Про Першу науково-практичну конференцію "Україністика в Росії: історія, стан, тенденції розвитку”

В Культурному центрі України в Москві 11-12 листопада 2009 року відбулася Міжнародна науково-практична конференція "Україністика в Росії: історія, стан, тенденції розвитку”. Її організатори - Міжнародна асоціація україністів, Інститут мистецтвознавства, фольклористики і етнології ім. М. Т. Рильського Національної академії наук України, Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету "Львівська політехніка”, Культурний центр України в Москві, Уфимська філія Московського державного гуманітарного університету ім. М. А. Шолохова, Бібліотека української літератури Москви. Її проведення підтримали Посольство України в Російській Федерації, Об’єднання українців Росії та Федеральна національно-культурна автономія українців Росії.

Провідна участь в організації заходів належить Науковому центрові українознавства Уфимської філії Московського державного гуманітарного університету ім. М. А. Шолохова – цей навчальний заклад очолює відомий науковець, кандидат історичних наук, співголова рад Об’єднання українців Росії та ФНКА українців Росії Василь Бабенко. Хочеться зазначити, що він та ще кілька його співробітників – кандидат педагогічних наук, завідувач кафедри російської і зарубіжної філології університету Юлія Сіренко, кандидат історичних наук, завідувач кафедри історії і теорії держави університету Денис Чернієнко та кандидат історичних наук, доцент кафедри історії і теорії держави і права цього навчального закладу Ірина Чернієнко – підійшли до організації такої важливої події в російській україністиці не тільки високопрофесійно та зі знанням справи, але й із душею.

Значну допомогу науковцям та діаспорянам надав Культурний центр України в Москві – для проведення засідань було надано кілька залів Центру, помешкання для учасників з інших міст, а Інформаційно-довідкова бібліотека й відділ інформації і діаспори допомогли вирішити низку організаційних питань і забезпечили інформаційну підтримку проведених заходів.

В оргкомітет Конференції увійшли провідні українські та російські вчені-україністи, зокрема, від України: академік НАН України, доктор історичних наук, директор Інституту мистецтвознавства, фольклористики і етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, президент МАУ Ганна Скрипник, доктор історичних наук, генеральний директор Культурного центру України в Москві Володимир Мельниченко, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики і етнології ім. М. Т. Рильського НАН України Галина Бондаренко, кандидат історичних наук, директор Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету "Львівська політехніка” Ірина Ключковська.

Від Росії в підготовці конференції взяли участь доктор філологічних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту світової літератури ім. А. М. Горького РАН Юрій Барабаш, доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Російського інституту стратегічних досліджень (Москва) Тамара Гузенкова, спеціаліст виховного відділу Уфимської філії МДГУ ім. М. А. Шолохова, голова РНКЦУБ "Кобзар” Володимир Дорошенко, доктор філологічних наук, профессор, заступник директора – завідувач сектором філології Інституту гуманітарних досліджень Тюменського державного університету Ірина Карабулатова, доктор філологічних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту слов’янознавства РАН, академік Державної академії слов’янської культури Юрій Лабинцев та інші.

Заявлену програму конференції було дещо розширено з тим, щоб всі доповідачі – а їх було 59 – змогли виступити, а також поспілкуватися й узяти участь у культурній програмі. Для багатьох учасників проведення конференції стало доброю нагодою зустрітися з давніми друзями, яких не бачили по півроку, адже часто українські товариства Росії розділяють тисячі кілометрів.

Напередодні в приміщенні Культурного центру було проведено організаційне засідання, на якому обговорювався проект Резолюції та вирішувалися організаційні питання.

Пленарне засідання відбулося 11 листопада в концертній залі Культурного центру України на Арбаті, на якому, крім доповідачів, зібралися представники українських товариств Москви та деяких інших реґіонів Росії, російські науковці, журналісти й студенти. Було розгорнуто велику книжкову виставку видань Наукового центру українознавства, Культурного центру України та шевченкіани Леоніда Большакова.

Учасників Конференції від імені Надзвичайного і Повноважного Посла України в РФ Костянтина Грищенка привітала радник з питань культури й освіти посольства Ольга Дарибогова.

На пленарному засіданні прозвучали доповіді Ганни Скрипник "Актуальні проблеми і сучасні перспективи світової україністики”, Тамари Гузенкової "Українська діаспора як об’єкт дослідження й політичний феномен”, Ірини Ключковської "Українознавчі студії в Росії як фактор добросусідства” (його зачитала кандидат філологічних наук Олеся Палінська), Галини Бондаренко "Образ України в Росії і Росії в Україні. За матеріалами спільних українсько-російських наукових проектів "Образ країни очима молоді” і "Роль національної еліти у формуванні образу країни”, Ірини Карабулатової "Образ України в сучасній українській мовній свідомості: ономастичний міф простору”.

У доповіді "Увічнення пам’яті Тараса Шевченка в Москві: пропозиції до 200-річчя з дня народження Кобзаря” Володимир Мельниченко розповів про свої дослідження перебування Тараса Шевченка в Москві, його московські зустрічі й дружбу з Осипом Бодянським, Михайлом Щепкіним та іншими. Він зауважив, що напередодні великого ювілею потрібно вирішити кілька важливих питань, насамперед про встановлення в Москві меморіальної дошки та пам’ятника Шевченку, а також організації екскурсій шевченківськими місцями міста – ще в 2007 році Володимир Мельниченко створив унікальну карту перебування Кобзаря в Москві. Втім, на його думку, це повинно вирішуватися на найвищому міждержавному рівні.

Василь Бабенко виступив із доповіддю "Україністика в Башкортостані: досвід – проблеми – перспективи”. На його думку, особливості заселення Башкортостану українцями та високий рівень національної свідомості місцевих українців стали причиною того, що саме тут "було закладено основу для серйозної наукової діяльності не тільки в руслі історико-етнографічних досліджень, фольклористики, але й теоретичного осмислення феномена "українства”, реалізації освітньої політики й педагогічних методик у галузі українознавства”. Нині саме на прикладі українців Башкортостану є можливість вивчати етнографічні, лігвістичні особливості, зміни в демографічній структурі, матеріальній і духовній культурі малої етнічної групи, яка тривалий час знаходиться в поліетнічному середовищі.

Проведенням наукових досліджень у галузі україністики і займається науковий центр українознавства, який очолює Василь Бабенко. За сприяння НЦУ в 1990-х – 2000-х рр. було підготовлено й проведено міжнародні семінари та науково-практичні конференції: "Розвиток соціально-економічної і культурної співпраці Башкортостана і України” (2003), "М. Грушевський – історик, громадський і політичний діяч, людина” (2005), "Удосконалення викладання предметів українознавчого циклу в освітніх закладах Російської Федерації” (2002, 2006, 2008). Наступного року Центр, зокрема, планує займатися збиранням матеріалів до 100-річчя українських сіл Башкортостана.

Протягом засідання прозвучали доповіді, у яких часом звучали цілком протилежні погляди на стан і розвиток міждержавних українсько-російських відносин, на становище української науки, освіти й культури в Росії.

Після годинної перерви розпочалися секційні засідання. Перша секція «Історичні та етнографічні дослідження українського населення Росії» працювала в Культурному центрі.

Інша секція «Українська освіта і друковане слово в Росії» працювала в Бібліотеці української літератури на вул. Трифоновській, 61. Заступник директора бібліотеки Віталій Крикуненко провів цікаву екскурсію приміщеннями книгозбірні, яка нині відзначає двадцяту річницю свого відродження, ознайомив з книжковими виставками, влаштованими напередодні відкриття наукового форуму.

Серед доповідей, які прозвучали, найбільшу увагу присутніх привернула тема української вищої освіти в Башкортостані – саме про це розповідала Юлія Сіренко. Було цікаво дізнатися, наприклад, що українська мова в Уфимській філії МДГУ вивчається як повноцінний предмет, а не фрагментарно, як це часто буває в російських вищих навчальних закладах. Особливості методики викладання мови, стан і функціонування початкових і загальноосвітніх українських навчальних закладів у Башкортостані, у порівнянні зі школами інших національностей республіки – про це все можна було почути від Юлії. "Башкортостану поталанило, бо в республіці діє програма "Рідні мови в Башкортостані”, завдяки якій у нас є можливість давати повноцінну українську освіту”, – сказала, зокрема, вона.

Проте, лише в деяких реґіонах Росії мови національних меншин мають можливість такого розвитку. Саме про це зауважив голова Громадської культурно-просвітницької організації «Українська родина» (м. Сургут) Володимир Халімончук, який розповів про проблеми українських недільних шкіл у Тюменській області.

Ще одну цікаву доповідь представила Тетяна Большакова - донька відомого шевченкознавця з Оренбурга Леоніда Большакова, автора безцінної "Шевченківської Оренбурзької енциклопедії”, "Комментария к Дневнику” Тараса Шевченка та інших вагомих наукових праць. Учасники Конференції мали нагоду почути захоплюючу розповідь про життя й працю Леоніда Наумовича, перші видання його творів та багато іншого.

Головний редактор сайта "Кобза – Українці Росії”, заслужений журналіст України Андрій Бондаренко із Самари висвітлив тему "Української діаспорної преси в Росії”, розповівши про найзнаковіші українські друковані видання. Було зокрема відзначено, що головною проблемою сучасної української журналістики в Росії залишається фінансова проблема. Лише деякі часописи фінансуються з місцевих бюджетів областей та республік Росії, проте більшість із них видаються власним коштом українських товариств і мізерними накладами.

Провідний науковий співробітник Інституту слов’янознавства РАН Юрій Лабинцев виступив із доповіддю "З історії вивчення української книжної культури” і представив наукові праці, поміж яких "Бібліотека Святителя Димитрія”, присвячена книгозбірні видатного українця Данила Туптала – вона написана спільно зі старшим науковим співробітником Інституту слов’янознавства РАН Ларисою Щавінською.

Свої дослідження з україністики представили вчені з Москви, Києва, Санкт-Петербурга, Львова, Запоріжжя, Томська, Волгограда, Оренбурга, Владивостока, Саратова, Самари, Харкова, Тюмені, Ярославля, Республіки Башкортостан, Республіки Татарстан, Республіки Мордовії та Кубані.

На конференції обговорювалися такі проблеми: статус і стан україністики як галузі гуманітарних знань, історіографічні традиції вивчення України й українців у Росії, історія формування української діаспори, заселення областей і реґіонів Росії, демографічні та міграційні процеси, українська мова і досвід викладання предметів українознавчого циклу в російській системі освіти, матеріальна і духовна культура українців Росії в етнографічних, історичних, фольклорних дослідженнях, діяльність науково-освітніх і дослідницьких центрів україністики в Росії, українська преса в Росії, україніка в бібліотеках Росії, внесок українців у розвиток російської державності, науки, культури та інші.

Наступного дня в Культурному центрі України конференція продовжила свою роботу, після чого членами оргкомітету було ухвалено Резолюцію. У ній можна виділити кілька важливих пунктів, виконання яких, безперечно, сприятиме розвитку російської україніки:

- задля подальшого поглиблення взаємодії російсьских та українських науково-освітніх закладів потрібно оптимізувати координаційну роботу через укладення та поновлення угод про спільну діяльність у рамках міжнародної гуманітарної співпраці;

- ухвалити звернення до влади Росії та України з проханням про фінансову підтримку наукових проектів і програм із дослідження української діаспори в Росії;

- науково-освітнім закладам Росії та України надавати необхідну науково-методичну допомогу навчальним закладам, недільним школам, бібліотекам, які здійснюють українознавчі програми й соціальні проекти, спрямовані на збереження й розвиток української національної культури в Росії.

На думку організаторів конференції, виконання цих пунктів сприятиме активізації наукового співробітництва між Україною й Росією, створенню позитивного образу обох країн у свідомості громадськості, спільному обговоренню суперечливих сторінок історії та сучасності, а також подоланню існуючих непорозумінь, спричинених політичною кон'юнктурою або браком наукової інформації.

Матеріали науково-практичної конференції незабаром будуть видані окремим збірником.

Юрій БЕЗКРОВНИЙ.

Фото Віктора Гіржова.

jurkoua@gmail.com 14.11.2009

На світлинах: Логотип конференції. Президія конференції. Василь Бабенко. Володимир Мельниченко. Ольга Дарибогова. Тамара Гузенкова. Оксана Шевчук. Олеся Палінська та Юлія Сіренко. Ірина Нам. Володимир Халімончук. Виступає Тетяна Большакова, на передньому плані Вікторія Скопенко. В'ячеслав Чорномаз представляє свою нову книгу Віталію Крикуненку. Ігор Шульга та Олександр Двоєнко із Саратова. На засіданні секції виступає Андрій Бондаренко. Спільне фото по закінченню конференції.