Культура

Людина, яка спростувала Шпенглера, створивши новий художній Всесвіт

Пропонуємо чергову з серії бесід з сумським художником і скульптором  Леонтієм Костуром. Людина, значимість робіт якої для української культури вже визнана фахівцями і в Україні, і за кордоном, й досі не є членом Національної спілки художників. Людина до якої сьогодні  їздять , щоб побачити його роботи, іноземці, людина, ім’я якої могло б стати брендом Сум поруч з іменем Чєхова, ,не цікава місцевій владі.  Втім, все ж знайшлися люди, які підтримали митця, завантаживши його творчою роботою, без якої кожний художник відчуває себе, як риба на суші. Але про це трохи пізніше, а зараз продовжимо разом з Леонтієм Костуром подорож його життєвим шляхом, подорож, в якій ми зупинилися на «українській Венеції».

Інтерв’ю з керівником ансамблю «Рось» із Санкт-Петербурга Валентином Іващенком

Пане Валентине, Ви давно мешкаєте в Санкт-Петербурзі – другому за розміром і значенням місті Росії, є відомим українським активістом. Можна сказати, що Ви зайняли свою власну нішу в культурному житті Пітера: керуєте ансамблем «Рось», який, зокрема, пропагує і українську культуру в місті та за його межами. Розкажіть, коли був створений колектив і чому він має таку назву?

Вокальний ансамбль «Родовичі» з Полтавщини виступив на фольклорному фестивалі у Воронежі… віртуально

Нестандартно було вирішено питання участі народного колективу з України у фестивалі автентичного фольклору «На Казанську», що проводиться щороку в Воронежі в перших числах листопада. Заявлений у програмі співочий ансамбль «Родовичі» з Нових Санжар Полтавської області на концерт приїхати не зміг, але глядачі все одно познайомилися з його учасниками за допомогою відеозв'язку по мережі Інтернет.

Леонтій Костур - людина, яка спростувала Шпенглера, створивши новий художній Всесвіт. Частина друга

Продовжуємо публікацію бесід з українським художником і скульптором Леонтієм Костуром (початок цих бесід див. на http://kobza.com.ua/kultura/6120-dlia-nas-vazhlyvo-zaraz-u-nezalezhnii-ukraini-staty-nezalezhnymy-khudozhnykamy.html). Розмова з людиною такого  творчого масштабу не могла не торкнутися питань ролі і місця митця в українському суспільстві і в цілому у сучасному світі, стану українського образотворчого мистецтва і  тих характерних рис, які визначають його саме як  національне мистецтво. І,  звичайно ж, ми намагалися знайти відповідь, яку неодмінно шукають у подібних інтерв’ю,  на питання: «Що саме, які життєві обставини формують із звичайної дитини майбутнього геніального творця?»

Леонтій Костур - людина, яка спростувала Шпенглера, створивши новий художній Всесвіт

Не кожному з сучасних художників доводиться чути при житті, що він геній. Леонтій Костур з невеликого провінційного міста Суми, що на Слобожанщині -  один з них. Важливо, що таке визнання його таланту йде не з надр  «маскульту», де воно вимірюється  кількістю грошей вкладених у «розкрутку» художника , а від  тих діячів культури, колег і мистецтвознавців, слово яких має куди більшу ціну, ніж  грошові купюри. А ще вкрай важливо, що він справжній український за духом, а не зображенням козаків у червоних шароварах,  художник, яких сьогодні можна перерахувати на пальцях однієї руки.

До 130-ліття з дня народження Остапа Вишні

Рівно 130 років тому,  13 листопада 1889 року,  на хуторі Чечва Полтавської губернії (нині – Охтирський район Сумської області ) народився легендарний письменник, сатирик та гуморист Павло Михайлович Губенко, більш відомий за своїм літературним псевдонімом Остап Вишня. Автор мільйонних тиражів, які змагалися з тиражами «Кобзаря» Тараса Шевченка,  автор, якого знали і цитували навіть неписьменні.

У Курській області пройшов Фестиваль української культури

Історичний факт дружби двох великих діячів культури Росії і України - актора Михайла Щепкіна і поета Тараса Шевченка послужив приводом проведення в Курській області за ініціативи місцевої громадській організації «Товариство «Україна-Сейм» Фестивалю  української культури «На струнах кобзи». Концертна  програма Фестивалю з творів Тараса Шевченка була представлена 25 жовтня  глядачам не тільки Курська, а й прикордонної Суджі, де Михайло Щепкін  зіграв свою першу театральну роль у народному училищі.

У фестивалі взяли участь митці творчих колективи міст Курська і Суджі, а також з України, Москви, Воронежа. Зокрема, з Воронежа на Курщину приїхала виконавець українських пісень і дум, лауреат міжнародних конкурсів, бандуристка Олена Симонова, а з України – Анастсія Жданкіна,  дочка відомого барда, бандуриста, володаря Гран-прі першого фестивалю «Червона рута» Василя Жданкіна, який трагічно загинув у вересні цього року.

Виповнилося 200 років із дня народження українського письменника, ерудита Пантелеймона Куліша

З нагоди 200-літнього ювілею Пантелеймона Олександровича Куліша 2–5 жовтня в Києві, Ніжині та Мотронівці відбулася низка заходів у рамках Міжнародної науково-практичної конференції «Пантелеймон Куліш у культурному та інтелектуальному просторі України». 4 жовтня учасники завітали в Ніжин. Тут, у старому корпусі Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, у цьому, як зауважив доктор історичних наук, професор Олександр Бойко, храмі та театрі, учасники виголошували свої доповіді, дискутували та активно обговорювали гостру проблему повернення Куліша на культурну карту України.


До 250-ліття з дня народження Івана Котляревського

Відомий вислів французького філософа Ернеста Ренана: «Нація – це щоденний плебісцит». А ще цей мислитель писав: «Нація – це велика солідарність, утворена почуттям жертв, які вже принесено і які є намір принести в майбутньому. Нація вимагає минулого, але в сучасності вона резюмується цілком конкретним фактором: це ясно висловлене бажання продовжити спільне існування»

Власне, нація, аби продовжити своє буття, має «мати минуле», певний набір історичних символів. Останні служать національній консолідації, яка й дозволяє простувати в майбутнє.

Українці, здавалось, не обділені такими символами. Але наскільки ми їх використовуємо? Адже це використання і є одним із показників «національного плебісциту».

У Воронезькій області збереглися українські весільні традиції

У Новохоперському районі Воронезької області 309-річчя села Красне відзначили... весіллям. Селяни та гості свята побачили театралізовану програму «Краснянське весілля на Покрову».

− У селі Красне особливі весільні традиції. Етнічно більшість населення Красного − вихідці з України, − розповів воронезьким журналістам глава Краснянського сільського поселення Сергій Тинянов. − Наприклад, на другий день весілля тещу і свекруху саджають у візок і катають по селу. Потім скидають їх у річку, а можуть викупати і в калюжі. Сенс обряду в тому, щоб батьки допомагали зберігати молоду сім'ю, а не заважали. Ще одна традиція − биття горщиків (глечиків) над батьками або хрещеними молодих. Биття горщиків символізує остаточний відхід молодих від батька з матір'ю.

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка