Полеміка

Ігор Роздобудько

Частина ІІ. Путін як Наполеон ІІІ.

В свою чергу, президент Росії Володимир Путін, своєю поведінкою нагадує одночасно кілька осіб, від сумнозвісного всім розпалювача Другої Світової війни до свого улюбленого Миколи І. Того самого Миколи І, за царювання якого громадське життя в Росії все швидше і швидше провалювалося в бездонне болото, а армія під гучні фанфари непомітно робила регрес від блискучого походу в Париж 1814-го, до безславного кримського програшу 1855-го. І коли останні кріпаки Європи продовжували терпіти на собі примхи своїх панів, а кращі письменники держави (так як Тургенєв з «Записками мисливця») безплідно боротися з цензурою, яка уперто забороняла їм використовувати в своїх творах слово «хата» замість «ізба», чи вказувала, що не треба писати в оповіданні «російський дворянин», а треба просто «дворянин», в той же самий час, коли Петро Чаадаєв був оголошений божевільним за свій «Філософічний лист», а 22-річний Олександр Герцен засланий у В’ятку за розбитий на вечірці бюст імператора, інший літератор, Нестор Кукольник стверджував, що якщо «Прикажет государь, завтра буду акушером», а шеф жандармів Бенкендорф не менш категорично: «Прошедшее России было удивительно, ее настоящее более чем великолепно, что же касается до будущего, то оно выше всего, что может нарисовать себе самое смелое воображение».

Едим Россию

Ця Дума може стати місцем Круглого столу при демонтажі режиму Путіна

Дорогі читачі!

На жаль, через публікації матеріалів Всесвітнього Форуму ми зовсім не висвітлювали вибори в Державну Думу РФ. Це упущення, в останню хвилину, я намагаюся компенсувати цим зверненням.

Ігор Роздобудько

Погляд історика на політиків: сучасних та не дуже.

Частина І. Трамп як Янукович.

Чи не нагадує вам передвиборна ситуація у Сполучених Штатах президентські вибори на Україні 2010-го року, а саме їх другий тур?

Так само в рішучому двобої зійшлися чоловік і жінка. Чоловік – явний популіст, але простому виборцю так до вподоби оця солодка омана. Йому так хочеться вірити, що до владного Олімпу нарешті видереться людина, що кардинально зможе змінити стару набридлу систему. Людина, що верзе у своїх промовах несусвітню нісенітницю, але за спиною якої великі гроші, за допомогою яких можна, як в казці, зробити «покращення вже сьогодні».

Василь Коломацький

Вірші російських поетів-пацифістів про Росію

Сьогодні, коли до можливої війни Росії з Україною залишаються лічені дні, ми повинні виклинати цю війну, цей мілітарний варварський дух, що породжує кров, вбивства, руйнування мирного життя українських сіл і міст.

Якщо ми говоримо про імперіалізм російський, і про воєнщину російську, ми маємо виклинати цей дух мовою російською. Мовою військових наказів, мовою таємних військових планів, мовою російського окопу, мовою пропаганди. Власне, мовою окупанта. Ми, українці, маємо доводити самим росіянам, що є духовні основи (основания – рос.) в російській культурі, які заперечують воєнщину, варварство, насильство, демонізм убивств і катувань, втручання в приватне життя, а натомість стверджують вільний дух, особистість і вільну культуру. Були російські поети, які писали слово Свобода з великої літери.

Василь Коломацький

5 вересня розпочинаються військові навчання

По мірі наближення 5 вересня – початку військових навчань «Кавказ-2016», які за дивним збігом обставин відбуватимуться на кордоні України, всі ми переповнені тривогою. Чи буде війна? Чи буде кров? Зруйновані міста? Потоки біженців?

Це дуже важкі  думки, в яких ми вдивляємося і в себе, як в народ, що попри все будує свою власну долю, так ми вдивляємося і в росіян, як народ, що абсолютно спокійно окуповує сусідні країни, і «чесно» вважає, що це він сам захищається від агресора – грузинського, українського, молдавського. А завтра, можливо, й білоруського чи казахського. У росіян все можливо.

Роздуми про російський народ і його ставлення до війни і миру наводять на два типи ставлення росіян до українців. В першій іпостасі цей народ дуже миролюбний, братній, щедрий і не здатний на підлість. В другій іпостасі, цей народ стурбований ворожою агресією, всіх підозрює у змові, бачть в сусідніх країнах прояви фашизму і націоналізму, «бандерівщини», і готовий соїми грудьми «рятувати» весь світ від небезпеки, яка росіянам ввижається, як правило, саме в сусідніх країнах. Виникає питання - що є вірним із цих двох іпостасей росіян? Де вони справжні, що пройшло стрижнем через їх історію?

Василь Коломацький

Створити в Україні Комітет захисту Наталі Шаріної

Дорогі читачі і делегати Всесвітнього форуму!

До відкриття VIВсесвітнього форуму українців залишається два дні. Всі ми своїми думками вже присутні на цій важливій події в житті світового українства.  Хочеться коротко, буквально пунктиром,  окреслити ті думки, які мали б пролунати в промові доповідача від українців Росії на Пленарній сесії.

1) Українство Росії залишається дискримінованим. Держава не підтримує ні українську освіту, ні українську книгу, ні українську пресу. Держава замість допомоги надсилає в організації постійні перервірки і намагається під різними приводами ліквідувати офіційні українські організації.

КДБ веде

З перекладом на общєдоступний В.Коломацького

Главным ориентиром обновленной концепции внешней политики России станет активная работа по обеспечению международного мира и стабильности на основе устава ООН. Об этом в четверг, 30 июня, на совещании послов и постпредов РФ заявил президент Владимир Путин, передает ТАСС.

«Обновленная концепция внешней политики РФ, подготовка которой сейчас завершается, ориентирует на активную работу по обеспечению международного мира и стабильности, утверждению справедливого и демократического миропорядка на основе устава ООН», — отметил глава государства.

Геннадій Афанасьєв, колишній політв'язень

В Росії – Сус, в Україні - "ДемАльянс"

Життя пізнається в порівняннях. І часто найбільш цікавими аргументами є крайні, як скажімо, питання, а ось що неможливо у цій країні? Прочитавши два матеріали «Української Правди»,  я зрозумів, що в Україні неможливе таке знущання над в’язнями, яке є законною нормою у Росії, і має назву Сус.

А у Росії, у свою чергу, є неможливим з’їзд політсили, представленої молодими лібералами, які вимагають нульової толерантності до корупції у політиці. При цьому, частина лібералів є членами парламенту, а сам захід отримує позитивну пресу у країні. Погодьтеся, в Росії це неможливо.

Автомат Калашникова, предположительно использовавшийся нападавшими

Або, ще раз про «тонку лінію»

У британців є прислів’я: Лінія, що відмежовує Палату Лордів від тюрми, дуже тонка.

Читаючи матеріали про безпеку і тероризм, іноді думаєш, де та лінія, що відмежовує спецсужби Росії від терористів? Лінія напевне є, але, як в тій приказці, вона тонка.

Пропонуємо два матеріали щоб переконатися в цьому.

Митрополит Киевский и всея Украины Онуфрий

...богатыми иконостасами и уникальными святыми образами — очевидно, что это космические суммы

Читаючи Ленту.ру (вже пару років як підконтрольний Кремлю сайт), знайшов пару колоцерковних матеріалів, в яких створення Української Помісної Православної Церкви розглядається як певна реальність, з якою потрібно змиритися. Чесно кажучи, був здивований, оскільки подібного примирливого тону з боку Москви на тему Автокефалії не зустрічав.

Особливо переконливо звучить плач за можливою втраченою церковною власністю, а також стверджується менш очевидне, що й Кремль сприйме цей факт майбутньої Автокефалії спокійно. При цьому вимальовується звична російська формула: «населення не наше, а от територія і власність - наші». Ніби це не український народ будував Лаври, монастирі і храми, рив печери і писав ікони, ніби не українці заснували Москву, а хтось інший (може якісь гостарбайтери із Суздаля?), в той час як жадібні українці «заграбастали» московське церковне майно і повертати не збираються. Ця московська теза настільки всім відома, що зовсім не викликає здивування.

Вхід

Останні коментарі

Обличчя української родини Росії

Обличчя української родини Росії

{nomultithumb}

Українські молодіжні організації Росії

Українські молодіжні організації Росії

Наша кнопка