Культура

У Воронезькій області збереглися українські весільні традиції

У Новохоперському районі Воронезької області 309-річчя села Красне відзначили... весіллям. Селяни та гості свята побачили театралізовану програму «Краснянське весілля на Покрову».

− У селі Красне особливі весільні традиції. Етнічно більшість населення Красного − вихідці з України, − розповів воронезьким журналістам глава Краснянського сільського поселення Сергій Тинянов. − Наприклад, на другий день весілля тещу і свекруху саджають у візок і катають по селу. Потім скидають їх у річку, а можуть викупати і в калюжі. Сенс обряду в тому, щоб батьки допомагали зберігати молоду сім'ю, а не заважали. Ще одна традиція − биття горщиків (глечиків) над батьками або хрещеними молодих. Биття горщиків символізує остаточний відхід молодих від батька з матір'ю.

В одному з сіл Воронезької області майстрині зв’язали чудо-килим

Співробітники культурно-дозвільного центру (КДЦ) села Кривоносове Розсошанського району Воронезької області – населеного пункту, що розташований біля кордону з Україною, за два місяці зв’язали зі старого одягу односельців круглий килим діаметром 448 сантиметрів (4,5 метра).

Ідея зробити незвичайного розмiру килим прийшла 12 червня 2019 року. Цього дня Олена Калтигiна, мешканка села Кривоносове і, одночасно, працiвник місцевого КДЦ, провела в Розсоші майстер-клас з майже забутої техніки килимоплетiння: дрантя нарізають вузькими смужками завширшки 1-3 сантиметри, змотують у клубки, і потім тканину нав’язують гачками по зовнішній стороні килимка, а кожен новий шар його розширює. Так можна створювати не тільки килими, але і, наприклад, серветки.

З 23 вересня по 2 жовтня в Центрі слов’янських культур московської Бібліотеки іноземної літератури тривала «Декада української культури»

Протягом десяти днів, з 23 вересня по 2 жовтня ц.р., в Центрі слов’янських культур Бібліотеки іноземної літератури в Москві пройшла «Декада української культури». Тут відбулася низка зустрічей із представниками наукової та творчої інтелігенції. Унікальна спадщина української духовної культури була представлена на лекціях, майстер-класах та поетичних марафонах.

Серед ключових подій − вечір української пісні, який відкрив Декаду. В ньому взяли участь заслужені артисти України й Росії, які виконали кращі зразки українського музичного мистецтва. Твори сучасної української класики та популярні естрадні пісні виконали: заслужений артист України Руслан Брагар (Кадіров), заслужений артист Росії Микола Голоденко, солістка Великого театру Аліна Ярова, лауреати міжнародних та всеукраїнських конкурсів Володимир Автономов, Вероніка Сумцова, Оксана Базик, Інна Новікова, Оксана Науменко. Вела вечір багаторазовий лауреат міжнародного музичного фестивалю «Шлягер року», переможець конкурсу «Місіс Світу − 2016», автор і виконавець пісень Лариса Суперфін.

Українському поетові Дмитрові Павличку виповнилося 90 літ

28 вересня виповнилося  90 років Дмитрові Васильовичу Павличку – українському поетові, перекладачеві, літературному критику, громадсько-політичному діячу, Герою України.

«Можна з подивом замислитися про його дивовижний громадянський темперамент, про творче довголіття, про те, як непримиренно відстоював він свою мистецьку незалежність упродовж усього свідомого життя. Про те, до яких компромісів мусив вдаватися в часи комуністичного тоталітаризму, як і більшість класиків, стоячи тоді на позиціях націонал-комунізму. З Незалежністю України в його особі прокинувся видатний державний діяч - саме на посту голови комітету закордонних справ Верховної Ради України, а також будучи послом України в Словаччині та Польщі, очолюючи Українську Всесвітню Координаційну Раду, він продемонстрував і політичну волю, і далекоглядність, і дорогоцінне вміння справжнього лідера», - зазначає у зв’язку з ювілеєм поета  літературознавець Михайло Слабошпицький.

Про вклад Пантелеймона Куліша у зародження модерної української культури

Якщо назвати п’ятірку найбільш відомих українських «м.я севастопол», то після Маркіяна Шашкевича (1811-1843), Тараса Шевченка (1814-1861), Михайла Вербицького (1815-1870) та Миколи Костомарова (1817-1885) наймолодшим у цьому списку буде цьогорічний ювіляр Пантелеймон Куліш (1819-1897). Його життя, до речі, завершилося в інший важливий момент – через кілька днів після проведення перепису населення, який вперше дозволив встановити більш-менш точне число україномовних мешканців у Російській імперії (вийшло, що їх – не менше, ніж 22,4 млн.). Друге «до речі» – сьогодні українською ми пишемо фонетичним правописом, розробленим на основі «кулішівки», або «системи Куліша», яку він почав застосовувати з середини 1850-х років.

Чому такою актуальною є сьогодні творчість саме цього класика української літератури

7 серпня 2019 року Україна відзначила  200 років з дня народження Пантелеймона Олександровича Куліша – творця українського алфавіту, одного із перших перекладачів Біблії українською мовою, автора першого українського історичного роману «Чорна рада».  Можна додати, відзначила, мабуть, вперше усвідомлюючи його внесок не тільки в національну культуру, а й в утвердження  української нації як такої.

Багато чого в творчості Куліша було незручним і для радянської ідеології, і для ідеологів «шароварщини» вже в незалежній Україні. То ж,  не дивно, що до цього  перший  і єдиний у світі пам’ятник йому було встановлено лише на  хуторі Мотронівка на Чернігівщині, де він доживав свого віку. І ось до 200-го дня  його народження, нарешті, з’явився пам’ятник  і на малій батьківщині письменника – у селищі Вороніж Шосткинського району Сумської області.

 

Чому українському генію Борису Гмирі немає навіть пам’ятника?

Від редакції. 1 серпня 2019 року минуло 50 років з дня смерті, а 5 серпня - 116 років з дня народження  всесвітньо відомого  українського оперного і камерного співака Бориса Гмирі. До двох цих дат сайт «Ukrainian people» опублікував  розмову із президентом Фонду Бориса Гмирі, його спадкоємицею – Ганною Принц. «Він співав так, що фахівці не вірили, що таке можливо. Ті, хто слухав його забували, що вони на землі. Він віртуозно виконував партії, які під силу небагатьом виконавцям. Його називали «Борис Великий», його знають у всьому світі, а в Україні немає ні його музею, ні пам’ятника», - пише у передмові до розмови журналістка Ірина Штогрін і задається запитанням: «Чому?» І, дійсно, чому Україна, говорячи про свій внесок у світову культуру, обмежується переважно тільки постаттю Тараса Шевченка, хоча, як вважає Ганна Принц, Борис Гмиря у мистецтві зробив те, що Шевченко зробив у літературі? Чому за кордоном видатних українців цінують більше, ніж на їх Батьківщині? Без відповідей на ці питання, навряд чи, можна з оптимізмом говорити про майбутнє української держави…

Кращі українські книги у аудіоформаті пропонує онлайн-бібліотека «Слухай»

Знайти українську книгу в Росії, навіть офіційно «дозволеного» «Кобзаря», на що скаржаться наші читачі, частково вирішує безкоштовна онлайн-бібліотека аудіокниг «Слухай» (https://sluhay.com.ua/). За час її презентації з 20 грудня 2018 року на сьогодні на сайті начитано біля 200 творів різних жанрів від класичних творів Тараса Шевченка,Івана Франка, Івана Коцюбинського Олени Теліги до  сучасних українських поетів і прозаїків.

Тексти начитували актори, музиканти, студенти та волонтери: Ірина Приходько, Богдан Бенюк,  Євген Янович, Валерій Харчишин, Даша Астаф’єва, Alyosha та інші. Письменник Марк Лівін та поетеса Катерина Бабкіна начитали свої роботи самі.

По инициативе Валентина Иващенко в Питере состоялся концерт, посвященный Дню Победы

30 апреля в Санкт-Петербургском «Доме национальностей» в рамках программы «Моя семья и война» состоялся литературно-музыкальный вечер «Нам нужна одна Победа». Концертную программу вечера открыл ансамбль украинской песни «Рось» под руководством лауреата международных конкурсов, солиста Валентина Иващенко и музыкального руководителя ансамбля, композитора Виолетты Гриневич. Программу продолжили певица, артистка, лауреат, победитель международных фестивалей и конкурсов Оксана Дроздова и поэт, блокадница Ванда Медведева.

На російському телебаченні побачила ефір фільм, що пропагує українську націю

На телеканалі Краснодарського краю «Кубань-24» 21 квітня вийшов в ефір фільм «Украинцы Кубани» з циклу програми «Ода народу».

«Ода народу» - це авторський проект журналіста Ігоря Зоріна, присвячений різним етносам, які живуть на Кубані . Ведучий від першої особи розповідає про історичні факти, традиції, звичаї, кухню, культуру, життя і колорит кожної національності краю.

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка


Пора выбирать — Алексей Навальный

8BE508A2-8376-44DC-A4EC-E84056BEDDB8 w1597 n r0 s