Новини

День української культури у Нижнєвартовську

У Центрі національних культур (ЦНК)  Нижнєвартовська (Ханти-Мансійський автономний округ)  24 листопада відбувся День української культури. Поздоровлення із 20-річним ювілеєм в цей вечір приймала національна громадська організація «Культурно-просвітницьке товариство «Україна».

«Двадцять років тому українці Нижнєвартовська об'єдналися для того, щоб зберігати і пропагувати рідну культуру на Самотлорській  землі. Засновником і першим головою товариства «Україна» був Ігор Прокопишин. Після нього керівником організації стала Людмила Широкопояс. Під час її роботи було створено хор української пісні «Веселка», що став улюбленцем нижнєвартовської публіки, - нагадує сайт ЦНК. - У 2007 році цьому колективу було присвоєно звання «Народний хор української пісні». Учасники «України» - завсідники міських свят. Разом з хором «Веселка» беруть активну участь у культурному житті Нижнєвартовська і за його межами. Візитна картка колективу - любов до рідної культури, самобутність національних костюмів і безмежна гостинність».

Визначено переможців мистецького марафону «Зачарована Десна, проведеного в рамках акції «Довженківська осінь»

Підбито підсумки мистецького марафону «Зачарована Десна» проведеного в рамках акції «Довженківська осінь» з нагоди 125-річчя від дня народження генія світового кінематографу Олександра Довженка.

Найактивнішими стали учасники з Єкатеринбурга − Анастасія та Варвара Панчишини, Ян Олешко та Тетяна-Стефанія Ковалів.

Спілка українських жінок Москви щиро подякувала всім учасникам за чудові творчі роботи та нагородила їх подяками і невеликими грошовими преміями.

Проект «Сандармох» Юрія Дмітрієва відзначений Премією імені Єгора Гайдара

У Москві, в Театрі Націй 15 листопада  відбулася IX   церемонія вручення Премії імені Єгора Гайдара за 2019 рік. Одним з її лауреатів в номінації «За дії, що сприяють формуванню громадянського суспільства»  став проект «Сандармох»  історика Юрія Дмитрієва та його колег - Максима Ляліна, Анатолія Разумова, Ірини Фліге, які ведуть багаторічну роботу по увічненню пам'яті жертв сталінських репресій.

Українська мова та пісня в Підмосков’ї

У мікрорайоні Нова Трьохгорка Одинцовського міського округу (Московська область)  3 листопада в рамках святкових заходів з нагоди  Дня народної єдності відбулася презентація української культури.

«Був концерт, де співали естрадні та народні колективи. Етнічні та сучасні танці. – розповів у Facebook засновник гурту «Трипільська Русь», керівник Українського молодіжного клубу Москви Ярослав Копельчук. - Був чай, баранки та млинці. А ще були виставки национальні: узбекська, грузинська, вірменська, єврейська, а також українська культура.

Чим заплатять жителі Росії за путінський план надання Донбасу окремого статусу

1 жовтня 2019 року контактна група по Донбасу на переговорах в Мінську затвердила єдину редакцію «формули Штайнмаєра» - механізм поетапної реалізації ряду положень  що стосуються надання окремим районам Донецької та Луганської областей України особливого статусу і проведення на цих територіях місцевих виборів. В Україні  це викликало масові протести, адже їх учасники вважають, що впровадження цього механізму відбуватиметься в інтересах Кремля і несе загрозу суверенітету держави. Чому Німеччина йде на поступки Путіну, а в деяких питаннях навіть лобіює його геополітичні інтереси? Відповідь на це запитання може дати інформація, опублікована спочатку в німецьких, а потім і в деяких російських ЗМІ, стосовно  поставок в Росію з Німеччини ядерних відходів.

Українське свято в сибірському селі Устюг

Село Устюг в Красноярському краї , хоч і невелике за чисельністю  - трохи більше 1 тис. жителів, зате багатонаціональне за їх складом: Тут, крім росіян, проживають також  українці, білоруси, татари, чуваші, німці.  19 жовтня до них завітав український народний хор «Барвінок» Української національно-культурної автономії Красноярська.

Українська автономія існує в краї вже чверть століття. Дні української культури знайомлять, хоча вірніше сказати, нагадують жителям районів про українську культуру, відзначає сайт Будинку дружби народів Красноярського краю. На свято зібралися  жителі не тільки Устюгу, але з сусідніх сіл.

Днями на окупованому півострові відбувся так званий «круглий стіл української діаспори», організований спецслужбами Росії та їх кримськими маріонетками. Інформація про участь у ньому українців Казахстану виявилась відвертою брехнею

Пафосний захід, організований російськими спецслужби в окупованому Криму, мав за мету донести до світового співтовариства пропагандистську тезу про те, що українська діаспора (?) Криму та діаспори за кордоном активно підтримують анексію півострова. Круглий стіл назвали «Співпраця українців Криму із співвітчизниками за кордоном». До речі, це вже друга подібна спроба Кремля легалізувати свою незаконну присутність на півострові під прикриттям так званих «українських організацій». Минулого разу основу подібного збіговиська складали земляцтва вихідців з різних областей України, які зосереджені в Москві і є відверто українофобськими та проросійськими організаціями.


В Елісті  не вщухають протести проти призначення колишнього лідера ДНР главою столиці Калмикії

У Елісті (Республіка Калмикія, Південний федеральний округ РФ) вже два тижні проходять мітинги протесту через призначення Дмитра Трапєзнікова,  який раніше виконував обов'язки глави так званої «Донецької народної республіки», виконуючим  обов'язки глави міста.

Черговий мітинг, який зібрав близько 4 тисяч жителів Елісти відбувся у неділю, 14 жовтня. А на мітингу 2 жовтня один з протестуючих, звертаючись до нового глави міста, заявив: «Хочу обратиться к Трапезникову на ненавистном ему украинском языке.  Ви зневажали українську мову, ви знищували українську мову на Донбасі. Ви приїхали в Елісту та Калмикію, щоб знищувати калмицьку мову».

«Спортивний родовід» - журнал спортивного та олімпійського руху як національної пам’яті України

Комісія  Національного олімпійського комітету  України «Закордонне українство» пропонує читачам українських діаспор ознайомитися із щомісячним журналом «Спортивний родовід» - https://sportsrodovid.com/, що видається за підтримки НОК України. «Завдяки журналу, - йдеться у редакційній передмові, - у кожному куточку світу де є бодай один українець, знатимуть й передаватимуть свої знання нащадкам для збереження історії українського тіловиховання, спортивного та олімпійського руху як національної пам’яті».

«Основними рубриками журналу є Україна, Діаспора (УСЦАК, СКУ, СУМ, Пласт, Сокіл, Просвіта та інші громадські та молодіжні інституції закордонного українства) та Світ. В них друкуються унікальні статті на основі першоджерел та невідомих фактів, подій, постатей, про яких інформація публікується вперше», - повідомляє член Комісії НОК України «Закордонне українство», засновник Олексій Лях-Породько.

Серед останніх статей журналу – «Українська революція та спорт 1917-1921 роки: хронологія подій», «Репресований спортивний олімп України», «Сильний духом, тілом та вірою - Борис Ґудзяк та родинні спортові традиції», «Змаг за вільну Україну: Олімпіада Української Вільної Молоді в Аргентині 1980 року» та інші.

5 листопада минулого року українські дипломати й чеські урядовці урочисто відкрили інформаційну таблицю на мосту імені Василя Макуха в Празі

50 років тому акт самоспалення на знак протесту проти русифікації України та радянської окупації Чехословаччини вчинив у Києві на Хрещатику Василь Макух. У травні 2018 року його іменем назвали міст через р. Ботич у чеській столиці Празі.

Інформаційну таблицю до річниці цього відчайдушного вчинку відкрили Посол України в Чехії Євген Перебийніс, сенатор Парламенту Чеської Республіки Рената Хмелова, директор Інституту з досліджень тоталітарних режимів Зденек Газдра, історики-україністи Давід Свобода і Петр Блажек, україністи Ріта Кіндлерова й Богдан Райчинець, які доклали значних зусиль до появи мосту Макуха в Празі та популяризації його імені як у Чехії, так і в Україні. 

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка