Культура
- Деталі
- Розділ: Культура
Поезія Люби Новинної на злобу дня
28.02.14
Ну що? Іще в РОСІЇ ШИНИ НЕ ПАЛЯТЬ ?
…Вони ж не сміють правду говорити!
Але ж конфліктом збройним пахне… «Что, опять?»
Ну, хто не згідний, може… шини запалити…
А шин в Росії - море, тьма…
Поки із космосу не засигналять:
Ну, все, кінець, не буде вже війна,
Якщо всі так в Росії ШИНИ ПАЛЯТЬ…
1.03.14
- Деталі
- Розділ: Культура
Звернення Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка до музичних академій України та до світової музичної громадськості
Львівська національна музична академія імені М.В. Лисенка ініціює вшанування загиблих Героїв Майдану проведенням 30 березня 2014 р. у всіх музичних академіях України концерту-реквієму пам'яті «Небесної сотні».
21 листопада 2013 р. тисячі українських студентів вийшли на вулиці та площі своїх міст, протестуючи проти призупинення урядом України процесу підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Ці студенти мирним протестом декларували прагнення, аби Україна стала частиною великої сім'ї європейських народів та стала державою, в якій дотримуються основоположних принципів права і свободи людини.
Злочинна влада вчинила замах на мирний протест і на декларовані цими молодими людьми загальноєвропейські цінності. 30 листопада у Києві сотні студентів, які всіляко підкреслювали мирний характер своєї акції, були по-звірячому побиті спецпідрозділами міліції. Десятки протестувальників після цих дій у важкому стані потрапили до лікарень, а доля багатьох з них невідома і до сьогодні.
- Деталі
- Розділ: Культура
Стратеги Божії воспрянуть
І тьми, і тисячі поганих
Перед святими побіжать…
Т.Г. Шевченко
Від пам'ятника Шевченкові йшли ми з запаленими смолоскипами протесту в 1960-ті, в добу Клубу творчої молоді, Василя Стуса, Алли Горської, В'ячеслава Чорновола й Василя Симоненка, а нині від пам'ятника Кобзарю прийшли на майдан Незалежності сьогоднішні студенти, обурені антиєвропейським зрадництвом їхніх сподівань на справедливий устрій, на чесний суд і на європейські цінності в погвалтованій промосковськими олігархами Україні, - коли в повітрі витало вже не розпачливе «Чи діждемось ми Вашингтона з новим і праведним законом?», а потужне й мускулясте «Не вмирає душа наша, не вмирає воля, і неситий не виоре на дні моря поле!»
- Деталі
- Розділ: Культура
Завдяки Інтернету формується новий, героїчний образ України.
А ми, перебуваючи у постійному стеженні за новинами з Майдану, майже не помічаємо, як цеглина за цеглиною, в процесі копіткої праці, будується на наших очах новий світогляд, будується в першу чергу духовно нова Україна, для якої повернення назад, до «совка», «хохляцтва», «малоросійства» вже не існує. Ось лише декілька замальовок з нової, очищеної духовно вогнем революції України.
З вуст народу:
У всьому світі екстремісти громлять магазини, в Україні екстремісти ловлять тих, хто громить магазини.
У всьому світі поліція охороняє публіку від футбольних фанатів, в Україні фанати охороняють публіку від поліції.
У всьому світі в поліції служать здоровані, в Україні поліцію б'ють пенсіонери та першокурсники.
У всьому світі екстремісти палять машини, в Україні палять машини екстремістів.
У всьому світі нацисти за нацизм, в Україні нацисти за євроінтеграцію.
© Ігор Пасько
- Деталі
- Розділ: Культура
Тарелка борща для эстета
Глядя из заснеженного Манхэттена на заснеженный Майдан, ньюйоркцы проявляют солидарность тем, что отправляются в полпредство Украины в Америке - Украинский музей.
Он расположился в восточной части Даунтауна, где издавна обитает украинская община. До сих пор этот украинский уголок Манхэттена был знаменит недорогими и вкусными ресторанами вроде "Веселки", где я часто встречал довольных панков за тарелкой сытного борща. Теперь сюда добираются эстеты.
Своим патроном кураторы музея выбрали мастера, которого хорошо знают в Нью-Йорке - Александра Архипенко. Неутомимый изобретатель, он был во всем новатором. Вместе с Пикассо и Браком Архипенко экспериментировал с коллажами. Он занимался кинетической скульптурой, когда еще не было такого термина. Придумал особый жанр - симбиоз живописи и рельефа. Изготовил диковинную машину для рисования. (Он назвал ее "архипентура" и посвятил Эдисону и Эйнштейну). Но прежде всего Архипенко был скульптором с редким чувством формы. Предшественник Генри Мура, он совершил революцию, когда первым ввел в фигуру конструктивную пустоту, осмысленное зияние.
- Для творца, - говорил Архипенко, - то, чего нет, часто важнее того, что есть.
- Деталі
- Розділ: Культура
В Петербурзі прозвучали твори українця І.В.Мацієвського
В Санкт-Петербургской филармонии им. Д. Д. Шостаковича возобновились концерты в Бетховенском фойе для приглашённых гостей. 10 ноября 2013года неизменный ведуший этих концертов Дмитрий Петров представил публике современную музыку. Не секрет,что именно современная музыка не всегда адекватно воспринимается слушателями. Кому-то нравится, у кого-то вызывает протест... Как часто мы её слушаем и как часто можно её исполнять?.. На эти вопрос попытались ответить Дмитрий Петров и музыканты "Арт-квартета".
С большим интересом публика прослушала концерт посвящённый творчеству современных петербургских композиторов. Квартет для двух скрипок, альта и виолончели Петра Геккера и созданная уже в наши дни новая редакция Второго струнного картета Игоря Мациевского были блистательно исполнены "Арт-квартетом"- артистами Академического симфонического оркестра С-Пб филармонии в составе: Владимир Гентцельт (скрипка), Наталия Стецкая (скрипка), Дмитрий Чернышенко (альт), Елена Григорьева (виолончель). Каждый из участников этого коллектива показал себя великолепным ансамблистом и ярким исполнителем. Да и выбор прозвучавшей музыки был сделан самими музыкантами. Он стал результатом их собственных вкусовых предпочтений из области современной квартетной музыки композиторов Петербурга.
В стилистике исполняемых произведений многое было родственным.В квартете Петра Геккера, напоминающем по форме сюиту из трёх частей, присутствовало много изобретательности, тонких сонористических красок, ритмических находок, наполненных светом фольклорных реминисценций-композитор долгие годы изучал и использовал в своём творчестве традиционную музыку коренных народов Сибири и Дальнего Востока (тувинцев, якутов,бурят и др.). Оригинальным было и завершение квартета - не традиционно бурным финалом, а элегической медленной частью. Где начало задаёт солирующая вторая скрипка, вступая затем в диалог с первой и постепенно вовлекая в "задушевную беседу" альт и виолончель.
- Деталі
- Розділ: Культура
Добра справа
Від редакції: Шановні читачі, дописувачі та гості сайту! Пропонуємо вам доєднатися до видання книги сумського письменника Аркадія Поважного «Кам'яний воїн». Оформивши попереднє замовлення на екземпляр книги, ви допоможете у її виданні.
Про книгу та автора у передмові до видання більше написала Ганна Приходько (коротко читайте тут: http://www.avtura.com.ua/book/977/offers/). Вступ, написаний нею, вважаємо вичерпним і пропонуємо вашій увазі нижче.
Підтримаймо українську книгу!
Ім'я сумського письменника Аркадія Поважного добре відоме сьогодні за межами Сумщини. Ще в студентські роки він став автором детективної повісті «Перстень Левассера». Згодом з'являються твори «Печера», «Диверсант Повстанської Армії». Зараз до вашої уваги книжка «Кам'яний воїн», присвячена життю та діяльності людини, чиє ім'я при тоталітарній владі свідомо спотворювалося це - Нестор Махно. Тут і низка радянських фільмів, де він неодмінно зображався у вигляді патлатої потвори-маніяка: «Олександр Пархоменко», «Червоні дияволята», «Ходіння по муках». А тепер Нестор Махно вважається однією із ключових постатей національно-визвольного руху ХХ ст.. Йому присвячено чимало історичних розвідок, де робиться спроба переосмислити роль і значення «батька» Махна в історії України. Автором же зроблена спроба відтворити обставини життя селянського ватажка у художньому творі, причому прослідкувати його біографію від народження і до кінця життєвого шляху, в той час як інші автори, хто торкався цієї постаті, освячували лише певний період, як їм здавалося, найважливіший - це революція 1917-1921 рр. Аркадій Поважний же у динаміці розкрив духовне становлення свого героя, формування його світогляду - від простого сільського хлопчика, який через друга і наставника козака Івана починає усвідомлювати, що соціальний устрій несправедливий і з цим можна і треба боротися, до керівника потужної селянської армії, що на гігантському історичному переломі піднімається на боротьбу за землю і волю.
- Деталі
- Розділ: Культура
До Дня української писемності та мови і 100-річчя від дня народження науковця, етнографа та письменника О.Воропая
Активісти одеських молодіжних громадських організацій «Студентська Свобода» та «Сокіл» встигають не лише лекції та семінари відвідувати, займатися політичною та громадською роботою, а й постійно поповнюють знання в рамках свого Ідеологічного клубу. Свою чергову зустріч 9 листопада вони присвятили Дню української писемності та мови, поєднавши її з відзначенням 100-річчя від дня народження свого земляка - видатного науковця, етнографа та письменника Олекси Воропая. Прикро, що цю дату обминули своєю увагою не лише прихильні до «русского міра» місцеві органи влади, а й працівники закладів культури. Схоже, що їм не до шмиги геніальний поцінювач нашої національної історії та культури.
З лекцією про життя й творчість Олекси Воропая виступив голова обласної організації МГО «Студентська Свобода» Костянтин Василець. Він докладно розповів, що цей науковець і письменник має у своєму доробку не лише двотомний збірник «Звичаї нашого народу», а й книжки, майже не відомі сучасному українському читачеві. Серед них «Вогні в церкві», «Українські народні легенди», «Українські народні загадки», «Ясир», «Пригоди Марка Чубатого». У 1953 році О.Воропай видав у Лондоні невелику, трохи більше 40 сторінок, книжку «У дев'ятім крузі». А завдяки її перевиданню 1954 році англійською мовою, це одне з перших у світі документальних свідчень про Голодомор 1932-1933 рр. стало широко відомим. Ця книжка сповнена болем серця автора, мати якого померла у 1933 року від голоду.
- Деталі
- Розділ: Культура
Лидер группы Святослав Вакарчук сравнил концерт в нашем городе с выступлением на лучших западных фестивалях
Эта осень в Воронеже выдалась богатой на концерты. В город нагрянули такие мировые звезды, как The Offspring, Scooter, российские рок-коллективы «ДДТ», «Алиса». А в минувший понедельник, 11 ноября, в столице Черноземья выступили украинские рокеры «Океан Эльзы». В концертном зале Event-Hall был настоящий аншлаг: все сидячие места были заняты, а в танц-партере яблоку негде было упасть. По подсчётам организаторов, на концерт пришли порядка 2 600 зрителей.
Святослав Вакарчук вместе со своей командой приехал в Воронеж в рамках своего российского тура. Музыканты представили слушателям свой новый альбом «Земля». В альбом вошло 12 песен, среди которых есть композиция «На небі», которую музыканты называют едва ли не самой лучшей за всю историю их творчества. Стоит отметить, что артисты подошли творчески к оформлению компакт-диска. Например, обложка представляет собой фотографию множества семян злаковых культур. По словам самого Святослава Вакарчука, внимательный слушатель найдет на обложке даже … коноплю.
Концерт в Воронеже начался с небольшим опозданием и продолжался порядка двух с половиной часов. Приветствовали воронежские поклонники рокеров развёрнутым украинским флагом. Один из зрителей так и продержал желто-голубой стяг над своей головой на протяжении всего концерта. Сам фронтмен группы Святослав Вакарчук активно общался с публикой, то сопровождал следующую песню, заявленную в программе, авторским комментарием, то переговариваясь со звуковиком.
- Деталі
- Розділ: Культура
О.Забужко присудили міжнародну літературну премію 'Анґелус'
Чому присудження українській письменниці премії "Анґелус" стало для багатьох несподіваним та як міжнародна літературна премія може сприяти порозумінню поміж народами і впливати на економіку європейського міста?
"Анґелус" і культурна стратегія
Новина про присудження Оксані Забужко в польському Вроцлаві Міжнародної літературної премії для письменників із країн Центральної Європи "Анґелус" одразу ж після оголошення результатів заповнила стрічки новин українських користувачів соціальних мереж.
Хоча цю стрімкість не можна порівняти з тим, як нещодавно чи не кожен користувач українського Інтернету написав у мережі про свої радісні емоції із приводу перемоги боксера Володимира Кличка.
За перемогою Забужко в залі Музичного театру Вроцлава "Капітоль" стежило лише кілька українців і ніхто не вболівав за українку перед екранами домашніх телевізорів, бо ж культурні події такого масштабу і досі не варті в нашій країні прямої телетрансляції.