Представляю на Всеросійський фотоконкурс сімейні фото родини нащадків чернігівця-фронтовика Івана Примакова

Цього вірша я присвятив своєму батькові – учаснику Великої Вітчизняної війни Примакову Івану Івановичу.

Должны мы помнить поименно

Прошедших сквозь огонь войны,

Всех сединою убеленных,

Погибших, раненых, живых.

Кто не щадя свое здоровье

Нас от фашизма защищал,

Кто для Победы с потом-кровью

Все силы Родине отдал.

Войны великой ветераны

Европу всю почти прошли.

В боях вы не считали раны,

Для всей планеты мир спасли.

Оденьте с гордостью награды,

Нам трудно все их перечесть.

Мы вновь услышать будем рады

Салют Победы в вашу честь.

Для вас сейчас без всякой лести,

Ведь вы в душе всегда юнцы,

Споем украинские песни,

Что пели деды и отцы!

26.03.2010г. Владимир Примаков.

26 червня 1941 року він був призваний з селища міського типу Понорниця Черніговської області. На той час йому сповнилось 19 років, а в серпні місяці того ж 41-року в нього народився син, мій старший брат Валентин Примаков.

Мій тато пройшов всю війну.Спочатку він був курсантом школи молодших авіаційних спеціалістів, закінчив військову службу в авіаційному полку в званні старшого сержанта За 6 років пережив багато труднощів і втрат. Вернувся додому майже через 2 роки після війни - 15 березня 1947 року. Має державні військові нагороди:

- «За оборону Советского Заполярья» Ж № 011141- Указом Президиума Верховного Совета от 05.12.1944г.,

- «За взятие Кенигсберга» А № 353492- Указом Президиума Верховного Совета от 09.06.1945 г.,

- «За победу над Германией в Великой Отечественной войне 1941-1945 гг.,» - Указом Президиума Верховного Совета от 09.05.1945г.,

- «За боевые заслуги», приказ 259-го истребительного авиационного полка №018 от 14.09.1945г., № 2487201, командир 976-го истребительного авиационного Инстербургского ордена Суворова, Ордена Кутузова полка подписал подполковник Кулев.

- Медаль Жукова, № от 18.03.1998 г. - Указом Президента Украины,

- орден «Отечественной войны» 2-й степени, №3868634 - Указом Президиума Верховного Совета СССР от 11.03.1985г.,

- Медаль «Ветеран труда»- решением исполкома Сумского областного Совета народных депутатов от 19.05.1982г., за долголетний, добросовестный труд.

Мій тато дуже любив українську народну пісню. Після війни організував хор в селі Мутин Сумської області і керував їм. Учасники хору – ветерани Великої Вітчизняної війни багато раз займали призові місця, були дипломантами обласних оглядів. Любов до своєї Вітчизни, української народної пісні він передав і нам – своїм нащадкам.

Я маю трьох онуків, передаю їм всю скарбницю української культури.Мої онуки Катерина, Марія та Іван (родились і зростають в Росії) люблять українську народну пісню, казки, охоче співають з нами.

Володимир ПРИМАКОВ,

prima50@mail.ru

На світлинах: Іван Примаков, 1945. Примаков Іван Іванович другий справа в верхньому ряду. Хор української народної пісні села Мутин, Сумської області, дипломант обласного огляду. В першому ряду, поряд з баяністом – керівник хору Примаков Іван Іванович, 1950 рік. Іван Примаков - правнук Івана Івановича Примакова.Йому дуже подобаються українські народні пісні, які співає бабуся Примакова Докія. Правнучка Івана Івановича Примакова – Ємельянова Марія, з великою увагою слухає поезію Лесі Українки, їй особливо подобається «Лісова пісня». Вона й сама дуже схожа на Мавку. Балаковський ансамбль української народної пісні «Господарочка» прийняв участь в обласному огляді «Не старіють душою ветерани», присвяченому 65-річчю Перемоги в Великій Вітчизняній війні. На передньому плані – солісти Нудьга Юлія і Примаков Володимир.