Про авторку: Антоніна Калиніковна Батіг (Лупинос) - керівник вокальної
Дещо з поетичної творчості українки з Комсомольська-на-Амурі Антоніни Батіг (Лупинос)
Про авторку: Антоніна Калиніковна Батіг (Лупинос) - керівник вокальної групи «Елегія» Палацу культури і спорту міста Комсомольськ-на-Амурі.
Олександр ЛОЗИКОВ.
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Думала приїде, не приїхав,
Думала подзвонить, промовчав.
У діброві гірко птах кувікав,
Місяць в небі півником стирчав.
Пір’ячком жовтим в червоних плямах
Землю засипаючи нічну,
Думав півник, що змахну крилами,
Та ловити півника почну.
Плакала, а що було робити,
Півник той небесний не літак,
Щоб його спіймати й улетіти,
До милого стверджуючі шлях.
Буде вітер бити мені в очі,
Добрі люди відьмою назвуть,
Хмара голі п’яти полоскоче,
пілоти зо сміху впадуть.
Хай їм грець, мені б знайти милого,
З другою побачу, не озлюсь,
Він з жінками бариться не довго,
Чужа піде, тут вже я з’явлюсь.
Трохи бліда, трохи, бо з дороги,
Тхнути буду зірками й дощем,
Буде милий мити мені ноги,
Добрим угощатиме борщем.
Думала приїде, не приїхав,
Думала подзвонить, не дзвонив.
Знала б, не послала чоловіка
У село, щоб ненці підсобив.
***
Налягаю на весла, налягаю,
В човні весни минулі шукаю.
Відгукніться на мене, - благаю,
Йти до раю бажання не маю.
Я на вас, мої весни, чекаю.
Де ви забарилися,
Де поділися,
Любі мої весни, змилуйтеся.
Буду вам молитись, як ніколи.
Україні рідній битиму поклони.
Потрощила весла, - дуже поспішала.
Горлиць я у човні молодість проспала,
Думала, що вітер човна поверне,
Всіх настигне старість, а мене мине.
Де ж ви забарилися, Де поділися?
Вільні мої птахи, змилуйтеся.
Картатися не буду, не буду дошкуляти,
Що такі ви вперті, що такі завзяті.
***
На шляхах пилюка упівнеба.
Ставнею, мій вітре, грюкати не треба.
Не на тебе я чекала під тополею,
Не з тобою жартувала, - з долею.
А вона, моя та доля, комизилася,
Що не в неї закохалася, влюбилася,
Що до місяця даремно задивилася,
Що мене кохає місяць помилилася.
Грюкай вітре, хлопець ти настирливий.
Смійся над тополями застиглими.
Якби був навісним ти, не зрадливим,
Вийшла б я до тебе, мій образливий.
Антоніна БАТІГ.
«Далекосхідна хвиля» № 1
На світлинах: Святковий вечір в Культурному центрі Комсомольська-на-Амурі.