Східна Слобожанщина не є суцільною українською територією.

Східна Слобожанщина

Східною Слобожанщиною ми називаємо українські етнічні землі, які розташовані зараз у межах Курської, Білгородської та Воронізької областей Російської Федерації. Звичайно ж, Східна Слобожанщина не є, і ніколи не була суцільною українською територією. Поруч з нащадками українців живуть тут і нащадки росіян, які спільно заселяли ці землі, починаючи від 16-17 ст.ст. Але, тем не менш, ми можемо цілком природно визначити умовні кордони цієї української етнічної території. Тоді межа Східної Слобожанщини, розпочавшись на кордоні Брянської і Курської областей, простягнеться східніше Хомутівки, далі річкою Свапою до її впадіння у Сейм, потім Сеймом на схід від Коренева, залишаючи в межах Східної Слобожанщини Суджу, а за її обширом Велике Солдатське, піде на схід від Медвенки, обійме Курськ та Беседине, далі піде на схід паралельно Сейму, залишаючи за своїми межами Мантурове, а потім поруч з Яструбівкою річкою Осколом до межі Курської і Білгородської областей. Далі кордон Східної Слобожанщини прямує межею Білгородської області з Курською та Воронізькою, захоплюючи невеличкий окрайок Вороніжщини південніше Реп'ївки, потім знову кордоном цих двох областей, далі на південь від Солдатського, Доном південніше Лисків, південніше Липівки, на північ від Шестакова, залишаючи у своєму прикордонні Нижній Кисляй, Козлівку та Василівку, до річки Савали, та її руслом до впадіння у Хопер. І нарешті кордоном Воронізької області з Волгоградською та Ростовською областями, до державного кордону з Україною, і далі українським кордоном до межі Курської і Брянської областей.

Михайло Ратушний, Голова УВКР

Виступ на парламентських слуханнях 11 січня 2012 р.

Шановний пане головуючий, члени уряду, дорогі співвітчизники!

Я виступаю від Української Всесвітньої Координаційної Ради, організації, що координує роботу українських громад більш ніж у 40 державах світу і представляє, за різними оцінками, до 20 мільйонів, а не як сказала одна з виступаючих, - 7млн., закордонних українців.

Українці, що проживають за кордоном, як ніхто інший, розуміє необхідність дотримання прав і свобод етнічних меншин у відповідності до норм міжнародного права, бо самі є національними меншинами в країнах свого перебування і щоденно стикаються з необхідністю задоволення своїх мовних, культурних, гуманітарних та релігійних потреб.

Українська Всесвітня Координаційна Рада в цілому підтримує проект рекомендацій, розданий учасникам цих слухань її організаторами й парламентським Комітетом. Водночас хочу висловити деякі міркування які, на мій погляд, повинні увійти до остаточної редакції документа.

Михайло Ратушний, Голова УВКР

З приводу планованої здачі Росії Української газотранспортної системи

Українська громадськість як в Україні, так і поза її межами безмежно стурбована намірами провладної більшості у Верховній Раді України узаконити подальше розбазарювання національної власності українського народу. Ще не вщухли гнівні голоси щодо здачі національних інтересів Харківськими угодами, як провладні сили планують нову провокацію - узаконення урядового рішення про приватизацію газотранспортної системи і підземних сховищ газу. Цим самим Росія отримає важливий економічний чинник впливу на українську владу, з одного боку, а з іншого - висмоктуватиме з українців свої надприбутки за рахунок підвищення тарифів з кожного газокористувача.

Така ситуація стає можливою тільки тому, що нинішня українська влада піддається лобістським устремлінням олігархів, які не закуповують газ напряму у Газпрому Росії за кошти власного, приватного бізнесу, як це робиться в усьому світі. Україна закуповує газ за рахунок бюджету, тобто, за кошти платників податків, а потім цей газ іде в розпорядження приватних власників, які, отримавши прибутки, виводять їх за межі України і штучно створюють заборгованість перед бюджетом і Нафтогазом України. Саме тому Нафтогаз України перебуває на межі банкрутства, а прості громадяни, по суті, своїми податками оплачують послуги олігархам у придбанні ними вілл, літаків-вертольотів, яхт, маєтків та інших знакових предметів розкошів та престижу.

Ольга Кобець

Виступ на парламентських слуханнях 11 січня 2012 р.

Шановний пане Голово, народні депутати України, представники громадських організацій!

Етнонаціональна політика в Україні, якщо її розглядати як політику держави щодо національних меншин, - достатньо виважена і визнана у Європі і світі як одна з тих, що повністю забезпечує представникам інших націй, які мешкають в Україні, права на збереження їх культурної самобутності і національної самоідентифікації. На сторожі прав національних меншин стоять такі документи, як Конституція України, Закон України про національні меншини, Декларація прав національних меншин в Україні, Закон України про місцеве самоврядування та ін. Сюди ж долучаються і міжнародно-правові акти, визнані і ратифіковані Україною.

Однак етнонаціональна політика - поняття ширше, воно повинне включати і політику держави щодо титульної нації. І ось тут ми стикаємося з прогалинами законодавчого поля, яке, скажімо, не забезпечує прав українців, не тільки як титульної нації, а й навіть як якоїсь найменшої національної меншини щодо збереження своєї мови, культури, самоідентифікації громадян.

Емблема УВКР

Інформаційне повідомлення

11 січня 2012 року у Сесійному Залі Верховної Ради України відбулися парламентські слухання на тему: «Етнонаціональна політика України:здобутки та перспективи». Слухання, ініційовані Комітетом з прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (голова О.Зарубінський), вперше на такому рівні розглянули проблеми націотворення в Україні та державної політики щодо національних меншин. З доповідями виступили міністр культури України Михайло Кулиняк та голова Комітету Олег Зарубінський. В обговоренні взяли участь відомі вчені, зокрема, Олександр Майборода і Володимир Трощинський, які відзначили провідну роль титульної нації у процесі націєтворення та проблеми, з якими стикаються українці при нерозумінні їх провідної ролі у побудові гармонійного громадянського суспільства в Україні. Виступили також голови найвідоміших громадських організацій етнічних меншин України, які поділилися своїм бачення процесу націєтворення в Україні, дехто з них засвідчив своє нерозуміння процесів гармонійного творення громадянського суспільства в Україні, продемонструвавши елементарне незнання державної мови (О.Проценко-Пічаджі, голова Федерації грецьких товариств, Т. Салістая-Григорян, вірменське товариство), а то й нехтування суспільної думки (М.Товт, почесний голова Демократичної спілки угорців України). Дивно, що російська меншина взагалі не виступала.

Учасник конференції Денис Чернієнко - про завдання Наукового товариства україністів ім. Т. Г. Шевченка_crop1

У Львові відбулась науково-практична конференція

12 грудня 2011 року Міжнародний інститут освіти, культури та зв'язків із діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» у рамках проекту «Відкриймо для України українську діаспору» провів презентацію діяльності Міжреґіональної громадської організації «Наукове товариство україністів ім. Т. Г. Шевченка», яка має символічну назву «Українських шлях у Російській Федерації».

Героями події були гості з Росії, давні друзі й партнери МІОКу: Тарас Дудко - керівник українського національного руху в Російській Федерації, академік РАПН, директор наркологічної клініки м. Москви, доктор медичних наук, заступник голови Української Всесвітньої Координаційної Ради; Василь Бабенко - директор Уфимського філіалу Московського державного гуманітарного університету ім. М. О. Шолохова, голова Міжреґіональної громадської організації «Наукове товариство україністів ім. Т. Г. Шевченка», член Президії Української Всесвітньої Координаційної Ради; Денис Чернієнко - заступник голови Міжреґіональної громадської організації «Наукове товариство україністів ім. Т. Г. Шевченка», заступник голови громадської організації українців Удмуртії «Громада».

Герб міста Острогозька - столиці Східної Слобожанщини

Проект СВУ (Соборна Велика Україна)

Вітаю Вас, друзі!

Мене звуть Ігор, народився і живу я у Росії, за фахом - історик, пишу в Інтернеті під ніком «Вірний зі Стародубщини», бо предки мої походять саме з цього українського краю, що знаходиться зараз у складі Російської Федерації. Є автором книги «Стародубщина. Нарис українського життя краю», яку можна побачити, наприклад, на київському сайті «Гайдамака».

http://www.haidamaka.org.ua/page_starodubvirnyj.html

Маючи на меті пропаганду та поширення серед українства як-можна більшої кількості вісток про життя та історію українців на наших етнічних землях за межами України, планую розпочати нову працю, у якій бажаю зібрати до купи та оприлюднити численні матеріали з життя наших братів та сестер у сусідніх з Україною державах. Розміщуючи ці матеріали в Інтернеті, на українських сайтах тих земель, що є історично близькими із відокремленими від України діаспоральними землями, 2012-й рік хочу присвятити вивченню історії та сьогодення Східної Слобожанщини, частини Слобідської України, що знаходиться в межах Воронізької, Білгородської та Курської областей Росії. Праця моя буде не лише збіркою авторських статей з відповідної тематики, але і своєрідним дайджестом найбільш впливових робіт інших авторів, які писали колись чи пишуть зараз про українську Східну Слобожанщину.

Роман Черемський - один із лідерів Спілки Української Молоді Харківщини, член правління Товариства Спадщина

Харківська влада оголосила вендету українським громадським організаціям

Про надзвичайну ситуацію в Харкові із дотриманням і забезпеченням нині чинною владою громадських свобод для своїх громадян, із тих, що затверджені Основним законом - Конституцією Української Держави, КОБЗА повідомляла на початку січня 2012 року. Тоді українські патріотичні організації Харкова, загнані у безвихідь нахабними та антиукраїнськими діями місцевої влади, з електронних сторінок КОБЗИ закликали на допомогу. Світову спільноту і, перш за все, братів-українців із Канади й Америки. Позаяк міліціянти і судові пристави, за наказом місцевих урядників, силоміць виселяли українське товариство - громадські організації - із законно орендованих приміщень - і на вулицю. Який стан справ у Харкові нині КОБЗА поцікавилась у пана Романа Черемського, котрий тримав слово за українську громаду Харкова, зокрема ХМТ "Спадщина", Фонду ім. Г. Хоткевича, ХКО СУМ та Кобзарського цеху, редакції газети "Український простір".

- Пане Романе, який розвиток подій наразі маємо у Харкові? І чи й триває протистояння між харківськими урядниками і харківською українською громадою?

- У Харкові ситуація щодо українських громадських організацій зараз є критичною. Шалений тиск з боку харківської влади на всі прояви українського громадського життя у місті - так би мовити, «закономірно» - дає негативні для нас результати.

Національний університет 'Львівська політехніка'

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Міжнародний інститут освіти, культури та зв'язків з діаспорою

Національний університет «Львівська політехніка»

Українська Всесвітня Координаційна Рада

Всеукраїнський благодійний фонд «Запорука»

Громадська організація «Назустріч»

Запрошують Вас взяти участь у Міжнародній науково-практичній конференції «Транснаціональні сім'ї як наслідок української трудової еміграції: проблеми та шляхи їх розв'язання»

Час проведення конференції: 22 березня 2012 р.

Адреса проведення: м. Львів, вул. С. Бандери, 12 (головний корпус НУ «Львівська політехніка»).

Володимир Павук

Підсумки та досягнення

Щорічно в листопаді Національно-культурна автономія українців м. Новосибірська (УНКА) відзначає «день народження». Так 19 листопада 2011 р. українська діаспора Новосибірська святкувала 22 роковини зі дня створення першої громадської української організації в новітній історії міста.

Заступник голови УНКА Володимир Павук в своєму виступі зупинився на основних подіях в житті автономії.

За ініціативою талановитого вченого, людини неординарної долі, професора, академіка СО РАН, доктора філософських наук Иоасафа Семеновича Ладенко в 1989 році було створено і зареєстровано відділення Всеукраїнської «Просвіти». То був час національної ейфорії, високої активності діаспори і значного росту інтересу до української культури, історії, літератури.

Тетяна Ключникова

Хто знає народні танці? Та не ті, що виконують артисти на сцені, а ті, старовинні, що колись танцювали наші прабабуні, коли були молодими. Так от, саме з таких народних старовинних танців почалися Андріївські вечорниці у великому залі Бібліотеки української літератури м. Москви. Тут зібралася парубки та дівчата з Клубу україністики Палацу дитячої та юнацької творчості, що на Воробйових горах та ті, кому просто було цікаво побувати на українських вечорницях. Серед гостей були представники Посольства України в Росії та українських громадських організацій Москви і Підмосков'я.

Молодь взялася за руки і стала парами. Чарівна господиня вечора, студентка МДУ Анна Карасьова дохідливо пояснювала основи танцю, як треба рухатися, скільки кроків вліво, вправо, потім - назустріч. «Коробочка» - зазвучала музика і пари одна за одною пішли по колу. Веселий сміх і запальна музика маскували сором'язливі погляди на сусіда, бо дуже хотілося роздивитися нового партнера. Трохи плутали малюнок танцю, але всім було весело. А далі «Полька Ойра», «Гречаники» - танець змінювався танцем. Для дівчаток з української «Криниці» підмосковного Пушкіно це були зовсім нові танці, адже на таких вечорницях вони були вперше. Насправді, для сучасної молоді це трішечки складно танцювати, бо ж це не просто, як на дискотеці, вихилятися в такт музиці, а чітко слідкувати за положенням рук і ніг, поворотами, кроками, «фігурами» та візерунком танцю.

Олександр Павленко

Співали всі!

7 січня в Сиктивкарі, у державному Театрі опери і балету Республіки Комі, відбувся традиційний Різдвяний концерт за участі сиктивкарського народного хору "Україна" (худ. керівник заслужена артистка Росії Наталія Масанова). На жаль, не всі бажаючі змогли потрапити на концерт. Це не дивно, адже для українців Сиктивкару, кількість яких перевищує 10 тисяч, будь-який зал буде замалим. Зустріч з рідною мовою й близькою серцю піснею, з атмосферою українського споконвічного Різдва, дуже важливо для кожного, хто народився в Україні, але проживає в Республіці Комі, будучи громадянином Росії. Це джерело сили духу, сили волі і просто гарного настрою на весь рік аж до наступного Різдва.

Георгій Кузовков - заслужений артист України

23-26 лютого 2012 року в Північній Пальмірі Росії відбудеться ІІ-й конкурс сучасної української пісні «Українська ліра Санкт-Петербургу». Рішенням оргкомітету, співоче змагання виходить за межі міського і набирає статус міжнародного. У пам'ять про видатну Людину, заслуженого артиста України Георгія Кузовкова, пісенний марафон носитиме його ім'я: «Міжнародний конкурс української сучасної пісні імені Георгія Кузовкова». Співоче дійство відбуватиметься за підтримки Генерального Консульства України в Санкт-Петербурзі, громадської організації «Українська національно-культурна автономія Санкт-Петербургу», ДКЗ «Санкт-Петербурзького будинку національностей».

-Наталка Царегородцева - керівник Центру підтримки національних культур Уральського гірничого держуніверситету

У Єкатеринбурзі святкували Різдво і Новий рік

Початок нового року для української громади Єкатеринбурга завжди насичений подіями: святкуємо Новий рік, на Різдво ходимо до церкви, до отця Миколая з Галичини, а під Новий рік (по старому стилю) завжди проводимо «Українські вечорниці», на які запрошуємо гостей з усього міста. Приходять і вітають нас представники адміністрації, засобів масової інформації, а також наші друзі з інших національних діаспор. У своєму святковому привітанні я пошанував громаду безліччю побажань, із тих, що надійшли від наших земляків з усіх куточків планети. Поздоровлень було стільки, що ледве встигав віддячити кореспондентам.

Свято ввійшло в традицію, але, скільки пам'ятаю, дійство проходило в різних приміщеннях: актових залах бібліотек, палаців культури, університетів. Цього року святкування відбулось у красивому актовому залі Уральського державного гірничого університету. Мені вже доводилося писати про те, що цей університет, де сам працюю більше 30 років, відіграє дуже важливу роль у підтримці національних культур міста й області. Саме тут створено спеціальний Центр підтримки національних культур, який очолює наша талановита і невтомна Наталка Царегородцева.

Борис Нємцов - друг українських демократів

Торонто приймає російського демократа

Внимание!

Компания Russian Canadian Broadcasting проводит встречу с одним из самых известных политиков, лидером Демократического движения России Борисом Немцовым.

Из первых уст вы услышите правду о политической ситуации в стране, узнаете о том почему Путин не хочет отдавать власть в России. Желающие могут задать вопросы Борису Немцову.

Встреча пройдет 31 января в помещении Bernard Betel Centre по адресу 1003 Steeles Ave. W. В Норт Йорк. Начало в 6 часов 30 минут вечера. Вход свободный.

Количество мест ограничено.

Максим Богданович - белорусский поэт, публицист, переводчик

К 120-й годовщине со дня рождения

беларусского поэта, переводчика и литературоведа

От составителя

ПЛАМЕННЫЙ ПЕВЕЦ БЕЛАРУСИ

9 декабря исполнилось 120 лет со дня рождения выдающегося белорусского поэта, переводчика, критика и литературоведа Максима Адамовича Богдановича.
Имя Максима Богдановича - одно из самых известных и почитаемых в белорусской литературе. Его произведения изучаются в школе, стали народными песнями.
Родился поэт в 1891 году в Минске. Детство и юность провел на Волге. Учился в гимназиях Новгорода и Ярославля, в Демидовском юридическом лицее.
Художественные интересы его были необычайно широкими и разносторонними. Он пробовал свои силы и способности в разных формах и жанрах литературы, обращался к художественным образам разных литературных эпох и культур. Его стихи отличаются мастерским использованием изобразительных средств поэтики классической и песенно-народной. Единственная прижизненная книга Богдановича - сборник поэзии "Венок" - стала бесценным даром для белорусского народа.
Максим Богданович знал около десяти языков. Переводил на белорусский язык Верлена, Гейне и Гете, Верхарна и Шиллера, Пушкина, Фета, Майкова, Тютчева; а на русский язык - свои сочинения, а также стихи белоруса Янки Купалы, украинцев Шевченко, Франко, Самийленко, Крымского. 

Міжнародний пісенний конкурс Українська ліра Санкт-Петербургу ім. Г. Кузовкова

Положення

про проведення ІІ-го Міжнародного конкурсу української

пісні «Українська ліра Санкт-Петербургу» ім. Георгія Кузовкова

1.Девіз, мета і задачі.

Девіз конкурсу: « Ми не споживачі - ми творці української культури!»

Мета конкурсу:

- збереження кращих зразків пісенної творчості для майбутніх поколінь;

- пропаганда і розвиток сучасної української пісні як фактора збереження української мови;

- заохочення до творчості композиторів українського походження (авторів інших національностей, які пишуть українські пісні) і молоді української діаспори.

Професор Антонів Василь Федорович, Москва

Рекламне оголошення Товариства «Славутич» (Москва)

Товариство «СЛАВУТИЧ» надає правову допомогу громадянам України в Російській Федерації, в тому числі:

фізичним особам:

допомога в оформленні спадщини;

майнові та інші спори в судах;

захист трудових, житлових та ін. прав;

послуги при купівлі, продажу об'єктів нерухомості в Росії;

по програмі підтримки українського бізнесу:

створення представництв, дочірніх та інших підприємств, їх юридичне, бухгалтерське, кадрове, консульське, секретарське обслуговування;

захист прав та інтересів українського бізнесу в судах;

Євген Чикаленко, землевласник, патріот, меценат.

Личность в истории культуры

От составителя

Библиографическая справка

Евгений Харлампиевич Чикаленко - один из тех выдающихся людей, что вписали свое имя в историю развития украинской культуры и общественной жизни на рубеже девятнадцатого и двадцатого веков.

В противоположность многим состоятельным людям своего времени, он не ограничивался зарабатыванием денег и тратой их исключительно на собственные нужды, но щедрой рукой тратил их на благо родной культуры, на помощь отечественной литературе и прессе. Думается, что пример выдающегося мецената крайне актуален и сегодня.

Видимо, и этим обусловлено то внимание историков культуры, которое уделяется сегодня в Украине изучению жизни и творчества Евгения Чикаленко, изданию его трудов.

Сорок років погрому шістдесятників

Василь Овсієнко. Спогади про час і про друзів-шістдесятників

Шістдесятники - то був моральний спротив когорти Особистостей, які вже здатні були розгорнути великий національно-визвольний рух. Це розуміла й колоніальна влада, і з її точки зору удару по них було завдано дуже вчасно.

Це сталося 12 січня 1972 року. Газета "Радянська Україна" 15 січня 1972 року повідомила: "Органами Комітету Державної Безпеки при Раді Міністрів УРСР за проведення підривної антирадянської діяльності заарештовано туриста з Бельгії Ярослава Добоша. Ведеться слідство".

Тим часом уже 12 січня Україною прокотилася чергова хвиля арештів молодої української інтеліґенції. КДБ здійснював масштабну операцію "БЛОК", спрямовану проти українського національного руху.

Безпосереднім приводом для арештів стало затримання на станції Чоп 4 січня громадянина Бельгії, члена Спілки Української Молоді Ярослава Добоша: він намагався вивезти за кордон "один антирадянський документ" (як згодом з'ясувалося, це була фотоплівка "Словника рим української мови", якого на допомогу поетам склав Святослав Караванський, тоді політв'язень).

Бібліотека української літератури, Москва

Шановні друзі!

Прийміть найщиріші вітання із Новоріччям та Різдвом Христовим від колективу працівників державного закладу культури міста Москви «Бібліотека української літератури», її читацького активу.

Бажаємо Вам у Новім році неодмінних успіхів та звершень, миру та злагоди, доброго здоров`я, добробуту й щастя у Ваших родинах.

Дбаючи про задоволення інформаційних, культурних, освітніх потреб українців, які живуть та працюють у московському мегаполісі, всіх, кому цікаві культура та історія, сьогодення України, ми постійно відчуваємо Ваші доброзичливість і сприяння в тому, аби наша Бібліотека й надалі слугувала джерелом пізнання України, тамування духовної спраги її синів та дочок у Росії, успішно виконувала свою місію духовного єднання та порозуміння українського і російського народів.

В Новому році у нашій Бібліотеці на Вас чекають нові книги та часописи, цікаві зустрічі в бібліотечних клубах та літературних і музичних вітальнях БУЛ, безплатні курси української мови та готовність кваліфікованих працівників надати Вам необхідну бібліографічну, інформаційну допомогу.

Главный государственный санитарный врач РФ Геннадий Онищенко

Украинский МИД предложил российскому чиновнику Онищенко извиниться

Глава украинского МИДа Константин Грищенко сообщил, что ожидает извинений от главного санитарного врача РФ, главы Роспотребнадзора Геннадия Онищенко. Недовольство министра вызвали высказывания российского чиновника по поводу Украины.

Недавнее выступление Онищенко, касающееся реформы санитарно-эпидемиологической и ветеринарной службы на Украине, министр прокомментировал в своем твиттере. "Чем ему [Онищенко] не угодил евроопыт контроля, который мы внедряем? Не понимаю", - написал Грищенко. "В любом случае теперь лучше для Онищенко - публично извиниться за свои высказывания", - добавил он.

Онищенко, выступая в минувшие выходные, негативно отозвался о проводимой в Украине реформе, в рамках которой контроль за продовольственными товарами будет передан ветеринарной службе. Он предупредил о возможных ограничениях на ввоз украинских продуктов в Россию, а также рекомендовал воздержаться от отправки российских детей на украинские курорты.

Євген Савенко, голова товариства 'Вербиченька'

З веселими новорічними святами!

Вітаємо всіх шановних друзів!

Хай щастить вам у Новому Році!

Хай збуваються ваші сокровенні мрії!

Хай буде тепло і затишно у ваших родинах!

Хай ангел торкнеться вас ніжно крилом, зігріє вам серце Різдвяним теплом. Хай радість, кохання наповнять ваш дім, оселяться щастя і спокій у нім! Христос народився!

З Нижнєкамська,

товариство "Вербиченька".

Олександр Павленко

«КОБЗІ» - від українців Республіки Комі

Пане Василю, щиро вітаю Вас з Різдвом та Василями! Бажаю всього самого найкращого в Новому році! Добре що Ви підтримуєте такий важливий для українців Росії електронний орган ЗМІ як сайт «КОБЗА». Вже сама назва сайту «Українці Росії» звучить як гасло до об'єднання. На жаль, сьогодні в найбільшій у світі українській діаспорі немає іншої об'єднуючої ідеї, об'єднуючого центру як цей сайт. Тож, бажаю, щоб Вам та Вашим колегам, усім хто підтримує «КОБЗУ», успіху, здоров'я, сили та стійкості в цьому труді. Нехай Вам щастить, а Вас та Ваших рідних оберігає Всевишній.

Олександр ПАВЛЕНКО,

голова республіканської громади українців.

Акція протесту в Харкові зібрала молодих патріотів

У Харкові цинічно порушуються права титульного українського населення

Христос народився! Шановні добродії, вітаємо зі світлими Різдвяними святами та бажаємо усіляких гараздів і наснаги!

Нажаль, українська громада Харкова змушена звернутися до українців світу з нагальним проханням, яке наводимо нижче, українською та англійською мовами. Дуже просимо відгукнутися на це звернення, а також надіслати його до інших українських установ та небайдужих людей!