Обличчя української родини Росії

Українські великодні традиції живуть у Новосибірську
Українські великодні традиції живуть у Новосибірську

Бережіть Україну в собі та у своїй родині!

Для тих, хто народився тут, Росія ? їх Батьківщина. Але в Сибіру ще багато українців, для котрих, незалежно від місця теперішнього проживання, Батьківщиною була і залишається Україна. Якщо ж і пращури далекі і близькі ? вихідці української землі, ? це вже міцне національне коріння. Що виросло з цього коріння ? бачите самі.

В багатьох сибірських родинах не забувають своє коріння і свою Батьківщину. Дбайливо зберігають старі фотографії, сімейні реліквії, ікони, «Кобзар» Тараса Шевченка.

Зберігаються записи української музики, чудесних українських пісень.

Зберігається українська мова, національні традиції, національний одяг і атрибутика.

Вступне слово перед початком сімейного свята від лауреата Національної премії України Володимира Мельниченка
Вступне слово перед початком сімейного свята від лауреата Національної премії України Володимира Мельниченка

Дещо про сімейне свято «Обличчя української родини» на Арбаті, 9

На Трійцю на Арбаті, 9 відбувся фінал спільного проекту «Обличчя української родини Росії» Національного культурного центру України в Москві з редакцією незалежного сайту діаспори «Кобза – Українці Росії».

На цей п’ятдесятий день після Пасхи всі православні святкують величне свято - Трійцю або П’ятидесятницю, яку в народі називають «Зеленими святами». На цей святковий день  на Арбаті,9 віншували найбільш яскраві українські сім’ї країни, які прийняли участь в проекті «Обличчя української родини Росії».

Протягом півроку відбувалося знайомство інтернет-аудиторії з українськими сім’ями Російської Федерації, що плекають національні традиції, зберігають українське коріння й не забувають свою Батьківщину – Україну.

Поповнення української родини Шапранів

Та сімейний вокальний ансамбль "Барвінок" вихідців з Житомирщини

Це невеличкий фоторепортаж про нашу родину Шапранів, яка живе у Пушкінському районі Московської області. Родом ми з Житомирщини, але вже багато-багато років живемо в Підмосков'ї. У нас велика родина, яка нараховує 5 рідних сестер і братів з їх дружинами, дітками та онуками (всього 26 осіб). Ми зберігаємо українські національні традиціі. В нашій родині є свій сімейний вокальний ансамбль "Барвінок". Наші дітки три роки перемагають у Всеросійського конкурсі на краще читання творів Тараса Григоровича Шевченка в Москві. А ще всі ми входимо до складу громадської організації «Національно-культурного об'єднання українців "Криниця" Пушкінскького району Московської області.

Валентин Іващенко

З Великою Вітчизняною війною пов’язана історія сім’ї організатора і автора програми в Олександро-Невській лаврі «Що то за дивина українська родина»

Спогади про ювілейний вечір з нагоди Дня Перемоги

За ініціативою громади, яка представляє найбільшу діаспорянську  частину населення міста Санкт-Петербургу – українську, в травні 2005 року в нічному клубі «Relax» відбувся святковий інтернаціональний «вогник» з нагоди 60-річчя Великої Перемоги. Немає жодної Родини будь-якого народу, що мешкали на території колишнього Союзу, кого б своїм вогнем не опалила та світова війна.

Обличчя майбутньої родинної пари - Петра Лісничого і Валентини Храпач на день їх останнього дзвінка після 11-го класу, 1963

Про полтавське коріння і харківські традиції українських соловейків з російського Автограду

Українці з Полтавщини Петро і Валентина Лісничі 17 січня 1969 року після закінчення Харківського політехнічного інституту прибули по напряму на Волжський автозавод в Тольятті, що ще будувався. Цю дуже «круглу» родинну річницю їх дочка Оксана відзначила великим сольним концертом на сцені Самарского Будинку офіцерів. Це збіглося ще і з річницею з дня заснування міста Харкова – відлік його історії ведеться саме з 17 січня 1654 року, дня знаменитої козачої Ради в полковому місті Переяславі.

Знаменно, що в цій сім'ї російських українців не лише батьки, але і їх діти жили і вчилися в місті Харкові: син Павло закінчив тут механіко-математичний факультет Харківського державного університету, а дочка Оксана – вокальне відділення Харківського музичного училища.

У 1963 році Петро Лісничий і Валентина Храпач із золотими медалями закінчили одну школу в селі Лютенські Будища на Полтавщині. Поїхали разом і поступив в Харківський «політех». І разом, вже однією сім'єю Лісничих його закінчили. Як раз тоді починався будуватися в Тольятті новий автозавод. Петро Олександрович розподілився на це місце роботи, що здалося йому цікавим і перспективним. Валентина Іванівна була спочатку проти. Але все таки поїхала сюди. А потім не раз дякувала чоловікові. Тому що тут у нових автозаводчан почалося дуже цікаве життя, повне непідробленого ентузіазму і творчості.

В’ячеслав Чорномаз

Про те, як к родина цього справжнього українця з Зеленого Клину в повному складі наділа українські вишиванки

Заступник голови Центру української культури „Горлиця” В’ячеслав Анатолійович Чорномаз - історик, педагог вищої школи, підполковник міліції. І не дивлячись на свій достатньо молодий вік - старожил українського товариства у Владивостоці. А головне – справжній українець Зеленого Клину з села Вєдєнка Дальнєрєченського району Приморського краю. Коли він заїзджає до батьківської оселі, то як завжди мовчазний, в якісь постійній задумі. Його думки і справді частенько линуть туди, на Батьківщину його предків, яку вважає своєю, рідною, за яку вболіває всім серцем! Заради якої, заради її справи, її іміджу, її пам’яті не покладаючи рук працює тут, на Далекому Сході.

Іван Примаков, 1945

Представляю на Всеросійський фотоконкурс сімейні фото родини нащадків чернігівця-фронтовика Івана Примакова

Цього вірша я присвятив своєму батькові – учаснику Великої Вітчизняної війни Примакову Івану Івановичу.

Обличчя української родини РосіїПочинаємо перший Всеросійський фотоконкурс кращих українських сімей Російської Федерації (до Всесвітнього дня родини - 15 травня 2010 року)

Культурний центр України в Москві та Незалежний сайт української діаспори “Кобза – Українці Росії”, керуючись взаємним бажанням сприяти розвитку і популяризації здобутків українських діаспорних організацій на теренах Російської Федерації, планують у наступні два роки реалізувати спільні культурологічні, інформаційні та освітні проекти. Сьогодні ми спільно розпочинаємо перший такий проект – Всеросійський фотоконкурс «Обличчя української родини Росії».

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка