До  60-річчя  першого польоту  людини в космос

У попередній публікації  я зупинився на роботі Сергія Корольова в КБ Туполєва в Омську. Через рік, у 1942 році, його  перевели в Казанське КБ, також  тюремного типу (так звану «шарашку»), розміщене  на евакуйованому з Воронежа 16-му авіамоторному заводі (нині ВАТ «Казанське моторобудівне виробниче об'єднання», вул. Дементьєва, 1). Тут же, на заводі, він жив разом з іншими вченими і інженерами. Знаходилися вони під наглядом озброєних охоронців, які їх називали «спецконтингентом». «Спецконтингенту» були виділені два поверхи заводоуправління. Конструкторське бюро  розташовувалося на четвертому поверсі, на третьому були кімнати гуртожитку.

Корольова помістили в кімнату, де жили ще двадцять три людини, в тому числі і головний конструктор цього бюро Валентин Петрович Глушко. Відбій о 23 годині. Крім мізерного харчування видавали щодня по 800 грамів хліба, в ті роки це була розкіш.

Бюро розробляло реактивні прискорювачі для пікіруючого бомбардувальника  Пе-2,  перший політ якого з діючої ракетною установкою відбувся в жовтні 1943 року. Свої ракетні розробки Корольов (із 1943 року головний конструктор групи реактивних установок)  випробував і на 22-му літакобудівному заводі, евакуйованому з Москви (нині ВАТ «Казанське авіаційне виробниче об'єднання імені С. П. Горбунова). Одночасно з цим він постійно  атакує Наркомат авіаційної промисловості листами про необхідність розроблення й будівництва твердопаливних балістичних і крилатих ракет далекого радіусу дії.

Робота йшла настільки успішно, що  27 липня 1944 року вийшов Указ Президії Верховної Ради СРСР про дострокове звільнення всіх 29 працівників казанської «шарашки» зі зняттям судимості, а в серпні звільненому «спецконтингенту» виділили житло  в щойно побудованому  будинку № 5  по вулиці Лядова.  Корольов жив  в двокімнатній  квартирі № 100 (одну з кімнат займав його охоронець), а поруч з ним, в 101-й квартирі, оселився Валентин Глушко. Кімната Корольова була сонячна, затишна, саме тут він продовжив, розпочаті ще до арешту, фундаментальні роботи по створенню ракетопланів.

На роботу Сергій Павлович їздив на заводському трамваї № 9, зупинка якого була поруч з його будинком. Це була своєрідна «трамвайна маршрутка». Рано вранці «спецконтингент» збирався на зупинці, де його рахували, як худобу, по головах, а потім по одному пропускали в «салон», і під вартою везли на завод. Біля прохідної, у відстійнику, їх знову перераховували, а потім пропускали на завод. Зараз частина цього трамвайного маршруту пролягає по вулиці С.Корольова.

До сторіччя від дня народження С. П. Корольова, в 2007 р.,  на будівлі прохідної заводу №16 було відкрито меморіальну дошку з написом: «В 1942-45 годы на заводе №16 в закрытом опытном конструкторском бюро работал основоположник практической космонавтики, конструктор ракетно-космических систем Королёв.(1907-1966)». Автор - скульптор Махмут Гасімов, який, нагадаю, є автором меморіальних дошок Михайлу Грушевському, Оксані Петрусенкоі  Давиду Бурлюку,  встановлених в Казані нашим Українським товариством «Вербиченька».

 1 травня 1945 року в Казанському авіаційному інституті (нині Казанський національний дослідний технічний університет ім. А.М. Туполєва) відкрили кафедру «реактивних двигунів» - єдину в Радянському Союзі. Корольов викладав там на посаді старшого викладача з окладом 800 рублів, завідувачем кафедри був його колега Валентин Глушко. На головній будівлі університету (вул. К.Маркса, 10 ) також встановлено меморіальну дошку на честь С.П. Корольова.  

8 вересня 1945 року Корольов вилетів до Берліна, щоб взяти участь у вивченні трофейної ракетної техніки. Англійці продемонстрували запуск німецької ракети «Фау-2» (пуск здійснювали німецькі фахівці). За вказівкою керівництва Корольов приїхав на цей пуск під чужим прізвищем і у формі капітана-артилериста Радянської Армії. При цьому його забули забезпечити фронтовими нагородами, що викликало підвищений інтерес англійської розвідки до незвичайного «артилериста».

 У 1946 році був створений радянсько-німецький ракетний інститут «Нордхаузен», головним інженером якого був призначений С. П. Корольов. Його ж призначили і  керівником виготовлення копії ФАУ-2.  У 1948 році Корольов розпочав льотно-конструкторські випробування балістичної ракети «Р-1» (аналога «Фау-2») і в 1950 році успішно передав її на озброєння.

У 1956 році під керівництвом Корольова була створена двоступенева міжконтинентальна балістична ракета «Р-7» з дальністю польоту 8 тис. км. А перед цим, у 1955 році, С. П. Корольов, М. В. Келдиш, М. К. Тихонравов вийшли з пропозицією до уряду про виведення в космос за допомогою ракети «Р-7» штучного супутника Землі. 

І ось, 4 жовтня 1957 року в СРСР був запущений на навколоземну орбіту перший в історії людства штучний супутник Землі. Ще через два роки були створені та запущені три автоматичні станції до Місяця. «Луна-1» пролетіла поблизу Місяця, здійснивши перші прямі вимірювання параметрів сонячного вітру і виявивши навколо Землі радіаційний пояс. «Луна-2» вперше в світі здійснила переліт із Землі на інше космічне тіло, доставивши на Місяць вимпели Радянського Союзу.  «Луна-3» вперше виконала фотографування зворотної (до того ніколи невидимої з Землі) сторони Місяця.

І, нарешті, 12 квітня 1961 року  С. П. Корольов реалізував перший в світі політ людини в космос. Космічний корабель конструктора з Ю.Гагаріним на борту зробив тільки один виток навколо земної кулі, адже  ніхто не знав, як людина буде себе почувати в космосі, як відреагує її психіка. Тому на всяк випадок Юрію Гагаріну дали з собою в польот пістолет Макарова.

Відомо, що радянський уряд, ставлячи за головну мету політичне завдання довести переваги соціалістичної системи і бути першими в освоєнні космосу, квапив  Корольова відправити людину в космос, випередивши США. Але  Сергій Павлович і тут проявив твердість характеру і не поспішав, розуміючи усі ризики такого польоту. Тому сказав, що відправить  людину в космос тільки після трьох поспіль вдалих польотів з собаками.

Капсулу космічного апарату, останнього з тих трьох випробувальних  польотів з собаками перед польотом Гагаріна, я бачив в Воронежі. У цій капсулі повернулись на Землю собака «Зірочка» і манекен космонавта «Іван Іванович». У пострадянські  часи  капсулу продали в США, але  у 2011 році на аукціоні Sotheby’s її викупив  за 2,88 млн. долларов і повернув в Росію уродженець Воронежа, бізнесмен Євген Юрченко.  У Воронежі її виставили в центральному торговому центрі «Галерея Чижова». Спочатку капсула стояла вільно і метал, який побував в космосі, мені вдалося помацати руками. Зараз її огородили прозорим пластиком.

 Незважаючи на успішні польоти з собаками, політ в космос людини все одно був пов'язаний зі смертельною небезпекою. Недарма Юрій Гагарін казав: «Не знаю, я в космосі був першою людиною чи останньою  собакою». Жарт з категорії «чорного юмору».

Слідом за першим польотом Юрія Гагаріна, вже через чотири місяці,  6 серпня 1961 року, Германом Тітовим на кораблі «Восток-2» був здійснений другий космічний політ, який тривав одну добу.  Потім був спільний політ космічних кораблів «Восток-3» і «Восток-4», пілотованих космонавтами Адріяном  Ніколаєвим і українцем Павлом Поповичем. 18 березня 1965 року під час польоту корабля «Восход-2» відбувся перший в світі вихід у відкритий космос Олексія Леонова. Таких космічних перемог  в той час було багато. Радянський народ радів, а розсекречений конструктор і керівник польотів Сергій Корольов став національним героєм. У  планах конструктора були вже орбітальні станції, «місячний проект», освоєння Марсу…   

Та, на жаль, йому не довелося втілити їх в життя. 14 січня 1966 року Сергія Павловича Корольова не стало. Він потребував  операції. Під час неї хірурги раптово виявили у нього злоякісну пухлину, яку також треба було видалити.  Для цього мали застосувати глибокий наркоз і ввести трубку в трахею, але  це не вдалося. Неправильно зрощені після переломів під час допиту в 1938 році щелепи деформували ротову порожнину і не дозволили це зробити. Зупинка серця сталася на операційному столі. Так підступно минуле наздогнало талановитого конструктора через 30 років на вершині слави. Йому було всього 59 років.

Післямова.

 Сергій Корольов був не тільки геніальним конструктором, а й організатором, який зумів скоординувати роботу багатьох підрозділів – інститутів, КБ, заводів.  Такі потужні особистості, як Сергій Павлович, народжуються вкрай рідко. Коли президент Сполучених Штатів Америки роздратовано запитав Вернера фон Брауна, провідного американського фахівця з космосу: «Чому росіяни нас обігнали?», той відповів: «Тому що у нас немає Корольова». Додати нічого.

За спогадами відомого авіаконструктора Леоніда Кербера, С. П. Корольов був скептик, цинік і песиміст, абсолютно похмуро дивився на майбутнє. «Шлепнут без некролога», - була улюблена його фраза. Разом з цим є висловлювання льотчика-космонавта Олексія Леонова щодо Корольова: «Він ніколи не був озлоблений ... Він ніколи не скаржився, нікого не проклинав, не лаяв. У нього на це не було часу. Він розумів, що озлобленість викликає не творчий порив, а пригнічення».

 Після смерті Корольова успіхи Радянського Союзу в космосі поступово зійшли нанівець. Уже не США наздоганяли СРСР, а СРСР наздоганяв Америку в космосі. І справа не тільки в тому, що американська економіка виявилася потужнішою за економіку СРСР.  В значній мірі позначилася відсутність такої геніальної особистості, якою був великий син українського народу Сергій Павлович Корольов.  А з розпадом Радянського Союзу амбітні космічні програми, про які він мріяв,  взагалі припинили своє існування.

 Ностальгувати з цього приводу немає сенсу. Космос - це для багатих. Те, що розорена війною країна, змогла вже через 16 років запустити космічний корабель в космос - це вже чудо і не тільки космічне. Нещодавно в інтернеті прочитав секретне розпорядження Ради Міністрів СРСР від 18 квітня 1961 року про подарунки Ю.Гагаріну. На урядовому рівні регламентовано все: що дати самому космонавту, що його дружині, дітям, матері, батькові. У числі іншого, Гагаріну: труси і майки - 6 пар, його дружині: панчохи -6 пар, брату і сестрі - по 1000 рублів.  Читати це було гірко. Навіть першого в світі космонавта держава нагороджувала білизною. В той же час це свідчення тодішньої тотальної бідності народу, за умов якої було здійснено історичний прорив у Всесвіт. До речі, К.Циолковський вважав, що перший політ людини в космос відбудеться не раніше… 2017 року.

 Щоб в такій країні створювати і реалізовувати дорогі космічні програми, виводити на орбіту, долаючи земне тяжіння, тони заліза, треба було бути самому «залізною» людиною. Корольов був саме таким. Сильний, жорсткий, авторитарний. Сталінський тип керівника, який не щадить заради справи ні себе, ні інших. Такими Корольова та його соратників  виробив час, в якому вони жили.  Саме таким показав Корольова актор Олег Табаков у фільмі 1985 року «Корабель прибульців»  (режисер Сергій Никоненко).

 Дуже багато авторів пишуть про важкі взаємини Корольова з іншими конструкторами. Я не стану зупинятися на конфліктах. По - перше, там всі були такі.  По-друге, обговорення цих конфліктів ні на що вже не вплине. Acta est fabula (п'єсу зіграно) – виставу закінчено і нічого змінити не можна. А ім'я та справи Корольова,  українця не тільки за походженням, а головне за незламним національним духом настільки великі, що принизити чи очорнити їх неможливо.

Євген Савенко, голова Нижнєкамської НКА «Українське товариство «Вербиченька»

На світлинах:

1. Сергій Павлович Корольов

2. Анкета студента Київського політехнічного інституту Сергія Корольова

3. Дом №  5 по вулиці Лядова (сучасний вигляд), в якому проживав С.Корольов в Казані

4. Меморіальна дошка на будівлі прохідної заводу №16, де працював в Казані С.Корольов

5. Меморіальна дошка на будівлі Казанського авіаційного інституту, в якому викладав С.Корольов

6. С.Корольов в  Берліні, 1945 р.

7. С.Корольов в центрі управління космічними польотами, 1957 р.

8. Юрій Гагарін і Сергій Корольов, 1961 р.

9. С.Корольов в колі перших радянських космонавтів

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка