Рахімов та Кнут Воллебек. Про візит до Башкортостану комісії Організації з безпеки та співробітництва в Європі у справах національних меншин  

Республіка Башкортостан 12 березня 2009 року приймала високих гостей від Організації з безпеки та співробітництва в Європі у складі: 1. п. Кнут Воллебек - Верховний комісар ОБСЄ у справах національних меншин. 2. п. Гайр Сьоберг - особистий радник. 3. пані Сабіна Махль – старший радник. 4. п. Дмитро Алєшкєвич – радник з політичних питань. 5. п. Білл Боуринг – експерт з питань освіти. 6. пані Зденка Мачнюкова – експерт з питань освіти. 7. пані Анна Успенська - перекладач.

Основною метою візиту було проведення порівняльного дослідження стану з освітою російською мовою в Україні та українською мовою в Росії. В зв'язку з цим, Кнут Воллебек зацікавлений у відвіданні освітніх закладів усіх рівнів (дошкільного, середнього та вищого) з викладачами української мови, в зустрічах з викладачами, учнями та студентами для обговорення питань стосовно методики викладання, змістом учбових програм, забезпечення підручниками і т.п. Час перебування делегації був надто коротким, щоб виконати заплановану программу (делегація прибула о 6-й за московським часом і відбула о 17.40).

Гостей прийняв президент Республіки Башкортостан Рахімов Муртаза Губайдуллович. Далі, згідно до програми візиту, делегацію супроводжували представники керівництва республіки: 1. Ілішев Ільдус Губайдуллович – заступник премьєр-міністра РБ, міністр культури та національної політики РБ. 2. Аллаяров Зіннат Абдуллович - міністр освіти РБ. 3. Колбін Борис Георгійович – міністр зовнішньоекономічних зв'язків, торгівлі та підприємництва РБ. 4. Марданов Зінур Шайхітдінович – представник МЗС Росії в м. Уфі. Безумовно, на зустрічах на місцях  були присутні представники міністерств, районних адміністацій та управлінь освіти та культури.

Перша зустріч була організована на базі Уфимської філії Московського державного гуманітарного університету ім. М.А.Шолохова (директор філії Бабенко Василь Якович, голова адміністрації Калінінського району м. Уфи Мартинов Герман Васильович), де на спеціальності «російська мова та література» є додаткова спеціальність «українська мова та література».

Гостей зустрічали урочисто. Українська пара вручала хліб – сіль, башкирська та російська пари частували гостей кумисом та чак-чаком. Звучала українська музика, співала група Народного хору української пісні «Кобзар» вітали учпі, студенти , вчителі, працівники університету. За браком часу на відвідання хоча б освітніх закладів з вивчення української мови в м. Уфі, тут були представлені МДГУ ім. М.А.Шолохова, МСОШ №9 та НУВШ ім. Т.Г. Шевченка Кіровського району м. Уфи і УННШ «Злагода-Согласіє» Калінінського району м. Уфи. На зустрічі були присутні редакції республіканського та російського телебачення.

В Бібліотечному центрі ім. Р.Кузєєва гості познайомилися з фондом університету, українським фондом Республіканського національно-культурного центру українців Башкортостану «Кобзар» (більше 4000 одиниць учбово-методичної та художньої української літератури) з виставками: «195 років з дня народження Т.Г.Шевченка», «Ми вивчаємо рідну мову» (учбово-методична література), «Почуй мене, Україно!» (україністика, видана в типографії університету), «Про нас пишуть» (газети, журнали), «Уфимській філії МДГУ ім. М.А.Шолохова 10 років».

В окремому залі гості познайомилися з виставками навчально - методичних розробок та прикладного мистецтва «Руками учнів шкіл та студентів університету». Тут свої освітні заклади (в присутності учнів, студентів, вчителів, батьків) представляли директори (Бабенко Василь Якович – університет, Хайрулліна Олена Миколаївна - УННШ «Злагода-Согласіє», Мозговий Валерій Олександрович - МСОШ №9, Тарасова Марина Владіковна - НУВШ ім. Т. Г. Шевченка .

Основна зустріч відбулася в конференц-залі Уфимської філії Московського державного гуманітарного університету ім. М.О.Шолохова, тривала 35 хвилин. Зал на 140 чоловік був заповнений бажаючими почути високих гостей. В президії – п.п. Алєшкєвич, Макль, Сьоберг, Успенська, Воллебек, Ілішев, Ковальський (інспектор Приволжського територіального округу), Марданов, Аллаяров, Бабенко. Виступили Ілішев (представив гостей), Воллебек (інформація про завдання ОБСЄ, мета приїзду делегації, спілкування з учнями та студентами), Бабенко, Аллаяров, Дорошенко. 10 хвилин прощання, фотографуваня, короткий обід і кавалькада машин з супроводом взяла курс на Золотоношку (дорога в 200 км).

Село Золотоношка. Урочиста зустріч в вестибюлі сільського палацу культури з хлібом і сіллю, вокальний ансамбль «Зоряний світ» традиційною піснею «Зеленеє жито, зелене», на зустрічі представники адміністрації Стерлітамакського району та села, жителі села (діти чекають гостей в школі). Коротке знайомство гостей з сільського палацу культури, українським подвір'ям (директор Карюгіна Зінаїда Олександрівна), Історико-культурним центром «Село Золотоношка» (директор Корюгіна Ольга Анатоліївна), музеєм села та бібліотекою (завідуюча Черненко Ніна Іванівна). Під кінець – короткий шведський стіл з української сільської кухні, українська пісня, прощання з жителями села і кортеж машин рушає до школи за 600 м від сільського палацу культури.

Вишикувані по обидві сторони шкільного коридору  діти, нарешті, після довгого чеканя, вітають гостей. Знайомство з школою веде директор Гречко Ольга Петрівна, в кабінеті української мови господарює вчитель української мови та літератури Тесленко Олена Олексіївна. За цей час учні, вчителі і частина гостей зайняли місця  в залі. Заходять високі гості з супроводжуючими. Вітання. Короткі виступи заступника премьєр-міністра РБ, Верховного комісара ОБСЄ. Директор намагається активізувати дітей до спілкування з комісаром. Гості дізнаються, що в Золотоношці єдиний в Росії комплекс дитячий садок – школа, правда, дітей все меншає - 75 учнів і 15 дошколят, де всі вивчають українську мову. Напевно і єдина в Росії школа, де всі діти вивчають 4 мови : дві державні – російську і башкирську, українську і німецьку, за бажанням ще додатково англійську. Верховний секретар задає запитання щодо бажання вчити українську мову, цікавиться українським корінням дітей ( дізнається, що башкирка з задоволенням вивчає українську мову і нагороджена дипломами та подарунками за участь в Міжнародному конкурсі знавців української мови ім. Петра Яцика), чи спілуються вдома українською, цікавиться перспективами вступу до вузів в Україні, чи відомо, що Україна виділяє 50 місць в вузах України для українців Росії. Діти на прощання вручають гостям подаруночки, виготовлені своїми руками, фотографія на пам'ять.

Гості сідають в машини (попереду 200 км), коротка вечеря в придорожньому ресторані, напівофіційний обмін прощальними промовами, 140 км на спідометрі і ледве встигаємо на літак до Москви в 17.40.

Чекаємо на слушні зауваження та рекомендації комісії ОБСЄ щодо національної політики та української освіти в Республіці Башкортостан і в Російській Федерації та аналогічні висновки щодо України.

Володимир ДОРОШЕНКО.

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.">Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Додаток:

Выступление председателя Республиканского национально-культурного центра украинцев Башкортостана «Кобзарь» перед Верховным комиссаром ОБСЕ

Многоуважаемый господин Воллебек, уважаемые гости!

Уже более 250 лет прошло, как на благодатные просторные земли Башкирии приехали первые переселенцы с Украины в поисках дешевой земли. Не простым был этот период в их жизни, но они нашли землю так похожую на их родные края, приобрели вторую родину и сегодня в Башкортостане живут их потомки в 6-7 поколении. Во времена царской России, Советского Союза язык сохранялся лишь в сельской местности, но и там от поколения к поколению молодежь все больше от него отдалялась. Образование велось только на государственном языке.

Изменения наступили в 90-е годы прошлого столетия, когда произошли существенные изменения в стране. 13 января 1990 года в Башкортостане образовалось Общество почитателей украинской культуры «Кобзарь», которое уже в 1992 году на Первом съезде украинцев Башкортостана было преобразовано в Республиканский национально-культурный центр украинцев Башкортостана «Кобзарь». Была принята «Программы национального возрождения украинцев Республики Башкортостан».

Мы увидели, что если наши дети не заговорят на родном языке, то все наши потуги с возрождением украинской культуры тщетны. И уже в 1997 году на Третьем съезде украинцев Башкортостана отмечались определенные успехи на ниве украинского образования в Республике Башкортостан.

Очень непростым был этот семилетний путь для «Кобзаря», который вместе с национально-культурными центрами других народов республики возрождал культуру своего народа. Но это был  вместе с тем и очень интересный и высоко эмоциональный период. И сегодня мы с полным правом заявляем, что в нашей республике, в отличие от других регионов России, создана стройная правовая база для успешной работы национально-культурных объединений республики. Республиканские Законы «О культуре», «Об образовании», «О национально-культурных объединениях», «О языках народов Республики Башкортостан», Государственные программы «Народы Башкортостана» и «Программа по изучению, возрождению и развитию фольклора народов Республики Башкортостан» разрабатывались при участии представителей всех национально-культурных центров республики.

Председатель республиканского Центра «Кобзарь» является членом Общественного совещания при Президенте, постоянно приглашается на коллегии Министерства культуры и национальной политики РБ и Министерства образования РБ, где имеет возможность высказаться о своих  культурных и образовательных проблемах.

О многом говорит и тот факт, что вице-премъером Республики Башкортостан является Министр культуры и национальной политики.

Результаты такой национальной политики не замедлили сказаться. Сегодня мы имеем 5 самодеятельных коллективов удостоенных звания «народный». Все основные плановые мероприятия и проекты, пусть частично, финансируются из бюджета республики.

Нашими основными партнерами в нашей работе являются Министерство культуры и национальной политики, Министерство образования и Государственный комитет по молодежной политике.

И отдельно хочется остановиться на достижениях в образовании. Украинцы шестые по численности в 4-миллионном Башкортостане – нас по переписи 2002 года 55 тысяч. В республике по состоянию на 01.03.2009 года имеются образовательные учреждения, в которых изучают украинский язык 626 человек: 5 общеобразовательных школ (4 сельские и 1 городская); 3 воскресные школы; 2 детских сада; Уфимский филиал Московского государственного гуманитарного университета им. М.А.Шолохова.

Вся учебно-методическая и художественная литература издана в Украине, приобретена при поддержке Министерства образования республики или безвозмездно передана Министерством образования Украины. В селе Золотоношка Стерлитамакского района работает единственный в России комплекс детский сад – школа. На базе тандема МСОШ № 9 и Воскресная школа им. Т.Г.Шевченко создан единственный школьный музей истории, имеющий государственную регистрацию в Москве.

Конечно же, это не идет ни в какое сравнение с тем, что имеют русские в любой из областей Украины, но ничего подобного нет ни в одном из регионов России это точно, о чем я могу с полной ответственностью заявить, как член Совета Объединения украинцев России.

Нам сегодня очень не хватает украинского телевидения, украинского радио, украинской прессы.

И не смотря на то, что мы имеем столь значимую поддержку нашей республики (сегодня мы инициируем открытие украинской национальной школы) и Украины (обеспечение литературой, повышение квалификации учителей украиноведческого цикла, прием детей на летний отдых) нам не решить наших проблем. Пока, как 10 июня 2001 года на встрече с представителями Ассамблеи народов Башкортостана сказал Президент России Владимир Владимирович Путин, национальная политика Республики Башкортостан не станет образцом для всех регионов России на деле.

Владимир Борисович Дорошенко,

председатель Республиканского национально-культурного центра украинцев Башкортостана «Кобзарь»,

12.03.2009 г.

Зустріч Президента Башкортостану і Верховного комісара ОБСЄ.

Прийом гостей з ОБСЄ президентом Республіки Башкортостан Муртазою Рахімовим.

На світлинах: Муртаза Рахімов та Кнут Воллебек. Зустріч Президента Башкортостану і Верховного комісара ОБСЄ. Прийом гостей з ОБСЄ президентом Республіки Башкортостан Муртазою Рахімовим.

Додатково:

М.Г.Рахимов встретился с Верховным комиссаром ОБСЕ Кнутом Воллебеком

12 марта в Доме Республики Президент Башкортостана М.Г.Рахимов провел рабочую встречу с Верховным комиссаром ОБСЕ по делам национальных меньшинств Кнутом Воллебеком. Республику Башкортостан Кнут Воллебек посетил в рамках поездки с целью изучения ситуации с образованием на украинском языке в Российской Федерации.

М.Г.Рахимов и Кнут Воллебек обсудили вопросы сохранения культуры и языка представителей всех национальностей, проживающих на территории Башкортостана. М.Г.Рахимов подчеркнул, что сохранение многонациональной культуры является одним из приоритетных направлений в работе органов государственной власти республики. Во время встречи было отмечено, что в Башкортостане создана уникальная система национального образования. В школах республики изучается 14 родных языков, на 6 языках ведется обучение, на 5 языках народов республики издается литература.

По словам Верховного комиссара ОБСЕ, одной из главных задач его визита в Россию и, в частности, в Республику Башкортостан, является подготовка сравнительного исследования ситуации в сфере образования на русском языке на Украине и на украинском языке в России. 

- Республика Башкортостан - именно тот регион, где наиболее успешно решаются вопросы поддержки и развития украинской диаспоры, проживающей в России, - отметил Верховный комиссар ОБСЕ Кнут Воллебек.

Во встрече принимали участие заместитель Премьер-министра Правительства, министр культуры и национальной политики Башкортостана И.Г.Илишев, министр внешнеэкономических связей, торговли и предпринимательства республики Б.Г.Колбин, министр образования республики З.А.Аллаяров, представитель МИД России в Уфе З.Ш.Марданов.

 ***

Для справки

По данным Всероссийской переписи населения 2002 года в Башкортостане проживают боле 55 тыс. украинцев. В республике функционируют 5 школ с изучением украинского языка. С 1990 года в Башкортостане действует Республиканский национально-культурный центр украинцев Башкортостана «Кобзарь». Образованы Союз украинской молодежи «Беркут», Союз украинских женщин «Берегиня». В 1997 году Указом Президента М.Г.Рахимова на базе старинного украинского села Золотоношка Стерлитамакского района создан историко-культурный центр украинцев Башкортостана.

В 2008 году в Башкортостане прошел II международный молодежный конкурс украинской культуры "Червона калина". Конкурс проводился в целях расширения и укрепления дружеских отношений между Башкортостаном, регионами Российской Федерации и Украиной, сохранения и развития украинской культуры, а также в целях поддержки самобытных молодежных коллективов и исполнителей. Также ежегодно в Уфе проходят традиционные Шевченковские чтения, где участвуют школьники со всей республики, изучающие украинский язык в школах с преподаванием украинского языка и воскресных украинских школах.

Пресс-служба Президента Республики Башкортостан

http://www.bashkortostan.ru/news/detail.php?ELEMENT_ID=19586

Президент Башкирии пожаловался комиссару ОБСЕ на национальную политику Кремля

Президент Башкирии Муртаза Рахимов в ходе встречи с Верховным комиссаром ОБСЕ (Организации по безопасности и сотрудничеству в Европе, OSCE EU) по делам национальных меньшинств Кнутом Воллебеком (Knut Vollebek) передал для приобщения к докладу ОБСЕ ряд материалов, касающихся дискриминации представителей башкирского народа в России.

Республику Башкортостан господин Воллебек посетил в рамках поездки с целью изучения ситуации с образованием на украинском языке в Российской Федерации. В частной беседе с представителем ОБСЕ Рахимов пожаловался на действия федеральных властей в области региональной и национальной политики. Как сообщила пресс-служба президента РБ, Муртаза Рахимов подчеркнул, что сохранение многонациональной культуры является одним из приоритетных направлений в работе органов государственной власти республики. Во время встречи было отмечено, что в Башкирии создана уникальная система национального образования. В школах республики изучается 14 родных языков, на 6 языках ведется обучение, на 5 языках народов республики издается литература. Кроме этого, президент Башкирии обратился к Кнуту Воллебеку с просьбой заострить внимание европейской общественности на ситуации в Башкирии.

В частности, Муртаза Рахимов пожаловался комиссару ОБСЕ на недавние сделки по продаже нефтеперерабатывающих заводов Башкирии АФК «Система», которые он охарактеризовал как «рейдерские». Средства, заработанные этими предприятиями, позволяли руководству Башкортостана проводить социально ориентированную экономическую политику, оказывать поддержку малоимущим и развивать культуру как больших, так и малых народов республики. А теперь, подчеркнул Президент Башкортостана, новые собственники активов башкирских заводов «ничего не будут делать для народа».

Муртаза Рахимов обратил внимание Верховного комиссара ОБСЕ по делам национальных меньшинств и на кадровую политику федерального центра, согласно которой в республику, безо всякого согласования с региональным руководством назначаются федеральные чиновники, не имеющие представления о самобытности, особенностях менталитета башкир. В подобных действиях федеральных властей, по мнению Муртазы Рахимова, прослеживается недружественность по отношению к представителям малых народов России.

В ходе встречи глава республики и представитель Евросоюза обсудили так же вопросы сохранения культуры и языка представителей всех 113 национальностей, проживающих на территории Башкирии. По словам Верховного комиссара ОБСЕ, одной из главных задач его визита в Россию и, в частности, в Республику Башкортостан, является подготовка сравнительного исследования ситуации в сфере образования на русском языке на Украине и на украинском языке в России. «Республика Башкортостан — именно тот регион, где наиболее успешно решаются вопросы поддержки и развития украинской диаспоры, проживающей в России», — отметил Верховный комиссар ОБСЕ Кнут Воллебек.

Малик АЛЛАЯРОВ, 

Уфа, Башкортостан

http://www.ufagub.com/main/316

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка