В урочищі Сандармох відбулося вшанування пам’яті українців, убієнних сталінським режимом
5 серпня ц.р. виповнилося 80 років з початку масових сталінських репресій. В Карелії відбулося вшанування пам’яті загиблих борців за волю, правду, життя народу. В заходах взяли участь українці Карелії, представники українських громадських організації Росії, українські та закордонні дипломати.
5 серпня в 20-й раз до урочища Сандармох прийшли люди, котрим не байдуже їх минуле і які захотіли помолитися за душі страчених політичних в'язнів 30-х років. Уряд Кареліі не брав участі в заході, але, дякуючи санкт-петербурзькому «Меморіалу», урочистості пройшли на високому рівні.
На жаль, не було й делегації з України, були відсутні також представники республіканського Товариства української культури "Калина", але українці Карелії були присутні. Лариса Скрипнікова організувала однодумців, запросила гостей. Приїхала й представниця українців Москви - член громадської організації «Коло культурної дипломатії» Ірина Набі.
Приємною несподіванкою стала присутність генконсула України в Санкт-Петербурзі Лесі Лозинської з іншими представниками консульства.
Свою шану висловили також генконсули Польщі, США, Литви, Латвії, Естонії та інші.
Присутні поклали вінки, квіти до Меморіального хреста, на граніті якого вибито слова «Убієнним синам України», запалили свічки в пам'ять про страчених українців. Була прочитана молитва за упокій душ синів і дочок України, кожен внесений до списку страчених, був згаданий поіменно.
.
Лариса Скрипнікова зачитала звернення з нагоди вшанування пам'яті від директора Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівської політехніки» (МІОК) Ірини Ключковської, від товариства «Соловецьке братство» м. Києва (Григорій Куценко) та української громади Румунії на чолі з Ярославою Колотило.
На загальному мітингу виступили представники московського «Меморіалу» Анатолій Разумов, Ірина Фліге та інші.
1937 рік увійшов в історію як рік масштабних репресій кривавого сталінського режиму. Але цих репресій могло б і не бути, якби не мовчазна або й цілком активна підтримка народом політики тирана Йосипа Сталіна та його посіпак (в стилі «одобрямс»). За ці репресії несуть відповідальність всі громадяни Радянського Союзу.
Історія розвивається по спіралі. Тож висновки про сьогоднішню політику Росії зробити неважко...
Напевно, найбільш знаменною подією у вшануванні українських жертв сталінських репресій став Пам’ятний Хрест у Сандармосі. Скромна жінка Лариса Скрипникова увійшла в історію, адже завдяки її заповзятливості, патріотизму, щирій українській душі в урочищі Сандармох, де масово вбивали українців, поляків, естонців, росіян та в’язнів інших національностей, які не сприймали злочинну політику Сталіна, з’явився цей величний гранітний монумент.
Читайте також: В Україні хвилиною мовчання вшанували пам'ять жертв "Великого терору"
На жаль, цього разу на заходах вперше не було Юрія Дмитрієва, голови карельського «Меморіалу», який і відкрив урочище Сандармох – «велику Голгофу розстрільної ями», як назвав це святе місце у своїй поемі поет і літературознавець з Москви Віталій Крикуненко. В покарання за свою активну громадську діяльність Дмитрієв знаходиться в РФ під надуманим кримінальним переслідуванням. Незабаром на сторінках «Кобзи» буде опубліковано великий матеріал про цю мужню і безкомпромісну людину.
Наш кор.
- Учасники урочистого мітингу. Учасники урочистого мітингу.
- Активісти українських організацій Карелії та Москви: в центрі першого ряду – Лариса Скрипнікова, з українським прапором – голова Правління місцевої Національно-культурної автономії українців Петрозаводська Андрій Литвин. Активісти українських організацій Карелії та Москви: в центрі першого ряду – Лариса Скрипнікова, з українським прапором – голова Правління місцевої Національно-культурної автономії українців Петрозаводська Андрій Литвин.
- Вишитий рушник на хресті – данина пам’яті розстріляним українцям. Вишитий рушник на хресті – данина пам’яті розстріляним українцям.
- Меморіальна плита з вибитим на ній числом страчених в’язнів Соловецької тюрми. Меморіальна плита з вибитим на ній числом страчених в’язнів Соловецької тюрми.
https://kobza.com.ua/novyny/5512-bil-karelskoi-holhofy.html?tmpl=component&print=1&layout=default&page=#sigProGalleria2e4aef1b37
На світлинах: Пам’ятний хрест на могилі розстріляних українців в урочищі Сандармох (Карелія). Учасники урочистого мітингу. Активісти українських організацій Карелії та Москви: в центрі першого ряду – Лариса Скрипнікова, з українським прапором – голова правління місцевої Національно-культурної автономії українців Петрозаводська Андрій Литвин. Вишитий рушник на хресті – данина пам’яті розстріляним українцям. Меморіальна плита з вибитим на ній числом страчених в’язнів Соловецької тюрми.
Довідка. Сандармох — лісове урочище в Медвеж'єгорському районі Республіки Карелія. Тут на площі 10 гектарів у 1930-х роках органи НКВС розстріляли понад 9500 осіб 58 національностей. Серед жертв — переважно спецпоселенці і в'язні з Біломор-Балтійського каналу та Соловецьких таборів системи ГУЛАГ СРСР, а також жителі навколишніх сіл. Усього на цій території виявлено 236 розстрільних ям.
В урочищі Сандармох були розстріляні письменники Валер'ян Підмогильний, Микола Зеров, Григорій Епік, Микола Куліш, режисер Лесь Курбас, історик Сергій Грушевський (брат президента УНР Михайла Грушевського), політики, громадські і церковні діячі, вчені, військові.