — півострів на північному сході Азії в межах Російської федерації. Омивається на заході Охотським морем, на сході — Тихим океаном і Беринговим морем. Довжина — 1.200 км. Ширина до 450 км. Площа 370 тис. кв. км. Вузьким перешийком (до 100 км) з’єднується з материком…

Людське життя — стихія, і тому не хоче йти за планом…

Другий етап журналістського проекту «Українці за Уралом» я мав намір розпочати з Камчатки, але вийшло по-іншому. Після публікацій моїх матеріалів у газетах і журналах про перший етап проекту, який окрім Уральського регіону охоплював ще й Західний та Східний Сибір, Алтай, Хакасію, Далекий Схід, Якутію, Магаданську область і Чукотку, — журналісти Українського телебачення запропонували взяти участь у зйомках трисерійного кінофільму «Українці на Колимі». А для цього мені треба було написати сценарій, використавши в ньому свої недавні публікації.

Добре зваживши все — погодився…

«Українці за Уралом» - другий етап: півострів Камчатка. Командори. Острів Сахалін. Курильські острови.

Ходи тільки по лінії найбільшого опору — і ти пізнаєш світ. Ти пізнаєш його на власній шкурі. А пізнавши світ, ти пізнаєш себе і не понесеш ніколи душу свою на базар, бо вона буде цінніша за Всесвіт і не буде того, хто б її зміг купити.

Іван Багряний. 1929 рік.

Доповідь п. Едіти Познякової на Міжнародному Конгресі у Львові 18-20 червня 2008 року по проблемам інтеграції в чужоземне середовище та збереження національної ідентичності 

Сьогодні вже й «Камчатка» – це зовсім не «остання парта в класі». Супутниковий зв'язок, комп’ютеризація, ЗМІ і, на кінець, мережа Інтернет охопили світ настільки, що він у нас на «столі»! Будь-яка світова проблема, світова ситуація – твоя ситуація, ситуація всього людства. Інтенсивність інтеграційних процесів у світовій цивілізації набула надзвичайно великих розмірів. Така глобалізація несе великі зміни у кожному суспільстві і несе з собою ще не зовсім очевидні проблеми нового рівня.

Клуб української культури імені Івана Франка з міста Петропавловська-Камчатського презентував альманах «Україна на Камчатці» за 2008 рік

Я хочу всіх привітати з нагоди виходу альманаху № 3 «Україна на Камчатці». Саме сонечко радіє, що на Камчатській землі українською мовою видали вже третій альманах – це навіть не мрія – це диво, яке вже стільки років хвилює наші душі, наш розум, пече серце…Зроблено багато і хочеться бути  впевненими, що та робота, яка вже більше, як 14 років проводиться в Клубі, коли піде наше покоління, залишиться. Залишаться наші альманахи, де молодь, яка стоїть сьогодні поруч з нами, з часом повернеться до пройденого і захоче зробити щось своє, краще…І що та справа, яку ми розпочали, знайде свій новий початок і піде далі, і зробить більше, зробить краще…І що наша молодь буде доброю і сильною, щедрою на любов до рідної землі, вершитиме прекрасні діла і наша Україна ще більш помолодіє, натхненна і окрилена щирою любов’ю своїх синів і дочок ...

На День захисту дітей в родині камчатського нащадка Тараса Шевченка

Так сталося, що давно вже ми не бачилися з сім’єю Андрія Лисенка – нащадка Тараса Шевченка, який проживає в місті Єлізово, що на Камчатці. 31 травня ми (Світлана Кривуца і я) зателефонували, щоб поздоровити з днем народження Яночку Лисенко, яка народилася в рік 190-річчя Великого українця – Тараса Шевченка. Її мама - Людмила Лисенко запросила нас у гості.

Клуб української культури імені Івана Франка з міста Петропавловська-Камчатського презентував альманах «Україна на Камчатці» за 2007 рік

Ховаються літа за обрій, а мені не забути, як уперше прийшли до Клубу, ще без вишиванок, боячись розмовляти рідною мовою, наші милі україночки, не забути перші прочитані вірші, перші українські пісні. Не забути першу велику біль втрати, коли пішов від нас Валерій Сергєєв у вічність, залишивши нам свої вірші, свої пісні, свою любов… Не забути спів Святослава Поліщука – це теж диво, яке дарувало нам любов до України, до її пісні, до її мови солов’їної… Не забути і пісню «Моя Україна», яку заспівала на фестивалі «В сім’ї єдиній» Анастасія Коптєва від Клубу української культури ім. Івана Франка. І скільки ще було див у нашому Клубі, і скільки незабутніх зустрічей!...

Про чергову святкову зустріч в Клубі української культури ім. Івана Франка 

В Клубі української культури ім. Івана Франка 27 квітня пройшла зустріч, присвячена Великодню. На зустрічі звучали також привіти від ірпенських поетів, які я привезла з України, відгуки, які ми одержали від світового українства на наші альманахи та DVD-диски. Відзначили також 50-річний ювілей члена Клубу Віри Петрової…

Гадання "Андрієвой ночі" в камчатському інтер'єрі

Давній східнослов'янський звичай дівочих ворожінь під ніч в день Святого Андрія Первозванного, такий, що йде ще з дохристиянських Русі, став приводом для чергового вечора в Клубі української культури імені Івана Франка при Камчатській обласній науковій бібліотеці.

Серед зимових свят східних слов'ян один з цікавих, безперечно, День Святого Андрія або по-іншому Калита. Свято випадає на 13 грудня, будучи логічним продовженням молодіжних гулянь, коли хлопці і дівчата шукали собі пару для майбутнього подружнього життя.

Камчатські українці відмітили 75-ті роковини штучного Голодомору 1932-1933 років

…Ми не просимо кари на них, Ти бо Сам справедливий, 

Покоряєш неситих в їх серця жорстокій гордині. 

Ми благаємо тільки: дай нашим кісткам зійти жнивом,

Жнивом волі новим, що ніхто не візьме з України.

Леся Храплива-Щур

Теплі спомини про святкування в нашому українському недільному класі Дня захисту дітей

Ти мій рід, ти дитина моя,

Ти вся честь моя й слава,

В тобі дух мій, будуще моє,

І краса, і держава…

Іван Франко

Літо розпочинається Днем захисту дітей. І слушно: дитячий світ в ідеалі має бути теплим і радісним: "сонячний круг й небо довкруг", як співається у всім відомій з дитинства пісні, хоч у реаліях часто виявляється у хмарах і хмурості. І все ж є люди, які дбають про майбутнє - дітей, не забуваючи при цьому і про минуле - багатовічну народну культуру, яка з покоління в покоління передається у спадок від діда-прадіда до нащадків.

Про камчатську школу української вишивки талановитої майстрині з Житомирщини Людмили Горай

В День учителя Камчатський клуб української культури імені Івана Франка організував у Культурному центрі обласної бібліотеки зустріч-виставку декоративно-прикладного мистецтва, присвячену випуску гуртка "Рукодільниця". Гуртком ось уже майже 15 років керує педагог і майстриня художньої вишивки, викладачка технології середньої школи №39 Людмила Францівна Горай. За щасливим збігом обставин, день народження самої Людмили Францівни співпав із професійним святом.

Сергій Короленко та Алєся Алісієвич співають про те, що всі хочуть жити в щасті і любові

До Клубу української культури ім. Івана Франка 26 червня 2007 року завітав «Караван любові сонячних бардів» - це Міжнародний фестиваль на колесах колективної творчості бардів України, Білорусії, Росії.

Члени нашого Клубу української культури були заворожені поетичним словом і класичною музикою у виконанні великих майстрів

Культурний центр обласної наукової бібліотеки ім. Степана Крашеніннікова міста Петропавловська-Камчатського 26 червня 2007 року був прибраний квітами та вишитими рушниками майстрині вишивки Людмили Горай. У центрі - мапа України (дарунок Міжнародного благодійного фонду «Україна 3000») та прапор України, який подарував генеральний консул України у Владивостоці Данильченко Олександр Петрович, а також плакат з Державними символами України. Під плакатом на столі портрет Івана Франка, книжки Івана Франка та збірка віршів Світлани Антонишин «Падіння скелі». Перед столом, зроблений в кузні Віктором Шаповаловим, підсвічник ручної роботи з трьома свічками. На піаніно, на вишитім рушникові, стоїть статуетка українки та українця в національних костюмах, біля них маленький прапорець та портрет Івана Франка, де написано «Клуб української культури ім. Івана Франка» і горить кругла свічка (символ землі).

Відбулась презентація першого DVD-диска «Україна на Камчатці» творчої студії відомого камчатського фотохудожника Володимира Бондаренка

Літературна зала обласної бібліотеки міста Петропавловська - Камчатського була осяяною не від щедрого сонечка (погода в цей день видалась дощовою і похмурою), а від добрих, гарних усмішок на обличчях дітей і дорослих, що зібралися в Клубі української культури імені Івана Франка, де відбулася презентація диску «Україна на Камчатці» роботи члена Клубу та правлінь Камчатського відділення творчого Союзу художників Росії і фотоклубу «Камчатка»,  творчого Союзу працівників культури, учасника всіх камчатських фотовиставок, володаря багатьох дипломів і призів, фотохудожника Володимира Анатолійовича Бондаренка. DVD-диск «Україна на Камчатці» Володимир Бондаренко, який вже багато років веде фотоархів нашого Клубу, подарував всім його почесним і активним членам. Ми також його розіслали друзям-українцям в Україну, Канаду, Грецію, Америку.

Камчатські українці в краю на сході сонця відзначили головне свято своєї батьківської землі

Увечері 24 серпня в переповненому залі Культурного центру Камчатської обласної бібліотеки відбулося святкування Дня незалежності України. Культурний захід проводився Клубом української культури імені Івана Франка.

Як ми провели світле Великоднє свято з його гаївками, забавами та писанками

На Камчатці святкування Великодня за традицією було організовано Клубом української культури імені Івана Франка при Камчатській обласній науковій бібліотеці імені Степана Крашеніннікова. Вечором 8 квітня актовий зал бібліотеки був заповнений. Грали такі відомі митці камчатської сцени, як заслужений працівник культури РФ Лев Зіневич (скрипка) та Жанна Зiневич (пiанiно), виступали: хор «Слов’янский» під керівництвом Олени Сьомкіної, вокальний ансамбль „Ласкаво просимо” під керівництвом Лідії  Перевалової, танцювальний ансамбль «Радість» під керівництвом Людмили Липовцевої. Читали вірші учнi недiльного українського класу Юлечка Сидорик, Полiнка Данилів, Софійка Уложовська, Аня Кручиніна, Максимко Нестеров, Таня Вавринчук, Христина Придатко, Iра Гарнага. Деякі з учнів (Настуся Дiденко, Тамара Боргун, Артем Годлевський, Антон та Андрiй Вишньовi) вели вечір разом з керівником клубу Едітою Позняковою.

На Камчатці згадували українських класиків

Хуртовинний тиждень змінив плани багатьох жителів Петропавловська-Камчатського, але не порушив одну з давніх традицій етнічних українців, які мешкають за межами історичної Батьківщини. Щорічно 9 березня в українській громаді по всьому світу - від Канади й Бразилії до Росії й Туманного Альбіону - прийнято збиратися ввечері при свічках. "Винуватець" цього торжества - великий Кобзар українського народу, всесвітньо відомий поет і художник Тарас Григорович Шевченко, котрий народився 9 березня 1814 року.

В Камчатській обласній науковій бібліотеці її українські вечори залишаються унікальним явищем культурного життя півострова

На землі багатонаціональної Камчатки проживає, за різними джерелами, близько 30 тисяч українців. Після росіян це найчисленніший етнічний прошарок населення півострова. На початку 90-х років минулого століття було вжито декілька спроб створити міцну громадську організацію, яка б об’єднала навколо себе українську громаду Камчатки. На жаль, наявні чвари та непомірні амбіції не дозволили цьому здійснитись. Місцеві «гетьмани», тонучи в інтригах, все більше залишаються наодинці зі своєю надуманою величчю.

Інтерв’ю з головою Камчатської профспілки льотчиків, активістом громади українців Камчатки Валентином Пилипчуком

Валентин Макарович Пилипчук родом із Житомирщини (с. Дубрівка). Після закінчення Київського інституту інженерів цивільної авіації вирушив працювати на Камчатку, оскільки, за його словами, “чи не весь світ облітав, а там ще не бував”. Планував попрацювати три роки і повернутися додому, та згодом одружився і оселився там з родиною. В Україні має 7 братів і сестер, до яких навідується щороку. Сини пана Валентина навчаються в Києві.

До ювілею засновниці і душі Клубу української культури імені Івана Франка пані Едіти Мирославівни Познякової

Рядки цього листа к Камчатки від пані Світлани Кривуци, присвячені засновниці і душі Клубу української культури імені Івана Франка пані Едіті - Юліані Мирославівні Позняковій (Мочевус), були написані рівно рік назад. Але Редакція сайту “Кобза-Українці Росії” вирішила сьогодні процитувати їх на славний ювілей нашої дорогої і такої талановитої колеги і товаришки з далекого півострова на самому Сході Сонця... Читайте, друзі: всі слова тут написані від щирого серця...

Була в давніх римлян традиція: приглядатися до кожного прожитого п'ятиріччя. Саме в такому часовому відтинку, вважали вони, найкраще віддзеркалюється звершене людиною.

Киянин Олександр Кришталь був на них і Святим Миколаєм, і Дідом Морозом

Члени Клубу української культури імені Івана Франка при Камчатській обласній науковій бібліотеці імені академіка Степана Крашеніннікова з великим успіхом відсвяткували в суботу 13 січня “Щедрий вечір”, зустріч “Старого Нового року” або народного свята Василя. Детально написати про це свято не маю часу, а воно вдалося напрочуд гарним!

Душою і головною діючою особою цього святкового вечора був колишній воєнний журналіст, військово-морський офіцер запасу Олександр Анатолійович Кришталь, нині  працівник прес-служби Камчатської обласної адміністрації. Він натхненно виступив під час Щедрого вечора в ролі Діда Мороза. “Сію, сію посіваю з Новим роком всіх вітаю! “ – гучним, сильним голосом звертався до дітей і дорослих учасників свята – камчатських українців цей червонощокий “дідусь” гренадерського зросту, що сам заввишки, як наша ялинка. І кожна його репліка привертала увагу усіх присутніх. Пан Олександр об’єднав людей навкруг себе і зробив для них цей вечір дійсно духовно щедрим...

Як їх відмітили в Клубі української культури імені Івана Франка при Камчатській обласній науковій бібліотеці імені академіка Степана Крашеніннікова

Хто ми - Клуб української культури ім. Івана Франка при обласній науковій бібліотеці імені академіка Степана Петровича Крашеніннікова в м. Петропавловську-Камчатському? Хрещеним батьком Клубу української культури став саме цей обласний культурний заклад. А першими  почесними членами клубу були: письменник і журналіст Віктор Кудлін, поет Євген Сігарьов, Валентина Могилевська, були і є Заслужений артист Росії Валерій Кравченко (фортепіано) та Заслужений працівник культури Росії Лев Зіневич (скрипка), гітарист Микола Красільніков, поети: Геннадій Барков, Володимир Нечаєв, директор видавництва «Білий шаман» Артур Білашов, художники: Олександр Зоркін, Віктор Трішкін, Володимир Соколов-Ширшов, Олександр Чіпізубов,працівник адміністрації області Наталя Баришева, працівник бібліотеки Галія Намжилова, барди: Вадим Шкотін, Анатолій Федорів, Сергій Паламар, професор Валентин Улітін та інші.

Про щиру жіночу лірику камчатської поетеси Лідії Плюшко і презентацію в нашому Клубі української культури ім. Івана Франка першого збірника її віршів «На крилах любові»

У женщины этой есть тайна

Все успевает она:

Учиться, петь, писать стихи,

Работать за троих и дом вести.

Я вам расскажу по секрету,

Что суть этой тайны проста:

Лидочка – женщина, мама, жена,

А главное – украинка она!

В обласній бібліотеці ім. Степана Крашеніннікова 5 листопада в Клубі української культури ім. Івана Франка, який очолює Едіта Познякова, відбулася зустріч присвячена презентації збірника віршів Лідії Плюшко «На крилах любові».

Слово про участь членів нашого товариства в регіональному Фестивалі національних культур Камчатської області

Нещодавно управлінням культури адміністрації Камчатської області, разом з управлінням по зв’язках з громадськістю адміністрації Камчатської області, з НРО «Співдружність», а також з Камчатським центром народної творчості був проведений регіональний фестиваль національних культур «В сім’ї єдиній», присвячений святкуванню Дня народної єдності. І ось уже 10 листопада відбувся гала-концерт фестивалю, де приймали участь найталановитіші його учасники.

І знову з нами був “поетичний Ірпінь”...

Зовсім неждано прилетів на Камчатку нащадок знаменитого українського роду Василя Степановича Завойка - найпопулярнішої історичної особи Камчатки, першого губернатора півострова, організатора героїчної оборони Петропавловської фортеці від нападу англо-французької ескадри в 1854 році Юрій Микитович Завойко. Зустріч відбулася в клубі української культури ім. Івана Франка при обласній бібліотеці ім. Степана Крашеніннікова.

Спомини про останні дні минулого літа на землі рідної Україні

Красо моя! Вкраїночко моя!

Ну, що мені робити - я не знаю!

То прилечу, то знову відлітаю,

А день за днем і гасне, і сія...

М. Вінграновський

Живу я, чи то на краю світу, чи на його початку та знаю певно, що сонце, що сходить саме на Камчатці, все ж доходить до моєї України, з якої я щойно прилетіла.