lessphp error: variable @inputHeight is undefined: failed at ` margin-bottom: 10px;` /home/kobzaua/kobza.com.ua/www/templates/kobza/less/template.less on line 132 Валерія Новодворська: "Україна - не Киргизія" (укр.)
Друк
Розділ: Новини
1.03.2002, 16:55



"Радіо Свобода" звернулась за
коментарями з приводу ситуації в Криму
до одного з найепатажніших російських
політиків - Валерії Новодворської. Лідер
Демократичного Союзу (не плутати з
однойменним українським горбулінським)
відверта, точна і, як завжди, різка у своїх
висловлюваннях. Подаємо до вашої уваги повний виклад
монологу Новодворської на болючу для росіян кримську тему.


"З точки зору російських політиків, мов губка просякнутих
імперськими ідеалами найкращий варіант зближення України
та Росії це, звичайно, єдина союзна держава, відновлений
СРСР, адже Україна не якась там Киргизія. Від України можна
отримати багато користі і військової, і геополітичної, і знову ж
таки, прибравши до рук Крим, і земля хороша які-неякі корисні
копалини одне задоволення. Так ось цей спосіб побудови
братерських взаємин між двома народами, коли Україна матиме
права губернії, він давно тут, в Росії, виник перед зачарованим
поглядом російського політичного істеблішменту.

Перед нами лежить абсолютно ідіотський документ, який не має
жодного стосунку до ситуації в Криму. Взагалі, дуже цікаво
бачити підпис Бориса Нємцова, який у нас останнім часом пішов
в опозицію після відімкнення каналу ТВ-6. І навіть робив у нас
дуже сміливі заяви на "Ехо Москви". Але, мабуть, до опозиції він
не дійшов і пішов кудись манівцями.

Взагалі, цікаво бачити підпис лідера правих сил під документом,
який захищає комуністів. В принципі, у нас половина правих чи то
з райкомів, чи то з обкомів вийшли, чи то з комсомольців всі
вони, включно з нещасним Єгором Тимуровичем Гайдаром, за
часів комуністів чемненько сиділи з партквитками, навіть, інколи
в журналі "Комуніст" працювали.

Тож, нехай українська громадськість не надто дивується Крим
їм шкода й досі. Не можуть вони вибачити, що Крим перепав
Україні. Насправді питання, якщо говорити не про моральний, а
політичний аспект, оскільки в моральному плані Крим Україні
належав, за все, що вона перетерпіла в рамках Радянського
союзу, ну, як компенсація. Тому що, якщо згадати, що зробили
комуністи з товариством "Просвіта", що вони взагалі робили з
Україною. Якщо згадати, як Левко Лук'яненко отримав смертний
вирок за один теоретичний намір: чи не можна якось
відмежуватися від СРСР?

Якщо згадати Леоніда Плюща, Василя Стуса, і все добре
пригадати, то Крим - ще мінімальна компенсація. А потім хотіла
б я ще побачити, що сталося би з Кримом у складі Росії, повністю
від неї відрізаним, і хто б їм цікаво воду возив, і хто б їм щось
там постачав.

Я думаю, Крим би спіткала гірка доля тих спірних островів на
Далекому Сході, тих самих Курилів, які не віддають Японії. Хоча
б для того, що мешканці тих островів могли якусь радість
отримати від життя щось там попоїсти, щось там одягнути,
чимось обігрітися взимку.

Їх японцям не віддають, бо з точки зору японського
істеблішменту це наше. Але ж ніхто цих нещасних людей не
годує, і не опалює. Так вони там і животіють, віддані на милість
китів, крабів і ще, хто там водиться в тих морях. Так, що Крим,
мені здається, щасливо цієї долі уникнув, а в політичному аспекті
право вирішувати, куди Криму йти, належало татарському
народу, кримським татарам, як народу, який зробив Крим тим,
чим він був, як народу, гнаного Сталіним, як народу
репресованому. І цей народ одного разу висловився, що він хоче
бути з українцями, тому що репресований репресованого завжди
зрозуміє, а одна національна меншина завжди зрозуміє іншу.

А щодо приєднання до Росії, то таке дисиденту Мустафі
Джемільову, який досить часу провів у таборах, і в жахливому
сні не могло наснитися. Здавалося б, ці аргументи для
нормальних, порядних людей мали би щось означати. Але не
означають нічого. І те, що одні Грачу співчувають (у нас теж
достатньо таких граків, ворон та інших пташок, які випадково
плутають своє житло із собачою будкою, зазначаючи в
декларації площу собачої конури і забувають про таку дрібницю
як 160 тисяч доларів, бо для них це, очевидно, кишенькові гроші)
у нас їх теж не знімають з виборів, і ніяка громадськість серед
лідерів громадських фракцій ніяких заяв не підписує. А тут така
узгодженість.

Дякувати Богу, там немає підпису "Яблука"... Отже, залишились в
Росії демократи. І там, звичайно, ніколи не буде підпису
Ліберальної Росії, тобто підпису депутатів Івшенкова,
Головльова і Похмєлкіна там не проглядається. Звичайно під
цим документом, ніколи не буде мого підпису, Костянтина
Борового...

Нехай українська громадськість знає, що не всі в Росії ще
остаточно втратили совість, і що тут є, хоч, і небагато недобитих
демократів, але все ж таки вони залишились. А на подібні листи я
дуже раджу українським політикам чхати. Чхати з найвищого
дніпровського кургану, і не звертати на них жодної уваги. Це
ваша особиста справа, кого знімати, і як відбудуться в Криму
вибори, і взагалі ніхто не призначав, мені здається, панів
Лужкова, Шойгу, та подібних їм, спостерігачами на виборах від
ОБСЄ. Вони б краще свої об'єктивно проводили.

Тому, оскільки у них немає, ані політичних, ані моральних
повноважень не звертайте на них уваги. А економічних
повноважень у них не буде тоді, коли Україна обжене Росію за
рівнем життя і знайде альтернативне джерело нафти та газу. Це
я постійно раджу Україні швидше зробити, аби більше таких
листів не отримувати".