Стартовали российские экипажи - участники Международного автопробега

В преддверии 65-летия Победы во многих городах России и Украины – стран, народы которых внесли наиболее ощутимый вклад в разгром гитлеровской коалиции во время Второй мировой войны, проводится много праздничных мероприятий. Одно из них состоялось в Москве, в столичном районе Тушино: с территории «Музейно-мемориального комплекса истории Военно-Морского Флота России» стартовали российские участники международного автопробега «Победили вместе», маршрут которого пролег от Мурманска до болгарской Варны.

Космонавт с порядковым номером 371 считает, что будет большим преступлением растранжирить подарок судьбы - треть космических технологий, которые остались на Украине после развала Союза

Герой Украины, летчик-испытатель 1-го класса, космонавт-испытатель, генерал-майор авиации, кандидат технических наук, народный депутат Украины IV созыва, государственный служащий 1-го ранга, член правления Украинско-Немецкого форума, вице-президент Аэрокосмического общества Украины, почетный профессор нескольких вузов...

Повне зібрання творів Миколи Гоголя у Всеросійському виставковому центрі представили московські полтавчани

На книжной выставке «Книги России», которая открылась 10 марта во Всероссийском выставочном центре - ВВЦ, нет украинской экспозиции. Этим она отличается от ежегодной Московской международной книжной выставки-ярмарки, проходящей здесь каждую осень, и представляющей многие страны мира, в том числе и Украину. Однако небольшой стенд все же присутствует на нынешнем книжном форуме. И посвящен он презентации изданий, представленных Полтавским землячеством Москвы.

Перший український космонавт в музеях космонавтики

В конце января в Москве, в стенах прославленного Бауманского университета, а также в недавно открывшемся после реконструкции и реставрации Мемориальном музее космонавтики (под стелой покорителям космоса возле ВВЦ) состоялись традиционные XXXIV Академические чтения по космонавтике, посвященные памяти выпускника МВТУ академика С.П. Королёва, его соратников и сподвижников - выдающихся отечественных учёных-пионеров освоения космического пространства. Один из дней был посвящен памяти Павла Романовича Поповича – космонавта №4 «первого призыва».

Над сивим Арбатом лунали пісні Ісака Осиповича Дунаєвського

В Культурному центрі України в Москві відбувся 26 січня черговий Музичний салон - «Легко на сердце от песни веселой…», присвячений 110-й річниці від дня народження видатного композитора минулого сторіччя Ісака Осиповича Дунаєвського (1900 – 1955.)

В концерті, присвяченому авторові відомих музичних творів різних жанрів, взяли участь учні й педагоги однієї з московських музичних шкіл, яка носить ім’я уславленого композитора, а також солісти Микола Решетняк, Лариса Білан та Марина Астаф’єва, Українська народна хорова капела під керуванням Вікторії Скопенко.

Про свою землячкуз Кременчуку 19-річну Ларису Баглаєнко в Москві

На I-му Фестивалі української культури «Сорочинський ярмарок у Москві» увагу багатьох привернув виступ молодої солістки з чудовим голосом і витонченою стрункою постаттю. Від її виступів на конкурсі пісні й гала-концерті віяло світлом і легкістю, що підсилювало позитивні враження від виконуваних українських пісень. Тому не випадково, серед інших нагород, визначених журі, дівчина отримала ще й приз глядацьких симпатій. Потім були виступи на Українському салоні в Культурному центрі України в Москві, на вечорі, присвяченому українській сім'ї в Московському Домі національностей. Ім'я молодої виконавиці - Лариса Баглаєнко. Ось, що вона сама про себе розповідає:

Фоторепортаж з похоронів першого космонавта українця і першого керівника української громади міста Москви Павла Поповича

У суботу третього жовтня в Москві відбулися похорони радянського космонавта №4, першого українського космонавта Павла Романовича Поповича. Що був після загибелі Юрія Гагаріна і смерті Германа Тітова та Андріана Ніколаєва найстаршим із живих членів першого загону космонавтів за датою свого космічного старту.

27 серпня ц.р. з нагоди 18-ї річниці Незалежності України в Культурному Центрі України в Москві пройшов урочистий вечір, який відкрив генеральний директор КЦУ Володимир Мельниченко.

В урочистостях взяли участь працівники Посольства України в РФ на чолі з Тимчасовим повіреним у справах України в РФ Євгеном Герасимовим, співробітники КЦУ, представники українських громадських організацій Росії.

З Києва почався автопробіг «Перемогли разом!», присвячений пам’яті моряків-підводників Північного флоту та його 75-річному ювілею

Четвертого серпня у Києві стартував автопробіг, присвячений 75-ій річниці Північного флоту. Метою дев’ятиденного автопробігу є вшанування пам’яті усіх загиблих моряків-підводників Північного флоту.

Українець Микола Кучеренко був одним з творців легендарної «трідцатьчетверки»

От редакции сайта «Кобза-Українці Росії»: 19 декабря 2009 года исполняется 70-лет со дня принятие на вооружение созданного харьковскими машиностроителями среднего танка Т-34. В онлайн-журнале «Український огляд (Москва)» его главный редактор Виктор Гиржов не так давно опубликовал свой материал «Танк Т-34 – чудо ХХ века» (http://ukrrevue.ucoz.ua/news/2009-06-23-545). Мы с удовольствием познакомились с его рассказом о работе над этой овеянной легендами боевой машине начальника КБ Харьковского танкового завода №183 выдающегося украинского конструктора Николая Алексеевича Кучеренко. Понимаем, что Виктор Григорьевич написал свой материал после встреч и бесед с дочерью конструктора замечательной российской писательницей Ларисой Николаевной Васильевой (Кучеренко) и посещения созданного ею Музея «История танка Т-34».

Рассказывает сын легендарного руководителя Советского Союза Никиты Хрущева — Сергей Хрущев

О том, что его отец вовсе... не колотил башмаком по трибуне и не дарил своей жене Крым, а также о его встречах с бойцами ОУН-УПА и роли в «Кубинском кризисе».

— О вашем отце ходит немало легенд, например, говорят, что Киевское водохранилище он построил для своей супруги. Она хотела жить у моря, и ей сделали такой подарок...

Про перші підсумки роботи онлайн-журналу «Український огляд» 

Від редакції: За пропозицією редакції незалежного сайту діаспори «Кобза-Українці Росії» наш колега – редактор журналу «Український огляд» (Москва) Віктор Григорович Гіржов розповідає про перші сто днів роботи свого на сьогодні поки що лише електронного онлайн-видання. Висловлює деякі свої думки й факти про новий сайт. Вони перегукуються з тим, що писав раніше, а також з відгуками його колег і земляків. Матеріали відрізняються, але теж написані з болем, а головне - зі знанням справи.

По творчий звіт молодіжного гурту в Культурному центрі України

Молодіжний гурт української народної пісні «Купавушка» під керівництвом Олени Карасьової був створений у 2004 році при середній загальноосвітній школі № 124 міста Москви, а з 2005 року гурт існує як творчий колектив Московського міського палацу дитячої (юнацької) творчості на Воробьових горах - у Центрі художної освіти, яким керує Марина Альошина.

Голова УВКР Дмитро Павличко зустрівся в Москві з українцями Росії

У ході свого візиту до російської столиці відомий поет, перекладач, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, голова Української Всесвітньої Координаційної Ради Дмитро Павличко 14 травня зустрівся з керівниками й активістами української громади в Російській Федерації. Власне, така зустріч була головним приводом для його приїзду в Москву, хоч за час свого перебування Дмитро Васильович встиг побувати в кількох українських установах: Посольстві України в Москві, Культурному центрі України в Москві, Бібліотеці української літератури.

До 100-річчя від дня народження і 50-річчя смерті прославленого північноморця Героя Радянського Союзу Івана Хомича Кучеренка

Всеукраїнська асоціація ветеранів-підводників провела у Москві урочисті заходи, присвячені 100-річчю від дня народження Героя Радянського Союзу, прославленого північноморця, активного учасника Великої Вітчизняної війни,  контр-адмірала Івана Хомича Кучеренка. Очолював українську делегацію капітан першого рангу Микола Смагін.

З приводу відповіді ЗМІ офіційного представника МЗС РФ Андрія Нестеренка

У зв'язку з відповіддю офіційного представника Міністерства закордонних справ РФ директора департаменту інформації і преси, члена Колегії Нестеренка Андрія Олексійовича на питання ЗМІ про задоволення освітніх потреб українців Росії прес-служба Об'єднання українців Росії і Федеральної національно-культурної автономії українців Росії повідомляє наступне.

Чому в Росії немає українських шкіл?

Про книгу видатного українського правозахисника, яка вийшла друком у харківському видавництві «Права людини»

«Краще засвітити одну свічку, ніж усе життя проклинати пітьму» — цим девізом керується видатний громадський і політичний діяч, організатор самвидаву, правозахисник Михайло Горинь», — Так починається коротенька передмова видавця до книги «Запалити свічу», яка вийшла друком у харківському видавництві «Права людини». У книжці, впорядкованій Василем Овсієнком, є низка статей, інтерв’ю та виступів про національно–визвольний і правозахисний рух в Україні, про діяльність в Українській Гельсінській спілці, у Народному Русі, в Українській республіканській партії, у Республіканській християнській партії. Опубліковано тут обидва його вироки, кілька десятків фото. І думкою про свічку дихає кожна сторінка книги.

Чи врятує Україна Росію від соціального вибуху?

В Росії - нова літературна хвиля, літературна мода - 2009. Одна за одною видаються  книги, які розповідають про російсько-український військовий конфлікт. Тема сезону. Хіт продажів... Пошук зовнішнього ворога «згори» зустрічає потужний відгук у маргінальних прошарках російського суспільства.

Про вечір пам’яті видатного тенора сучасності

24 грудня в Центральному Будинку вчених РАН відбувся вечір пам’яті видатного тенора сучасності Івана Семеновича Козловського. Співак народився у селі Мар’янівка поблизу Києва 24 березня 1900 року, а помер у Москві 24 грудня 1993 року. Похований на Новодівичому кладовищі столиці.

На Арбаті, 9 відкрилася виставка головного редактора московського часопису "Український огляд"

У Культурному центрі України в Москві відкрилася фотовиставка відомого українського журналіста, головного редактора часопису Об’єднання українців Росії «Український огляд» Віктора Гіржова «Медіаперсони» (Репортажні портрети відомих особистостей України та Росії). Експозицію, що триватиме до 16 січня 2009 року, організовано разом із Об’єднанням українців Росії та Реґіональною громадською організацією «Українці Москви». Планується, що цей захід стане початком нового спільного проекту Культурного центру України в Москві та українських громадських організацій Росії, спрямованого на популяризацію творчості видатних українських фотомитців Росії.

Українські скрижалі: “Книга Битія Українського Народу»

Опублікувавши в №5-6 славнозвісний "Разговор Великороссии с Малороссией", наш часопис продовжує під рубрикою "Українські скрижалі" знайомити читачів з найяскравішими документами української політичної думки. На черзі - "Вивід прав України" Пилипа Орлика, найбільш промовисті сторінки з літопису Самійла Величка, "Історії Русов", праць Михайла Грушевського, Івана Франка та інші важливі тексти, в яких формулювалася українська державотворча ідея.

Українські скрижалі: вибрані сторінки журналу «Український огляд - Украинское обозрение»

Під цією рубрикою журнал має намір друкувати документальні свідчення української державницької думки — від найдавніших часів до наших днів. Поміж таких текстів далекої минувшини сьогодні привертає особливу увагу гостро публіцистичний віршований діалог  — «Разговор Великороссии с Малороссией», в якому цікаво і, як нам видається, навіть повчально для сучасних політиків потрактовуються непрості й тоді питання українсько-російських взаємин. Авторство цього своєрідного трактату «геополітичного трактату» — яскравого твору української національно-державницької думки 18-го століття належить перекладачеві Генеральної Військової Канцелярії тодішньої гетьманської  України зі столицею в Глухові Семенові Дівовичу, вихованцю Київської Академії та Петербурзького університет. «Разговор...», що його  патріотично налаштований автор «сочинил в честь, славу и защищение всей Малороссии» написано якраз на початку царювання Катерини II, коли керівні українські кола мали поважні підстави побоюватися нового курсу імперської політики — замість сприятливої для України політики цариці Єлисавети і Петра III.

Віталій Крикуненко