Спогади про святкування українського Різдва в уральському місті Златоусті

Вже не вперше Різдво в нашому українському клубі „Червона Калина” святкується за староукраїнською традицією. Більше двадцяти земляків прийшло на наше свято. Гостей зустрічали в затишній залі „Союзу жінок”, де на покуті стояла ікона Божої Матері з малим Ісусом, прикрашена рушниками, а перед нею – свіча та коляда - снопик колосся, кутя в мальованому горщику, приготовлена з перлової крупи за традиційним рецептом, узвар, святий хліб, яблука, горіхи...

Цього разу немало людей прийшло до нас вперше. Наприклад, 82-річна Надія Павлівна Гаврилюк рік тому переїхала в Златоуст до своєї доньки Марії, яка вирішила піднести своїй мамі святковий сюрприз: привести її на українське Різдво. Й для неї це стало справді вражаючою несподіванкою, коли зайшла та побачила куточок справжньої України: мовляв, ось точно такий рушник і в нас був, у селі Велика Фосня Овручського р-ну на Житомирщині. Так і цей рушник звідти, з сусіднього Коростенського району, від Ніни Романухи... Та тут у вас ікона й коляда стоїть, і кутя – справжня!...

Перш за все, ми за щедрим святковим столом, тримаючи в руках свічечки, запалені від різдвяної свічі, всі разом проспівали „Нова радість стала” та „Радуйся!” – саме так, як то співала в дитинстві наша Галина Кремльова (до заміжжя - Парубок), яка також родом з Житомирської області. А перед тим, як приступити до святкової вечері, попросили Надію Павлівну сказати молитву, і вже потім кожен відвідав святвечірньої куті.

Скільки було спогадів про Різдво в Україні, про своє дитинство! Скільки колядок та щедрівок згадалося! А ось таку ми отримали з України від брата Андрія Беркити, який теж народився та виріс в Житомирській області:

На столі свята вечеря,

Вся родина за столом.

Відкриває Ангел двері

Позолоченим крилом.

Пахне сіном і кутею,

Сяє зірка, сніг рипить.

І колядка над землею

Добрим Ангелом летить!

В цей вечір до нас завітав Супрун Олександр Петрович, справжній козак з Дніпропетровщини. Чудовий музикант, він усіх нас полонив гарним, густим голосом, стриманою манерою  поводження та особливою внутрішньою енергією. Обіцяв наступного разу привести і свою улюблену 10-річну онуку Сашу, яка восени вже була присутня разом з дідом на міському Фестивалі національних культур.

А скільки пісень ми переспівали в той вечір: всі разом за столом – під фортепіано та баян, і без музичного супроводу. Наша солістка Таня Ваганова знову радувала слухачів професійним виконанням улюблених українських пісень з репертуару Софії Ротару й Таїсії Повалій: «Водограй», «Червона рута», «Зелений гай», «Одна калина» та інші.

В дні від Різдва до Водохрещі в Україні дівчата та й хлопці гадають на свою долю, тож були і в нас жартівливі гадання. А ще приходив до нас в гості на українське Різдво російський Дід Мороз - Галина Кремльова з Снігурочкою – Раїсою Романець, з різними іграми та  повним мішком подарунків для тих, хто догоджав Дідові Морозу своїми загадками, піснями, байками.

А наостанок Надія Павлівна Гаврилюк розповіла нам дивовижну легенду чи то бувальщину про святе джерело в їх Овруцькому районі про камінь з слідочками ніг Божої матері, про чоловіка – офіцера у відставці, який впорядкував те здавна занехаяне святе місце, вивів через трубу воду, збудував капличку з іконами, виклав плитками доріжку та обсадив її квітами, бо їдуть до тієї святині навіть з-за кордону. Треба було бачити, як завмерли усі в залі, слухаючи поліську говірку 82-річної української селянки, її схвильовану розповідь про невмирущі духовні джерела  нашого народу.

На світлинах: Співає Тетяна Ваганова. Для Діда Мороза читає Марія Гаврилюк з мамою Надією Павлівною. За ними - Супрун Олександр, Філонов Юрій, Романець Раїса, Лемішко Тамара, Ваганова Таня. Кремльова (Парубок) Галина та Кобзар Лідія з донькою Оленою. Українські пісні Тані Ваганової.

Лідія КОБЗАР.

Lidiya-Kobzar@yandex.ru