Дослідження
- Деталі
- Розділ: Дослідження
С какими надеждами за это время пришлось расстаться и на что надеяться сейчас
Война в Украине продолжается уже два года. Это 24 месяца, или 731 день. Человеческое сознание не рассчитано на такое долгое пребывание в кошмаре. Поэтому оно периодически замирает, отключается, уходит, словно компьютер, в спячку. Каждое утро мы просыпаемся с надеждой, что сегодня этот кошмар закончится. А к концу дня осознаем, что чуда опять не произошло.
В дни второй годовщины российского вторжения в Украину редакция «Радио Свобода» решила вспомнить, с какими надеждами и иллюзиями пришлось за эти два года расстаться, чтобы научиться жить без таковых.
- Деталі
- Розділ: Дослідження
Отчёт международной группы аналитиков об угрозах со стороны РФ
8 февраля Центр анализа европейской политики (CEPA) в Вашингтоне провел онлайн-конференцию для журналистов, в рамках которой эксперты организации рассказали о результатах своих исследований и ответили на вопросы аудитории.
Центр анализа европейской политики (CEPA) — независимое некоммерческое объединение политологов, основанное в Вашингтоне в 2005 году. Его возглавляет американка российского происхождения, кандидат социологических наук Алина Полякова. Согласно сайту центра, его миссия — "укреплять трансатлантический альянс с помощью передовых исследований и анализа".
- Деталі
- Розділ: Дослідження
Украинская диаспора в России: портрет в предложенных обстоятельствах
Всероссийская перепись 2020–2021 годов показала: украинцы в стране — третий по численности, после русских и татар, этнос. То есть три процента населения, 3,34 миллиона человек. Такую плюс-минус картину наблюдали не один десяток лет ( Уточнюємо: українці були третьою за чисельністю етнічною групою Росії за результатами перепису 2010 р. і раніше 2002 року. За офіційними даними Всеросійського перепису населення 2021 р., українцями себе назвали 0,6 % від тих, хто в ній взяв участь, або 884 007 осіб; у міжнародно-визнаних кордонах Росії – 712 847 осіб. Докладніше – в дослідженні «Українська катастрофа» - «Кобза-українці Росії»).
- Деталі
- Розділ: Дослідження
Що буде з економікою?
Кількість українських біженців за кордоном може сягати 6,7 млн. осіб. Чим довше триватиме війна, тим більше вони думатимуть про початок нового життя в країні перебування. Україна ризикує втратити мільйони громадян.
5 вересня Центр економічної стратегії (ЦЕС) презентував дослідження настроїв українських біженців, а також проаналізував, скільки з них не повернеться на батьківщину після завершення війни. За їх розрахунками, Україна може недорахуватися 3,3 млн. громадян. Ба більше, частина родин після завершення війни возз’єднається за кордоном: чоловіки після зняття обмежень поїдуть з країни до дружин та дітей.
- Деталі
- Розділ: Дослідження
Українці та українська мова в Росії у дзеркалі переписів населення 1989–2021 рр.
Закінчуємо публікацію дослідження Андрія Зав’ялова, в першій частині якого містився аналіз статистичних даних за темами «Українці в структурі населення Росії», «Володіння українською мовою в Росії», «Використання української мови у повсякденності», «Українська мова як рідна», «Загальна характеристика ситуації з українською мовою у Росії».
- Деталі
- Розділ: Дослідження
Українці та українська мова в Росії у дзеркалі переписів населення 1989–2021 рр.
Ця стаття складається з умовних двох частин. У першій частині наводяться дані про українців, які зафіксовано Всеросійським переписом населення 2021 р. у порівнянні з попередніми переписами (2010, 2002, місцями 1989). Ця частина може бути складною для сприйняття читачем через великий обсяг даних, тому її прочитання потребує особливої концентрації.
У другій частині містяться як аналітичні матеріали про українців Росії, які є більш простими для сприйняття, бо текстова інформація переважає, так і матеріали з інших джерел інформації.
- Деталі
- Розділ: Дослідження
Отравления россиян за границей
С осени прошлого года, вероятно, произошла серия отравлений российских журналисток и активисток, покинувших страну. Как выяснило издание The Insider, в октябре 2022 года в Мюнхене симптомы отравления почувствовала журналистка "Новой газеты" и "Медузы" Елена Костюченко, неделю спустя в Тбилиси – журналистка "Эха Москвы" Ирина Баблоян, а в мае 2023 года в Праге – глава фонда "Свободная Россия" Наталия Арно.
Журналистка Елена Костюченко почувствовала первые симптомы во время визита в Мюнхен, куда она приехала, чтобы посетить консульство Украины и подать документы на визу. Ранее, работая в Украине как корреспондент "Новой газеты", Костюченко получила предупреждение от коллег и источников в украинской разведке, что чеченским подразделениям на российских блокпостах был отдан приказ ее убить. После этого она покинула страну, но собиралась поехать в командировку снова, уже как корреспондент "Медузы".
- Деталі
- Розділ: Дослідження
Актуальний аналіз творчості еміграційного етнопсихолога Володимира Яніва щодо геополітичної ролі України
Останнім часом помітною стала тенденція сучасних інтелектуалів до перепрочитання (тобто звіряння з часом) власних спостережень/роздумів/апеляцій, що несуть імпульс засадничих для суспільства та громадян тез. Для мене такими визначальними стали тези/уроки Володимира Яніва - українського еміграційного вченого-етнопсихолога, до яких я все частіше повертаюся думками останнім часом
- Деталі
- Розділ: Дослідження
Розповідь про монографію Г.В. Самойленка "Пантелеймон Куліш і Ганна Барвінок: доля, Україна, любов" (мотронівський період життя і творчості)
Це не просто монографія за жанром. Це - насичене цікавими розвідками літературознавче дослідження, написане з великою пошаною й любов'ю до його героїв - словесних орачів на важкій українській ниві Пантелеймона Куліша і Ганни Барвінок.
Спочатку автор ставив за мету описати Мотро-нівку як культурне гніздо Чернігівщини. Але ґрунтовно опрацювавши 63 наукові джерела, доктор філологічних наук, професор Григорій Самойленко значно розширив рамки задуманого. Він увів у контекст імена й події, які наочно представляють нам українське культурне життя ХІХ початку ХХ століття.
- Деталі
- Розділ: Дослідження
Науково-публіцистична розвідка про музичний інструмент, який поряд із кобзою став одним із найвиразніших символів українського народу, та визначних бандуристів в Україні й за її межами
Любителів і знавців кобзарського та бандурного мистецтва прошу не звинувачувати мене в тому, що трохи перефразував давній славень наших майстрів срібних струн. Бо й справді, мабуть, найприскіпливіший критик не знайде програму жодного їхнього концерту, до якої б не було включено знамениту пісню "Взяв би я бандуру". Зробив це з єдиною метою, аби сфокусувати увагу на власній назві музичного інструменту. Бо й тут мені може звучати докір. Мовляв, знаємо "недбайлівку" – найстаріший зразок старосвітського козацько-кобзарського інструменту. Навіть додадуть, що датований він аж 1740 роком і до Другої світової війни зберігався в музеї етнографії СРСР як бандура козака Недбайла. Спеціалісти та дослідники наголосять, що саме з цієї бандури зробив креслення архітектор і художник Григорій Ткаченко. Бо саме він переконував спільноту, що "недбайлівка" стала еталоном бандури, яка дійшла практично незмінною аж до ХХ століття.