Про чергове українське свято в клубі «Червона калина»

Наш український клуб «Червона Калина» святкував День Незалежності України в Центральній міській бібліотеці, де нас завжди приймають щиро та радо наші давні друзі Галина Олександрівна та Наталя Вікторівна. Як завжди, була виставка – з рушниками, з державними символами України, а члени клубу й деякі гості були в національних костюмах, виготовлених власноруч, одним словом, в залі витав наш український дух.

Протягом свята були зачитані вітання до закордонних українців, переглядали фотослайди з України (фото молоді з ярмарок та фестин в різних містах) та з життя нашого клубу. Як завжди, звучали пісні та вірші, присвячені Україні, дуже жваво сприйняли всі гості вікторину з призами «Символи України». З теплим привітанням прийшла до нас голова татаро-башкирського національного центру «Нух» Валя Загидуліна.

Активно виступали всі: 11-річний Євген, який часто виступає на наших святах, він і цього разу співав сам, а потім з мамою Тетяною також гарно виконав народну пісню «Ой у вишневому садочку». А 87-літня пані Ольга читала поезії Т.Шевченка та байки Павла Глазового, а зал просив ще і ще. Скрипачку, регента церковного хору Тамару Резепіну (Рибак), також довго не відпускали, вона співала українську класику сама і разом з Юрієм Філоновим: «Ой ти дівчино, з горіха зерня», «Місяць на небі», «Чорнії брови, карії очі», «Два кольори» й багато інших.

Родина Романець була у повному жіночому складі: з пані Раїсою прийшли її дочка Ірина та три внучки, які приїхали до неї в гості з Підмосков’я, і вперше у захваті спостерігали, як їх двоюрідна сестра Валерія співає разом з нами українських пісень. А ми всією залою співали ще довго-довго…

Особливе пожвавлення викликала розповідь вельми нами шанованого Віктора Макієнка, його доповнювала дружина Людмила Михайлівна. Вони повернулися з рідної Згурівки, що на Київщині, і були ще наповнені рідним теплом, сонцем та вітром, привезли нам гостинців: великих червоних яблук, горіхів, гарбузового насіння. Віктор Михайлович з неабияким гумором повідав про зустріч із земляками. Переглянули ми й диски з відеозаписами українських пісень, які вони співали на своєму хуторі у дворі під яблунями, сидячи за великим і по-українськи щедрим столом. Ми ніби й самі побували там, на нашій рідній, милій Україні:

Журавлі, журавлі, журавлі,

Скиньте з неба мені хоч пір’їну!

Журавлі, журавлі, журавлі,

Поверніть мене на Україну…

Летять лелеки у далекий вирій –

Вертають навесні до України.

Серцями линуть з ними смутком щирим

Ті, хто давно покинув Батьківщину.

Л. Хорошева

Можеш вибирати друзiв i дружину,

Вибрати не можна тiльки Батькiвщину.

Можна вибрать друга i по духу брата

Та не можна рiдну матiр вибирати.

Василь Симоненко

Лiдiя КОБЗАР-ШАЛДУГА,

керiвник українського клубу «Червона калина».

Lidiya-Kobzar@yandex.ru.

На світлинах: Центральна міська бібліотека Златоусту. 87-літня пані Ольга читає Шевченка. Тамара Резепіна (Рибак) та Юрій Філонов. Родина Романець - три покоління. Виступає Віктор Макієнко. Молодь наша