Полеміка

Відповіді журналіста «Кобзи» на запитання редактора часопису  «Українська громада Росії»

Відомий активіст, один з адміністраторів сторінки у Фейсбук «Громада українців Росії» і редактор однойменного часопису  Андрій Литвин 25 червня прокоментував матеріал сайту «Кобза – українці Росії» від 31 травня ц.р. «Нотатки з приводу діяльності українських організацій в Росії», який є спробою подати загальну картину стану українських автономій в Російській Федерації станом на 1 січня 2020 року. Я, як автор публікації , вдячний Андрію Сергійовичу  за увагу до цьго матеріалу і його критичні зауваження, які, впевнений,  підуть на покращення українського інформаційного середовища. Враховучи те, що Андрій Литвин свої претензії спрямував не до мене особисто, а виніс на широкий загал, я  так само публічно маю відповісти на його запитання.

Відкрите звернення редакції до чинного президента України щодо політичних переслідувань п'ятого президента України Петра Порошенка

Шановний пане Президенте!

Ми звертаємося до Вас від редакції сайту діаспори «Кобза – українці Росії», що вже дев’ятнадцять років інформує громадськість про життя українців у Росії. На сайті опубліковано понад шість тисяч матеріалів. Фактично ми є єдиним джерелом федерального рівня, що надає інформацію про діаспору у Росії – репортажі, дослідження, архіви, правозахисні матеріали, громадські заяви, що стосуються життя українців Росії.

Всемирно известный кинорежиссер о невыученных уроках Второй  мировой войны

Від редакції. Напередодні чергової річниці завершення у травні 1945 року на території Європи Другої світової війни  в українському і російському суспільстві знову спалахнули суперечки щодо як  її  відзначення, так і загальної оцінки самої масштабної трагедії ХХ століття. Якою ціною далася людству перемога над нацизмом і чи варто, враховуючи це, відзначати 9 травня як свято? Чи варто зводити оцінку підсумків Другої світової до формули історика Марка Солоніна «ГУЛАГ переміг Освенцим», чи все ж пам’ятати, що для мільйонів людей день капітуляції  гітлерівської Німеччини закарбувався в пам’яті як день закінчення їхніх страждань, смертей близьких і рідних, а тому і є святом? Наскільки засвоєні сучасним російським суспільством уроки Другої світової і чи достатні вони, щоб не допустити нової війни?  З такими запитаннями журналістка «Радіо Свобода» Тетяна Вольтська  звернулася до всесвітньо відомого, в т.ч. і своїми антивоєнними фільмами («Молох», «Сонце», «Олександра»), призера багатьох  міжнародних фестивалів, російського  кінорежисера Олександра Сокурова.

 

Як пан Андрій Горчаков намагається дискредитувати українську автокефальну церкву в Росії

«Не гневайся, боярин. Не признал я тебя. Аль ты князь?» – « Я? Пожалуй, князь. А что тут удивительного?» –  «Да откуда ж ты взялся в палате царской? Ведь не было тебя. Батюшка-царь, да кто ж это такой?» Пам’ятаєте цей діалог з популярної кінокомедії «Іван Васильович змінює професію»?  Жорж Милославський Булгакова, «сини»  лейтенанта Шмідта Ільфа і Петрова, Хлєстаков Гоголя, Голохвостий Старицького… Людина, про яку маємо розповісти – з цієї ж галереї подібних персонажів, тільки наш «герой», який теж видає себе за князя, і не просто за князя, а за «нащадка роду Рюриковичів (!)»  не літературний, а цілком реальний.  Можливо, ми б ігнорували цього чергового самозванця (чи мало шахраїв у світі?), якби не його роль у дискредитацї єдиної української церкви, що залишалася на сьогодні  на території  Російської Федерації.

Председатель НКАУ г. Новосибирска Владимир Павук размышляет о нынешней национальной политике Кремля

Прошло немногим больше года, как в декабре 2018 года Владимир Путин издал указ о «… внесении изменений в Стратегию государственной национальной политики РФ на период до 2025 года...»  На фоне бурлящего мира как-то не очень долго задержалась эта тема в российских СМИ  (украинская тема и истерия вокруг нее для российских СМИ несравненно «интереснее»). И лишь осенью 2019 года сначала в правительстве Новосибирской области, а затем и в мэрии Новосибирска созвали совещание с участием руководителей национальных организаций для «обсуждения и утверждения» местной «Стратегии устойчивого этносоциального развития многонационального сообщества», разработанного на основе выше упомянутого указа президента.

Очікуємо від читачів наступних правок!

Дополнение к правке о Боге и предках.

1)     На территории России, исходя из диалектики, действует не только Бог, но и черт − также завещанный нам предками. А также действуют: водяной, домовой и русалки (царь Додон исключается, так как царь в России в единственном числе).  

2)     Брак мужчины с русалкой, либо женщины с домовым возможен только в том случае, если русалка юридически будет признана женщиной, а домовой мужчиной. Данные определения выносятся органами местного самоуправления, на основании преданий предков и «Сказок» Пушкина, по месту жизни указанных мифических персонажей. Расторжение брака с русалкой или домовым не представляется возможным, в силу непредсказуемых духовных последствий, а также отсутствия юридического прецедента.

Держдума не місце, де думають, а тому там без обговорення проголосували за довічне правління Путіна – до смерті

З легкої руки депутатки від «Єдиної Росії» Валентини Терешкової, Держдума РФ «на ура» схвалила поправки до Конституції РФ, які «обнуляють» всі президентські терміни Путіна і дозволяють йому в 2024 році (у 72-річному віці) знову балотуватися на два шестирічних терміни поспіль. В третьому, остаточному, читанні за поправки проголосували 383 депутата, проти — жодного, утрималось 43 парламентарі (КПРФ). Це свідчить про те, що Путін у своєму нехтуванні Конституцією намагається опертися на образ радянського минулого та асоціює себе з генсеком Леонідом Брежнєвим.

Як українці Росії відзначили Міжнародний день рідної мови

21 лютого в світі відзначали Міжнародний день рідної мови. Нагадаємо, що він заснований рішенням 30-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО в листопаді 1999 року з метою захисту мовного і культурного різноманіття. Якими ж заходами зустріли цей день українці Росії цього року? «Кобза» проаналізувала великий обсяг видань російських регіонів на цю тему, а також сайтів і сторінок українських організацій та їхніх керівників і активістів в Фейсбуці.  І ось що виявилося.

На прошлой неделе президент России выступил с очередным, 16-м по счету, посланием Федеральному собранию. Предложенные «реформы» лиш новые, завуалированные шаги к сохранению и укреплению личной власти

Президент России Владимир Путин в послании Федеральному собранию в среду предложил ряд изменений в Конституцию. Радио Свобода приводит главные поправки, о которых говорил Путин.

Передать Госдуме часть полномочий президента

Парламент получит право утверждать кандидатуру главы правительства, его заместителей, а также федеральных министров. Президент будет обязан утвердить предложенные кандидатуры и не будет иметь права их отклонить. Путин подчеркнул, что за главой государства останется возможность отстранять премьер-министра и других чиновников в случае утраты доверия. За президентом также останется право руководить вооруженными силами, но руководителей силовых ведомств он должен будет назначать по согласованию с Советом Федерации.

Детальний аналіз Паризького саміту. «Плюси» і «мінуси» для України

9 грудня 2019 року в Парижі відбулася зустріч лідерів Франції, Німеччини, України та Росії в рамках так званого  «Нормандського формату». Нічія – таку  оцінку дають переважно усі політологи по результатах переговорів Володимира Зеленського і Володимира Путіна щодо розв’язання конфлікту на Донбасі. На нашу думку, заслуговує на увагу більш тверезе бачення ситуації відомим російським опозиціонером, політиком і економістом, старшим науковим співробітником інституту Катона (Вашингтон, США) Андрієм Ілларіоновим, який «по кісточках» розібрав і прокоментував комюніке за підсумками зустрічі в Парижі.

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка