Олександр Лозиков - український та російський письменник, поет і видавець
Олександр Лозиков - український та російський письменник, поет і видавець

Про генерального консула, українські фестивалі та друковане слово

Довідка. Олекса́ндр Олекса́ндрович Ло́зиков (10 березня 1939, Макіївка, Донецька область) - український і російський письменник, поет і видавець, редактор хабаровського літературно-художнього й аналітичного журналу «Екумена». Свої твори пише російською та українською мовами, перекладає на російську та українську мови вірші нанайських письменників, зокрема Гоши Бельди. Друкує на сторінках журналу «Екумена» твори українських письменників Далекого Сходу й України, переважно з Донбасу, зокрема Василя Стуса, Миколи Руденка, Івана Світличного, Володимира Біляїва, Олега Орача, Василя Голобородька, Євгена Летюка, Григорія Кривди, Леоніда Талалая, Петра Бондарчука, Івана Білого, Анатолія Мироненка, Юрія Доценка, Олега Зав'язкіна тощо. Співзасновник літературно-художньо-публіцистичного журналу «Далекосхідна хвиля».

Український фестиваль «Солов'їна пісня» не перший рік збирає співочі таланти у приморському містечку Фокіно. Пісенні ансамблі «Мрія» з Хабаровська, «Берегиня» з Владивостоку, коли б ви чули, як їм підспівувало море! Вивчило таки за довгі роки перебування Українців на його узбережжі українські мелодії!

Нелегко було зрозуміти, коли я заходив у море: чи то серце моє співає, чи солона морська вода. Навіть акули, які в те літо біля самого узбережжя полювали на відпочивальників, позакривали свої зажерливі пащі.

А який концерт відбувся на площі біля Палацу офіцерів Тихоокеанської флотилії! Люди на майдані танцювали й підспівували. Я стояв, плачучи від захоплення, бо наче в Україні побував. А далі вже з піснями й танцями виступали тутешні молоді таланти. Російськомовні та україномовні.

Через тиждень - свято «солов'їних пісень» на широкому роздолі за Уссурійськом, а наступного дня, в неділю, - у Владивостоці. З ранку й до вечора. Таланти з Якутська, від народів Півночі, майже з усіх міст та селищ Далекого Сходу.

Треба сказати, що до знайомства з Генеральним консулом України у Владивостоці Олександром Петровичем Данильченком, я знав тільки місцеві, хабаровські пісенні ансамблі: «Мрію», де художнім керівником Марк Романович Прокопович, та «Батьківську криницю», якою опікується Наталя Романенко. З україномовним Владивостоком мене познайомив саме Олександр Петрович. Заприятелював там із Тетяною Ткаченко - головою Центру української культури, Анатолієм Крилем із колективу «Горлиця», Ерастом Даниловичем Сорокою - композитором, керівником ансамблів української пісні «Надія» та авторської пісні «Росіянка». Вже місяць, як з друку вийшла його третя пісенна збірка «На душе светло от песен», де тридцять дев'ять пісень - україномовні, двадцять п'ять - написані на вірші авторів журналу «Далекосхідна хвиля». Зауважу, що на цій публікації ми з Ерастом Даниловичем не зупинилися, в дев'ятнадцятому номері ДСХ видрукували вірші молодої поетеси Ганни Романової. Котрі, - як зазначає Ераст Данилович, - ніби самі лягають на музику. Ось одна із них:

Чарує калина

Чарує калина,

Аж серце стискає,

За місце, де родився,-

Кращого немає.

Там яснії зорі,

У синім небі сяють,

Там мамині руки

Тебе обіймають.

В садочку барвінок

Стелиться низенько,

І тільки для тебе

Співа соловейко.

З далекого краю,

Вернувшись додому,

Дитинства «привіту» -

Лиш тобі одному.

Наче пахнуть хлібом,

Рученьки у мами,

Біжиш по пилюці

Босими ногами.

Промайнули роки -

Потухли зірниці,

Водиці нап'юся

З чистої криниці.

Чарує калина,

Аж серце стискає,

За місце, де родився,

Кращого немає.

Сьогодні, на початку грудня, я вивіз із Хабаровської друкарні наклад 22-го номеру «Далекосхідної хвилі». З двадцять першого - ми почали друкувати твори, надіслані нам із Києва, від літературно-художнього журналу «Дніпро». Це, як свіжий ковток повітря з Батьківщини. Редакція «Дніпра» не поскупилася, ми із захопленням прочитали оповідання та романи невідомих досі нам письменників України. Відправляємо твори місцевих авторів-українців до «Дніпрової» редакції, надіємося на довге й плідне спілкування.

До тексту додаються світлини Сергія Лозикова.

Олександр Лозиков, м. Хабаровськ

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.">Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Палац офіцерів Тихоокеанської флотилії міста Фокіно - не злічити приємних зустрічей, четвертий зліва - автор Олександр Лозиков
Палац офіцерів Тихоокеанської флотилії міста Фокіно - не злічити приємних зустрічей, четвертий зліва - автор Олександр Лозиков
Колективи ансамблів 'Мрія' з Хабаровська  та 'Берегиня' з Владивостоку
Колективи ансамблів 'Мрія' з Хабаровська та 'Берегиня' з Владивостоку
Солов'їна українська пісня розлого лине над Приморським краєм
Солов'їна українська пісня розлого лине над Приморським краєм

На світлинах: Олександр Лозиков - письменник, поет і видавець, редактор хабаровського літературно-художньо-аналітичного журналу `Екумена` . Палац офіцерів Тихоокеанської флотилії міста Фокіно - не злічити приємних зустрічей (у центрі автор: Олександр Лозиков). Колективи ансамблів `Мрія` з Хабаровська та `Берегиня` з Владивостоку. Солов'їна українська пісня розлого лине над Приморським краєм.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка