Вчителька і поетеса Оксана ПетрукУкраїнські вірші, написані нею в краю на схід сонця, що першим в світі зустрічає кожен день

Петрук Оксана Остапівна – була керівником українського недільного класу в школі №7 міста Петропавловська-Камчатського. Народилася вона в Івано-Франківську, закінчила Прикарпатський університет ім. Василя Стефаника з відзнакою, здобула спеціальність вчителя початкових класів i музики. Грає на фортепіано i бандурі, пише вірші. На Камчатці жила і працювала з 2002 по 2006 роки . Своє життя вона не уявляє без музики, в українську пісню закохана з пелюшок. В 2006 році повернулася до Івано-Франківська в Україну, там і проживає наразі. Зв’язок з Клубом української культури імені Івана Франка в Петропавловську-Камчатському не перервався. Пише вірші.

Від душі 

Пишу для себе від душі,
Пишу шодня не в ім’я слави,
А просто всі мої вірші
Якоїсь пристані шукали

Вони народжуються в час,
Коли на землю ніч приходить
А інколи я їх пишу
Як сонце ясне в небі сходить

Пишу про себе від душі
Сама не знаючи для чого.
Я тільки прошу не судіть
Мої творіння надто строго.

Гості з України 

Сьогодні були гості з України,
Принесли вісточку із рідної землі,
Поговорили щиро, посиділи,
На мить тепліше стало на душі.

Цукерки київські запахли ароматно
Горілка з перцем розігріла апетит,
Я рідну книжку жадібно читала
І зупинився на хвилину цілий світ.

Я мовчки слухала, затамувавши подих,
Про будні, свята, як народ живе,
Ми ще й послухали пісень народних
І радості моїй не було меж!

УкраїніІ 

І знову до тебе я лину думками і серцем усім
Моя ти єдина Вкраїно, країно родини, батьків.
До тебе горнуся щоденно і згадую кожну мить,
Колись ти була повсякденно, тепер сниться твоя блакить.

Коли ти була зовсім поруч, не так цінувалась краса,
Тепер же поглянеш навколо і стисне від болю душа.
Здається, весна календарна, і хочеться сонця, тепла.
Віщують щодня невблаганно – циклони, дощі, холода.

Кругом тільки сирість і сірість, і холодно так на душі,
Чекаєш і віриш у милість Камчатки – чужої землі.
Чекаєш, що день швидше сплине, а потім і місяць, і рік,
І віриш собі, і не віриш, що ти так далеко від них.

Від яблунь, черешень квітучих, вишневих пахучих садів,
Від ніжних пісень солов’їних, безкраїх пшеничних полів,
І віриш собі і не віриш, і і все це приходить у сни,
А очі відкриєш, і знову – Камчатка, циклони, вітри.

15.05.2003

День незалежності 

День незалежності – святеє з усіх свят,
До нього йшли тернистими шляхами
І декілька століть підряд боролися, надіялись, чекали.
Ми мріяли про цей жаданий день,

Оплаканий, омитий кров’ю предків.
Нам не забути тих гірких подій,

за які прадіди готові були вмерти.
Ми мріяли про світлий, вільний день,

 

Що рідна мова залунає солов’їна,
І заспіваєм гордо на весь світ
Наш гімн «Ще не вмерла Україна».
Ми мріяли і ця пора прийшла,
Наша держава встала із руїни,
Вовіки вічні буде жити Україна!!!
27.07.2004

Сон 

Мені приснилась знову Україна, 

Моє дитинство і мій рідний дім,

Зелені вулиці, знайомі магазини.

І все, чим дорожу я до цих пір.

Переді мною зацвіли каштани, 

Півонії розкинулись в красі, 

У вазочці запахнули тюльпани,
І все це було тільки уві сні.

Переді мною інститут, садочок, школа,
Обличчя рідні, серцю дорогі.
Я чула, як лунала моя мова
І як співали забуті вже пісні.

Мені приснилась знову Україна,
Мені приснилось, що я там живу,
Коли ж прокинулась, тоді збагнула,
Що все це сон – і витерла сльозу.
01.07.2004

***

Позаду – 25, попереду не знаю, 

Що напророчили мені там небеса?
Можливо – славу, почесті героя,
Вінець лавровий, радості життя.

Можливо моє існування буде
Сіреньким, непомітним для людей,
Ніхто й ніколи не згадає,
Що була я і був мій день.

Можливо, завтра час настане,
Можливо проживу сто літ,
Та тільки наш Всевишній знає,
Який присуджено нам вік.

Ніхто не зможе прочитати
Ту книгу, що писали Небеса,
Бо все наше життя в руках Господніх,
На все лиш воля нашого Творця.
07.06.2004

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.">Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Додаток:

Шевченківське слово на Камчатці

Українська діаспора нашого півострова намагається жити за духовним заповітом Великого Кобзаря

Учітесь, читайте,

І чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь.

Тарас Шевченко

Ці слова в Україні, напевно, знає кожен: від найменшого до найстаршого. З таким повчанням нашого Великого Кобзаря повинна рости і виховуватись українська молодь, яка є майбутнім і великою надією нашої Батьківщини. Але не менш важливими вони є для тих людей, які полишаючи рідну домівку, розпочинають нове життя далеко на чужині. Скільки б часу не минуло, якою б не була великою відстань, якими б не були складними перешкоди, а душа повинна залишатись українською. І мова повинна запам'ятатись - українська, і традиції зберегтись - українські. Важливо не тільки не засмітити, не затоптати все це, а ще й розвивати, передавати з покоління в покоління. Українська діаспора Камчатки намагається все зробити для того, щоб саме так і було - за духовним заповітом Шевченка.

В середній школі №7 м. Петропавловська-Камчатського діє недільний український клас, яким керую я - Оксана Остапівна Петрук. Допомагають мені чудові педагоги - Марія Богданівна Сидорик і Валентина Василівна Хворостяна, а підтримує в усьому заступник голови НКАУ Валентин Макарович Пилипчук. У класі навчається 28 різновікових учнів, які з великим задоволенням вивчають українську мову, літературу, історію своїх батьків. Проводяться майже щомісячно творчі вечори, тематичні свята, в яких учні завжди беруть активну участь, проявляють свої здібності. У минулому півріччі ми відзначали свято Покрови, ретельно готувалися до приходу святого Миколая, про існування якого діти, живучи в Росії, не знали.

Цього року найбільше чекали березневих свят, щоб гідно відсвяткувати Шевченківські дні. 10 березня творчий вечір пам'яті Тараса Шевченка відбувся в обласній бібліотеці ім. Крашеніннікова під керівництвом і завдяки ініціативі Едіти Мирославівни Познякової. Чудова тепла атмосфера об'єднала різновікових і, навіть, різнонаціональних людей, які з великою любов'ю і повагою ставляться до Шевченкового слова. Згадали Тараса Григоровича як поета, письменника, художника, громадського діяча. На цьому вечорі відбувся виступ українського ансамблю "Ласкаво просимо", під керівництвом Лідії Перевалової. Присутні захоплено слухали чудові українські пісні в його виконанні. А 11 березня Шевченків день за сценарієм Євгена Сергійовича Ханіна відзначали у приміщенні "Світлиці".

Завершилася низка вечорів у нас в українському класі. Учні декламували вірші Кобзаря, також показали себе як акторами в ролях Тараса, Оксани, Івана Сошенка. Лунали на святі українські пісні на слова Тараса Григоровича, звучали платівки з записами віршів і пісень.

Жоден такий творчий вечір не минає намарне - він допомагає ще раз почути українську мову і пісню, дізнатися багато нового про Україну як державу. Можливо, не усі батьки, які приводять своїх діточок до українського класу, повністю усвідомлюють, яку велику, неоціненну справу вони роблять. Те зерно українського, яке ми зараз прагнемо посіяти і зростити - колись обов'язково дасть врожай. І я впевнена, що це буде покоління нових людей - не заляканих, а свідомих, тих, які будуть пишатися, що їхні батьки - українці і, що вони теж знають українську мову, не зважаючи на відстань у понад 10 тисяч кілометрів від України.

Тут, на Камчатці, тепер впевнено можна сказати, що про Україну пам'ятають і знають не тільки старші, але й молодші. І до тих пір, поки лунатиме українська пісня і слово далеко за межами Вкраїни, ми можемо бути певними, що Україна буде жити, процвітати і "наша слава не вмре, не загине".

Оксана ПЕТРУК,

керівник українського недільного классу м. Петропавловськ-Камчатський

http://kobza.com.ua/content/view/1337/40 (опубліковано на сайті «Кобза-Українці Росії» 07.04.06)

. Вчительки недільного українського класу Оксана Петрук та Марія Сидорик

Зустріч в українському недільному класі школи № 7 м. Петропавловська-Камчатського з головою УВКР.

Михайло Горинь вручає грамоту УВКР вчительці Оксані Петрук

Петрук Оксана Остапівна.

На світлинах: Вчителька і поетеса Оксана Петрук. Вчительки недільного українського класу Оксана Петрук та Марія Сидорик. Зустріч в українському недільному класі школи № 7 м. Петропавловська-Камчатського з головою УВКР. Михайло Горинь вручає грамоту УВКР вчительці Оксані Петрук. Петрук Оксана Остапівна.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка