«Сумна звістка надійшла з Пряшева на Словаччині, - повідомляє з Торонто професор, колишній голова КЛГП СКУ Юрій Даревич. -  25 січня 2021 року відійшов у вічність професор Юрій Бача, відомий український громадсько-культурний діяч у діаспорі, письменник, публіцист і літературний критик, педагог. Мав за честь знати його особисто і спільно створити Ukrainian World Human Rights Association (Комісію з людських і громадянських прав – Ред.), завжди цінував дружбу з ним. Нехай з Богом спочиває! Вічная Пам’ять!»

Згадуючи наукову, літературну і громадську діяльності Юрія Андрійовича Бачі, нагадаємо, що у квітні 1971 року він  з політичних  мотивів був звільнений з роботи в університеті в Пряшеві, на довгі роки позбавлений можливості працювати за фахом і друкуватися. У 1973 році був засуджений на чотири роки ув’язнення за свою творчість і активну політичну діяльність, зокрема за перевезення до Чехословаччини і поширення в цій країні та на Заході праці Івана Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?» 

Як вчений, Юрій Бача  досліджував літературний  рух середини  XIX  ст. на Закарпатті та умови розвитку української літератури в Чехословаччині після 1945 року. Лауреат Міжнародної літературної премії імені Богдана Лепкого. Його публіцистичні твори завжди відзначалися гостротою й правдивістю.

Загалом Юрій Бача – автор понад десятка книжкових та до тисячі поза книжкових публікацій – наукових, науково-популярних, художніх та зокрема публіцистичних, «найстрашніші» з яких, як пише науковець Іван Пасемко «у свій час обговорювалися в найвищих партійних органах Праги, Братислави, Кошиць, Києва і Москви та навіть на історичному засіданні московського Політбюро ЦК КПРС та празької Президії ЦК КПЧ… Саме репортажем Ю. Бачі «Здрастуй, Україно!» перший секретар ЦК КП України Петро Шелест вимахував як зразком «антисоветской писанины».

Починаючи з кінця 90-х років Юрій Бача активно опікувався питаннями  долі і подальших шляхів розвитку української меншини у Словаччині, тісно співпрацюючи з Комісією людських і громадянських прав Світового Конгресу Українців. Свою занепокоєність цими питаннями, зокрема,  викладає в доповіді про становище українців Словаччини на пленарному засіданні СКУ 2003 року, в серії публіцистичних статей.

Людина з гострим відчуттям власної відповідальності за все, що відбувається навколо, Юрій Бача, вже передчуваючи близьку і неминучу смерть, звертається до нас з підсумком свого життя, останнім посланням-сповіддю «Непереможною є тільки людина». «Я, - пише він в ній, - прагнув завжди того найвищого – стати і зостати людиною». І це йому вдалося, і саме таким, Людиною з великої літери, ми його пам’ятатимемо.

Від редакції сайту «Кобза» Василь Коломацький

На світлині: Професор Юрій Бача

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка