Співголова ОУР та ФНКА «Українці Росії» Василь Бабенко про Міжнародну науково-практичну конференцію україністів в Москві 11-12 листопада 2009 року

Від редакції: 5 червня на сайті було опубліковано Інформаційний лист №1 оргкомітету Міжнародної науково-практичної конференції «Україністика в Росії: історія, стан, тенденції розвитку» в Москві, що планується до проведення в Москві 11-12 листопада 2009 року, надісланий в редакцію членом оргкомітету головою Республіканського національно-культурного центру українців Республіки Башкортостан «Кобзар» Володимиром Борисовичем Дорошенком. Сьогодні публікуємо виступ співголови Об’єднання українців Росії та Федеральної національно-культурної автономії «Українці Росії» Василя Яковича Бабенка, який розповідає, як виник задум проведення цієї першої Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої дослідженню питань україністики в Росії.

Андрій Бондаренко,

головний редактор сайту «Кобза-Українці Росії».

Під час засідання в Києві наприкінці березня правління МАУ – Міжнародної асоціації україністів — об'єднання науковців, які вивчають історію і культуру України й українського народу, була досягнута згода про те, щоб провести в Росії Міжнародну науково-практичну конференцію «Україністика в Росії: історія, стан, тенденції розвитку». 

Академік Національної академії наук України пані Ганна Аркадіївна Скрипник, директор Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнології імені Максима Рильського, довела до відома учасників засідання інформацію про те, що готується двотомник історії україністики за межами України. Оскільки україністика у всі часи мала можливості для розвитку в Західній Європі, Північній Америці і Австралії, то там вже опрацьовано дуже багато різного матеріалу. І коли відомий український історик, соціолог, етнолог, член-кореспондент НАН України, декан соціально-психологічного факультету Київського національного університету імені Т.Г. Шевченка Володимир Борисович Євтух був директором Інституту соціології, а потім міністром у правах національностей України, то було видано декілька томів Енциклопедії українознавства. Тих, що присвячені українознавству в Австралії, Південній Америці, Західній Європі. Єдина територія, що не опрацьована досі, то територія колишнього Радянського Союзу. І перш за все – Російської Федерації.

Коли виникла ідея цього видання з українознавства, то я запропонував провести наприкінці цього, або на початку наступного року наукову конференцію «Україністика в Росії: історія, стан, проблеми та тенденції розвитку». Чому не «перспективи», а «тенденції» розвитку? Бо ніхто не знає, а чи будуть попереду якісь ті перспективи в Росії для україністики. А якісь тенденції розвитку на сьогодні можна буде позначити.

Першими дали згоду прийняти участь в цій конференції - як співорганізатори - Бібліотека української літератури в Москві, Уфимський філіал Московського державного гуманітарного університету імені Михайла Шолохова, Міжнародний інститут освіти, освіти культури та діаспори Національного університету «Львівська політехніка». Посольство України в Російській Федерації висловило гарантію підтримки організації цієї конференції. Буде співорганізатором цієї конференції Інститут мистецтвознавства, фольклору та етнології імені Максима Рильського НАН України. Зараз йде опрацювання самої ідеології, положення цієї конференції, формулюються її актуальність, мета, задачі, напрямки і так далі.

На мій погляд, ця конференція дасть можливість подивитись на те, що на сьогодні вже напрацьовано. Це будуть виступи теоретичного характеру - з аналізом публікацій з української тематики. А після цього буде видано збірний том «Україністика Росії».

Як підсумки цієї конференції я перш за все бачу перший в історії широкий огляд всього того, що напрацьовано і за роки царської Росії, і за радянський, і за пострадянський періоди... І зробити досить великий обсяг аналітичної роботи. Це дасть нові можливості в науковому вивченні проблем українців за межами України.

Перш за все за все повинен бути досить широкий підхід до організації конференції. Ми розіслали запрошення по тім установам, де, як ми знаємо, існують осередки, що займаються українською проблематикою. Я думаю, що це нам дозволить більш чітко сформулювати, які секції будуть на конференції, які проблеми будуть обговорюватися. Поки що діє така робоча гіпотеза: підняти весь пласт наукових досліджень, зв’язаний з українцями в Росії. І якщо взяти дореволюційний період, то будемо дивитися тільки про українознавство в межах Росії материкової – не всієї імперії, а лише в рамках сучасної Російської Федерації. Це і історія, і етнографія, і археологія, і фольклористика, і мовознавство, і літературознавство, і мистецтвознавство… Тобто, повністю все, що пов’язано з Україною і українцями. Це і Тарас Шевченко, і Михайло Грушевський, і Микола Костомаров… Але, наприклад, якщо візьмемо Костомарова, то будемо представляти лише ту частину його творчості, яка стосується українців за межами материкової України.

Василь БАБЕНКО.

ufamgopu@ufanet.ru, dovobo@mail.ru

На світлині: Василь Бабенко.