Культура
- Деталі
- Розділ: Культура
З колонки української мисткині Олени Голуб
Митці України за значний період військового протистояння з агресором, а саме з 2014 року розширили не тільки тематичний, а й візуальний арсенал сучасного мистецтва. Представниця й дослідниця цифрового мистецтва Олена Голуб написала для Суспільне Культура про особливості домінування наративу над візуальністю та про те, як у мистецтві воєнної доби сувора войовничість переплітається з ліризмом та народним орнаментом.
- Деталі
- Розділ: Культура
До 300-річчя «українського Сократа» Григорія Савича Сковороди
3 грудня 1722 року, 300 років тому, народився Григорій Савич Сковорода. Філософ, богослов, поет та композитор. Автор дотепних афоризмів, що дійшли до нас через століття. Відомий вислів про те, що риба гниє з голови, приписується саме йому. Не випадково його називали то «українським Сократом», то «українським Франциском Асизьким», вважаючи носієм космічної свідомості.
Особисто мене особистість Сковороди вперше конкретно зацікавила років 20 тому. Українська організація намагалася поставити «Наталку-Полтавку» і мені, володарю більш ніж скромних вокальних даних, випало грати і навіть співати пісню Возного на знамениті вірші Сковороди «Каждому городу нрав и права…».. Вистава не трапилася, але добрі спогади про Сковороду залишилися.
- Деталі
- Розділ: Культура
Людмила Морозова – ще одна маловідома мисткиня з діаспори, яка повертається в українську культуру
6 липня 1907 року народилася українська художниця Людмила Морозова, на жаль, не така відома широкому загалу, як Марія Примаченко або Георгій Нарбут, проте яскрава представниця українського імпресіонізму.
Ми її знаємо за декількома ролями: учениця Федора Кричевського, активістка за збереження Михайлівського Золотоверхого собору, меценатка та засновниця фонду відбудови цього ж собору вже в часи отримання Незалежності… Людмила Морозова була надзвичайною жінкою, про яку Батьківщина дізналася тільки після відкриття її постаті мистецтвознавцем Олександром Федоруком, головою Національної комісії з питань повернення в Україну культурних цінностей.
- Деталі
- Розділ: Культура
Сили спецоперацій повідомляють, що до окупованого Сімферополя прибули чотири вантажівки з награбованим майном, загалом з Херсонської області росіяни вивезли 15 тисяч картин,
Дослівно: "За даними нашого підпілля, росіяни вивезли майно з Херсонського художнього музею імені Олексія Шовкуненка. Музей також має філію у Новій Каховці.
- Деталі
- Розділ: Культура
Як і чим живе український театр в умовах війни
Новий співрозмовник «Кобзи» - 36-річний Сергій Дорофєєв, генеральний директор-художній керівник Сумського Національного Академічного театру драми та музичної комедії ім. М.С. Щепкіна (з липня 2022 р.). До цього – керівник Луганського обласного українського музично-драматичного театру, який після початку війни на Донбасі перемістився до Сєвєродонецька і за 8 років створив нову історію та став відомим на всю країну. Має досвід роботи режисера і сценариста. Засновник і голова Всеукраїнського фестивалю театрів «СвітОгляд», експерт Українського культурного фонду, культурний менеджер всеукраїнських та міжнародних проектів.
- Деталі
- Розділ: Культура
Российскую поэтессу наказывают за антивоенные стихи
Новосибирскую поэтессу Каталису Гольдину штрафовали неоднократно: за участие в митингах и наклейки в поддержку Украины на ноутбуке, за антивоенное стихотворение, которое, по ее признанию, она не могла не написать:
Мариуполь от пуль зашатался, и ветер со стоном
Чёрный дым разгоняет. Убитых безмолвствует сонм.
В червоточинах лжи флаг России повис над Херсоном
И вся жизнь так похожа на странный, мучительный сон.
- Деталі
- Розділ: Культура
Серед 15 творів, висунутих цього року на здобуття премії імені В'ячеслава Чорновола за кращу публіцистичну роботу в галузі журналістики, є і книга Бориса Ткаченка (Лебедин, Сумська обл..) «З ким воюємо, брате?» Книга присвячена роздумам автора про послідовне знищення Росією культури інших народів та боротьбу України проти поневолення. Вона має присвяту пам’яті загиблого в зоні проведення АТО молодого лебединця Богдана Брисченка.
Нагадаємо, що Борис Іванович Ткаченко - письменник, краєзнавець, етнограф, колекціонер українських старожитностей. Автор 11 книг, в т.ч. й першої в Україні про Голодомор ( «Під чорним тавром»), номінованої на Шевченківську премію. Лауреат літературних премій імені М.Хвильового і В.Стуса.
- Деталі
- Розділ: Культура
Розповідь про видатного українця, який був своєрідним «будителем народу», закликаючи його відстоювати національні інтереси, мову й культуру
Важливою складовою національної ідентичності є поінформованість про власних учених, письменників, відомих вітчизняних постатей та діячів, котрі прославляли свою Батьківщину, зберігали та писали її історію, ішли наперекір владі та режиму, захищаючи рідну мову, традиції. До таких українців-патріотів належить Михайло Петрович Драгоманов, котрий зробив великий внесок у розвиток української мови та літератури, історії, педагогіки, написавши безліч праць та статей, присвячених цим темам, що залишаються актуальними сьогодні.
Метою цієї публікації є висвітлення постаті відомого земляка, який зробив чималий внесок у дослідження історії України та став своєрідним будителем українців, закликавши відстоювати власні національні інтереси, мову й культуру, заявивши світу про утиски Російської імперії. Життєвий і творчий шлях Михайла Петровича Драгоманова вивчали такі науковці, як Т. Андрусяк, І. Гриценко, Я. Дашкевич, В. Дорошенко, В. Качкан, П. Кралюк, О. Куца, І. Лисяк-Рудницький та інші. Наукові дослідження популяризували особистість ученого та його діяльність.
- Деталі
- Розділ: Культура
Вірш Віолетти Кравченко про любов українців до своєї землі та людські стосунки під час війни
Затишок
"Треба їхати! Чуєш? Треба!
Вже сусідський будинок згорів.
Тут щоденно летить хтось у небо,
Я прорвався до вас - ледь зумів...
- Деталі
- Розділ: Культура
Російський поет і опозиціонер Орлуша (Андрій Орлов) написав байку, в якій висвітлив сучасний момент
У своєму обліковому записі на Facebook Андрій Орлов опублікував нову байку про баранів, яким вовк навішав на вуха пропагандистської локшини і ті пішли вбивати інших тварин на чужій території.