Дослідження
- Деталі
- Розділ: Дослідження
Дані соцопитування на тему «Обізнаність мешканців України про діаспору та ставлення до неї»
Близько 70% громадян України позитивно ставляться до української діаспори. Водночас, лише 23% цікавляться українством за кордоном. Опитування на тему «Обізнаність мешканців України про діаспору та ставлення до неї» ініційоване Міжнародним інститутом освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка», яке на волонтерських засадах провів Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» у серпні цього року в усіх регіонах України, окрім Криму та окупованих територій Донецької і Луганської областей.
- Деталі
- Розділ: Дослідження
До 175-річчя Сергія Дяченка, якого казанці й досі вважають найкращим міським головою
Чимало людей, які народилися і виросли в Казані, або свого часу переїхали до нього, прославили це місто великими вчинками і справами. Одним із них є українець Сергій Вікторович Дяченко. Вперше про нього я почув багато років тому. Екскурсовод у розповіді про Дяченка, зауважив, що саме завдяки йому Казань ще у ХІХ столітті «почала перетворюватися на європейське упорядковане місто». Отже, що це за людина, яку і сьогодні казанці шанують і вважають найкращим мером за всю історію існування свого міста?
- Деталі
- Розділ: Дослідження
Бесіди з письменником Борисом Ткаченком, автором першої в Україні документальної книги про Голодомор
Знайомтесь: Борис Іванович Ткаченко - письменник, краєзнавець, етнограф, колекціонер українських старожитностей. Автор 11 книг, в т.ч. й першої в Україні про Голодомор ( «Під чорним тавром»), номінованої на Шевченківську премію. Лауреат літературних премій імені М.Хвильового і В.Стуса. Живе у м. Лебедині Сумської області. Унікальна особистість, спілкування з якою, впевнені, не залишить байдужими наших читачів. Прислів’я «Життя прожити – не поле перейти» у його випадку це і поля, які він виміряв ногами як агроном (за фахом і місцем роботи), і поле історії, поле страждань українського народу, яке перетнув разом із ним як письменник-патріот.
- Деталі
- Розділ: Дослідження
Бесіди з письменником Борисом Ткаченком, автором першої в Україні документальної книги про Голодомор
Знайомтесь: Борис Іванович Ткаченко - письменник, краєзнавець, етнограф, колекціонер українських старожитностей. Автор 11 книг, в т.ч. й першої в Україні про Голодомор ( «Під чорним тавром»), номінованої на Шевченківську премію. Лауреат літературних премій імені М.Хвильового і В.Стуса. Живе у м. Лебедині Сумської області. Унікальна особистість, спілкування з якою, впевнені, не залишить байдужими наших читачів. Прислів’я «Життя прожити – не поле перейти» у його випадку це і поля, які він виміряв ногами як агроном (за фахом і місцем роботи), і поле історії, поле страждань українського народу, яке перетнув разом із ним як письменник-патріот.
- Деталі
- Розділ: Дослідження
Створюємо мапу пам’яток української історії і культури на території РФ
Події Визвольної війни в Україні під проводом Богдана Хмельницького та подальше існування України в єдиній із Росією державі для політичного життя України мали негативні наслідки. Але для культурного розвитку Росії вони виявилися вкрай важливими. Через Україну, завжди до того замкнена для західного впливу Росія увійшла в контакт із більш розвиненою європейською культурою, а українські митці та церковні діячі на довгі роки стали керманичами розвитку нової, європейської культури в Росії. Через Україну ознайомилася Росія тоді і з архітектурним стилем європейського бароко, бо в Україні на ті часи припав розквіт цього стилю, так званого українського або козацького бароко.
- Деталі
- Розділ: Дослідження
Бесіди з Борисом Ткаченком, автором першої в Україні документальної книги про Голодомор
Знайомтесь: Борис Іванович Ткаченко - письменник, краєзнавець, етнограф, колекціонер українських старожитностей. Автор 11 книг, в т.ч. й першої в Україні про Голодомор ( «Під чорним тавром»), номінованої на Шевченківську премію. Лауреат літературних премій імені М.Хвильового і В.Стуса. Живе у м. Лебедині Сумської області. Унікальна особистість, спілкування з якою, впевнені, не залишить байдужими наших читачів. Прислів’я «Життя прожити – не поле перейти» у його випадку це і поля, які він виміряв ногами як агроном (за фахом і місцем роботи), і поле історії, поле страждань українського народу, яке перетнув разом із ним як письменник-патріот.
- Деталі
- Розділ: Дослідження
Створюємо мапу пам’яток української історії і культури на території РФ
Буремне для України ХVІІ століття далося взнаки й тим, що в Україні не збереглося жодної могили тодішніх українських гетьманів. Могила Богдана Хмельницького була сплюндрована поляками дуже швидко по його смерті, через перебудову братського храму зникла могила гетьмана Петра Сагайдачного у Києві, так само як і могила Івана Мазепи в румунських Ясах. Багато гетьманів загинуло, хто у московському, а хто у польському полоні, і про їхні поховання не залишилося жодної згадки. Мабуть єдиний гетьман цього століття, якому пощастило зберегти по собі пам’ять у вигляді поховання – це Петро Дорошенко (1627–1698), що гетьманував в Україні у 1665 –1676 роках.
- Деталі
- Розділ: Дослідження
Бесіди з Борисом Ткаченком, автором першої в Україні документальної книги про Голодомор
Знайомтесь: Борис Іванович Ткаченко - письменник, краєзнавець, етнограф, колекціонер українських старожитностей. Автор 11 книг, в т.ч. й першої в Україні про Голодомор ( «Під чорним тавром»), номінованої на Шевченківську премію. Лауреат літературних премій імені М.Хвильового і В.Стуса. Живе у м. Лебедині Сумської області. Унікальна особистість, спілкування з якою, впевнені, не залишить байдужими наших читачів. Прислів’я «Життя прожити – не поле перейти» у його випадку це і поля, які він виміряв ногами як агроном (за фахом і місцем роботи), і поле історії, поле страждань українського народу, яке перетнув разом із ним як письменник-патріот.
- Деталі
- Розділ: Дослідження
Бесіди з Борисом Ткаченком, автором першої в Україні документальної книги про Голодомор
Знайомтесь: Борис Іванович Ткаченко - письменник, краєзнавець, етнограф, колекціонер українських старожитностей. Автор 11 книг, в т.ч. й першої в Україні про Голодомор ( «Під чорним тавром»), номінованої на Шевченківську премію. Лауреат літературних премій імені М.Хвильового і В.Стуса. Живе у м.Лебедині Сумської області. Унікальна особистість, спілкування з якою, впевнені, не залишить байдужими наших читачів. Прислів’я «Життя прожити – не поле перейти» у його випадку це і поля, які він виміряв ногами як агроном (за фахом і місцем роботи), і поле історії, поле страждань українського народу, яке перетнув разом із ним як письменник-патріот.
- Деталі
- Розділ: Дослідження
З нагоди 60-річчя першого польоту людини в космос
Ім’я видатного українського авіаційного і космічного конструктора Гліба Лозино-Лозинського, на відміну від імен його колег і земляків з України Сергія Корольова чи Валентина Глушка, мало відомо широкому загалу, адже до 90-років минулого століття ніколи не згадувалося у пресі. Воно, як і ті проекти, в яких він брав участь, завжди оточувала завіса надзвичайної секретності, яку підняли лише після 15 листопада 1988 року. Саме того дня дітище Лозино-Лозинського – багаторазовий космічний корабель «Буран», створений як противага американському «Шаттлу», здійснив два витки навколо Землі і благополучно приземлився в автоматичному режимі відповідно до заданої траєкторії. Це була світова сенсація і новий прорив в космос, адже на відміну від одноразових ракет, «Буран» міг здійснювати до 100 польотів на рік і виводити на орбіту до 100 т вантажів, тоді як «Шаттл» не більше 30 т. А головне, у майбутньому з нього можна було запускати космічні кораблі для дальніх міжпланетних сполучень.