Культура

До 120-річчя з дня народження одного з піонерів української фантастики ХХ століття

Радянського письменника Юрія Смолича, 120 років від дня народження якого припадає на 8 липня, навряд чи, хтось зараз згадає. Його майже забули навіть в Україні. Його твори, не стали «нетлінкою». Події, ним описані, канули в минуле, змінилися покоління, держави. Але був час, коли книги цього письменника видавалися великими накладами, по ним ставилися вистави в театрах і знімали фільми. Це в минулому. Життя помчало вперед і повело за собою читачів і глядачів. Так, Юрію Смоличу не вдалося збагатити культуру «літературними шедеврами», але його пошуки свого місця в літературі досить цікаві.. І головне - він писав українською мовою, не даючи їй піти в небуття. Давайте згадаємо про цю людину.

Пам'яті Семена Степановича Гулака-Артемовського

14 квітня 1863 року на сцені Маріїнського театру в Санкт-Петербурзі відбулася прем’єра «Запорожеця за Дунаєм» -  опери сповненої чарівної музики і м'якого оксамитового співу, що так властиві душі українського народу. Якщо про композитора Миколу Лисенка можна сказати - великий, то про Семена Гулака-Артемовського, - перший, адже саме він є автором  цієї першої української національної опери.

До 120-річча великого Івана Семеновича Козловського

Іван Семенович Козловський –  не просто талановитий співак, легенда оперного мистецтва, це - особистість, це - епоха. Про нього написано, сказано, знято дуже багато і важко сказати щось нове про цю людину. Та це й не є моєю метою. Це мої роздуми про Козловського – людину, чоловіка, українця. Він на відміну від багатьох ніколи не забував «якого він роду» і ніколи «не цурався» свого українства. 24 березня виповнилось 120 років від дня народження великого співака і яскравої особистості.

Мало хто знає, що Ольга Токарчук, яка отримала Нобелівську премію з літератури 2018 року, виросла в родині вихідців з України

Ольга Навоя Токарчук (пол. Olga Nawoja Tokarczuk) – польська письменниця, есеїстка, авторка сценаріїв, поетка, психологиня. Народилася 29 січня 1962 року в місті Сулехув, Західна Польща. Виросла в родині вихідців з України: її бабця, яка  родом із села Токи теперішнього Підволочиського району на Тернопільщині, свого часу вийшла заміж за поляка. Потім разом з батьками переїхала до Кетша, де закінчила загальноосвітній  ліцей ім. Норвіда. В інтерв’ю, що взяла в неї Оксана Забужко, письменниця зізнається: «Мій батько походить з тих територій Західної України, де змішалися в єдиному плавильному казані величезна кількість культур і народів. Вони перетиналися й довгий час жили спільно. І якщо взяти три путівники, що написані польською, українською і єврейською мовами – у них представлені кардинально відмінні образи тих земель».

Українські пісні та романси прозвучать 6 березня в Санкт-Петербурзі

Українські та російські пісні і романси XVIII-XXI століть прозвучать 6 березня у  Весняному асоціативному концерті «Рідна мати моя ...» відомого композитора, поетеси і виконавиці пісень Лариси Новосельцевої в Санкт-Петербурзі, в Інтер'єрному театрі на Невському, 104.  «Спасибо за приглашение руководителю Театра Николаю Беляку, - пише на своїй сторінці у Facebook в запрошенні  на концерт Лариса Новосельцева. -  Мы, честно говоря, думали продолжить в Питере наш юбилейный Пастернаковский фестиваль, но Николай, посмотрев на большой список наших программ - выбрал украинскую тему, за что ему особая благодарность!

Людина, яка спростувала Шпенглера, створивши новий художній Всесвіт

Цією публікацією ми завершуємо цикл «Бесід з Леонтієм Костуром». Звичайно ж, до нього увійшло не все, що зафіксував диктофон журналіста. Повна версія «Бесід» буде викладена в одноіменній книзі, яку читачі зможуть побачити вже до кінця цього року. А поки що до вашої уваги шоста частина циклу, в якій йдеться про особливості творчого стилю художника, його світосприйняття, нове захоплення і долю його робіт.

В Воронежской области, как и в других регионах РФ, украинский и российский фольклор неуклонно утрачивают свою самобытность

«Предлагаю молодому поколению новое хобби – поезжайте в село к дедушкам и бабушкам, — призвала Елена Агаркова, воронежский этнограф и фольклорист. — Пусть старики вспомнят и расскажут, как у них отмечали народные праздники, свадьбы, крестины и даже провожали в последний путь… Пока живы ещё те, кто знают всё это и помнят… Они жили в этом и не считали чем-то уникальным, а вы – запишите. Всё это уходит, всё вытесняет массовая культура, в которой наше, родное может затеряться и окончательно забыться».

Людина, яка спростувала Шпенглера, створивши новий художній Всесвіт

До вашої уваги чергова з бесід з сумським скульптором і художником Леонтієм Костуром. Ті, хто з нетерпінням чекає розкриття таємниці його неповторної творчості, можливо, будуть цього разу розчаровані. Адже ця п’ята частина в більшості своїй присвячена тому періоду його життя, коли він на 15 років залишив пензлі. Але в біографії видатної людини немає незначущих моментів. В ній, як в детективі:  саме ті деталі, на які раніше не звертали уваги, бо вважали їх несуттєвими, як правило, і проясняють,  в кінці-кінців, головне.

Людина, яка спростувала Шпенглера, створивши новий художній Всесвіт

Продовжуємо цикл «Бесід з Леонтієм Костуром», талановитим, а багато хто вважає, геніальним, українським скульптором і художником. Початок їм поклало минулорічне інтерв’ю,  але стільки цікавих фактів і захоплюючих, майже пригодницьких сюжетів з  життя сумського митця, опинилося поза його форматом, що наше спілкування продовжилося і виросло вже до розмірів цілого циклу бесід. До вашої уваги – четверта частина, а попереду вимальовуються вже п’ята і шоста. Можливо, колись когось вони  надихнуть на художній біографічний роман з життя художника, як надихнули Ірвінга Стоуна на відому  книгу «Жага життя» особисті листи Вінсента Ван Гога. Книга ж про Леонтія Костура могла би називатися «Шлях до себе». Чому саме так, сподіваємося, стане зрозуміло з цієї та наступних публікацій.

Чим завершив Український Молодіжний клуб в Москві 2019 рік

У будівлі Національного культурного центру України в м. Москві 18 грудня 2019 року відбулася відкрита репетиція вистави Семена Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм», повідомляє CRCMedia – новини європейської діаспори.

Голова Українського Молодіжного клубу  (УМК)  в Москві, засновник і керівник гурту «Трипільська Русь» Ярослав Копельчук так прокоментував цю подію:

«Напередодні Свята святого Миколая, а саме 18 грудня 2019 року в НКЦУ відбулась значна подія для членів театральної групи «Трипільська Русь». Пройшла відкрита репетиція вистави Семена Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм».

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка