Олександр Олесь (1878-1944)
Олександр Олесь (1878-1944)

М. Кошелович

Заходжу до класу і поглядом звичним

На карту Європи дивлюсь політичну.

Там різні народи є, різні країни.

Не має там тільки, на жаль, України.

Не знаю я більше такого народу,

Щоб дорого так заплатив за свободу.

Життям міліонів, найкращого цвіту,

І був невідомим… для вільного світу.

Живуть скандинави на півночі, збоку.

Живуть, хазяйнують і добре нівроку

Датчани і шведи, норвежці і фіни.

Невже від них гірший народ України?

У центрі Європи - могутня компанія:

Німеччина, Франція, Великобританія.

Багаті, розвинуті сильні країни,

А чим вони кращі від України?

Чи сонце їм з неба яскравіше світить?

Чи краще сади розцвітають і квіти?

Чи надра багатші? Чи землі в них кращі?

О Боже! Не вже ми навіки пропащі?

Здобули нарешті свободу поляки,

Угорці, болгари і чехословаки.

Минуло їх горе, минули їх біди.

Я щиро їм заздрю - щасливі сусіди.

Самі, без диктату, вирішують справи,

Будують свої незалежні держави.

І наших людей величезні потоки

Пливуть до них густо вже декілька років.

Та плакати годі, ридати не треба,

Бо Воля нікому не впала ще з неба.

І той лиш свободу жадану здобуде,

Хто стійко за неї боротися буде.

Я вірю: час волі Вкраїни настане,

Моя Україна державою стане.

Європи красуня і світ окраса,

Я вірю, що збудеться мрія Тараса!

Я вірю: нарешті наш люд зрозуміє.

Що він є рабом, ярмо скинуть зуміє

І вільним народом зробитися може.

Дай силу йому, поможи йому, Боже!

Я знаю: безмежне Твоє милосердя.

Хоч злюся на Тебе, бува, з-пересердя.

Бо хочу, щоб щезли всі наші незгоди,

Щоб жив мій народ, як всі вільні народи.

Що скоро настане та вільна хвилина.

Засяє нам воля як чудо-перлина,

І встане Вкраїна, з кайданів розкута,

Навіки порвавши невольничі пута.

А ми в цю жадану, священну годину

Згадаємо всіх, хто за Волю загинув,

В походах козацьких, стрілецькому бою,

Хто в рейдах повстанських наклав головою,

У тюрмах пропав, у катівнях, в Сибіру,

Але не скорився, боровся і вірив,

Що час торжества України настане,

І вільна Вкраїна ще вільною стане!

Я вірю, що сядуть ще учні за парти

Заглянуть у атлас, чи підуть до карти

І рідну державу на карті побачить

І вчителю радісні сльози пробачать.

Євген Плужник

* * *

Я знаю:

Перекують на рала мечi.

I буде родюча земля -

Не ця.

I будуть однi ключi

Одмикати усi серця.

Я знаю!

I буде так:

Пшеницями зiйде кров,

I пiзнають, яка на смак

Любов.

Вiрю.

Зліва-направо - Б. Антоненко-Давидович, Григорій Косинка, Марія Гарич, Євген Плужник, Валер'ян Підмогильний, Тодось Осьмачка. Київ, 1925 рік
Зліва-направо - Б. Антоненко-Давидович, Григорій Косинка, Марія Гарич, Євген Плужник, Валер'ян Підмогильний, Тодось Осьмачка. Київ, 1925 рік
Національний технічний університет України. Кампус. Пам'ятник Олені Телізі
Національний технічний університет України. Кампус. Пам'ятник Олені Телізі
Меморіальна дошка на будинку в Києві на вулиці Прорізній де з 1923 по 1934 рік жив Євген Плужник
Меморіальна дошка на будинку в Києві на вулиці Прорізній де з 1923 по 1934 рік жив Євген Плужник
Пам'ятник репресованому українському поетові Василеві Стусу відкрито у вересні 2002 року у Вінниці
Пам'ятник репресованому українському поетові Василеві Стусу відкрито у вересні 2002 року у Вінниці

На світлинах: Олександр Олесь (1878-1944). Зліва-направо - Б. Антоненко-Давидович, Григорій Косинка, Марія Гарич, Євген Плужник, Валер'ян Підмогильний, Тодось Осьмачка. Київ, 1925 рік. Національний технічний університет України. Кампус. Пам'ятник Олені Телізі. Меморіальна дошка на будинку в Києві на вулиці Прорізній де з 1923 по 1934 рік жив Євген Плужник. Пам'ятник репресованому українському поетові Василеві Стусу відкрито у вересні 2002 року у Вінниці.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка