Далекосхiдна хвиля (Хабаровськ)

Поет Валерій Сергєєв. Пам’яті камчатського киянина, геолога і поета Валерія Сергєєва

Сергєєв Валерій Миколайович – киянин, і цим пишався. Закінчив Київський державний університет ім. Т.Г. Шевченка, де одержав професію інженера-геолога. Працював в Україні, Бурятії, на Сахаліні та в інших районах країни.З 1978 року його життя і праця пов’язані з Камчаткою. Зі слів Валерія Сергєєва: «…Багато хорошого було пов’язано з Камчаткою і, особливо, з прекрасними людьми з української громади. Саме тут виникла потреба писати на рідній мові. Лірична і мелодична від природи українська мова як би сама собою римується і проситься на папір…»

Лідія Плюшко читає свої вірші. Про творчість членкині міського Клубу української культури ім. Івана Франка Лідії Плюшко

Лідія Плюшко народилася в селі Криві Коліна Тальнівського району Черкаської області – це серце України (24 квітня 1960 року). Закінчила Уманську середню школу в 1977 році. На Камчатку приїхала за чоловіком, який тут працював на той час, а в Україні був в гостях. Працює в нотаріальній конторі, а вчиться в Сучасній гуманітарній академії.

Вчителька і поетеса Оксана ПетрукУкраїнські вірші, написані нею в краю на схід сонця, що першим в світі зустрічає кожен день

Петрук Оксана Остапівна – була керівником українського недільного класу в школі №7 міста Петропавловська-Камчатського. Народилася вона в Івано-Франківську, закінчила Прикарпатський університет ім. Василя Стефаника з відзнакою, здобула спеціальність вчителя початкових класів i музики. Грає на фортепіано i бандурі, пише вірші. На Камчатці жила і працювала з 2002 по 2006 роки . Своє життя вона не уявляє без музики, в українську пісню закохана з пелюшок. В 2006 році повернулася до Івано-Франківська в Україну, там і проживає наразі. Зв’язок з Клубом української культури імені Івана Франка в Петропавловську-Камчатському не перервався. Пише вірші.

Іван Багряний. Про вірш Івана Багряного «Рідна мова», написаний у Хабаровську

Івана Багряного було заарештовано 16 квітня 1932 року в будинку “Слово” (м. Харків), у квартирі В. Вражливого за звинуваченням у контрреволюційній пропаганді та агітації (ст. 54-ІІ та 54-6 КК УРСР, слідча справа №343). Півроку перебував у в’язниці, в камері самотнього ув’язнення, а з 1933 р. – у засланні на Далекому Сході. 1936 р. він тікає і живе нелегально. Думками Багряний зі своєю Батьківщиною, що знайшло відображення у вірші “Рідна мова” (1937 р.). Скільки в ньому любові, поваги до Вітчизни, почуття власної гідності! Можете самі в цьому пересвідчитися:

Олександр Лозиков.

громадянин міста Комсомольська-на-Амурі Олександр Леонтійович Гаврилюк. Дещо про далекосхідну українську поезію 

Я – аматор не тільки в історії, але й в літературі. Літературні, як і історичні дослідження в своїх творах використовую свавільно, не спрямовуючи їх на шляхи своїх стверджень. Бо певен, те що знаходять аматори не завжди дурисвітство. Я використовую життя на не завжди веселу й вдячну гру супроти існуючих в суспільстві правил. Так було завжди. Життєве кредо підлабузників – цькувати творчі доробки патріотів, якщо вони не збігаються з вимогами влади. Підлабузників, як в Росії, так і в Україні занадто більше, голоси їх в суспільству лунають начебто гучніше, і все ж таки вічність на боці невгамовних мучеників сумління, котрих влада, якою б демократичною вона не була, тримає за злісних злочинців.

Редактор хабаровського журналу Далекосхідна хвиля Олександр Лозиков з донецького міста Макіївки«Далекосхiдна хвиля» («Дальневосточная волна») - так называется новый литературно-художественный и публицистический журнал на украинском языке, который начал выходить в Хабаровске

С украинского его название переводится как «Дальневосточная волна». Инициатором и вдохновителем этого издания стал поэт и хабаровский книгоиздатель Александр Лозиков, он же выступает как главный редактор журнала и переводчик.

Действующий маяк на городском перекрестке Николаевска-на-АмуреПро подорож, пригоди і зустрічі з земляками в Хабаровському краї

Поки я плив по Амуру, в мене було таке відчуття,

ніби я не в Росії, а десь у Патагонії або в Техасі…

А.П.Чехов. «Острів Сахалін» 

ВЕЧІР У ПОЕТЕСИ

Все виходить не так, як хочеться…

Подивіться на карту Далекого Сходу Російської Федерації. Пряма лінія від Петропавловська-Камчатського до Южно-Сахалінська — найкоротша відстань між цими обласними центрами. Але з Камчатки на острів Сахалін не літає жоден пасажирський літак і не плаває жоден пасажирський корабель. Як мені туди дістатися? Вихід єдиний: летіти спочатку на Хабаровськ, а звідти — на Южно-Сахалінськ. Це — 1000 додаткових кілометрів і, ясна річ, зайві грошові витрати, але нічого не вдієш, бо така реальність…

В'ячеслав ЧорномазРозмова на Донецькому обласному державному радіо про далекосхідних українців з Донбасу 

В ефір Донецького обласного державного радіо 4 вересня вийшла передача – розмова з заступником голови Центру української культури “Горлиця” міста Владивостока В’ячеславом Чорномазом, яку вела журналіст Ірина Черниченко. Пропонуємо її нашим читачам в друкованому вигляді після детальної розшифровки ведучою і з’ясування з своїм співрозмовником.

Олександр ЛозиковУкраїнський письменник і видавець знайшов долю в краю на сході сонця

Поет і видавець, редактор хабаровського літературно-художнього й аналітичного журналу ”Екумена” Олександр Олександрович Лозиков походить родом з Донбасу – з міста Макіївки. Свої твори він пише російською й українською мовами, перекладає на російську й українську мови вірші нанайських письменників, зокрема Гоши Бельди. Друкує на сторінках журналу “Екумена” твори українських письменників Далекого Сходу й із України, переважно з Донбасу. Мабуть, гостра ностальгія письменника-земляка знаходить розраду в його душі саме у цей спосіб - ознайомлення через свій друкований орган далекосхідців з творами письменників-земляків з Донеччини - Василя Стуса, Миколи Руденка, Івана Світличного, Володимира Біляїва, Олега Орача, Василя Голобородька, Євгена Летюка, Григорія Кривди, Леоніда Талалая, Петра Бондарчука, Івана Білого, Анатолія Мироненка, Юрія Доценка, Олега Зав’язкіна та ін.

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка