Міжнародний інтернет-конкурс української пісні в Казахстані

У Казахстані з 1 квітня по 5 травня 2020 року відбувався Міжнародний інтернет-конкурс української пісні «Струни серця». І хоча Центром української культури «Світанок» Північно-Казахстанської області він організований уперше, понад сто учасників виявили бажання взяти участь, продемонструвати свої вокальні дані й поборотися за призові місця. Ідея проведення інтернет-конкурсу виникла в членів Центру української культури «Світанок» Північно-Казахстанської області саме через те, що в умовах коронавірусного карантину більшість запланованих заходів довелося скасовувати. Однак члени Центру, поміркувавши, вирішили використати можливості Інтернету й поширили свою роботу онлайн.

Так виник задум організувати Міжнародний інтернет-конкурс української пісні. Головна його мета – виявлення та­лановитої молоді й популяризація українського пісенного мис­тецтва. За підтримкою організатори звернулися до Посольства України в Республіці Казахстан і одер­жали повне сприяння.

Саме змагання відбувалося в чотирьох вікових категоріях (від 4 до 28 років) за двома напрямками – ама­торське та професійне виконання. Ге­ографія учасників виявилася неочіку­вано широкою, адже свої відеозаписи надіслали діти й молодь із різних країн світу: Австралії, України, Канади, Польщі, Китаю, Росії й Казахстану.

Треба відзначити хорошу підготовку багатьох учасників. Більшість із них уже ставали лавреатами міжнародних, республіканських та обласних конкурсів. Представлений репертуар був досить різноманітний: арії, романси, народні та естрадні пісні. Але всі номери поєднувало те, що виконувалися вони виключно українською мовою.

Компетентне журі насамперед порадували виступи діток молодшої вікової категорії. По-дитячому безпосередньо й утішно виконала пісню «Булька» найменша учасниця конкурсу Айлін Сапарова (їй лише 4 рочки) з м. Петропавловська (керівниця – Ю. Л. Льовкіна). У номінації «Академічний вокал» з нею змагалася п’ятирічна Ганна-Марія Левченко із села Боярка Київської області (керівниця – Є. В. Добровольська). Вона виконувала пісню «Червона хустинка». Обидві дівчинки посіли почесне третє місце.

Те, що можливості Інтернету воістину безмежні, підтвердив вокальний номер сестер - Зариф із Австралії (штат Новий Південний Уельс). У дев’ятирічної Моніки й шестирічної Мелані виконанні пролунала українська народна пісня «А калина не верба». Цей дует у національних українських строях посів друге місце.

Цікаво, що дівчатка та їхні батьки мешкають в Австралії вже п’ять років. За місцем народження вони львів’янки, а в Австралію приїхали з м. Алмати (Казахстан), де їхній татко працював за контрактом. На переконання їхньої матусі – Марії Зариф – «українська пісня була, є й буде найціннішим скарбом українського народу, його святинею і божественним надбанням, що передається від покоління до покоління».

Виявляється, сестрички Моніка, Мелані й Мішель (молодша чотирирічна сестра) полюбляють співати українських пісень разом із бабусею та мамою. Ось так і зародилася в цих юних виконавиць любов до української пісні, незважаючи на віддаль від рідної землі.

Моніку й Мелані вже неодноразово запрошували співати на різних українських заходах, що відбуваються в Австралії. Двічі вони виступали на фестивалі «UkіFest», присвяченому Дню Незалежности України. Цього року сестри виступили на святкуванні сімдесятиріччя поселення українців на Тасманії.

А ще Моніка, Мелані й Мішель відвідують суботню українську школу, де вивчають українську мову та рідну культуру. Також там Моніка вчиться грі на бандурі. Спів – не єдиний талант, яким наділені маленькі україночки. Окрім усього, вони захоплюються народними танцями, гімнастикою й чудово малюють.

Ще одне друге місце журі присудило сімейному тріо з міста Варшава (Польща). Три брати на прізвище ОршулякМаркіян (10 років), Єремія (7 років) і Захарій (5 років) – виконали відому пісню «Червона рута».

У номінації «Академічний вокал» безперечною лідеркою стала Світлана Сікорська – студентка 4 кур­су Одеської національної музичної академії імені А.В. Нежданової. А. За виконання арії Галі з опери «Заграва» А. Кос-Анатольського вона одержала Гран-прі. Її педагогиня – професорка А. В. Джамагорцян – одна з найкра­щих фахівців не тільки в академії, але й в Україні. Зазначимо: Світлана навчалася в Ніжинському виші на факультеті культури й мистецтв у класі Алли Хоменко.

Ще кілька студентів цієї викладачки представили вокальні номери на розгляд журі. Один із них, китаєць за походженням Ванг Жибін, колоритно проспівав українську народну пісню «Дивлюсь я на небо». Голос у нього – бас-баритон великого діа­пазону, сильний і гарний. Ванг посів третє місце.

А Маріанні Тисевич за виконання української народної пісні «Хусточка» присудили перше місце. Цікаво, що вона закінчила бакалаврат факультету іноземних мов Ніжинського державного університету. Але любов до співу перемогла, і ось уже другий рік поспіль Маріанна пізнає секрети вокальної майстерності.

Друге місце розділили Галина Приходько за виконання «Плачу Ярославни» Ф. Кучеренка (клас викладачки В. І. Коробки) і Дмитро Бутрей за виконання пісні Карася з опери С. Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм».

За прикладом ніжинців одразу чотири номери представили на розгляд журі конкурсу учні Петропавловської школи мистецтв «Жас дарын» (викладачка – Т. К Мореєва). Гран-прі одержала Ка­терина Яковлєва. Її пісня «Квітка-душа» пролунала дуже ніжно й проникливо, а український національний костюм, без сумніву, прикрасив виступ. Яскраво й запально виконала свій номер «Саль­са» Вікторія Дуріна. Їй також було присуджено Гран-прі. Перше місце за артистизм одержала Єлизавета Шабаєва (пісня «Матро­си»). Третє місце за пісню «Плакала» – у Айгерим Беккожиної. Друге місце розділили вихованки Ю. Л. Льовкіної (вокальна май­стерня «Favorіte voіce») Єсенія Єпіфанцева та Софія Льовкіна.

Найпопулярнішою серед конкурсантів стала пісня «Чорнобривці». Її обрали відразу чотири учасники: Аліса Зінченко (студентка із Санкт-Петербурга), Жаксилик Серікбол (Петро­павловський коледж мистецтв), В’ячеслав Кланюк (студент коледжу культури й мистецтв ім. М. Заньковецької, місто Ніжин) і Катерина Крекер із Барнаула.

В’ячеслав Кланюк заслужено розділив перше місце з Алісою Зінченко. «Чорнобривці» – пісня про найближчу нам людину – маму. І саме цим конкурсантам вдалося наповнити свої виступи особливою теплотою, що завжди торкає струни душі кожного з нас.

Зовсім інше трактування представила Катерина Крекер. У її чудовому виконанні пісня «Чорнобривці» звучала могутньо, як гімн матері. У фіналі пісні просто хотілося вигукнути «Браво!». Саме це слово одностайно сказали всі члени журі й присудили Катерині Гран-прі.

Деякі факти з біографії К. Крекер здивували журі не менше, ніж її виконання. Цікавим є те, що вона походить із родини українських переселенців з Полтавської губернії, які в XІХ столітті в пошуках кращої долі переїхали з України в Алтайський край. Катерина за освітою юристка. Уроки вокалу ніколи не брала, але з ди­тинства перемагала на всіх конкур­сах і фестивалях. Вона – лавреатка президентської премії, учасниця вокального конкурсу «Голос».

У номінації «Академічний вокал» хотілося б відзначити лавреатку ІІІ ступеня Анастасію Дьомочку, яка виконала пісню відомого українського композитора О. Білаша «Журавка». Вона – студентка НДУ ім. М. В. Гоголя (викладачка – Л. В. Пархоменко).

Гран-прі в номінації «Народний спів» одностайним рішенням журі було присуджено студентці 4 курсу Ніжинського коледжу культури й мистецтв імені Марії Заньковецької Юлії Муравко (викладачка О. М. Синиця). Вона дуже харизматично виконала веселу українську народну пісню «Ой, я знаю, що гріх маю». Гарний голос і зовнішні дані, артистизм, безпосередність і сценічна чарівність – у неї є все, щоб стати чудовою професійною співачкою.

Алтайський державний інститут культури (м. Барнаул) був представлений двома студентками – Оленою Косіновою й Анастасією Туманіною (клас викладача О. С. Щербакової). Обидві посіли друге місце за виконання українських пісень а cappella. Окрема подяка їхній педагогині Ользі Семенівні за репертуар і дбайливе ставлення до української пісенної культури. Олена дуже красиво проспівала пісню українських переселенців-сибіряків «Ой, на горі тай женці жнуть». А задерикуватий жартівливий твір українців-переселенців Алтаю «Два городи посадила» представила Анастасія.

Ну, й нарешті, номінація «Вокальні ансамблі». Як правило, на конкурсах у ній буває найменше заявок. Але не цього разу! Гран-прі одержали студенти НДУ ім. М. В. Гоголя Тетяна Дяченко й Дмитро Бутрей за дует Одарки та Карася з опери «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського (викладачка А. Б. Хоменко). Перше місце присудили лавреатові Всеукраїнських і Міжнародних конкурсів фольклорному ансамблю «Осоння» Ніжинського коледжу культури й мистецтв імені Марії Заньковецької (керів­ниця – О. М. Синиця). Ансамбль у складі восьми виконавців прекрасно заспівав без супроводу українську народну пісню «Василиха».

Окремої згадки заслуговує колектив «Узорье» Алтайського державного інституту культури (м. Барнаул). Саме він одержав Гран-прі конкурсу. Цей фольклорний вокальний ансамбль був створений 1997 року. Його організаторкою й художньою керівницею вже понад 20 років є кандидатка педагогічних наук, доцентка кафедри народного хорового співу Ольга Семенівна Щербакова. Під її творчим керівництвом колектив популяризує пісенний фольклор етнокультурних груп сибірських старожилів та переселенців. Про рівень виконавчої майстерності колективу свідчать численні досягнення – дипломи лав­реатів різноманітних конкурсів.

У складі ансамблю «Узорье» існує й тріо «Узорье». До їхньої конкурсної програми ввійшли дві українські народні пісні «Ой, чий то кінь стоїть?» та «Горіла сосна, палала». Цей колектив визнаний гідним звання лавреата І ступеня.

Однак рекордсменом за кількістю Гран-прі стала народна вокальна група «Українські вечорниці» (керівник – О. О. Кокорін) з Петропавловського міського будинку культури. Найвищої оцінки журі заслужили відразу три їхні номери: попурі на теми українських пісень, композиція «Цвіте терен» (дует Наталія Здоровець і Наталія Кокоріна) та «Рідня моя, рідня» (Наталія Кокоріна й Олександр Кокорін).

Це був єдиний колектив, записи якого повністю відповідали специфіці інтернет-конкурсу в умовах карантину: номери були записані в режимі відеоконференції, використовувався анімаційний фон та інші спецефекти. Також треба відзначити високу якість звуку й бездоганну вимову виконавців. Це є ще більш схвальним, якщо врахувати, що в складі ансамблю співають дві дівчини-казашки.

Сьогодні можна з упевненістю сказати, що вперше проведений у Казахстані Міжнародний інтернет-конкурс української пісні «Струни серця» був досить успішним. Він став незабутньою подією й можливістю заявити про себе на весь світ.

Світлана Дубровіна

Джерело:  Освітньо-пізнавальний часопис про Україну та українців діаспори «Український дім», № 4 (102), 2020 р.

На світлинах:

1. Лавреати конкурсу Моніка і Мелані Зариф (Австралія)

2. Гран-прі в номінації «Вокальні ансамблі» за дует Одарки та Карася з опери «Запорожець за Дунаєм» вибороли  Тетяна Дяченко й Дмитро Бутрей (Україна)

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка