Широко анонсований урочистий молебень віруючих Українських церков, присвячений 1030-річчю Хрещення Русі-України, був зірваний адміністрацією Культурного центру України в Москві
Нинішнього року весь православний християнський світ відзначає 1030-річчя Хрещення Русі-України. Українці Росії, зокрема, Москви і Підмосков’я, теж вирішили долучитися до відзначення цієї знаменної дати.
Об’єднання віруючих Українських церков у Москві прийняли рішення про проведення 24 липня, в день іменин київської княгині Ольги, урочистого молебню. Богородська єпархія Української Православної Церкви Київського Патріархату (УПЦ КП), Об’єднання вірян Української греко-католицької церкви (УГКЦ) м. Москви, українські громадські організації звернулись до адміністрації Національного культурного центру України в Москві (НКЦУ) з пропозицією провести молебень у приміщенні Центру.
Анонс про проведення урочистого молебню з’явився на «Кобзі» 16 липня ц.р. і базувався на паралельно надісланих до редакції сайту повідомленнях від Прес-служби РГО «Українці Москви» та особисто від митрополита Богородського Адріана. Владика також надіслав копію листа до генерального директора Національного культурного центру України в Москві Валерія Юрченка. З листа витікало, що узгоджувати можливість проведення молебню в НКЦУ мав саме керівник установи, тобто, п. Юрченко. І він нібито всі питання з Москвою і Києвом узгодив. Митрополит щиро дякував директорові за «сприяння і розуміння» і не було щонайменших сумнівів у тому, що захід у визначений день і час не відбудеться.
Заступник голови РГО «Українці Москви» Валерій Семененко за кілька днів до молебню додатково розіслав поштою нагадування про його проведення і прохання підтримати цей захід. Проте, несподівано, 22 липня, на сайті НКЦУ з’являється наступне повідомлення:
«ЗВЕРНЕННЯ
Національного культурного центру України у м. Москві
до віруючих християнських церков Української православної церкви та Української греко-католицької церкви
Ми, працівники Центру, поділяємо Ваші світлі і щирі почуття, пов’язані з іменами святої рівноапостольної княгині Ольги, святого рівноапостольного великого князя Київського Володимира та з нагоди 1030-ліття з Дня Хрещення Київської Русі.
Запевняємо Вас у тому, що нами було вчинено усі необхідні позитивні дії задля можливості проведення у приміщенні Центру урочистого молебню. Втім, ми так і не отримали обіцяних митрополитом Богородським Адріаном благословення та відповідних погоджень ні від Києва, ні від Москви.
Відтак, просимо з розумінням поставитися до того, що ми позбавлені можливості надати приміщення Центру для проведення богослужіння.
Колектив
Національного культурного центру
України у м. Москві».
Адміністрація Центру вирішила зробити винними у зриві заходу митрополита Адріана. В народі це називається «Тримай злодія!». Відмовляючи вірянам у проведенні молебню, дирекція установи прикрилась недолугим підписом, «колектив». Ситуація абсурдна до краю, адже зі звернення витікає, нібито двірник, сантехнік, прибиральниця і водій НКЦУ, як члени «колективу», вирішують, які заходи тут проводити, а які ні.
Згодом ця інформація зникла зі сторінок сайту.
В.о. головного редактора «Кобзи» Віктор Гіржов переслав п. Семененкові опубліковане повідомлення. Валерій Фокович у відповідь написав: «З Владикою поговорили і вирішили не звертати уваги на фейкове звернення з туманним підписом «колектив». У вівторок будемо проводити молебень».
На що Віктор Гіржов відповів: «Правильне рішення! Але треба підготувати ЗМІ (на жаль, Цимбалюк в Україні). Може Радіо Свободу повідомити, або зробити фото-відео і потім будемо поширювати, де вийде. Чому так пишу, тому, що Ви ж розумієте − до Центру вас не пустять. Молебень треба проводити біля входу в КЦУ. І може виникнути конфлікт − треба бути готовими».
Відповідь була наступною: «А чому не пустять?! Офіційної відмови від адміністрації не було. Було повідомлення від директора про рішення провести молебень. Якраз тому вирішили туди йти».
Що ж відбулося того дня на Арбаті? Про це повідомляє у своєму дописі наш кореспондент з Москви Семен Погорілий. «24 липня митрополит Богородський Адріан УПЦ КП зi своїм духовенством та священик Об’єднання вірян УГКЦ отець Василь з віруючими прийшли до КЦУ і … не побачили входу до Центру. Вхід був наглухо закритий розмальованою графіті залізною завісою з приліпленим папірцем: «Сегодня, 24 июля 2018 года, Центр будет закрыт для посетителей. Приносим свои извинения. Администрация».
Праворуч і ліворуч від іржавої завіси у приміщеннях НКЦУ працювали орендатори − ресторан, магазин іграшок, кондитерська (на місці ліквідованої Української книгарні!). Жінка, яка була свідком операції «Залізна завіса», розповіла, що завісу спустили з гарячковою поспішністю за дві години до молебню і відмивали її від графіті, а співробітники центру проходять до Центру через ресторан. Вiкна на поверхах установи були напіввідчинені, i в деяких кiмнатах горiло освiтлення. Виходить, що по той бік завіси знаходились люди, які нібито тримали оборону. Внизу сподівались, що хтось вийде і пояснить ситуацію. Але марно. А завіса стала тлом для сумної фотосесії».
Отже, адміністрація української державної установи відмовила етнічним українцям у проведенні важливого молитовного заходу, присвяченого визначній історичній події, відгородившись від діаспорян розмальованою вуличними «художниками» завісою. РПЦ МП та її дочірня структура − Українська православна церква Московського патріархату, без сумніву, будуть дуже раді такому перебігу подій. Адже вони чинять шалений спротив отриманню Україною томосу про автокефалію Української Помісної Православної Церкви і тепер у них є додатковий аргумент: мовляв, навіть у державних установах України не бажають бачити «розкольників» з Київського патріархату та УГКЦ, а ви звинувачуєте нас у чомусь…
Про те, що коїться в Культурному (?!) центрі на Арбаті написано багато. Статей, заяв, листів (відкритих і закритих), зокрема, і на адресу найвищих посадових осіб та державних інституцій України. Але складається стійке враження, що НКЦУ разом зі своїм київським керівництвом (Державним управлінням справами) діють за відомим принципом: «Собака гавкає, а караван іде», або «Як об стінку горохом» (кому, що ближче)…
Що далі? Висновок напрошується один: закрити, нарешті, цю «культурну» установу, в якій процвітають волюнтаризм, несмак і українофобія. Адже замість того, щоб розвивати державність, утверджувати українські духовні цінності в Росії, тут грають на руку Кремлю та його вірному ідеологічному підрозділу − Московському патріархату, який сприяє просуванню ідей «руського міра» на теренах пострадянського простору, а якщо пощастить − то й за його межами.
Так і хочеться запитати: «З ким ви, провідники антиукраїнської політики, що засіли в українській установі на московському Арбаті?!».
Віталій Тимченко, журналіст
- Учасники молебню, що не відбувся, на тлі брудної завіси НКЦУ. Учасники молебню, що не відбувся, на тлі брудної завіси НКЦУ.
- «Герой дня» − генеральний директор НКЦУ Валерій Юрченко. «Герой дня» − генеральний директор НКЦУ Валерій Юрченко.
- Оголошення на завісі Центру. Оголошення на завісі Центру.
- Титульна сторінка листа митрополита Адріана до гендиректора НКЦУ Юрченка. Титульна сторінка листа митрополита Адріана до гендиректора НКЦУ Юрченка.
- Друга сторінка листа митрополита Адріана до гендиректора НКЦУ Юрченка. Друга сторінка листа митрополита Адріана до гендиректора НКЦУ Юрченка.
https://kobza.com.ua/nacionalnyj-kulturnyj-centr-ukrajiny-v-moskvi/5809-kulturnyi-tsentr-ukrainy-na-moskovskomu-arbati-vidhorodyvsia-vid-ukrainskoi-hromady-zaliznoiu-zavisoiu.html?tmpl=component&print=1&layout=default&page=#sigProGalleriaa23fc97b65
На світлинах: Приміщення Культурного центру України в Москві, до якого не пускають українців. Учасники молебню, що не відбувся, на тлі брудної завіси НКЦУ. «Герой дня» − генеральний директор НКЦУ Валерій Юрченко. Оголошення на завісі Центру. Титульна сторінка листа митрополита Адріана до гендиректора НКЦУ Юрченка. Друга сторінка листа митрополита Адріана до гендиректора НКЦУ Юрченка.