Культура

Вірш Віолетти Кравченко про любов українців до своєї землі та людські стосунки під  час війни

Затишок

"Треба їхати! Чуєш? Треба!
Вже сусідський будинок згорів.
Тут щоденно летить хтось у небо,
Я прорвався до вас - ледь зумів...

Російський поет і опозиціонер Орлуша (Андрій Орлов) написав байку, в якій висвітлив сучасний момент

У своєму обліковому записі на Facebook Андрій Орлов опублікував нову байку про баранів, яким вовк навішав на вуха пропагандистської локшини і ті пішли вбивати інших тварин на чужій території.

Національна галерея в Лондоні перейменувала картину Едгара Дега

Національна галерея у Лондоні перейменувала картину французького імпресіоніста Едгара Дега «Руські танцівниці» («Russian Dancers») на «Українські танцівниці» («Ukrainian Dancers»). Про це повідомило британське видання The Guardian. На полотні,  виконаному на початку ХХ століття в техніці  «пастілья», зображено групу танцюючих жінок у народних костюмах із вплетеними у волосся стрічками жовтого та синього кольорів. Рішення про перейменування картини було прийнято музеєм після закликів українців у соціальних мережах. Зокрема, із таким проханням звернулася українська художниця Міріам Найєм.

Разговоры об Украине на рижском фестивале «Артдокфест»

В Риге прошел фестиваль документального кино «Артдокфест». Он планировался задолго до войны в украине, и в программу были отобраны фильмы, снятые в мирное время и о мире. Но в залах и коридорах кинотеатра Splendid Palace разговоры велись в основном о войне.

В основную конкурсную программу вошло 17 фильмов из 13 стран мира. Российских режиссеров в гости изначально не ждали из-за коронавирусных ограничений. Однако среди зрителей были заметны россияне, которые сейчас в спешке эвакуируются во всех направлениях. Самолеты в Европу не летают, но в Ригу еще можно попасть «по земле», хотя российские пограничники дотошно выпытывают причины отъезда и не всегда выпускают по «шен гену». Беглецы делятся способами вызволить из России родных и вывести из банков стремительно дешевеющие деньги. Фестиваль стал для них своего рода организационным центром.

Невідомі сторінки українського життя відомої радянської «кіномами»

Від редакції. 24 грудня – день народження Любові Іванівні  Добржанської. Якщо хтось і не знає це ім’я, то пригадає цю актрису за фільмами, що стали класикою кіно. Достатньо назвати лише дві її ролі у комедіях Ельдара Рязанова – мама Юрія Дєточкіна («Бережись автомобіля») і мама Євгена Лукашова («Іронія долі, або З легким паром»). А ще вона була мамою персонажа  Олега Даля у фільмі Анатолія Ефроса «У четвер і більше ніколи». Багато хто сприймає її як російську актрису театру (42 ролі у відомих театрах Москви) і кіно (знялася у 16 фільмах), втім мало хто знає про українське коріння актриси. Цю прогалину заповнює стаття на сайті «Український інтерес», опублікована у день 113-річчя з дня народження Любові Добржанської:

«Любов Добржанська – видатна театральна актриса, яка все життя присвятила служінню сцені. Свій творчий шлях вона розпочала на підмостках театру у Києві, тут вона не лише сформувалася як артистка, а й тримала визнання і славу.

 

В Московському будинку національностей відбувся Євразійський конкурс національних костюмів, що поєднав у собі етнічні традиції та сучасні тенденції моди

27 листопада в Московському будинку національностей в 20-й раз відбувся Євразійський конкурс високої моди національного костюма «Етно-Ерато 2021», який показав кращі досягнення громадських об’єднань, художників-дизайнерів в галузі створення колекцій національних костюмів. Гала-концерт переможців і лауреатів відбувся наступного дня у Великій залі будинку уряду Москви.

Головна мета конкурсу – демонстрація національних костюмів, які є яскравим уособленням народної творчості. В національних костюмах етнічна самобутність і різноманіття поєднуються з тенденціями сучасної моди.

Український культурний фонд має намір наступного року більше уваги приділити українській діаспорі та світовому українству

На цьому наголосив виконавчий директор УКФ Владислав Берковський під час презентації діяльності Фонду для представників українських громад та культурного сектора за кордоном, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Одним з головних завдань, які поставлені державою перед УКФ, і що відображено в законі про Український культурний фонд, є підтримка української діаспори та світового українства. І в наступному році ми плануємо більше зосередитися в цьому напрямку. Ми готові допомагати, розвивати, вкладатися в розвиток української культури. На сьогодні лише за 2021 рік ми підтримали понад 500 проєктів, які стосуються різних тематик і напрямків. Мені дуже прикро це відзначати, але якраз напрямки, які стосуються діяльності та підтримки світового українства, української діаспори, – це фактично одиничні проєкти. Мені б хотілося бачити їх набагато більше», – сказав Берковський.

У Національному культурному центрі України у м. Москві відбувся черговий Український музичний салон

26 жовтня в Національному культурному центрі України у м. Москві відбулася чергова концертна програма Українського музичного салону – «Мелодії жовтня».

Вечір відкрив відкрив виступ Української народної хорової капели Москви, яка підготувала спеціальну жовтневу сторінку, до неї увійшло близько двадцяти музичних і літературно-музичних композицій – поетичні фарби осені Анатолія Луцака та улюблені українські народні пісні.

Дні української культури у Тюменській області

17 жовтня у Концертному залі Центру культури і дозвілля (ЦКіД) с.Нижня Тавда (Нижньотавдинський район) концертною програмою «Рідної мови мережива» в рамках Днів української культури в Тюменській області стартував VII Міжрегіональний фестиваль української народної творчості «Святкова круговерть».

У Ніжинському держуніверситеті презентували факсимільне видання Мазепинського Євангелія

У Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя високоповажні гості: Надзвичайний та Повноважний Посол України в Ліванській Республіці Ігор Осташ та митрополит Переяславський і Вишневський ПЦУ Олександр Драбинко презентували факсимільне видання Мазепинського Євангелія.

Видатна пам’ятка є національною, історичною й духовною спадщиною. Книга вперше побачила світ три століття тому (1708 р.) у сирійському місті Алепо коштом гетьмана України Івана Мазепи і містить присвяту гетьману-меценату, написану Антіохійським патріархом Афанасієм ІІІ Даббасом. Проєкт реалізований Посольством України в Ліванській Республіці у співпраці з Фондом пам’яті блаженнішого митрополита Володимира та Національною бібліотекою України ім. В. І. Вернадського.

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка