Георгій Кузовков - заслужений артист України

23-26 лютого 2012 року в Північній Пальмірі Росії відбудеться ІІ-й конкурс сучасної української пісні «Українська ліра Санкт-Петербургу». Рішенням оргкомітету, співоче змагання виходить за межі міського і набирає статус міжнародного. У пам'ять про видатну Людину, заслуженого артиста України Георгія Кузовкова, пісенний марафон носитиме його ім'я: «Міжнародний конкурс української сучасної пісні імені Георгія Кузовкова». Співоче дійство відбуватиметься за підтримки Генерального Консульства України в Санкт-Петербурзі, громадської організації «Українська національно-культурна автономія Санкт-Петербургу», ДКЗ «Санкт-Петербурзького будинку національностей».

Міжнародний пісенний конкурс Українська ліра Санкт-Петербургу ім. Г. Кузовкова

Положення

про проведення ІІ-го Міжнародного конкурсу української

пісні «Українська ліра Санкт-Петербургу» ім. Георгія Кузовкова

1.Девіз, мета і задачі.

Девіз конкурсу: « Ми не споживачі - ми творці української культури!»

Мета конкурсу:

- збереження кращих зразків пісенної творчості для майбутніх поколінь;

- пропаганда і розвиток сучасної української пісні як фактора збереження української мови;

- заохочення до творчості композиторів українського походження (авторів інших національностей, які пишуть українські пісні) і молоді української діаспори.

З Новим Роком

Вітання з Петербургу

Привітання надсилаю від Святого Миколая,

Привітання всі хороші:

1.Хай у ваших гаманцях заведуться гроші;

2.Хай думки в вас будуть щирі, щоб народи жили в мирі;

3. Хай життя сія комфортом та євроремонтом!

4. друзів буде повна хата;

5. Будем жить усі багато;

Заслуженная артистка России Валентина Андреевна Блажчук среди цветущих каштанов

Цими словами Тараса Шевченка назвали концерт, присвячений пам’яті видатної пітерської українки Валентини Блажчук

Не так часто имеют возможность жители и гости Санкт-Петербурга бесплатно посещать концерты, в которых выступают лауреаты всероссийских  международных конкурсов, ведущие музыканты и солисты. Играющие не только на привычных инструментах, но и на редком для Северной столицы старинном струнном инструменте - бандуре.

Заслуженная артистка России Валентина Андреевна Блажчук - замечательная артистка, педагог, много лет преподававшая в консерватории валторну, игравшая практически во всех симфонических оркестрах Санкт-Петербурга, руководившая вокальным ансамблем украинской народной песни «Созвездие».

Заслужений артист України Георгій Кузовков

Заслужений артист України росіянин Георгій Кузовков не тільки вивчив українську мову, але й використовував її навіть в Санкт-Петербурзі

7-го жовтня 2010 року о 8-й годині ранку не стало заслуженого артиста України Георгія Васильовича Кузовкова. Доля відвела йому 83 роки життя. 37 років служіння культурі лише у Львівському державному оперному театрі. Знаменитий бас, кращий за всі роки виконавець ролі Карася із опери Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм» і беззміний захисник прав акторів театру - голова профспілки театру. Можливо принципова позиція Георгія Васильовича в багатьох справах і завадила йому стати народним артистом.

Такой она останется в нашей памяти навсегда

Про останню справу заслуженої артистки Росії Валентини Блажчук

25 жовтня 2010 року українська громада Санкт-Петербургу буде вшановувати видатного музиканта, громадського діяча та і просто людину - Валентину Андріївну Блажчук. На жаль вшановувати людину якої серед нас немає: рівно рік тому серце Валентини зупинилося саме в цей день.

От же вже рік людини немає, але її справи її думи бентежать серця людей. Адже не було жодної людини в українській діаспорі Санкт-Петербургу, з якою у Валентини не було б контакту.

Ґандзя - Галина Павлівна Красіліч

Бесіда з акторкою Галиною Красіліч про її життя в Києві під окупацією в 1941-1943 роках

Галина Павлівна Красіліч – акторка, театральний режисер (засновник українського народного театру «Друзі», 1996 р.), голова Союзу українок «Петербурженка», поетеса, член Спілки письменників «Многонациональный Санкт-Петербург», голова української спілки письменників «Ліра».

- Як вийшло, що Ваш театр під час війни залишився в Києві? Ми ж знаємо, що театри, кіностудії виїжджали до Середньої Азії, Казахстану, тощо. Артистам видавали так звані «білі» паспорти, звільняючи від військового обов’язку.

- Це було в 1941 році, 20 червня 1941 року. Я закінчила школу (тоді я жила окремо від батьків, оскільки вони постійно їздили на гастролі з театром). За мною доглядала старша дочка сусідки, яка жила поруч з нами по коридору комуналки. Її оформили в жилконторі офіційно по догляду за дітьми. Батько висилав гроші на жилконтору. Тож 20 червня сусіди посадили мене в поїзд, який їхав до Вінниці (я вперше їхала на поїзді), до станції Вапнярка. Я приїхала о 5-й годині ранку  21 червня. Ну, а знайти маму  було  досить просто: я запитала в місцевих жителів, де живуть актори, і мені показали.

Вийшли козаки

О коллективе народной музыки из города Санкт-Петербурга и его репертуаре

Ансамбль народной музыки «Отрада» - лауреат Международных и Всероссийских конкурсов. В его составе:

- Борис Зонов - художественный руководитель, I-й баритон, баян;

- Альбина Зонова – директор, режиссёр программ;

- Алёна Елисеева – солистка (народное сопрано), ударные инструменты, сопилка, флейта;

- Зинаида Катешова – II-й альт, ударные (трещотки);

- Зоя Суздалева – солистка (I-й альт);

- Елизавета Михайлова – солистка (I-е сопрано);

- Надежда Рабодзей – солистка (II-е сопрано);

- Валентин Иващенко – солист (I-й тенор);

- Влад Мануйлов - ударные;

- Андрей Зайцев – бас-балалайка, бас-гитара;

- Борис Субботин – II-й тенор, прима-балалайка.

До 5-ї річниці відходу в вічність першого голови українського товариства імені Т. Г. Шевченка в Санкт-Петербурзі

Перший голова українського товариства імені Т. Г. Шевченка в Санкт-Петербурзі Кононенко Олександр Макарович (15.9.1923 – 1.5.2005) народився в селі Красносілля Знаменського району Кіровоградської області. Батько його - Макар Кузьмич Кононенко був одним із ведучих хірургів України в 40-60-х роках минулого століття.

Після закінчення школи в Кіровограді Олександр Кононенко поступив до Ленінградського університету на фізичний факультет. Закінчивши університет з червоним дипломом, отримав запрошення на роботу до Курчатовського інституту ядерної фізики в Москві. Йому також пропонують вступити до аспірантури в университеті. Але одночасно талановитому та ініціативному молодому спеціалісту пропонують стати комсомольским ватажком. Олександр Кононенко не тільки відказався від цих пропозицій, але заявив про відсутність бажання вступати й до КПРС.

Про історію пам'ятного хреста «Українцям, жертвам тоталітарного більшовицького режиму» на Левашовській пустині під Санкт-Петербургом

Як в «півній столиці» відбулось вшанування пам'яті українців-жертв політичних репресій - встановлення та освячення пам'ятного хреста «Українцям, жертвам тоталітарного більшовицького режиму, розстріляним в 1937-1939 роках».

Про сніжний сезон в житті новоствореного українського театру пісні «Українські вечорниці Валентина Іващенка»

На вулиці все ясніше сяє сонечко, і хочеться весни. Особливо, таким людям, як я. Котрі народилися набагато південіше місця сьогоднішнього свого перебування. Але весна попереду. А що ж відбулося в цей холодний зимовий період в суспільному українському житті Санкт-Петербурга?

Пишу «холодний», тому що, як би насміхаючись із світового потепління, зима 2009-2010 видалася занадто суворою і сніжною. Я сказав би, небажаною, особливо для комунальних та дорожних служб міста Санкт-Петербурга. Пік її випав на Новий рік, коли, за новітніми звичаями, все міське начальство за кордоном, а рядовий народ горілочку п’є. А тут, бачиш, сніг випав по коліна. І місто стало, як під час війни. Коли ще центральні вулиці сяк-так розгрібали, то в дворах стояли снігові намети – хоч з хати не виходь!

Завдяки таким, як Тетяна Таїрова-Яковлєва, удасться зберегти щирий емоційний і культурний зв'язок між нашими народами

«Удивительно, как политический спектакль с анафемой, устроенной Мазепе Петром I для совершения определенных задач, на три столетия укоренился в сознании большинства российских историков. Проклятие «измены» - обвинение, которое воспринималось современниками, лишь как предлог для уничтожения автономии Украины, обрело формы аксиомы и неоспоримого греха», - это не пассаж из выступления Ющенко или Филарета. Это вопрос, который задает российская исследовательница Татьяна Таирова-Яковлева, написавшая книгу «Мазепа» (издана в серии ЖЗЛ) - исторически выверенную биографию гетмана Ивана Мазепы, - в предисловии к своей книге.

Слово про українського петербуржця з Богуславу

Народився Валентин Володимирович Іващенко в місті Богуславі Київської області в 1951 році. Закінчив Богуславську середню школу №1 в 1968 році. Батьки: мати Параска Антонівна все життя пропрацювала санітаркою в районній лікарні; батько Володимир Карпович - шофером різних підприємств міста. На долю батька випали роки концтабору в Австрії (три роки, Матхаузен), п'ять років служби в армії, дві «поїздки» на цілину (1953-54, 1960-61 роки), будівництво паперового комбінату в Карелії   (1952-53 роки).

В сім'ї Валентин - старший син. Сестра Галина - вчений-зоотехнік. Все життя пропрацювала в сільському господарстві. Молодший брат Володимир - будівельник.

Огляд заходів в північній столиці до 200-річчя з дня народження Миколи Гоголя

Гоголівський дух витав над Санкт-Петербургом безперечно завжди, з дня появи в Північній Пальмірі «чистителя людських душ».

Задумайдесь - гостріше Миколи Васильовича ніхто не писав про систему (державну певно) але йому було дозволено, як священику, проповідувати добре і вічне.

Спогади і думки в голос про Перший фестиваль української культури в російській столиці

До Москви дуже хотілося. Кортіло побачити друзів. Побачити високе московське небо.

Як не дивно, сама подія залишалася на другому плані. Була б на першому, якби вдалося повезти на Фестиваль наш ансамбль «Співаночки». Але, мабуть, Санкт-Петербург - саме бідне на українських меценатів місто...

З нами не стало Валентини Блажчук, фундаторки українського відродження «Північної Пальміри»

З великим жалем повідомляємо, що 24 жовтня 2009 року відійшла у вічність щира українка, Заслужена артистка Росії (валторна), голова Фонду української культури міста Санкт-Петербургу та Ленінградсько області Валентина Андріївна Блажчук, одна з фундаторів українського відродження в північній столиці Росії.

Генеральне консульство України в Санкт-Петербурзі організувало благодійний концерт 

Генеральним консульством України у Санкт-Петербурзі, Маріїнським театром за підтримки Адміністрації м. Санкт-Петербург було проведено благодійний концерт для ветеранів Великої Вітчизняної війни, моряків-підводників та блокадників під назвою „Благо дарю”. Кошти, зібрані під час цього заходу, були направлені на закупівлю медичного та іншого необхідного обладнання для дитячих церковних притулків північної столиці Росії: імені Великомучениці Олександри, „Будинку милосердя” і Дитячого хоспісу.

Відійшов у вічність видатний український скульптор і живописець канадський хмельничанин Леонід Молодожанин

Світовий Конґрес Українців з сумом повідомляє, що 4 липня 2009 року у місті Вінніпегу відійшов у вічність видатний український скульптор і живописець Леонід Молодожанин.

Мистецька спадщина Леоніда Григоровича Молодожанина, відомого також під псевдонімом Лео Мол, отрималa міжнародне визнання та булa по праву оціненa різними високими відзнаками, а зокрема найвищою державною нагородою Канади - Орденом Канади.

Як в Культурному центрі України в Москві відбувся щорічний Всеросійський молодіжний конкурс любителів творчості Тараса Шевченка

В гарній залі Культурному центру можна було бачити світлі, радісні обличчя дітей з різних регіонів Росії. У передчутті поетичного свята зал, наповнився мелодійною мовою українського вірша; заграли, засвітились багатими фарбами українські костюми...

Конкурс відкрив генеральний директор Культурного центру Володимир Юхимович Мельниченко. Добрими словами він надихнув учасників конкурсу на поетичну хвилю. І нагадав, що в 40-50 роки ХІХ-го століття Тарас Шевченко зустрічався на Арбаті з Михайлом Щепкіним, і що знову вірші поета звучать у самому серці Росії, на старому Арбаті...

Об открытии этой детской художественной выставки Санкт-Петербургской региональной общественной организации «Полтавское землячество»

За овитое терниями сердце волхва,

За тоску, от которой Вас Боже избавь,

До полынной земли Петербург и Москва,

Поклонитесь Полтаве.

Борис Чичибабин

В доме 15 по ул. Моховой 21 мая 2009 года в государственном учреждении «Санкт-Петербургский Дом национальностей» открыта детская художественная выставка «Героi творiв Гоголя очима дiтей», приуроченная к 200-летнему юбилею Николая Васильевича Гоголя.

Великий Кобзар об’єднав українців Санкт-Петербургу і регіонів України

В березні петербурзьськими українцями в проведені заходи, присв’ячені 195-річчю з дня народження Тараса Григоровича Шевченка.

9 березня за участю Генерального консула України в Санкт-Петербурзі, гостей з Полтави, Києва, Львова, Чернігова, української спільноти Санкт-Петербургу до підніжжя пам’ятника Т.Г.Шевченко на одноіменній площі укладені квіти. В конференц-залі Російської академії художеств відбувся урочистий вечір, де були присутні понад 300 чоловік, петербуржців та гостей. Урочистий вечір відкрив Народний артист Росії Сергій Новожилов. З вітальними словами виступили ректор Академії Серафім Чаркін, Генеральній консул України в Санкт-Петербурзі Наталія Прокопович, голова Ради УНКА Санкт-Петербургу професор Василь Тегза, депутати законодавчого Зібрання Санкт-Петербургу.

Як в Санкт-Петербурзі відзначали 195-ліття з дня народження Кобзаря 

В марте 2009 года, как и в прошлые годы петербургскими украинцами в рамках международного форума «Санкт-Петербургские украинцы» проведены мероприятия, приуроченные к 195-летию Тараса Григорьевича Шевченко. 9-го марта с участием Генерального консула Украины в Санкт-Петербурге, гостей из Полтавы, Киева, Львова, Чернигова, украинской общественности Санкт-Петербурга к подножью памятника Т.Г.Шевченко на одноименной площади были возложены цветы. В конференц-зале Российской Академии художеств состоялся торжественный вечер, где присутствовало более 300 человек петербуржцев и гостей.

До IV-го Міжнародного фестивалю українського мистецтва "Українська весна в Санкт-Петербурзі" 

Як ми вже повідомляли, 16 - 19 травня 2008 року в Санкт-Петербурзі відбувся III-й Міжнародний фестиваль українського мистецтва. Вже не за горами 19 грудня - День Святого Миколи ( зимового), а значить в Санкт-Петербурзі почнеться перший етап вже IV-го Міжнародного фестивалю українського мистецтва - "Українська весна в Санкт-Петербурзі".

Про нашу участь в літній культурологично-творчій школі для дітей закордонного українства

За великий внесок у розвиток українського мистецтва в Росії дитячий ансамбль української пісні і танцю «Перепілочка» і його художній керівник Наталія Пахолкова були нагороджені путівкою в літню культурологично-творчу школу для дітей закордонного українства «Літо в Карпатах». Цю ідею довго виношував і успішно здійснив Дудка Валентин Романович - начальник відділу етносів і української діаспори Міністерства культури України. Головним критерієм при пошуку колективів були вимоги високого професіоналізму і самобутності цих колективів.

Всіх гостей ми щиро вітали зі святом

З 16 по 19 травня 2008 року в Санкт-Петербурзі відбувся 3-й Міжнародний фестиваль. Ідея його проведення з'явилася як результат прагнення до духовного відродження, взаємного збагачення і відтворення загального культурного простору, дружби і співпраці. Ми прагнемо до того, щоб фестиваль увійшов до числа найбільш яскравих подій культурного життя Санкт-Петербургу, щоб серед його учасників були дійсні зірки, а серед гостей любителі і поклонники живого фольклорного мистецтва, сучасної музики, що відтворює відчуття і душу людей тих, що живуть в даний час.

Запрошуємо вас на фотогалерею 3-го Міжнародного фестиваля «Українська весна в Санкт-Петербурзі»

Дорогії наши Земляки! Запрошуємо вас на фотогалерею 3-го Міжнародного фестиваля «Українська весна в Санкт-Петербурзі»: http://clubuaspb.narod.ru/gf.htm.

Щиро бажаємо Вам доброго здоров'я і успіхів у добрих починаннях!

16 - 19 травня 2008 року в Санкт-Петербурзі відбувся 3-й Міжнародний фестиваль

Ідея проведення фестивалю з'явилася як результат прагнення до духовного відродження, взаємного збагачення і відтворення загального культурного простору, дружби і співпраці. Ми прагнемо до того, щоб фестиваль увійшов до числа найбільш яскравих подій культурного життя Санкт-Петербургу, щоб серед його учасників були дійсні зірки, а серед гостей любителі і поклонники живого фольклорного мистецтва, сучасної музики, що відтворює відчуття і душу людей тих, що живуть в даний час.

Фестиваль почався в другій половині травня і пов'язаний з двома найважливішими подіями: по-перше, з «Днями слов'янської писемності», по-друге, з роковинами перезахоронення Тараса Шевченка з Петербургу до Канева.

3-й міжнародний Фестиваль проводиться 17-19 травня 2008 року Некомерційним партнерством «Україна – Санкт-Петербург»

Некомерційним партнерством «Україна – Санкт-Петербург» щорічно в Санкт-Петербурзі проводиться фестиваль української музики і культури «Українська весна в Санкт-Петербурзі». Фестиваль пов'язаний з трьома найважливішими подіями: роковинами перезахоронення Тараса Шевченко, «Днями слов'янської писемності», днями міста Санкт-Петербургу.

Полярна зірка Тараса Шевченка

194-ті роковини від дня народження Апостола українського духу, Великого Кобзяря Тараса Шевченка у Львові знаменувалися цілою низкою патріотичних заходів. Сюди належать дві непересічні події, що зацікавили львів’ян і гостей Галичини своєю неординарністю й значимістю. Це виставкова Шевченкіана з фондів Львівського Палацу Мистецтв: живопис, графіка, фото пам’ятників Т.Г.Шевченку в Україні, видання «Кобзаря», включно прижиттєві, посмертна гіпсова маска великого поета...

Про діяльність правнучки Тараса Шевченка - члена Спілки письменників України Тетяни Миколаївни Лебединської

Тарас Шевченко єднає український Санкт-Петербург і Львів

Велич Генія долає Час і Простір. Час лише вишліфовує, вигранює, поглиблює божественне начало Генія, посилаючи його пророчі знаки в усі обшири планети. Українці – щаслива нація, бо Бог обдарував її Пророком, ім’я якому Тарас Шевченко. Днями ми відзначали 194-у річницю з дня народження нашого Великого Предтечі. Львів традиційно розкошував, насолоджувався Шевченковим високим поетичним словом, яке глибоко співзвучне пісенній, цнотливій українській душі.

Відома дослідниця життя і творчості Тараса Шевченка презентує свою книжку «Український некрополь Санкт-Петербургу» у Львові

Кандидат філософських наук, член Національної спілки письменників України Тетяна Лебединська приїжджає із Санкт-Петербургу до Львова на запрошення Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» (МІОК), який впродовж двох років реалізовує проект «Відкриймо для України українську діаспору». Як коментує цю подію директор МІОК Ірина Ключковська, «співробітники Інституту прагнуть ознайомити львів’ян з тією великою роботою, яку проводять наші земляки в Росії, зокрема в Петербурзі, розбудовуючи духовну Україну поза її межами.

Журналіст-українець, кореспондент незалежної газети "Новий Петербург" відмовився від громадянства Росії

У північній столиці Росії переслідують журналістів. На цей раз - українця Миколу Андрущенка, який ось уже третій місяць перебуває в СІЗО за критичні сатті на адресу правоохоронних органів. На знак протесту проти систематичних тортур, кореспондент незалежної газети "Новий Петербург" відмовився від громадянства Російської Федерації. Про це повідомляє Антон Сємікін.

Знов на кращих сценах Санкт - Петербургу мешканці міста змогли побачити всесвітньо відомі колективи 

Вже стало доброю традицією зустрічати кращі українські колективи у День Святого Миколая - 19 грудня в Санкт-Петербурзі. Для мешканців Санкт-Петербургу це справжній новорічний подарунок! У 2006 році, напередодні святкування Дня Святого Миколи, наше місто зустрічало знаменитий колектив України - Державний хор ім. Григорія Верьовки під керівництвом Героя України, Народного артиста України - Анатолія Авдієвського. Цього року Санкт-Петербург відвідали вже три відомі колективи - ансамбль «Горлиця» (музика народів миру), лауреат Міжнародних конкурсів, що проходили в Нідерландах, Португалії, Франції, Іспанії, Австралії, Німеччині Польщі і Югославії (м.Київ); Академічний театр музики, пісні і танцю «Зоряни» художній керівник і солістка народна артистка України Антоніна Червінська ( м. Кіровоград). У концерті також брав участь Молодіжний Театр на ходулях (м. Київ). Вів програму провідний артист театру ім. Франко Анатолій Паламаренко.

Українці Санкт-Петербургу відмітили роковини початку Голодомору на землі нашої України

Минуло 75 років з того часу, як голодна смерть у мирний період, на найродючішій землі у світі почала обривати мільйони людських доль. В Санкт-Петербурзі 24 листопада 2007 року пройшла панахида за невинними жертвами Голодомору 1932 - 1933 років в Україні. Вона відбулася в храмі при Смоленському кладовищі, де був похований видатний поет України - Тарас Шевченко. Ініціаторами проведення богослужіння виступили Діловой клуб "Україна - Санкт-Петербург" та Генеральне консульство України в Санкт-Петербурзі.

Американський журнал про класичну музику Musical America присудив співачці Ганні Нетребко титул "Музикант 2008 року".

Від редакції сайту “Кобза –Українці Росії”:

Ще три роки тому художній керівник Кубанського козачого хору, народний артист України, Росії і Кубані Віктор Гаврилович Захарченко в розмові зі мною напророчив велике майбутнє своєї молодої і такої талановитої землячки Ганни Нетребко. Тепер пророцтво цього великого музиканта сучасності збувається. На небосхилі спалахнула яскрава зірка з чорноморського козачого роду.

Андрій Бондаренко,

головний редактор сайту.

Діловий Клуб "Україна - Санкт-Петербург" організує їх для всіх бажаючих в Санкт-Петербурзі і Кронштадті

Дорогії наші Гості! В середу 19 грудня 2007 року, о 19 годині у Кіноконцертному залі адміністрації Петроградського району Санкт-Петербургу за адресою вулиця Велика Монетна,19, відбудеться Новорічний концерт, присвячений Дню Святого Миколая. Виступають Фольклорний ансамбль "Горлиця" (місто Київ) і Колектив "Зоряни" (Кіровоградська обласна філармонія). Вхід безкоштовний.

Сьогодні відкривається Міжнародний форум «Санкт-петербурзькі українці»

На международном форуме «Санкт-Петербургские украинцы», проводимого в рамках мероприятий приуроченных к 110-летию создания «Украинского общества им. Т.Г. Шевченко в Санкт-Петербурге» и 10-летию городской общественной организации «Украинская национально–культурная автономия Санкт-Петербурга» планируется обсуждение самых острых проблем, стоящих перед нашими народами.

Вона носить им'я сільської української вчительки з Хмельницької області

Українська недільна школа у місті Санкт-Петербурзі існує другий рік. Її урочисте відкриття  відбулося 15 жовтня 2006 року.

Наша школа носить им'я сільської української вчительки з Хмельницької області Коваль Феодосії Михайлівни. Феодосія Михайлівна була активним членом нашого Українського товариства у Санкт-Петербурзі.

До занять в українських ансамблях нашої Північної Венеції запрошуються всі бажаючі 

На сьогодні при нашій українській громаді міста Санкт-Петербургу діють наступні українські колективи художньої самодіяльності:

Деякі думки про підсумки і уроки цього Другого міжнародного українського фестивалю 

Другий міжнародний фестиваль «Українська весна в Санкт-Петербурзі» (дивіться наш сайт http://kobza.com.ua/content/view/1754/52/) відбувся. Це головне. Він став по-справжньому міжнародним: були присутні колективи не тільки з Росії, але і з Естонії і України. Інформація про фестиваль прозвучала по радіомовленню Австралії і Канади.

Цей твір пітерського харків’янина Миколи Шмигерина присвячується Незалежності української Держави

Наші віра і надія, пам'ять серця і любов;

Наше все -єдина на світі, рідна мати - Україна.

Народ волелюбний, народ героїчний,

Народ страстотерпний,

Народ працьовитий і чистий душею...

Ми маємо право на життя

В майбутньому людському суспільстві.

Суспільстві колективного розуму.

Боже, храни Україну!

Від редколегії часопису “Українці та Петербург” Українського культурно-суспільного товариства імені Тараса Шевченка

Про авторський проект відомого в Санкт-Петербурзі організатора українських культурних програм, громадського діяча, поета та виконавця українських пісень Валентина Іващенка

Святодуховський культурно-просвітній центр Свято Троїцької Олександро-Невської лаври у грудні 2005 року розпочав українські вечори “Що то за дивина українська родина”, які вже встигли стати традиційними. Кураторами цих вечорів виступили відомі в Санкт-Петербурзі організатор українських культурних програм Валентин Іващенко та композитор Віолета Гриневич.

Дещо про перебування майбутнього головного отамана УНР в столиці Російської імперії

У харківському видавництві "Фоліо" побачила світ книга Віктора Савченка "Симон Петлюра", з серії "Время и судьбы". Вийшла книга російською мовою. Досконале дослідження життя та діяльності відомого українського політика, революціонера, військового, громадського й державного діяча, одного з перших керівників Української Народної Республіки, організатора й Головного Отамана Української армії просякнуте непідробним, щирим інтересом, майже пристрастю до предмета дослідження, до головного його героя. Книга охоплює більшу частину життя Симона Васильовича, починаючи з юнацьких років, коли він був ще звичайним семінаристом, що мріяв про велике майбутнє свого народу й кінчаючи 25 травнем 1926 року, коли нацькований ОГПУ божевільний анархіст Шварцбард, нібито мстячись за єврейські погроми, застрелив у Парижі хворого й беззахисного політемігранта.

Знайдено "Батуринський архів" гетьмана Івана Мазепи 

Повернення втрачених колись цінних документів завдяки ентузіастам отримує нове дихання.

Українці починають цікавитись своїм, примусово забутим минулим. Одним з яскравих показових моментів в цьому питанні є все, що могло стосуватись ненависного Москві гетьмана Івана Степановича Мазепи. Поводження з спадщиною Мазепи свідчить про не втрачену політичну акуальність погляду на союз гетьмана зі Швецією проти російського царя, як прикладу одвічної боротьби України за свою свободу від впливу північного сусіда. Тому й приховують всіляко будь-які корисні українській стороні матеріали, заявляючи при цьому, що для них вони не мають ніякої культурної цінності.

2-й Міжнародний Фестиваль під такою назвою відбудеться 18-22 травня цього року 

Шановні земляки – запрошуємо! 18 - 22 травня 2007 року у Санкт-Петербурзі відбудеться 2-й Міжнародний Фестиваль "Українська весна в Санкт-Петербурзі".

Ідея проведення фестивалю з'явилася як результат прагнення до духовного відродження, взаємного збагачення і відтворення загального культурного простору, дружби і співпраці. Ми прагнемо до того, щоб фестиваль увійшов до числа найбільш яскравих подій культурного життя Санкт-Петербурга, щоб серед його учасників були дійсні зірки, а серед гостей любителі і поклонники живого фольклорного мистецтва, сучасної музики, що відображає відчуття і душу людей тих, що живуть в даний час.

Запрошуємо Вас узяти участь у VІІ Міжнародному науковому семінарі, що відбудеться в місті Санкт-Петербурзі 10-14 травня 2007 року

РФ, Санкт-Петербург Т/ф +7 (812) 379 38 22, 430 58 45, 380 05 00 E-mail: metro@crimea-xxi.spb.ru

Бібліотека Академії наук Росії в Санкт-Петербурзі Генеральне консульство України в Санкт-Петербурзі Науково-дослідний інститут українознавства Міністерства освіти і науки України

Громадський рух “Спадщина” (“Наследие”) Туристичне агентство “Крим – ХХІ вік СПб”

Про Перший Міжнародний музичний фестиваль присвячений пам’яті Тараса Шевченка

Декілька років українці Санкт-Петербургу чекали цієї миті. І нарешті Перший Міжнародний музичний фестиваль присвячений пам’яті Тараса Григоровича Шевченка „Українська весна в Санкт-Петербурзі”.

22 травня 2006 року учасники фестивалю, українська громада міста на чолі з головою української національно-культурної автономії Валерією Крапивкою, Генеральним Консулом України в Санкт-Петербурзі Миколою Рудьком були присутніми на відправленні Панахиди з дня 145-х роковин перепоховання Т.Г.Шевченка на Смоленському кладовищі.

Біля Пам'ятного Хреста на Левашовській Пустоші журбний молебен відслужили члени української діаспори Північної столиці

На Левашовській Пустоші, котра тепер стала загальним, офіційно визнаним цвинтарем, зібрались члени та актив редколегії журналу-газети "Українці та Петербург". Зібрав усіх Володимир Федорович Косенко, що започаткував журнал і свого часу домігся можливості встановлення Пам'ятного Хреста  від членів української діаспори.

Заслужену артистку Росii Валентину Андрiївну Блажчук внесено у до Всесвiтньої української енциклопедiї, як музиканта i дiяча українскої культури

Валентина Андріївна - представниця талановитої плеяди музикантів вихованців Одеської та Петербурзької школи музики, саме валторнової школи. Постійні виступи в кращих музичних залах Петербургу, Москви, Одеси. Гастролі в Швеції, Фінляндії, Іспанії, Англії, Голандії, Німеччіні, Болгарії. Це - лише частка її професійного життя. Але щедрість душі, відкритість, доброзичливість і освітченість знайшли вихід не тільки в чудовій грі на валторні, роботі викладачем Санкт-Петербурзької консерваторії, але і в енергійній діяльності на ниві української культури в Санкт-Петербурзі і області.