Олександр Павленко

Співали всі!

7 січня в Сиктивкарі, у державному Театрі опери і балету Республіки Комі, відбувся традиційний Різдвяний концерт за участі сиктивкарського народного хору "Україна" (худ. керівник заслужена артистка Росії Наталія Масанова). На жаль, не всі бажаючі змогли потрапити на концерт. Це не дивно, адже для українців Сиктивкару, кількість яких перевищує 10 тисяч, будь-який зал буде замалим. Зустріч з рідною мовою й близькою серцю піснею, з атмосферою українського споконвічного Різдва, дуже важливо для кожного, хто народився в Україні, але проживає в Республіці Комі, будучи громадянином Росії. Це джерело сили духу, сили волі і просто гарного настрою на весь рік аж до наступного Різдва.

Олександр Павленко

Інформація зі звітно-виборчої конференції НКА

26 листопада в усінському Будинку культури відбулась чергова звітньо-виборча конференція національно-культурної автономії (НКА) українців Респрубліки Комі. На конференцію обрали 36 делегатів, 29 з яких прибули на конференцію. Проте з поважних причин не змогли приїхати делегати від Усть-Цильмського, Усть-Куломського та Удорського районів. В роботі форуму взяли участь: міністр національної політики Республіки Комі Галина Габушева, голова муніципалітету «міський округ Усінськ» Олександр Тян, депутат Державної Ради Республіки Комі, генеральний директор ООО «Усинскгеонефть» - Володимир Безрук, член Президії Консультативної ради у справах національно-культурних автономій при Міністерстві національної політики Республіки Комі, керівник Центру національних культур м. Усінськ - Гульфіра Бадрутдінова. Також були присутні відповідальні працівники апарату міністерства та адміністрації міста. Місцеві НКА міста представляли: керівник міського відділення республіканської громадської організації «Коми войтір» - Петро Шахтаров та член організації - Галина Фащенко; голова міської ради НКА білорусів «Белая Русь» - Марія Кутукова; голова німецької громади міста «Едельвейс» - Наталія Коновалова; заст. голови Ради місцевої громади азербайджанців «Азербайджан» - Гаджі Мемедорзаєв; заст. голови Ради місцевої громади таджиків «Сомонієн» - Алижу Тухтаев. Були й представники ЗМІ.

Конференція проходила у відкритому режимі, тож участь взяли всі бажаючі - учасники українських творчих колективів, що приїхали на комі республіканський фестиваль української культури «Червона рута - 2011».

Конференція заслухала звітню доповідь голови правління республіканської громади Олександра Павленко, доповідь регіональної контрольно-ревізійної комісії - голови комісії Аліни Хоміч. Після бурхливих та емоційних дебатів про діяльність автономії було ухвалено рішення згодитися з оцінкою «задовільної» роботи Правління. Делегати також проголосували за внесення доповнення в Устав громади про призначення головним керівним органом організації - з'їзд. Та встановлення діючого членства організації з членськими квитками та регулярними внесками.

Ольга Литкіна-Ковальчук

На півночі Росії

Ольга Литкіна-Ковальчук у ветеранських колах Сиктивкара - людина авторитетна. Багато років керує сиктивкарською громадою українців. Стояла у джерел її створення.

- Мама родом з Івано-Франківської області, репресована. Батько - з Тернопільської. Зустрілися вони в Сиктивкарі, коли батько приїхав в Комі на роботу, - розповідає Ольга Леонтїєвна. - У 1984 році мама організувала сімейний ансамбль та міську громадську організацію українців. Брала участь і я: співала, танцювала, а потім вирішила сама очолити нашу організацію українців м.Сиктивкара.

Заходи, які наша героїня і генератор ідей організовує, в яких бере участь, можна довго перелічувати. Наприклад. цього року проводить серію проектів до Дня слов'янської писемності і 150-річчя з дня смерті Великого Кобзаря Тараса Шевченка. У рамках річниці одна з добровільних активісток Ольга Сазонова (росіянка) відшукала й показала членам автономії унікальний фільм про Кобзаря у розповіді відомого українського актора Богдана Ступки.

Раді вітати гостей в 'українській хаті'!

Місце для рідної української культури

«Українська хата» Воркути, як і багато інших починань українців заполярного міста, була започаткована Михайлом Федьковичем. Ту ідею не зразу підтримав мер міста Ігор Шпектор. Та настирність Михайла та його однодумців-українців досягла мети. При міському центрі національних культур було виділено приміщення. Три кімнати гуртом оформили в стилі «української хати». В більшій з них намалювали на стінах рідні українські пейзажі, віконця. Склали криницю, змайстрували воза з дишлом, встановили плетінь, повісили глечики. Встановили довгий стіл та лави до нього, так що там сідає зараз до 100 осіб та є де поставити страви та напої. Звичайно, що на такий стіл кожен приносить щось своє, неповторне, українське. Навіть звичайнісіньке сало і те у кожного ґазди різне за смаком. А вже про холодець, смажене стегно чи риляду й говорити нема що.

В іншій кімнаті зробили куток української бібліотеки, народних виробів та картин відомих українців. Ця кімната - для проведення занять гуртків та недільних уроків української мови. Тут проходять ділові зустрічі та ведуться переговори.

Віктор Омельчук на нашому заході читав славнозвісні 'Сон' та 'Заповіт'

Вечір пам'яті Великого Кобзаряу Сиктивкарі

«Щовесни, коли тануть снiги i на рястi просяє веселка,

повнi сили й живої снаги, ми вшановуємо свято Шевченка»

(епіграф до вечора)

Традиційний вечір пам'яті Тараса Григоровича Шевченко в Сиктивкарі пройшов 2 квітня. В приміщенні республіканського фінно-угорського культурного центру (ФУКЦ) зібралась громадськість столиці Республіки Комі. На вечір також прийшли представники творчої інтелігенції - поети українці, комі, росіяни, білоруси. Була підготовлена програма зустрічі. Ольга Литкіна-Ковальчук та її добровільні помічники, в тому числі не тільки члени української громади, підготували два стенди та розповідь про діяльність поета. Росіянка Ольга Сазонова знайшла й організувала показ фільму-розповіді про Т.Шевченка у виконані відомого актора Богдана Ступки. До речі, фільм «Тарас Бульба», в якому Ступка зіграв головну роль, нещодавно з великим успіхом пройшов в кінотеатрах Росії. Тож присутнім вельми цікаво було слухати Ступку-розповідача та його думки про Великого Кобзаря. Фільм не залишив байдужим своїх глядачів, про що свідчили бурхливі оплески присутніх по його завершенні.

Розповіддю про перше кохання Кобзаря до дівчини з його дитинства - Оксани продовжила вечір Ольга Литкіна-Ковальчук. А член громади Ольга Оніщик розповіла про останнє драматичне кохання Тараса Григоровича до молодої Лукерії Полусмакової, яку він зустрів в свої 46 років. Наприкінці розповіді Ольга Василівна прочитала хвилюючого душу вірша своєї подруги-поета Віри Носенко «Прости, Тарасе…». Після такої палкої розповіді в залі на деякий час запала тиша, що потім розірвалась гучними оваціями.

Варто сказати, що поезія Тараса Шевченка лунала впродовж цілого вечора.

Логотип Національно-культурної автономії «Україна» в Республіці Комі

Із щоденника Національно-культурної автономії українців Республіки Комі

За листопад та грудень ми дещо зробили. Провели засідання президії правління Національно-культурної автономії "Україна" в Республіці Комі, де підвели підсумки роботи за 10 місяців року та розглянули рішення зборів Воркутинської української громади про прохання відзначити заслуги активістів. Всього 28 кандидатур, із них чотири - від Міністерства національної політики Республіки Комі, п’ять - від Консультативної Ради по ділам національно-культурних автономій при Міністерстві національної політики Республіки Комі, дев’ятнадцять - від президії правління НКА "Україна" в Республіці Комі.

Відзначили 5-річчя Сиктивкарської місцевої національно-культурної автономії українців. Прийняли участь в презентації книжки "Энциклопедия национальных кухонь в Республике Коми", де є рецепти від голови Сиктивкарської місцевої національно-культурної автономії українців справжньої українки Ольги Литкіної (Ковальчук). На презентації Ольга порадувала присутніх своїм виконанням  старовинної жартівливої української пісні. Просто дивуюсь, звідкіля вона їх стільки знає.

Ольга Литкіна - Ковальчук

Першу осінню зустріч ми присвятили відомому поету України Степану Руданському

В приміщенні офісу Республіканської національно-культурної автономії українців міста Сиктивкару відбувся вечір присвячений талановитому українському поетові Степану Руданському. Як керівник сиктивкарської міської організації українців я, Ольга Литкіна (Ковальчук), та моя помічниця Ольга Сазонова зібрали прихильників творчості нашого співвітчизника. Так розпочалися «Українські вечорниці в Сиктивкарі».

Як годиться, традиційно, до початку вечора була прочитана Молитва. Далі по програмі присутні  розповідали про життя та діяльність поета. Ведучі вечора, заздалегідь, підготували необхідні матеріали.  Всім присутнім  були роздані  вірші поета. Кожен мав можливість прочитати один із його творів. Розповіді та читання віршів збагачувалось прослуховуванням пісень, на слова СтепанаРуданського: «Колір  чорний», «Хлопці-молодці», «Повій вітре на Вкраїну». 

Григорій Півошенко

До 80-річчя висилки в наш північний край перших спецпереселенців - розкуркулених українців

Телефонував до нас у Сиктивкар Григорій Іларіонович Півошенко, голова української громади Корткероського району. Розмова з ним йшла про підготовку до конференції, присвячену 80-річчю висилки в наш північний край перших спец переселенців - розкуркулених українців.

Пан Григорій повідомив, що ще до цього часу в селищах Корткероського району Мордіно, Намск, Приозерний проживає не менш як десять колишніх «куркулів». Але точно скільки їх зараз залишилося - про те сказати не можна. Нічого не відомо й про те, як склалась їхня доля та доля їхніх дітей в послідуючі роки. Живуть тай живуть ці люди.

Книга-мартиролог Покаяние

У пам'ять про жертви політичних репресій на теренах Республіки Комі

На нашому сайті UKRAINAKOMI.RU відкрилась сторінка "Книга пам’яті". Тут представлена вибірка імен українців, котрі знаходились в таборах ГУЛАГу на теренах автономної радянської соціалістичної республіки Комі в 30-50-х роках XX-го століття. На ній імена українців, які відбували покарання в названих нижче «островах архіпелагу» Головного управління таборів:

•  Устьвымлага,
•  Ухтижемлага НКВД,
•  Севжелдорлага НКВД,
•  Печлага НКВД,
•  Щугорлага МВД,
•  Севпечлага НКВД,
•  Воркутпечлага НКВД,
•  Локчимлага НКВД
•  Речлага МВД.

Олександр Павленко

До 80-річчя з початку великих репресій в Радянському Союзі

Відбулося чергове засідання президії Правління національно-культурної автономії (НКА)«Україна» в Республіці Комі. На порядку денному розглядалося питання про заходи автоноії щодо проведення Дня пам’яті жертв політичних репресій. З доповіддю виступив я, заступник голови Правління  республіканської автономії Олександр Павленко. Під час виступу зокрема підкреслив, що 2010 рік має круглу дату – 80-річчя  з початку великих репресій в країні яка називалась Радянським Союзом.

Логотип Республиканской национально-культурной автономии РК «Украина»

К 80-летию отправки на Европейский Север первых специальных переселенцев

Граждане, высланные в принудительно порядке в период репрессивной политики государства с мест постоянного проживания в отдаленные районы страны (СССР) в 1930-1950-е годы, именовались спецпереселенцами.

В Северный край спецпереселенцы начали заселяться с 1930 года в ходе массовой коллективизации и раскулачивания в центральных и южных районах Советского Союза. По данным исследований в Северный край из Украинской ССР в 1930-31 годах было отправлено 19658 семей или около 100 000 человек.

Следующая волна заселения украинцами Коми связана с депортациями «социально чуждых элементов» из Западной Украины в 1940-41 годах.

В конце Великой Отечественной войны появилась новая крупная группа украинских граждан – это жители южных и западных областей Украинской ССР, так называемые члены семей участников ОУН и УПА. Репрессированные прибывали из Житомирской, Одесской, Станиславской, Ровенской, Тернопольской, Киевской областей, города Днепропетровска. На  1 января 1947 года в Коми АССР насчитывалось 5531 человек – членов семей участников ОУН и УПА.

Голова правління республіканської національно-культурної автономії _Україна_ Микола Доломіна

Українці Республіки Комі підвели підсумки своєї діяльності

Відбувся щорічний пленум національно-культурної автономії «Україна» в Республіці Комі. На збори приїхали керівники місцевих організацій міст Сиктивкару, Інти, Сосногорська, Ухти, Вуктилу, Троїцько-Печорська та з муніципальних районів республіки.

Голова правління республіканської національно-культурної автономії «Україна» Микола Доломіна звітувався про діяльність автономії в 2009 році. Було відмічено, що рішення звітньо-вибірної конференції виконуються. НКА зростає організаційно. Так на території 14 муніціпальних округів республіки діють місцеві НКА. Ще в двох МО ведеться робота по оформленню місцевих організацій. Ефективним постійно діючим керівним органом являється президіум НКА. Члени президіума на своїх щомісячних засіданнях розглянули та прийняли рішення по 38 питанням. В зв’язку з рішенням про проведення фестивалю «Червона рута» раз в чотири роки, місцеві організації проводять свої щорічні фестивалі української культури.

Профессор Николай Николаевич Тихонович

Заключенный Усевлага геолог-харьковчанин Николай Тихонович стал инициатором создания отраслевой и академической науки в Республике Коми

Профессор Московского нефтяного института Николай Николаевич Тихонович родился 21 января 1872 года в Харькове. Он окончил естественное отделение Харьковского университета, ученик профессора Владимира Ивановича Вернадского, профессоров Женевского университета Дюкарка и Сарарена. В 1904-1928 годах работал в Геологическом комитете и принимал участие в экспедициях в Оренбургскую и Самарскую губернии и на остров Сахалин, в Урало-Эмбенский нефтеносный район, Южный Урал, в Западную Сибирь. После революции занимал должность помощника директора Геокома по учету минеральных ресурсов страны и был председателем Центрального комитета промышленных разведок при Горном отделе Высшего Совета народного хозяйства

18 ноября 1928 году был арестован по «делу Геолкома» обвинен по ст.58-й и приговорен к расстрелу, замененному десятью годами лагерей в Усевлаге.

Федор Васильевич Щербаков

Українську поезію в Республіці Комі пропагували метри комі літератури

История возникновения творческих связей коми поэзии с украинской также уходит в 20-е годы ХХ века и связана со становления коми литературы. В тот период коми писатели отводили большую роль художественному переводу.

Особую популярность среди коми переводчиков приобрели произведения Тараса Шевченко. Образ украинского поэта, его судьба, его взгляды на творчество стали предметом внимания не только в начале, но и на протяжении всего ХХ века. Стихи и поэмы поэта переводились мэтрами коми литературы В. Савиным, В. Чисталевым, П. Шеболкиным, П. Поповым, А. Габовым, Г. Федоровым, М. Лебедевым, С. Поповым, Ф. Щербаковым, И. Вавилиным и В. Лыткиным.

Первым к творчеству Тараса Шевченко обратился основатель драматургии и поэзии коми Виктор Алексеевич Савин (1888-1943). В молодости он работал на рудниках Криворожского бассейна. Там познакомился с творчеством Великого Кобзаря, в произведениях которого молодой поэт увидел созвучие мотивов и связь культур коми и украинского народа.

К 80-летию отправки на Европейский Север первых спецпереселенцев

Через депортации и оргнаборы

По данным Всероссийской переписи 2002 года в Республике Коми проживало 62115 украинцев. Значительная часть из них прибыла на север страны не по своей воле.

Граждане, высланные в принудительно порядке в период репрессивной политики государства с мест постоянного проживания в отдаленные районы Советского Союза в 1930-1950-х годах, именовались спецпереселенцами. В наш северный край спецпереселенцы начали заселяться с 1930 году в ходе массовой коллективизации и раскулачивания в центральных и южных районах Советского Союза. По данным исследований в Северный край из Украинской ССР в 1930-1931 годах было отправлено 19658 семей или около 100 тысяч чел.

Председатель национально-культурной автономии «Украина», депутат Государственного Совета Коми Николай Доломина после премьеры фильма «Тарас Бульба»

Имя Гоголя неразрывно связано с историей и культурой Украины. Такое заявление сделал председатель национально-культурной автономии «Украина», депутат Государственного Совета Коми Николай Доломина после сыктывкарской премьеры фильма «Тарас Бульба», на которой 18 апреля побывали члены президиума автономии.

Публікація про генеральну репетицію усинського ансамблю української пісні перед його поїздкою до Москви

Полуторачасовой концерт ансамбля украинской песни «Червона калина» (художественный руководитель Зинаида Хребто) прошёл 20 февраля в Усинском Дворце культуры.

Около тридцати вокально-хореографических композиций продемонстрировали артисты. Вечер шёл на красивом и мелодичном украинском языке, поэтому многие из зрителей словно побывали на своей малой родине, окунулись в атмосферу своей родной культуры.

В центрі національних культур звучала українська мова

Ансамблю украинской песни «Червона калина» усинского Центра национальных культур исполнилось десять лет. В минувшую субботу во Дворце культуры состоялось чествование коллектива.

Послушать соловушек известного в городе ансамбля и поздравить «Червону калину» с юбилеем собрались не только украинцы. Многим усинцам близки задушевные песни солистов ансамбля, которые, выкладываясь на каждом концерте, уже давно заставили говорить о себе в превосходных тонах. Разве можно оставаться равнодушным к мелодичным украинским песням, которые поются от всего сердца?

Українці республіки відзначили Різдво танцями, піснями і байками

Национально-культурная автономия украинцев провела Рождественские встречи в Доме развития культуры и искусства (бывший клуб «Метро») в парке имени Кирова. По традиции праздник отметили украинскими песнями, танцами, горилкой и салом, предложенным гостям.

Основную часть торжественного мероприятия заняли песни и танцы в исполнении народного хора «Украина». Через некоторое время гости, выходившие в танце с рождественским задором на импровизированную сцену, чтобы поддержать артистов, фактически утроили состав творческого коллектива.

Про «спецконтингент» з України на островах «Архіпелагу ГУЛАГ» в європейській Півночі

В ГУЛАГе среди высококвалифицированных артистов лагерных театров Коми значительную часть составляли представители украинской национальности. Так, одним из первых художественных руководителей Ухтинского лагерного театра был ведущий артист Харьковского украинского театра им. Т.Шевченко Иосиф Иосифович Гирняк. Отсутствие в репертуаре современных пьес Иосиф Гирняк восполнял постановкой спектаклей по юмористическим рассказам известного украинского писателя Павла Михайловича Губенко, литературный псевдоним Остап Вишня. Сатирик и юморист отбывал срок в лагерном поселении Кедровый Шор Печорского района по ст.58 в период 1933-1943 годов.

Як місто Сосногорськ приймало учасників і гостей цього III Республіканського фестивалю

«Шановних друзiв» приветствовал глава муниципального района «Сосногорск» Валентин Стромцов: «Суровый наш край стал вторым теплым домом для более 100 национальностей. Почти десять лет назад (в 1995 году, когда состоялся I Съезд украинцев республики - примеч. автора) украинцы Сосногорска объединились в общественную организацию. Сегодня в Сосногорском отделении НКА «Украина» более 150 членов. Пусть нынешний фестиваль способствует укреплению дружбы и сотрудничества между двумя великими славянскими народами».

Та про підготовку до ювілею цього пісенного обличчя українців Республіки Комі

Народний хор «Україна» - це самобутній творчий колектив національно-культурної автономії «Україна» в Республіці Комі. Місце постійного перебування місто Сиктивкар. Художній керівник і диригент хору - головний хормейстер Державного театру опери і балету Республіки Комі заслужена артистка Росії Масанова Наталія Петрівна. Концертмейстер хору - Барковський Володимир Михайлович. Адміністратор хору - Серкова Олена Володимирівна. Староста хору – Забара Лідія Григорівна. Чисельний склад - 35-40 чоловік. Вік - від 20 до 50 років.

Соціальний статус учасників хору - робітники і службовці, керівники підприємств і інженери, вчителі і лікарки, працівники культури, підприємці і студенти. У основі хору коштує родинний ансамбль «Ковальчук», який був створений в українській сім'ї Сиктивкара Ковальчуків її мамою Марією Іллівною Ковальчук. Першими учасниками ансамблю були дочки Ольга, Ганна, син Микола, невістка Ніна, внучки Наталія Гурьева і Юля, двоюрідна сестра Клара Новікова.

Відбувся пленум правління національно-культурної автономії українців Республіки Комі «Україна»

28 грудня відбувся пленум правління НКАУ «Україна» в Республіці Комі, на якому були підведені підсумки діяльності автономії за період з грудня 2008-го по грудень 2009 року. Члени правління розповіли про виконання перейнятих на себе зобов'язаннях по напрямах діяльності. Робота велася по затвердженому перспективному плану на 2009-2012 роки.

Про соліста ансамблю Сиктивкарського гарнізону Семена Верниченка

Він співпрацює з колективом військового ансамблю Сиктивкарського гарнізону протягом 20 років, постійно виступаючи в ролі соліста перед мешканцями міст і сіл Республіки Комі та сусідніх областей, перед воїнами військових частин і підрозділів, на радіо и телебаченні. І хоч де б лунав спів Верниченка — у великих концертних залах чи у віддалених населених пунктах — всюди його майстерність полонить слухачів.

З історії Сиктивкарского відділення національно- культурної автономії українців РК

27 лютого 2005 року на конференції представників національно-культурної автономії українців, що проживають у столиці Республіки Комі місті Сиктивкарі, було створено Сиктивкарське відділення національно-культурної автономії українців "Україна". Обрано правління в складі 5 чоловік Головою правління була обрана Ольга Литкіна, заступником Микола Кобрин., відповідальним секретарем Наталя Напалкова. 2-3 березня 2005 року в м. Сиктивкарі відбувся IV з'їзд українців Республіки Комі. Головою української автономії Республіки Комі був обраний ухтинець Бедрековский Михайло Анатолійович, заступником голови - Литкіна Ольга Леонтіївна. До цієї знаменної події була видана книга трилогії романи-хроніки Наталі Дубской (Напалковой) "Сповідь".

3 травня 2003 року у місті Воркута відбулося відкриття Центру національних культур

У травні в місті Воркуті (Російська Федерація, Республіка Комі) відбулося відкриття Центру національних культур. Цієї події чекали, три роки - і не просто чекали, а робили для цього, як кажуть, всім світом. Головою адміністрації міста І.Л.Шпектором було виділено просторе приміщення в центрі міста. Керівники підприємств Воркути: Р.П.Бечкало, О.В.Дремухова, В.П.Соломко, В.С.Халіуліна допомогли, чим могли, в ремонті. Художники А.М.Шендеровський та К.Н.Меньшов від душі, яскраво оформили приміщення центру української культури. На вході до центру розмістився зручний інформаційний стенд. Тут кожний може почерпнути для себе потрібну цікаву інформацію. Якщо пройти до світлиці, яка вбрана вишитими рушниками, можна „погрітися" біля вогню, який палає в печі , або ж просто відпочити, гортаючи сторінки художньої та іншої літератури. Навіть штори на вікнах оздоблені національною вишивкою.