Полеміка

Юрий Афанасьев

Историк и один из лидеров перестройки Юрий Афанасьев о мудрости Горбачева и советских бюрократах — могильщиках системы

«Лента.ру» побеседовала с Юрием Афанасьевым о причинах и последствиях перестройки. «Кобза» предлагает своим читателем это интересное интервью.

Тридцать лет назад, в марте 1985 года, к власти в СССР пришел Михаил Горбачев. Спустя месяц после назначения на пост генерального секретаря он озвучил «апрельские тезисы», от которых принято вести начало перестройки. Юрий Афанасьев — один из лидеров перестройки и основателей Межрегиональной депутатской группы, бывший народный депутат РСФСР. Является автором знаменитого выражения той поры «агрессивно-послушное большинство», употребленного им в отношении части депутатов 1-го Съезда народных депутатов СССР в 1989 году. В 1993-м покидает политику и уходит в академическую деятельность (он ректор РГГУ в 1991-2003 годах, доктор исторических наук).

Юрий Афанасьев

Историк и один из лидеров перестройки Юрий Афанасьев о том, как дополитическая культура России отразилась на реформах

«Лента.ру» побеседовала с Юрием Афанасьевым о причинах и последствиях перестройки, однако сначала он решил рассказать об исторических предпосылках этого явления. Сегодня мы публикуем первую часть интервью с Юрием Афанасьевым.

Тридцать лет назад, в марте 1985 года, к власти в СССР пришел Михаил Горбачев. Спустя месяц после назначения на пост генерального секретаря он озвучил «апрельские тезисы», от которых принято вести начало перестройки. Юрий Афанасьев — один из лидеров перестройки и основателей Межрегиональной депутатской группы, бывший народный депутат РСФСР. Он — автор знаменитого выражения той поры «агрессивно-послушное большинство», употребленного им в отношении части депутатов 1-го Съезда народных депутатов СССР в 1989 году. В 1993 году он покидает политику и уходит в академическую деятельность (он – ректор РГГУ в 1991-2003 годах, доктор исторических наук).

Олег Медуниця

Народний депутат України Олег Медуниця: «Будемо робити все для того, щоб українці, які живуть у різних куточках світу, у тому числі, в Росії, були єдині…»

Нещодавно кореспондент «Кобзи» мала нагоду поспілкуватися з народним депутатом України Олегом Медуницею. Пропонуємо читачам актуальне інтерв’ю.

-       Якими є пріоритети Вашої роботи у парламенті як народного депутата?

-       Я працюю насамперед над адміністративною та бюджетною реформами,  над тими реформами, метою яких є отримання безвізового режиму з Європою. А також – що стосується підвищення обороноздатності нашої країни.

-       На якому етапі робота щодо досягнення безвізового режиму?

-       Не знаю, чи ми отримаємо безвізовий режим у цьому році, але я думаю, що  у наступному точно отримаємо. Відповідні закони, які ми обіцяли, ми зараз приймаємо. Щодо адміністративної реформи. Прийнято закон про добровільне обєднання громад, ведуться роботи в місцевих громадах стосовно того, якою буде нова карта Сумської області. Не тільки Сумщини, а й України взагалі. Так само реформа буде у моєму виборчому окрузі. Зокрема, має значно збільшитися мій виборчий округ, територія міста Суми, де я обирався.

Павел Милюков

Книга историков Георгия Чернявского и Ларисы Дубовой «Милюков»

Интернет-издание Lenta.ru приводит выдержки из книги, посвященной известной в российской истории личности – Павлу Малюкову. Интересен взгляд этого исторического деятеля  второй половины ІХ – первой половины ХХ вв. на «украинский вопрос». Предлагаем читателям «Кобзы» ознакомиться с этим материалом.

Павел Николаевич Милюков — одна из ярчайших фигур в российской парламентской традиции. Историк, журналист, доброволец Русско-турецкой войны 1877-1878 годов, Милюков был именно таким депутатом, с образом которого и должна возникать ассоциация при звуках этого слова. В издательстве «Молодая Гвардия» вышла книга историков Георгия Чернявского и Ларисы Дубовой «Милюков». В ней, в частности, описывается, почему, несмотря на столь выдающиеся достоинства в бурные годы революции Милюков и его партия конституционных демократов, центр тогдашней русской интеллигенции, продемонстрировали полную неспособность в деле проведения демократических преобразований в течение 1917 года. В каком-то смысле судьба Павла Николаевича стала отражением судьбы российского дореволюционного образованного класса.

Константин Боровой

Российский оппозиционер  о возможном сценарии развития российско-украинского конфликта

Накануне Дня Победы волонтерам команды InformNapalm удалось взять эксклюзивное скайп-интервью у российского оппозиционера,  депутата Государственной Думы РФ 2-го созыва (1995—2000 гг.), председателя политической партии “Западный выбор” Константина Натановича Борового. Поскольку высказанные им мысли наверняка будут интересны широкой аудитории, предлагаем этот материал вниманию читателей «Кобзы».

Тетяна Ключникова

Роздуми з приводу одного фото Тетяни Ключникової

Нинішнього року 8 травня вперше в Україні відзначали нову пам'ятну дату - День пам'яті та примирення. Таким чином Україна офіційно започаткувала нову традицію відзначення 8 і 9 травня у європейському дусі під гаслом «1939-1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо».

Згідно з відповідним указом Президента Петра Порошенка, новий пам'ятний день встановлено для "вшанування подвигу українського народу, його видатного внеску в перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні, як вираз поваги всім борцям проти нацизму, увічнення пам'яті про загиблих".

Богдан Безпалько

Кто комментирует для российских СМИ ситуацию в Украине?

Богдан Безпалько в РФ сейчас популярен как никогда. В российских СМИ его называют «политологом» и ссылаются на его мнение как на мнение «експерта». Еще бы: ведь он, «представитель» украинцев, все время выступает против Украины. Тогда как еще недавно о нем писали иначе. А именно: «Жертва порнухи в Кремле неуловим». Об этом – в материале на Компромат.Ru. Вспомним недавнее прошлое?

Академік Андрій Сахаров, мислитель і дисидент

Лист від небайдужого

Від редакції: Нещодавно «Кобза» отримала цікавого листа від одного нашого читача, українця за походженням, що мешкає у Росії. Редакція, з дозволу автора, вирішила ознайомити читачів «Кобзи» з деякими постулатами цього повідомлення.

“... Я багато спілкуюся з російськими громадянами, і скажу вам, що з цими людьми стало можливо розмовляти, вони нарешті починають прислуховуватися до чужої думки, а не дивитися на вас скляними очима, як це було півроку тому.

Треба ж спробувати зрозуміти цих людей, зрозуміти логіку їхньої поведінки. Вони стали жертвами грандіозної пропагандистської кампанії, яка не снилася навіть Геббельсу. Люди жили собі роками, і не думали ні про яку Україну, а якщо телебачення їм щось розповідало колись, то про те, які «хохли» бідні, і як газ у них «тирять», більш нічого. (Навіть я, наприклад, довідався про те, що космонавт з незалежної України побував у космосі у складі американської космічної місії, цілком випадково, через багато років після того, з книги Кучми «Україна не Росія», адже російське телебачення, російські газети не повідомляли про це, а інтернету в нас тоді ще не було).

Богдан Безпалько

Кілька міркувань з приводу телепрограми на російському ТБ

На російському телеканалі ТВС 28 квітня транслювалася чергова телепередача з циклу «Право голоса». Традиційно вона була присвячена українській тематиці. А точніше сказати, антиукраїнській. Її тему сформулювали словами «Несбыточные мечты», а головним меседжем було «Еропа не доверяет Украине».

Звичайно, важко без іронії навіть сприймати слова про начебто недовіру Європи до України на тлі масової та активної підтримки країнами Євросоюзу української держави. Ця підтримка значно посилилася після анексії Росією Криму та розв’язання гібридної війни на Сході України. Зазначимо, на особливу увагу заслуговує не лише зміст та основна спрямованість телепередачі, той «посил», який намагався донести до глядацької аудиторії  її ведучий Роман Бабаян, а й сам стиль ведення дискусії. Хоча до студії були запрошені політологи та аналітики з України, їм фактично не давали висловитися докінця. Особливо «дісталося» політологу Вадиму Карасьову, якого ведучий постійно перебивав, хамовито зі саркастичною посмішкою коментував слова українського гостя і т.д.

Сергей Дибров, журналист и общественный деятель, член «Группы 2 мая»

В случившемся год назад в Одессе виноваты не только политические противоречия, но и халатность милиции и спасателей, считают специалисты

Предлагаем вниманию читателей «Кобзы» результаты расследования общественной активистами обстоятельств страшного пожара в Одессе, возникшего в результате противостояния приверженцев разных путей развития Украины. Об этом – в материале, подготовленном Радио Свобода.

Год спустя, благодаря активистам "Группы 2 мая", в которую входят одесские эксперты по токсикологии, баллистике и химии, бывшие милиционеры и журналисты, стала известна не только хронология событий того трагического дня, но и причины произошедшего. Это не результат официального расследования государственными органами, а попытка жителей города разобраться, что же все-таки произошло.

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка