Полеміка

Зачем Госдума РФ озаботилась вопросом «территориальной целостности»

На днях Государственная Дума приняла в первом чтении законопроект об уголовном наказании до 10 лет тюрьмы за «действия по отчуждению территорий РФ». Принятие нового закона объясняется реализацией поправок в конституцию, где этому вопросу уделяется повышенное внимание. Хотя для непредвзятого наблюдателя такое обостренное отношение властей к этому вопросу выглядит странно. Да, в российских регионах иногда вспыхивают массовые протесты. Но нигде – ни в глобально уже известном Шиесе, ни в Хабаровске, ни в Башкирии или Ингушетии – не выдвигалось и не выдвигается лозунгов об отделении от России. И тем более – о присоединении к какому-то иному государству, что подразумевает слово «отчуждение».

«Гласность и свобода СМИ давно канули в прошлое», -  констатирует бывший российский дипломат

Михаил Горбачев начал реформы, рассчитывая сократить все возраставшее экономическое и технологическое отставание СССР от Запада. Чтобы стимулировать экономическую активность населения, этому населению нужно было предоставить некоторые свободы – и это оказалось приговором тоталитарному государству. Его корни, однако, не были устранены, и спустя десятилетия маятник качнулся в обратную сторону, свидетельствует Андрей Ковалев, бывший советский, а потом российский дипломат, в самом конце 80-х входивший, как тогда говорили, «в обойму» Михаила Горбачева.

Ситуацію, пов’язану з закриттям української громадської організації «Сірий Клин» (м. Омськ), коментує колишній очільник СКУ Аскольд Лозинський (США)

28 серпня 2020 року після начебто перегляду справи, на якому російське Міністерство юстиції в Омській області зробило заяву, що Сибірський центр української культури «Сірий Клин» більше не функціонує, суд швидко виніс вирок: ліквідувати цю українську громадську організацію. У засіданні суду взяли участь колишній голова «Сірого Клину» Сергій Винник та представник Посольства України в Москві Вадим Бондарчук. 

Лист від Громади Українців Росії щодо діяльності Сибірського центру української культури

Від редакції. Як ми вже повідомляли, на 28 серпня призначено засідання Омського обласного суду з розглядом позову від місцевого управління Мін'юсту Російської Федерації про ліквідацію Сибірського центру української культури «Сірий Клин». На брифінгу від 14 серпня Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба засудив намір Росії ліквідувати українську громаду «Сірого Клину». 17 серпня з відкритим листом до голови Управління Верховного комісара ООН з прав людини, та президента Парламентської асамблеї Ради Європи  звернувся Голова СКУМО Дмитро Лекарцев, який закликав  світову спільноту звернути увагу на порушення РФ  міжнародного законодавства та норм, що стосуються прав людини та національних меншин, прикладом чого, на його думку, є, зокрема, ситуація з центром «Сірий Клин». Втім, є й інша думка щодо діяльності цього центру, яку опублікував   у Фейсбук від Громади Українців Росії активіст Андрій Литвин.

Погляд демократа-українця на події у Білорусі після президентських виборів-2020

У Білорусі з 1994 року беззмінно правив Олександр Лукашенко, який, фактично, перетворився на диктатора – відмінив Конституцію та перетворив вибори на фарс. У цій країні перед кожними президентськими виборами кандидати у президенти або безслідно зникають, або отримують тюремні терміни, або просто не проходять реєстрацію в ЦВК Білорусі. А після виборів більшість кандидатів або відбувають термін у тюрмі, або емігрують з країни. Можливо, хтось пам’ятає ім’я опозиційного кандидата 90-х, голову Білоруського Народного Фронту Зенона Позняка, який з 1996 року  мешкає за кордоном.

Щойно в РФ пройшов референдум щодо змін до Конституції, які цементують владу Путіна, практично, довічно. Про перспективи розвитку подій у країні-агресорі розмірковує колишній очільник МЗС України Павло Клімкін

Ні в кого не було сумніву, що зміни до російської конституції будуть схвалені. Цифру можна було намалювати будь-яку, вирішили, як бачимо, 78%.

Оскільки це не вибори і, насправді, не голосування, а мобілізаційний вотум довіри Путіну та тест на лояльність для еліт, то цифра мала бути "вражаючою", а за путінізм голосували у наметах та багажниках авто, з цього всі кепкують.

Відповіді журналіста «Кобзи» на запитання редактора часопису  «Українська громада Росії»

Відомий активіст, один з адміністраторів сторінки у Фейсбук «Громада українців Росії» і редактор однойменного часопису  Андрій Литвин 25 червня прокоментував матеріал сайту «Кобза – українці Росії» від 31 травня ц.р. «Нотатки з приводу діяльності українських організацій в Росії», який є спробою подати загальну картину стану українських автономій в Російській Федерації станом на 1 січня 2020 року. Я, як автор публікації , вдячний Андрію Сергійовичу  за увагу до цьго матеріалу і його критичні зауваження, які, впевнений,  підуть на покращення українського інформаційного середовища. Враховучи те, що Андрій Литвин свої претензії спрямував не до мене особисто, а виніс на широкий загал, я  так само публічно маю відповісти на його запитання.

Відкрите звернення редакції до чинного президента України щодо політичних переслідувань п'ятого президента України Петра Порошенка

Шановний пане Президенте!

Ми звертаємося до Вас від редакції сайту діаспори «Кобза – українці Росії», що вже дев’ятнадцять років інформує громадськість про життя українців у Росії. На сайті опубліковано понад шість тисяч матеріалів. Фактично ми є єдиним джерелом федерального рівня, що надає інформацію про діаспору у Росії – репортажі, дослідження, архіви, правозахисні матеріали, громадські заяви, що стосуються життя українців Росії.

Всемирно известный кинорежиссер о невыученных уроках Второй  мировой войны

Від редакції. Напередодні чергової річниці завершення у травні 1945 року на території Європи Другої світової війни  в українському і російському суспільстві знову спалахнули суперечки щодо як  її  відзначення, так і загальної оцінки самої масштабної трагедії ХХ століття. Якою ціною далася людству перемога над нацизмом і чи варто, враховуючи це, відзначати 9 травня як свято? Чи варто зводити оцінку підсумків Другої світової до формули історика Марка Солоніна «ГУЛАГ переміг Освенцим», чи все ж пам’ятати, що для мільйонів людей день капітуляції  гітлерівської Німеччини закарбувався в пам’яті як день закінчення їхніх страждань, смертей близьких і рідних, а тому і є святом? Наскільки засвоєні сучасним російським суспільством уроки Другої світової і чи достатні вони, щоб не допустити нової війни?  З такими запитаннями журналістка «Радіо Свобода» Тетяна Вольтська  звернулася до всесвітньо відомого, в т.ч. і своїми антивоєнними фільмами («Молох», «Сонце», «Олександра»), призера багатьох  міжнародних фестивалів, російського  кінорежисера Олександра Сокурова.

 

Як пан Андрій Горчаков намагається дискредитувати українську автокефальну церкву в Росії

«Не гневайся, боярин. Не признал я тебя. Аль ты князь?» – « Я? Пожалуй, князь. А что тут удивительного?» –  «Да откуда ж ты взялся в палате царской? Ведь не было тебя. Батюшка-царь, да кто ж это такой?» Пам’ятаєте цей діалог з популярної кінокомедії «Іван Васильович змінює професію»?  Жорж Милославський Булгакова, «сини»  лейтенанта Шмідта Ільфа і Петрова, Хлєстаков Гоголя, Голохвостий Старицького… Людина, про яку маємо розповісти – з цієї ж галереї подібних персонажів, тільки наш «герой», який теж видає себе за князя, і не просто за князя, а за «нащадка роду Рюриковичів (!)»  не літературний, а цілком реальний.  Можливо, ми б ігнорували цього чергового самозванця (чи мало шахраїв у світі?), якби не його роль у дискредитацї єдиної української церкви, що залишалася на сьогодні  на території  Російської Федерації.

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка