Культура

Інтерв’ю з керівником ансамблю «Рось» із Санкт-Петербурга Валентином Іващенком

Пане Валентине, Ви давно мешкаєте в Санкт-Петербурзі – другому за розміром і значенням місті Росії, є відомим українським активістом. Можна сказати, що Ви зайняли свою власну нішу в культурному житті Пітера: керуєте ансамблем «Рось», який, зокрема, пропагує і українську культуру в місті та за його межами. Розкажіть, коли був створений колектив і чому він має таку назву?

Вокальний ансамбль «Родовичі» з Полтавщини виступив на фольклорному фестивалі у Воронежі… віртуально

Нестандартно було вирішено питання участі народного колективу з України у фестивалі автентичного фольклору «На Казанську», що проводиться щороку в Воронежі в перших числах листопада. Заявлений у програмі співочий ансамбль «Родовичі» з Нових Санжар Полтавської області на концерт приїхати не зміг, але глядачі все одно познайомилися з його учасниками за допомогою відеозв'язку по мережі Інтернет.

Леонтій Костур - людина, яка спростувала Шпенглера, створивши новий художній Всесвіт. Частина друга

Продовжуємо публікацію бесід з українським художником і скульптором Леонтієм Костуром (початок цих бесід див. на http://kobza.com.ua/kultura/6120-dlia-nas-vazhlyvo-zaraz-u-nezalezhnii-ukraini-staty-nezalezhnymy-khudozhnykamy.html). Розмова з людиною такого  творчого масштабу не могла не торкнутися питань ролі і місця митця в українському суспільстві і в цілому у сучасному світі, стану українського образотворчого мистецтва і  тих характерних рис, які визначають його саме як  національне мистецтво. І,  звичайно ж, ми намагалися знайти відповідь, яку неодмінно шукають у подібних інтерв’ю,  на питання: «Що саме, які життєві обставини формують із звичайної дитини майбутнього геніального творця?»

Леонтій Костур - людина, яка спростувала Шпенглера, створивши новий художній Всесвіт

Не кожному з сучасних художників доводиться чути при житті, що він геній. Леонтій Костур з невеликого провінційного міста Суми, що на Слобожанщині -  один з них. Важливо, що таке визнання його таланту йде не з надр  «маскульту», де воно вимірюється  кількістю грошей вкладених у «розкрутку» художника , а від  тих діячів культури, колег і мистецтвознавців, слово яких має куди більшу ціну, ніж  грошові купюри. А ще вкрай важливо, що він справжній український за духом, а не зображенням козаків у червоних шароварах,  художник, яких сьогодні можна перерахувати на пальцях однієї руки.

До 130-ліття з дня народження Остапа Вишні

Рівно 130 років тому,  13 листопада 1889 року,  на хуторі Чечва Полтавської губернії (нині – Охтирський район Сумської області ) народився легендарний письменник, сатирик та гуморист Павло Михайлович Губенко, більш відомий за своїм літературним псевдонімом Остап Вишня. Автор мільйонних тиражів, які змагалися з тиражами «Кобзаря» Тараса Шевченка,  автор, якого знали і цитували навіть неписьменні.

У Курській області пройшов Фестиваль української культури

Історичний факт дружби двох великих діячів культури Росії і України - актора Михайла Щепкіна і поета Тараса Шевченка послужив приводом проведення в Курській області за ініціативи місцевої громадській організації «Товариство «Україна-Сейм» Фестивалю  української культури «На струнах кобзи». Концертна  програма Фестивалю з творів Тараса Шевченка була представлена 25 жовтня  глядачам не тільки Курська, а й прикордонної Суджі, де Михайло Щепкін  зіграв свою першу театральну роль у народному училищі.

У фестивалі взяли участь митці творчих колективи міст Курська і Суджі, а також з України, Москви, Воронежа. Зокрема, з Воронежа на Курщину приїхала виконавець українських пісень і дум, лауреат міжнародних конкурсів, бандуристка Олена Симонова, а з України – Анастсія Жданкіна,  дочка відомого барда, бандуриста, володаря Гран-прі першого фестивалю «Червона рута» Василя Жданкіна, який трагічно загинув у вересні цього року.

Виповнилося 200 років із дня народження українського письменника, ерудита Пантелеймона Куліша

З нагоди 200-літнього ювілею Пантелеймона Олександровича Куліша 2–5 жовтня в Києві, Ніжині та Мотронівці відбулася низка заходів у рамках Міжнародної науково-практичної конференції «Пантелеймон Куліш у культурному та інтелектуальному просторі України». 4 жовтня учасники завітали в Ніжин. Тут, у старому корпусі Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, у цьому, як зауважив доктор історичних наук, професор Олександр Бойко, храмі та театрі, учасники виголошували свої доповіді, дискутували та активно обговорювали гостру проблему повернення Куліша на культурну карту України.


До 250-ліття з дня народження Івана Котляревського

Відомий вислів французького філософа Ернеста Ренана: «Нація – це щоденний плебісцит». А ще цей мислитель писав: «Нація – це велика солідарність, утворена почуттям жертв, які вже принесено і які є намір принести в майбутньому. Нація вимагає минулого, але в сучасності вона резюмується цілком конкретним фактором: це ясно висловлене бажання продовжити спільне існування»

Власне, нація, аби продовжити своє буття, має «мати минуле», певний набір історичних символів. Останні служать національній консолідації, яка й дозволяє простувати в майбутнє.

Українці, здавалось, не обділені такими символами. Але наскільки ми їх використовуємо? Адже це використання і є одним із показників «національного плебісциту».

У Воронезькій області збереглися українські весільні традиції

У Новохоперському районі Воронезької області 309-річчя села Красне відзначили... весіллям. Селяни та гості свята побачили театралізовану програму «Краснянське весілля на Покрову».

− У селі Красне особливі весільні традиції. Етнічно більшість населення Красного − вихідці з України, − розповів воронезьким журналістам глава Краснянського сільського поселення Сергій Тинянов. − Наприклад, на другий день весілля тещу і свекруху саджають у візок і катають по селу. Потім скидають їх у річку, а можуть викупати і в калюжі. Сенс обряду в тому, щоб батьки допомагали зберігати молоду сім'ю, а не заважали. Ще одна традиція − биття горщиків (глечиків) над батьками або хрещеними молодих. Биття горщиків символізує остаточний відхід молодих від батька з матір'ю.

В одному з сіл Воронезької області майстрині зв’язали чудо-килим

Співробітники культурно-дозвільного центру (КДЦ) села Кривоносове Розсошанського району Воронезької області – населеного пункту, що розташований біля кордону з Україною, за два місяці зв’язали зі старого одягу односельців круглий килим діаметром 448 сантиметрів (4,5 метра).

Ідея зробити незвичайного розмiру килим прийшла 12 червня 2019 року. Цього дня Олена Калтигiна, мешканка села Кривоносове і, одночасно, працiвник місцевого КДЦ, провела в Розсоші майстер-клас з майже забутої техніки килимоплетiння: дрантя нарізають вузькими смужками завширшки 1-3 сантиметри, змотують у клубки, і потім тканину нав’язують гачками по зовнішній стороні килимка, а кожен новий шар його розширює. Так можна створювати не тільки килими, але і, наприклад, серветки.

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка


Пора выбирать — Алексей Навальный

8BE508A2-8376-44DC-A4EC-E84056BEDDB8 w1597 n r0 s