Друк
Розділ: Криниця (Уфа)

Кандидат педагогічних наук Юлія Сіренко. Подвижниця з Тернопільщини стала провідним вузівським педагогом і вихователем для вчителів усіх українських шкіл Республіки Башкортостан

В минулий четвер 26 лютого викладач української мови філії Московського державного гуманітарного університету ім. М.О. Шолохова в місті Уфі пані Юлія Валеріївна Сіренко успішно захистила кандидатську дисертацію «Розвиток системи піклування та виховання дітей – сиріт в Уфимській губернії XIXXX століть». Пані Юлія дуже сумлінно готувалася до цього іспиту на учений ступінь «кандидат педагогічних наук». Досить сказати, що згідно теми дослідження нею було вивчено багато архівних матеріалів, написано і опубліковано в різних виданнях 11 наукових статей. Редакція сайту «Кобза-Українці Росії», Республіканський національно-культурний центр українців Башкортостану „Кобзар” та керівництво Уфимської філії Московського державного гуманітарного університету ім. М.О. Шолохова, і перш за все - директор УФ МДГУ Василь Якович Бабенко та голова республіканського українського Товариства «Кобзар» Володимир Борисович Дорошенко від усього серця поздоровляють Юлію Валеріївну з цим досягненням звання дипломованого науковця, зичать їй доброго здоров’я і вдачі, нових сил та наснаги в її творчих пошуках та благородній справі – навчанні і вихованні вчителів української школи на теренах Російської Федерації.

Народилася Юлія Валеріївна Сіренко 29 березня 1972 року в місті Тернополі. ЇЇ батьки: мама - Ольга Мирославівна - економіст за фахом, а зараз пенсіонерка, батько - Валерій Романович був газозварником, але, на жаль,  трагічно загинув у 2005 році. Її бабуся - Стефанія Василівна та дідусь - Мирослав Федорович Зелені - відсвяткували діамантове весілля - 60 років разом. Це ті люди, котрі завжди чекають її вдома, в Тернополі, люблять та гордяться її успіхами.

У 1994 році Юля Сіренко закінчила Тернопільський державний педагогічний інститут за спеціальністю “Вчитель української мови та літератури”. В 1993-1997 роках працювала вчителем української мови та літератури Бенівської загальноосвітньої школи I-III ступенів Теребовлянського району Тернопільської області, асистентом кафедри українського та загального мовознавства Тернопільського державного педагогічного інституту та референтом Тернопільського обласного Всеукраїнського товариства української мови “Просвіта” ім. Тараса Шевченка.

У 1996 році вона почула по українському радіо звернення співголови Республіканського національно-культурного центру українців Башкортостану “Кобзар” Василя Бабенка до вчителів української мови в Україні їхати до Башкортостану, щоб навчати українців діаспори рідної мови. Вирішила спробувати свої сили, а тому в серпні 1997 року прибула до столиці Башкортостану - Уфи.

З 1997 по 2004 р.р. працювала викладачем в Уфимському педагогічному коледжі №1, у якому на відділенні “Початкове навчання” здійснювалася підготовка вчителів початкових класів з додатковою спеціальністю “Вчитель української мови”. Це була спроба підготовки власних педагогічних кадрів для шкіл, у яких вивчалась українська мова, в місцях компактного проживання українців в Республіці Башкортостан, а саме в селах Золотоношка Стерлітамацького району, Степанівка Аургазинського району, Іваненково-Троїцьке Благоварського району, Санжарівка Чишминського району. Треба зазначити, що більшість студентів коледжу – це були вихідці з цих сіл, хоча в групі навчалися й уфимці, серед родичів котрих були українці, або котрі за власним бажанням хотіли навчатися на українському відділенні. Досить назвати такі прізвища студентів як Діна Баємбітова, Анастасія Сорокіна, Жанна Чеховська, Наталя Алєксєнцева.

Рівень володіння українською мовою у більшості студентів був нульовим. Лише ті, хто був вихідцями з українських сіл, на побутовому рівні розуміли мову. А тому довелося починати з етапу “слухання, сприймання на слух та розуміння української мови”.  Із студентів коледжу було організовано фольклорну групу “Червона рута”, яка приймала активну участь в усіх національних святах в рамках коледжу, Шевченківських днях, виступала перед студентами коледжу із фольклорними українськими композиціями “Українське Різдво”, “Святий Миколай”, Великоднє свято”, а також стала дипломантом Днів слов’янської писемності в Уфі (2001).

З 1998 року, з часу заснування Уфимської філії Московського державного гуманітарного університету ім. М.О. Шолохова, Юлія Сіренко викладала предмети українознавчого циклу для студентів-філологів спеціальності “Російська мова та література”, котрі мають змогу по закінченню навчання одержати додаткову кваліфікацію “Вчитель української мови”. Щорічно студенти філії беруть активну участь в Республіканському конкурсі “Шевченківські дні”, Міжнародному конкурсі знавців української мови імені Петра Яцика. Лише за 2006 рік переможцями стали 7 студентів. Четверо з них одержали третє місце - Альміра Панова, Олена М’яснікова, Васильєва Марина та Аліна Хабірова, двоє друге - Алія Садікова та Регіна Бікбулатова), а студентка Альбіна Ісмагілова - перше місце. Були вони учасниками і організаторами в Міжнародному конкурсі молодіжних виконавців “Червона калина”, у Днях слов’янської культури та писемності, Днях української писемності й мови та інших заходах.

Студенти Уфимської філії Московського державного гуманітарного університету ім. М.О. Шолохова, котрі під проводом пані Юлії Валеріївни Сіренко вивчають українську мову, не лише приймають участь в усіх українських заходах, що організуються в Республіці Башкортостан. Вони під проводом Юлії Валеріївни також і самі пишуть поезії та займаються літературними перекладами. Найкращими перекладачами з української мови на російську серед уфимських студентів стали її вихованці Ольга Глухова та Олена Одишева, роботи котрих, а це переклади Тараса Шевченка, Лесі Українки, Володимира Самійленка, Ліни Костенко, увійшли до збірки поезій та перекладів з семи слов’янських мов - білоруської, болгарської, польської, сербської, хорватської, української, російської та чеської “Діалог слов’янських культур” (Уфа, 2007).

Серед колишніх студентів Юлії Валеріївни є такі, котрі спробували себе в ролі вчителів української мови сільських та міських шкіл. Це - Світлана Лебідь (село Степанівка), Наталія Храмова (СШ №9 міста Уфи), Анастасія Сорокіна (недільна школа при Українському культурному центрі “Дзвіночки” Дьомського району міста Уфи), Наталія Рубан (село Іваненково-Троїцьке), Василина Дубовик (село Санжарівка).

З 7 по 17 липня 2007 року кращі студенти Уфимської філії Московського державного відкритого гуманітарного університету ім. М.О. Шолохова, котрі досягли значних успіхів в оволодінні українською мовою, представляли Республіку Башкортостан в європейському молодіжному проекті “Українська музика – спадщина Європи” у Львові, організованому Перемишльським центром культурних ініціатив “Митуса” з Польщі на фонди Євро-союзу. Серед учасників проекту була українська молодь з чотирьох держав - Польщі, Словенії, України та Росії.

Розвиток української освіти в сучасному Башкортостані – є також темою, на яку Юлією Валеріївною Сіренко написано декілька статей, надрукованих в українських наукових збірках.

Вона також стала редактором виданої в Уфі в 2006 році книги про страви до українських традиційних та календарно-обрядових свят “Добрим людям на здоров’я”.

За багаторічну активну діяльність у справі відродження та розвитку української освіти й культури на теренах Башкортостану українська подвижниця, педагог вищої школи Юлія Валеріївна Сіренко нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти Російської Федерації (2003), Почесною грамотою Міністерства освіти Республіки Башкортостан (2004), Подякою Надзвичайного та Повноважного Посла Посольства України в Російській Федерації (2007) та іншими відзнаками.

Для тих, хто хоче особисто звернутися до цієї української подвижниці в Російській Федерації, додаю її контактні дані: поштова адреса: 450000, м. Уфа, вул. Комуністична, буд. 49, кв. 40, тел. (3472) 72-66-59, електронна адреса: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.">Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..

Юлія Валеріївна має донечку Софійку, україночка, що народжена в Башкортостані, їй 10 років. Донечка-«сонечко» та любимий чоловік Іван - це, за словами пані Юлії, «той український оазис на башкирській землі, котрий робить мене щасливою. А ще українська мова, культура, звичаї та можливість щодня прилучати до цього людей різних національностей і, виховуючи у них любов та повагу до землі моїх предків, бути причетною до України та корисною їй. Це не пафосні слова патріота своєї держави, це сенс мого життя, без чого я себе не уявляю».

Андрій БОНДАРЕНКО,

головний редактор сайту «Кобза-Українці Росії».

Разом з донечкою Софійкою на Шевченківських днях в Уфі в 2008 році.

На світлині: Кандидат педагогічних наук Юлія Сіренко. Разом з донечкою Софійкою на Шевченківських днях в Уфі в 2008 році.

Додаток:

Про відродження української національної освіти в Башкортостані

Відродження української національної освіти в Башкортостані почалося в 90-х роках XX століття із процесом національного відродження українців Республіки Башкортостан. Один із розділів “Програми національного відродження українців Республіки Башкортостан”, прийнятої на I з’їзді українців Башкортостану від 14 березня 1992 року і доповненої на II з’їзді українців РБ від 21 січня 1995 року, мав назву “Мова і народна освіта”.

Сьогодні, можна з гордістю впевнено констатувати, що те, про що мріяли українці Башкортостану в 90-х роках, здійснилося. В Башкортостані, на відміну від інших регіонів Російської Федерації, створена унікальна система безперервної української національної освіти.

Українська мова й література вивчаються в наступних освітньо-виховних закладах:

- с. Золотоношка Стерлітамацького району - у дитячому садочку та середній загальноосвітній школі

- с. Санжарівка Чишминського району – у неповній загальноосвітній школі

- с. Троїцьке Благоварського району – у середній загальноосвітній школі

 - с. Степанівка Аургазинського району – у середній загальноосвітній школі

- м. Салават – у недільній українській школі

- м. Уфа:

- у середній загальноосвітній школі № 9

- у недільній українській школі ім. Т.Г. Шевченка,

- у національній українській школі “Злагода”,

- в українському національному центрі “Дзвіночок”.

З 1997 по 2004 рік українська мова викладалася в Уфімському педагогічному коледжі № 1, де студенти відділення “Навчання в початкових класах” оволодівали додатковою спеціальністю “Вчитель української мови”. Як правило, на цю спеціальність набиралися учні із місць компактного проживання українців в Башкортостані. За цей період більше 25 випускників здобули додаткову спеціальність і частина з них повернулася до рідних сіл і почала викладати українську мову. На жаль, через малу перспективність середньо-професійної освіти в сучасному суспільстві та самої професії учителя початкових класів, кількість бажаючих вступати до педагогічного коледжу різко знизилася, тому набір на українське відділення було припинено. Здобутки в українській середньо-професійній освіті стали першою ластівкою в справі підготовки власних українських педагогічних кадрів на території Башкортостану.

Та на цьому професійна українська освіта не припинила своє існування, вона перейшла на вищий професійний рівень, бо з 1998 року у філії Московського державного педагогічного університету ім. М.О. Шолохова в м. Уфі на філологічному факультеті студенти спеціальності “Російська мова й література” стали освоювати додаткову спеціальність “Українська мова й література”.

Потрібно зазначити, що переважна більшість студентів-філологів не є українцями за походженням, однак їхня наполегливість в оволодінні українською мовою дає свої позитивні результати. Так, студентки Сафіулліна Ельвіра, Ішдавлєтова Альфіна, Ісмагілова Альбіна, Садікова Алія ставали переможцями Міжнародного конкурсу знавців української мови ім. Петра Яцика.

На філологічному факультеті українська мова вивчається як іноземна (друга слов’янська мова) з 1 по 5 курс. До навчального плану входять наступні дисципліни: “Практикум з української мови”, який дозволяє за допомогою розмовно-тематичних занять навчити студентів-філологів правильно сприймати на слух, розуміти, розмовляти і спілкуватися українською мовою. В результаті такої роботи здійснюється основний принцип у вивченні української мови як іноземної – комунікативний.

Крім того, студенти також вивчають усі розділи “Сучасної української літературної мови”, правда “Фонетика”, “Лексика”, “Морфеміка. Словотвір”, “Морфологія” та “Синтаксис” вивчаються в порівняльному аспекті, тобто лише ті специфічні риси мовної системи, які відрізняють українську мову від сучасної російської літературної мови.

Також студенти вивчають “Історію української літератури” від найдавніших часів до сучасності. Знайомлячись з класиками і сучасниками української літератури, читаючи в оригіналі твори Г. Сковороди, І. Котляревського, Т. Шевченка, І. Франка, Л. Українки, П. Тичини, О. Вишні, О. Довженка, Л. Костенко, - вони не тільки збагачують свій словниковий запас, а й розширюють філологічний світогляд і все це завдяки хорошому книжковому україномовному фонду, який знаходиться в бібліотеці університету.

Важливою ланкою в процесі вивчення української мови, виховання любові і поваги до українського слова є пізнання скарбів народних традицій, звичаїв, обрядів.

Процес ознайомлення з українською національною культурою і побутом, традиціями й обрядами безперервний. Він починається на уроках української мови й літератури, де студенти знайомляться з кращими взірцями української народної творчості й фольклору і продовжується та поглиблюється на заняттях з “Української народної творчості”, “Українського народознавства”.

Оскільки за навчальним планом передбачена виробнича педагогічна практика студентів протягом 6 тижнів, то абсолютно логічними є такі дисципліни навчального плану як “Методика викладання української мови” та “Методика викладання української літератури”.

Крім того, в процесі вивчення української мови студенти вивчають основні принципи та методи з “Теорії та практики перекладу”, що в майбутньому дозволить їм на практиці використати свої знання як перекладачів з української мови. Під час навчання студенти часто беруть активну участь у різних перекладацьких конкурсах. Так, минулого року в університеті до ювілею М.О. Шолохова проходив студентський конкурс на кращий переклад творів Шолохова українською та англійською мовами. З великим натхненням та ентузіазмом студенти-філологи нашої філії виконували переклади поезій своїх улюблених авторів: Т. Шевченка, Л. Українки, Л. Костенко, котрі увійшли до збірника перекладів слов’янських авторів, комплектуванням якого займався Башкирський державний університет.

Сьогодні на філологічному факультеті університету предмети українознавчого циклу вивчає 61 студент. І я розумію, що лише одиниці зв’яжуть свою долю з українським словом, а переважна більшість ніколи не буде викладати українську мову в навчальних закладах, та в усі часи критерієм освіченості людини було володіння кількома мовами. Як говориться у одному крилатому виразі “Чим більше ти знаєш мов, тим більше ти - людина”, тому знання української мови для майбутніх філологів – це також додаткова можливість пізнання східнослов’янської мовної єдності, що прекрасно усвідомлюють і мої студенти-філологи.

Юлія Сіренко.

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.">Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..

http://kobza.com.ua/content/view/2541/87